Справа №583/659/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Соколова Н. О.
Номер провадження 33/816/697/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
31 грудня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми, у режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Собини П.М. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2024 року, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами за те, що 03 лютого 2024 року, о 00 год. 05 хв. по вулиці Перемоги, 8 в м. Охтирка Сумської області, керував автомобілем марки «Фольцваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння очей, тремтіння пальців рук), від проходження обстеження на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 або в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Собина П.М. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суддя суду першої інстанції не взяв до уваги доводи сторони захисту з приводу безпідставності зупинки даного транспортного засобу та подальших дій працівників поліції, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 у даній справі відсутній, що вказує на порушення порядку проведення такого огляду. Крім того, поза увагою судді залишалась домовленість між працівником поліції та лікарем щодо непроведення огляду ОСОБА_1 , при тому що у останнього для дослідження було взято біосередовище (сечу), а кров на дослідження лікар відбирати відмовився, що підтверджується відеозаписом, який, доречи, не є безперервним.
З врахуванням вказаного, на думку апелянта, належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у даній справі відсутні, що узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17, а тому, визнати оскаржувану постанову законною та обгрунтованою неможливо.
Про призначення даної справи до апеляційного розгляду особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був повідомлений завчасно, у передбачений Законом спосіб, однак до суду не з'явився, причини такої неявки не повідомив і клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дану не надсилав.
У свою чергу, захисник Собина П.М., який є апелянтом у даному провадженні, у поданому до суду клопотанні, яке було задоволено, просив проводити судове засідання призначене на 10 год. 30 хв. 31 грудня 2024 року, за його участі, у режимі відеоконференції у програмному забезпеченні EASYCON з використанням його власних технічних засобів, однак, у визначений день та час, на відеоконференцзв'язок не вийшов і причин, які стали для того підставою, не повідомив.
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою розгляду даної справи у розумні строки, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду поданої захисником Собиною П.М. в інтересах ОСОБА_1 апеляційної скарги у відсутність останніх, і у даному випадку їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
А тому, перевіривши матеріали даної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Так, ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої захисником апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №009681 від 03 лютого 2024 року та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складених матеріалів.
Зазначені докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.
При цьому, на спростовування доводів апелянта про те, що вказані докази є недопустимими, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме ст.256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Також ці питання врегульовані і галузевими нормативно-правовими актами, органу які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, у даному випадку Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853.
Відповідно до положень ст.255 КУпАП складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП, віднесено до компетенції, зокрема, органів Національної поліції, які на виконання вимог ст.256 КУпАП, повинні перевірити та зазначити у протоколі відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 , який було враховано суддею як доказ винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, викладені повні відомості щодо особи правопорушника, суть правопорушення, обставини, час та місце його вчиненого, посилання на відповідний пункт ПДР України, на частину статті та статтю, яка передбачає відповідальність за такі дії, посилання на долучені до протоколу докази, що останньому роз'яснено положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про дату, час і місце судового розгляду складених відносно нього матеріалів, а також, що від вручення копії протоколу та від підпису в ньому правопорушник відмовився.
Зазначене вказує на те, що даний протокол є допустимим та належним доказом у даній справі.
Що стосується відеозапису, який було долучено до матеріалів справи, то апеляційний суд зауважує, що на ньому відображено рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , його зупинка працівниками поліції, пропозиція останніх водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та його згода пройти такий огляд. Проте, продуття газоаналізатору ОСОБА_1 здійснював неправильно, тобто, не видихав, а вдихав повітря, у зв'язку з чим, поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, на що він, також, погодився та був доставлений до КНП ОМР «Охтирської ЦРЛ». У вказаному медичному закладі лікар запропонувала ОСОБА_1 , окрім іншого, зняти верхній одяг, щоб поміряти йому тиск і на її запитання про намір пройти огляд на стан сп'яніння, останній відповів категоричною відмовою, що і стало підставою для складання Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №33 з відміткою про те, що від такого огляду особа відмовилась, а у подальшому, і для складення протоколу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тобто долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відтворити послідовність подій та конкретизувати поведінку як працівників поліції, так і самого правопорушника.
Також, на спростування доводів апелянта, апеляційний суд зауважує, що вказаний відеозапис хоча і містить декілька файлів, однак, за своєю суттю зазначений відеоматеріал є безперервним, оскільки кожний наступний фрагмент є логічним продовженням попереднього без будь-яких розривів у часі.
З врахуванням вказаного, відеозапис, який було здійснено працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів та долучено до матеріалів, складених відносно ОСОБА_1 , є належним та допустимим доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що зупинка працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не була безпідставною, з огляду на те, що рух останній здійснював у комендантську годину, що в умовах воєнного стану, який діє на даний час, заборонено.
Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність притягнення суддею суду першої інстанції ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП апелянтом не наведено і обставин, за яких дане провадження підлягало б закриттю, за відсутності в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, про що просить захисник, під час апеляційного перегляду встановлено не було.
З огляду на вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що вказана справа була розглянута повно, всебічно та об'єктивно, і доводами апеляційної скарги правильність висновків судді суду першої інстанції жодним чином не спростовано.
За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою та вмотивованою, не вбачає підстав для її скасування, а тому, вказане рішення судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Собини П.М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.