Єдиний унікальний номер справи: 766/299/24
Номер провадження: 22-ц/819/15/25
Іменем України
21 січня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі судді Склярської І.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Колесника Юрія Володимировича на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2024 року, під головуванням судді Рєпіна К.К.,
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого заступником керівника фінансового відділу ХМВА, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
При обставинах, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 06.01.2024 о 19 год. 00 хв. в м. Херсоні по вул. 49 ХГД поблизу буд. 18 А, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд, зі згоди водія, проводився на місці зупинки за допомогою приладу ARLM 0340 № 370, результат огляду 1,27 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Колесник Ю.В. вважаючи, що постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, а адміністративне провадження закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На доведення доводів апеляційної скарги послався на те, що:
- ознаки алкогольного сп'яніння, які вказані в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, перелік яких визначений у п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не підтверджуються доданим до справи відеозаписам; ознаки алкогольного сп'яніння у протоколі про адміністративне правопорушення не визначені, а лише міститься посилання на результат алкотестера; на відеозаписів з бодікамер не зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, адже його хода є стійкою, його рухи та мова не порушені, поведінка врівноважена, відповідає обстановці, жодних ознак порушення координації рухів з відеозапису не вбачається, ніде не зафіксовано виражене тремтіння пальців рук;
- ОСОБА_1 був не згодний з результатом проведення огляду приладом Drager, про що зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення та пояснені до нього, акті огляду та підтверджено записами з бодікамер та тим, що водій хотів повторний раз дунути в газоаналізатор
- працівником поліції не було запропоновано проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі; ОСОБА_1 був готовий їхати до медичного закладу, але сумнівався, і турбувався як потім повертатись додому, що його там залишать працівники поліції, а це за наявності «комендантської години», яка починається в м. Херсоні з 20:00 години, не зможе повернутись вчасно додому; запропонований для медичного огляду на стан сп'яніння заклад здоров'я - лікарня в с. Степанівці, не є найближчим закладом охорони здоров'я;
- результат «газоаналізатора», на підставі якого було отримано данні про стан сп'яніння ОСОБА_1 , є неналежним доказом, адже він не пройшов технічний огляд, передбачений технічними документами; газоаналізатор видав результат лише з 7 спроби, що також є ознакою недоліків газоаналізатора в його технічному стані; результат на б/к не відображений, як і не відображено його підготування алкотестера до аналізу;
- порушено право на участь захисника під час складення протоколу; право на правову допомогу закріплено статтею 268 КУпАП і не може бути обмежено у випадку якщо особа наполягає на його використанні
- протокол про вчинення адміністративного правопорушення складений з порушенням, адже містить виправлення, а саме - дата народження; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення, не є належними доказами притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адже складені вони відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зі змісту відеозапису протоколу не можливо встановити оголошення прав та обов'язків та момент ознайомлення ним з протоколом ОСОБА_1 ;
- посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалося, що свідчить про поліцейський не вбачав, або принаймні, мав сумнів, що ОСОБА_1 дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння.
В суді апеляційної інстанції, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Колесник Ю.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката, перевіривши доводи апеляційної скарги, докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Положеннями ст. ст. 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 519130 від 06.01.2024 (а.с. 1);
- чек-тестом алкотестера «Drager Alcotest 7510» від 06.01.2024, яким встановлено ступінь алкогольного сп'яніння - 1,27 проміле (а.с. 2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким встановлено, що огляд проводився у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння покрову шкіри обличчя (а.с. 3);
- направленням водія ОСОБА_1 до КНП "Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги" ХОР, з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с. 4);
- рапортом поліцейського (а.с. 6);
- відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність заст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений і чітко визначений наступними нормативними документами:
- ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за N 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за N 1413/27858 (надалі Інструкція);
- Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року N 476, від 28 жовтня 2015 року N 888 (надалі Порядок).
Відповідно до п. п. 2, 3, 4, 6, 7, 8 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Ознаками алкогольного сп'яніння відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Положеннями п. 7 Розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП поліцейський зобов'язаний дотримуватись відповідного алгоритму дій (процедури) при проведенні огляду та оформленні його результатів, в тому числі фіксування відмови від проходження огляду водієм.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
При перевірці доводів апеляційної скарги, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, досліджені відеозаписи поліцейських, з яких вбачається, що поліцейськими було зупинено автомобіль, яким керував ОСОБА_1 та виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), після чого на питання поліцейського щодо вживання спиртних напоїв, ОСОБА_1 відповів: «Ні» (диск ІІ, час запису - 19:04:33); не заперечував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місяці, за допомогою «Драгера» (диск ІІ, час запису - 19:07:30); перед застосування технічного приладу ОСОБА_1 особисто оглянув трубку та після тривалого часу, ОСОБА_1 зміг пройти Драгер, яким зафіксовано показник алкоголю 1,27 проміле (диск ІІ, час запису - 19:18:33); не заперечував, щодо результату технічного засобу драгер; відмовився їхати до лікарні (диск ІІ, час запису - 19:17:50).
Диск 1 ( б/к 474965) містить також запис, що ОСОБА_1 показують результат огляду , озвучують його ( 1,27 проміле), роз'яснюють, що якщо він не згодний з результатом, то необхідно проїхати у лікарню ( час запису 19:18-19:19).
Таким чином, досліджені відеозаписи з бодікамер свідчать, що ОСОБА_1 неодноразово роз'яснювали причини його зупинки та з цього приводу він наводив пояснення; при його зупинці поліцейський нахилившись до водія, представившись, через декілька хвилин розмови просив водія дихнути на нього, а отже запропонувавши водію пройти огляд на стан сп'яніння; ОСОБА_1 особисто з запакованого пакету діставав трубку для проходження огляду та достатньо тривалий час виявляв своє нерозуміння як дути у трубку тобто застосовувати Драгер, незважаючи на чисельні пояснення працівників поліції, після продуття та отримання на Драгеру результату, з ним був ознайомлений.
Також запис з бодікамер свідчить, що ОСОБА_1 роз'яснювали його права, та після повторного роз'яснення, які він фіксував на свій мобільний телефон, повідомив, що так, права зрозумілі (диск 1 б/к 474965 запис 19:19:36 -19:21:01).
Також запис з бодікамер містить інформацію про наявність у ОСОБА_1 перепустки на пересування під час комендантської години та повідомлення поліцейським, що у випадку згоди ОСОБА_1 на проходження медогляду у лікарні в с. Степанівка, його машина залишається на місці зупинки, а ОСОБА_1 з лікарні с. Степанівка працівники поліції привезуть у м. Херсон ( диск 1 б/к 474965 запис 19:18), на що ОСОБА_1 так і не погодився та зазначив «складайте протокол» ( диск 1 б/к 474965 запис 19:19).
Таким чином, запис з бодікамер поліцейських на протязі біля двох годин містить пояснення поліцейським водію причини його зупинки, ретельне роз'яснення водію про те як належно слід дути у трубку, неодноразову пропозицію ОСОБА_1 у випадку його незгоди з результатами аналізу приладу алкотеста проїхати до лікарні в с. Степанівка, роз'яснення його прав, використання водієм права надавати пояснення, які він робив усно та письмово, його дзвінки адвокатові.
Не є доречними доводи апеляційної скарги про не запропонування працівниками поліції проїхати для медичного огляду саме до найближчого медичного закладу, оскільки наведені апелянтом найближчі медичні заклади не охоплюються відповідним наказом начальника Департаменту охорони здоров'я Херсонської обласної державної адміністрації щодо переліку лікувально- профілактичних закладів, яким надається право на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Слід повторити, що працівник поліції повідомив ОСОБА_2 про те, що вони ж його і привезуть у місто з лікарні с. Степанівка.
Доводи сторони захисту про те, що результат «газоаналізатора», не можуть вважатися допустимим доказом, не є такими, що ґрунтуються на законі виходячи з такого.
Згідно з пунктами першим та третім розділу ІІ Інструкції передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
У чек-тесті алкотестера «Drager Alcotest 7510» від 06.01.2024 зазначена дата останнього градуювання - 13.06.2023.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 № 1747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2016 року за № 1417/29547 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, а саме - для Газоаналізаторів - один рік.
Отже, на час огляду водія, термін чергової перевірки газоаналізатора, не закінчився.
Таким чином, поліцейськими правомірно був застосований під час огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 газоаналізатор Drager Alcotest 7510 та його показники є допустимими доказами, а твердження захисника щодо необ'єктивності результату приладу Драгер, через проведення огляду після спливу шестимісячного інтервалу обов'язкового калібрування, є безпідставними.
Крім того, наведена обставина перевірялася судом першої інстанції на вимогу якого надавалися витребувані судом належним чином засвідчені копії на прилад «Alcotest 7510» № ARLM-0340 та згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 13 червня 2023 року засіб відповідає встановленим стандартам, свідоцтво чинне до 13 червня 2024 року.
Акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від підпису якого ОСОБА_1 відмовився, містить ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, вираження тремтіння пальців рук та почервоніння покрову шкіри обличчя, які не можливо перевірити з відеозапису тим більше у темну пору доби, проте звернення поліцейського до водія після короткої розмови з останнім з проханням дихнути, свідчить про запах алкоголю з порожнини роту, наявність якого (алкоголю) підтверджена оглядом спеціальним технічним засобом. Отже доводи апелянта щодо не виявлення ознак сп'яніння є надуманими.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що працівниками поліції не вилучалося посвідчення водія, що свідчить про сумніви поліцейського щодо стану алкогольного сп'яніння, не приймається, оскільки поліцейським було роз'яснено причину не вилучення водійського посвідчення, яку суд вважає поважною (час запису 20:52:56, диск І).
За ч.2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Наведена норма права надає підстави вважати, що за наявності результатів алкотестера на стан сп'яніння та відмови водія у випадку його незгоди з результатом алкотестера пройти медичний огляд у медичному закладі, протокол складений в межах строку визначеного законом.
Відповідно до вимог статті 268 КУпАП, яка роз'яснювалася ОСОБА_1 працівниками поліції, він реалізував своє право на користування юридичною допомогою при розгляді справи, який здійснювався судом першої інстанції та перегляд рішення якого здійснювався в апеляційному порядку.
Доводи адвоката про порушення права ОСОБА_1 на правову допомогу не є переконливими. Так, ОСОБА_1 , як вбачається з відеозаписів, розмовляв з адвокатом не одноразово, мав можливість отримати правову допомогу адвоката в аудіо та відео режимі, а не лише в безпосередній присутності адвоката до якого у телефонному режимі він звернувся після отримання результату алкотестера, та який не зміг приїхати, за поясненнями ОСОБА_1 , з-за настання комендантської години.
Посилання на нерозуміння прав ОСОБА_1 також не є переконливими в силу того, що після повторного роз'яснення статті 268 КУпАП, він надав відповідь: «права зрозумілі» і підстав для їх незрозумілість ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлена.
Суд вважає, що долучені до матеріалів справи відеозаписи, є належними та допустимими доказами, у розумінні положень ст. 251 КУпАП. Суд виконав вимоги об'єктивного та законного розгляду протоколу про адміністративне правопорушення в частині дослідження доказів та надання їм оцінки.
На час ухвалення судом першої інстанції постанови суду, яка є законною та обґрунтованою, строки притягнення до адміністративної відповідальності дотримані.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про дорожній рух, зокрема, пунктів 5 та 6, водій повинен контролювати свій транспортний засіб так, щоб бути завжди спроможним належним чином ним управляти. Він повинен бути знайомий з правилами дорожнього руху, приписами у сфері безпеки дорожнього руху, а також з такими чинниками, що можуть впливати на його поведінку, як втома, вживання лікарських препаратів і управління транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та під впливом наркотиків.
Відповідно до положень п. п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Таким чином, доводи апелянта апеляційний суд не приймає до уваги та розцінює, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності.
За таких обставин, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався вимог ст. ст. 30,33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також того, що вчинене правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Колесника Юрія Володимировича на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2024 року - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Херсонського апеляційного суду І.В. Склярська