Дата документу 15.01.2025 Справа № 331/5532/24
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №331/5532/24 Головуючий у 1-й інстанції: Фісун Н.В.
Провадження №22-ц/807/360/25 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
15 січня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаряПодліянової Г.С., Гончар М.С., Онищенка Е.А., Камалової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Фельського Сергія Леонідовича на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2024 року про призначення судової автотоварознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позову зазначено, що 22 червня 2024 року о 12 год. 00 хв. у м. Запоріжжя, Олександрівський район, перехрестя вул. Українська та вул. Гоголя, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , з вул. Українська здійснював поворот ліворуч на вул. Гоголя при зеленому сигналі світлофора та не дав дорогу транспортному засобу «E-GolF Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 (власник ОСОБА_1 ), що рухався в зустрічному напрямку прямо на зелений сигнал основного світлофора, в результаті чого скоїв з ним зіткнення, автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 липня 2024 року по справі №331/4211/24, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення. Таким чином винним у скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 ..
З метою оцінки матеріального збитку завданого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, позивач звернувся до ТОВ «Автогазпромсервіс». Відповідно висновку №23/24 від 22 липня 2024 року вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки E-GolF Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 у результаті ДТП склала 582 263,64 грн.
Автомобіль «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 застраховано ПрАТ «НАСК Оранта». ПрАТ «НАСК «Оранта» свої зобов'язання виконала, та перерахувала на рахунок ОСОБА_1 кошти у розмірі страхового відшкодування, що складає 160 000 грн. Сума збитку 582 263,64 грн. Сума перерахованих страховою компанією коштів 160 000 грн. 582 263,64-160 000=422 263,64 грн.
Таким чином ОСОБА_2 повинен відшкодувати суму неохоплену страховим відшкодуванням у розмірі 422 263,64 грн. Також, відповідач повинен відшкодувати витрати на проведення експертної оцінки у розмірі 5500 грн.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму неохоплену страховим відшкодуванням у розмірі 422 263,64 грн та витрати на проведення експертної оціни у розмірі 5500 грн. Судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу, покласти на відповідача.
У грудні 2024 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Васечко Ю.А. звернувся до суду із клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи. Зазначає, що свої вимоги щодо визначення розміру завданих збитків позивач обґрунтовує звітом №23/24 про оцінку колісного транспортного засобу марки «Volkswagen E-Golf», номерний знак НОМЕР_2 від 11 липня 2024 року, згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу складає 582 263, 64 грн. Вважає, що вказаний звіт є неналежним доказом, оскільки виконаний з порушеннями Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фондом державного майна України, а оцінювач не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Оцінювачем у звіті завищено ринкову вартість оцінюваного автомобіля. При визначенні середньо-ринкової ціни автомобіля враховується коефіцієнт ринку регіону, так на сторінці звіту у таблиці (3) оцінювачем зазначено коефіцієнт - 1.03, в той час як у поясненнях щодо вказаного коефіцієнту у лівому стовпці вказується, що значення, відмінні від коефіцієнту 1.0 мають бути обґрунтовані. Жодних обґрунтувань щодо застосування коефіцієнту у розмірі 1.03 звіт не містить. Тому на думку сторони відповідача вказаний коефіцієнт повинен бути застосований К=1.0 (Методика п.7.4).
На 13 сторінці звіту згідно комп'ютерної програми Aulta/Net на сторінці 1 ремонтної калькуляції вказано, що варіанти випуску автомобіля - 27.03.2019 року, а не 01.02.2019 року, що вказав оцінювач майна, а це означає, що термін експлуатації КТЗ становить 5,238 року, а не 5,511, як вказав оцінювач майна. Відповідно недопробіг автомобіля становить: 17500 - 15.128=2.395 км, коли у звіті оцінювача - 3.100 км. Таким чином середньорічний фактичний пробіг становить: 79120 км:5.238=5.105 км, а не 14.400 км. Оцінювач у звіті повинен був застосувати коефіцієнт Гк=+1.0, а не + 4.8, тому, ринкова вартість КТЗ має становити: 676650х(1+1.0/100)+(0/100)=683416,50 грн, а не 730403,08 грн.
Окрім цього, з фотографій долучених до звіту на думку відповідача вбачається, що оцінювачем не враховано перелік запасних частин, а саме: перекіс становить згідно ремонтної калькуляції мав би становити - 8.6 н/г, а не 3.0 н/г (такого перекосу взагалі не існує при такому ремонті); гратка повітряпроводу передня ліва (0297); кріплення датчиків партктроніків (307,308,321,321) одноразові; підсилювач переднього бампера (0340); демпфер бампера (0347); нижня частина замка капоту (0493); амортизатор капоту (0481); стояк лівий колісний арки (2265); арка колісна ліва (1117) взагалі не вказана; панель приладів не вказана (4331), бо при заміні подушки безпеки пасажира панель приладів пошкоджується справа біля подушки (необхідні фото панелі справа - цчлі чи ні); прилад управління подушками безпеки (7441); комплект кабелів двигуна (обірвані зліва (9586); комп'ютерний блок.
У категорії справ про відшкодування матеріальної шкоди ключовим є встановлення розміру завданих збитків. Враховуючи те, що звіт №23/24 від 11 липня 2024 року містить суперечливі дані, складений з порушенням Методики, результати визначені у ньому не можуть бути взяті до уваги судом при вирішенні питання про стягнення з відповідача матеріальної шкоди.
На підставі вищевикладеного, просив суд призначити по справі судову авто товарознавчу експертизу, проведення якої доручити ТзОВ фірма «Екпертиза» судовому експерту Галамай Б.І., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Підстригач 6.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2024 року призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено ТзОВ фірма «Експертиза» судовому експерту Галамай Богдану Івановичу, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Підстригана 6.
На вирішення експертизи поставлено питання:
1. Які пошкодження отримав автомобіль Volkswagen E -Golf реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП 22 червня 2024 року у дорожньо-транспортній пригоді 22 червня 2024 року?
2.Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля Wolkswagen Golf реєстрацій-
ний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП 22 червня 2024 року в цінах на момент огляду КТЗ оцінювачем майна О.П. Кодан, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали для ремонту та із середньо-статичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ)?
3.Яка ринкова вартість автомобіля Volkswagen Golf реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП 22 червня 2024 року?
4. Яке значення коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля Wolkswagen Golf реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП 22 червня 2024 року?
5.Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля Wolkswagen Golf реєстрацій- ний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП 22 червня 2024 року з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових в цінах на момент огляду КТЗ оцінювачем майна О.П. Кодан, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали для ремонту та із середньо-статичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ)?
Для проведення судової автотоварознавчої експертизи матеріали цивільної справи надіслати до ТзОВ фірма «Експертиза» за адресою м. Львів, вул. Підстригача 6.
Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача, роз'яснено йому положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Провадження у цивільній справі зупинено на час проведення судової автотоварознавчої експертизи.
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , представник, адвокат Фельський Сергій Леонідович подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права просить змінити ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2024 року про призначення по справі судової авто-товарознавчої експертизи, виклавши резолютивну частину ухвали наступного змісту:
Призначити по справі судову авто-товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (69018, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50), або будь якому судовому експерту у Запорізькій області.
На вирішення експертизи поставити питання:
Яка величина матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Volkswagen Е-Golf реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП від 22 червня 2024 року?
Зобов'язати експерта провести дослідження на підставі матеріалів цивільної справи щодо огляду автомобіля та наявних пошкоджень, у тому числі за фотознімками огляду.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що представник позивача заперечував проти направлення експертизи м. Львів, оскільки це приватна компанія, а тому існує вірогідність упередженого висновку, через корупційні чи інші підстави. Крім того, значна віддаленість експерта від м. Запоріжжя, може спричинити додаткові, не виправдані витрати, які у разі часткового задоволення позову можуть бути покладені на позивача. Формулювання питань наведених у клопотанні суперечить положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Судом першої інстанції не забезпечено право позивача викласти свої запитання до експерта. Вважає, що для належного проведення експертизи, експерту достатньо поставити одне єдине питання, щодо визначення вартості матеріального збитку власника КТЗ.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 , адвокат Васечко Ю.А. зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне судове рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв'язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Задовольнивши клопотання відповідача та призначивши у справі судову авто-товарознавчу експертизу, суд першої інстанції послався на те, що для повного і всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема щодо розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, є необхідність у спеціальних знаннях в галузі автотоварознавства, якими суд не володіє.
Такий висновок суду в загальному є правильним.
Судом встановлено, що у вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме суму неохоплену страховим відшкодуванням у розмірі 422 263,64 грн та витрати на проведення експертної оцінки у розмірі 5500 грн та судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу (а.с.1-3).
Позивачем у справі не оспорюється факт ДТП, вина відповідача та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 160 000 грн. Предметом спору є відшкодування матеріальної шкоди та недостатність, на переконання позивача, суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна на підставі ст. 1194 ЦК України, ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхове відшкодування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
До позовної заяви позивачем додано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 Volkswagen E-GolF державний номерний знак НОМЕР_2 власник ОСОБА_1 ; постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 липня 2024 року у справі №331/4211/24 від 29 липня 2024 року у відношенні ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП; звіт №23/24, складений 22 липня 2024 року ТОВ «Автогазпромсервіс» про оцінку колісного транспортного засобу марки Volkswagen E-Golf державний номерний знак НОМЕР_2 на замовлення ОСОБА_1 ; акт огляду транспортного засобу експерта Кудін О.П.; висновок/калькуляція №23/24 від 22 липня 2024; фото таблиця до звіту 23/24; документи оцінювача ОСОБА_4 щодо його права здійснювати оцінку майна та майнових прав за відповідними напрямками; платіжну інструкцію №209327802 від 31 липня 2024 року на суму 5500 грн оплата за проведення оцінки майна; документи укладені між позивачем та адвокатом Фельським С.Л. на надання останнім ОСОБА_1 правової допомоги та їх оплата клієнтом (а.с.4-26).
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача, адвокат Васечко Ю.А., заявив клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи. Зазначає, що свої вимоги щодо визначення розміру завданих збитків позивач обґрунтовує звітом №23/24 про оцінку колісного транспортного засобу марки «Volkswagen E-Golf», номерний знак НОМЕР_2 від 11 липня 2024 року, згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу складає 582 263, 64 грн. Вважає, що вказаний звіт є неналежним доказом, оскільки виконаний з порушеннями Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фондом державного майна України.
У свою чергу, представником позивача було заявлено клопотання про виклик та допит оцінювача, який виконав зазначену вище оцінку. Також заперечував проти призначення експертизи у м. Львові, у приватного судового експерта, якого безпосередньо обрав відповідач по справі.
Судом вирішено призначити по справі судову авто-товарознавчу експертизу, проведення якої доручити ТзОВ фірма - «Експертиза» судовому експерту Галамай Богдану Івановичу, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Підстригана, 6. На вирішення експертизи суд поставив питання у редакції викладеній у клопотанні відповідача.
В апеляційній скарзі сторона позивача вважає, що призначення експертизи у м. Львові є необгрунтованим, оскільки це приватна компанія, існує вірогідність упередженого висновку, значна віддаленість експерта від міста Запоріжжя, може спричинити додаткові, не виправдані витрати, які у разі часткового задоволення позову можуть бути покладені на позивача. Зазначає також, що відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, для належного проведення експертизи, експерту достатньо поставити одне єдине питання, щодо визначення вартості матеріального збитку власника КТЗ. При цьому у наведених відповідачем запитаннях безпідставно запропоновано визначення вартості ремонту КТЗ без врахування ПДВ, що суперечить методиці оцінки. Крім того некоректно наведено питання до експерта. Відповідач пропонує оцінювати вартість складових (запчастин) без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали для ремонту та із середньо-статичною регіональною вартістю ремонтно-відновлюваних робіт (ні з, ні без ПДВ)? Автомобіль пошкоджено у Запорізькій області, ремонт здійснено у Запорізькій області, а оцінка буде проводитись за регіоном проведення оцінки, тобто Львівської області. На думку позивача це є неналежними вихідними даними для проведення експертизи. Крім того, суду було повідомлено, що автомобіль відремонтовано, що унеможливлює безпосередній огляд пошкоджених запчастин.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 102 ЦПК України).
Частиною третьою статті 103 ЦПК України передбачено, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Звернувшись до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач на підтвердження позовних вимог в частині завданої йому майнової шкоди надав звіт про оцінку колісного транспортного засобу № 23/24 Автогазпромсервіс від 22 липня 2024 року, яким визначена вартість матеріального збитку, який завдано власнику автомобіля Volkswagen E-Golf державний номерний знак НОМЕР_2 під час ДТП з автомобілем «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , чка станом на 05 липня 2024 року складає 582263, 64 грн
Даний звіт проведено за замовленням ОСОБА_1 на підставі договору від 05 липня 2024 року.
Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджується з розміром матеріальної шкоди та доводами на його обгрунтування. Наголошує, що звіт № 23/24 від 11 липня 2024 року не є належним доказом на підтвердження розміру матеріального збитку, заподіяного позивачу. Розрахунок матеріального збитку, заподіяного позивачу пошкодженням автомобіля марки Volkswagen E-Golf державний номерний знак НОМЕР_2 був проведений із грубим порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом № 142/5/2092 від 24 липня 2003 року, а саме оцінювач неправильно визначив значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля. Позивачем не надав суду належних та допустимих доказів того, що відповідно ремонтно-відновлювальні роботи дійсно проводились та докази понесених фактичних витрат. Відтак, відсутні підстави для стягнення з відповідача різниці між матеріальним збитком, визначеним у звіті № 23/24 від 22 липня 2024 року та сумою страхового відшкодування з врахуванням ПДВ на запчастини. Відтак, розмір матеріального збитку, заподіяного позивачу складає 493 780,38 грн, замість визначених у звіті 530899,57 грн. Фототаблиця пошкоджень транспортного засобу є невід'ємною частиною звіту № 23/24 від 22 липня 2024 року. Однак, з поданої до суду копії звіту неможливо встановити характер пошкоджень автомобіля марки Volkswagen E-Golf державний номерний знак НОМЕР_2
Враховуючи, що звіт № 23/24 від 11 липня 2024 року містить суперечливі дані, складений з порушенням Методики, результати визначені у ньому не можуть бути взяті до уваги судом, тому у зв'язку з цим відповідач наполягав на своєму клопотанні про призначення судової авто-товарознавчої експертизи, оскільки оцінка матеріальної шкоди є занадто завищеною.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно зі ст. 129 Конституції України одними із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 12, 13 ЦПК України, якими встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Отже, ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів, рішення ЄСПЛ від 27 жовтня 1993 року, заява N 14448/88).
Отже, призначення судової експертизи за результатами розгляду клопотання відповідача є елементом права на справедливий розгляд справи та відповідає принципу змагальності та рівності сторін.
Крім того, надання оцінки ухвалі суду про призначення експертизи з точки зору належності та допустимості можливого висновку експерта, як доказу у справі, відноситься до виключної компетенції суду, який розглядає справу по суті, а тому не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Отже, висновок експерта судом буде оцінюватись разом з іншими доказами у справі, права на подання яких відповідач не позбавлений.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява N 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що для забезпечення об'єктивності, неупередженості і повноти розгляду справи та забезпечуючи при цьому принцип рівності прав учасників справи щодо подання доказів, сприяючи реалізації вказаних прав сторін, оскаржувана ухвала про призначення у справі судової авто-товарознавчої експертизи за клопотанням відповідача ОСОБА_2 є законною і обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права.
Проте, згідно вимог частини 4 статті 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Згідно частини 5 цієї статті 103 ЦПК країни учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну
.
В апеляційній скарзі представник позивач запропонував поставити на вирішення експерта іще одне запитання: Яка величина матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Volkswagen E-Golf реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП від 22 червня 2024 року.
З огляду на вимоги частини 5 статті 103 ЦПК України, мотивація відхилення чи зміни запропонованого позивачем питання відсутня, тому таке питання підлягає включенню до переліку питань, вказаних в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, які ставляться на вирішення перед судовим експертом.
Згідно вимог частини 3 статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
З урахуванням позиції позивача, який у суді першої інстанції заперечував проти призначення судом експертизи, та позиції відповідача, який наполягав на призначенні судової експертизи, з урахуванням обставин справи, у тому числі за відсутності взаємної згоди сторін щодо обрання експертної установи, та вимог цивільного процесуального закону, суд, користуючись наданим йому правом, визначає експертну установу самостійно.
Суд апеляційної інстанції такою експертною установою визначає -- Запорізьке відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз
За наведених обставин апеляційний суд вважає, що ухвала суду в загальному є правильною, проте з урахуванням обставин справи та приписів частин 3 і 4 статті 103 ЦПК України вона підлягає зміні в частині визначення експертної установи із доповненням переліку питань і ще одним питанням.
Відповідно до статті 141 ЦПК України питання щодо понесених заявником апеляційної скарги витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги має бути вирішено судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи (пункт 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах").
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Фельського Сергія Леонідовича - задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2024 року змінити.
Доповнити перелік питань, поставлених на вирішення експерта, таким питанням:
Яка величина матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Volkswagen E-Golf реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП від 22 червня 2024 року.
Проведення судової авто-транспортно-товарознавчої експертизи доручити експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ( 69018 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України (за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на експерта обов'язків).
В іншій частині ухвалуЖовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 20 січня 2025 року .
Головуючий, суддя СуддяСуддя
Подліянова Г.С.Гончар М.С.Онищенко Е.А.