Дата документу 15.01.2025 Справа № 336/7062/21
Єдиний унікальний № 336/7062/21 Головуючий у 1-й інстанції: Звєздова Н.С.
Провадження № 22-ц/807/152/25 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
15 січня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Кочеткової І.В., Камалової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2024 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2024 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення заборгованості, -
У серпні 2021 року Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідачка користується електричною енергією на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 , але не виконує обов'язку зі сплати спожитої електроенергії, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість в сумі 6323,52 грн за період з 16 березня 2018 року по 1 січня 2019 року. Споживання електричної енергії здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 . Посилаючись на обов'язковість виконання зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідачки означену суму боргу та судовий збір в сумі 2270 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2024 року позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» заборгованість за надані послуги з електропостачання у сумі 6323,52 грн, судовий збір в сумі 2270 грн.
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2024 року.
В обґрунтування заяви зазначила, що ухвалене Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 20 вересня 2024 року рішення у справі №336/7062/21 вважає заочним, з яким не згодна у повному обсязі, позовні вимоги позивача не визнає, оскільки заявлений позивачем період та сума заборгованості не є безспірною. Про судове засідання в якому було ухвалено заочне рішення вона не була належним чином повідомленою, у зв'язку з чим порушено її право на захист на надання заперечень, доказів.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просить суд прийняти її заяву до розгляду, скасувати заочне рішення по справі №336/7062/2021 від 20 вересня 2024 року; переглянути заочне рішення по справі №336/7062/2021 від 20 вересня 2024 року; постановити ухвалу, яку надіслати на її електронну пошту.
Разом з заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2024 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення заборгованості.
Не погоджуючись із ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2024 року скасувати, направити справу №336/7062/21 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає, що судом було порушено принцип повноти та всебічності судового розгляду і в подальшому така неповнота розгляду прямо впливає на її порушене право зі сторони позивача, оскільки заявлені позовні вимоги щодо стягнення заборгованості не є безспірними. Вважає, що суд в порушення вимог ст.280 ЦПК України не мав законних підстав для розгляду справи без її участі та ухвалення заочного рішення.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, а саме шляхом надсилання судової повістки-повідомлення в електоронний кабінет підсистеми « Електронний суд» ( т. 4 а.с. 174-175) до апеляційного суду не з'явилися. Представник ПАТ «Запоріжжяобленерго» просить розглянути справу за його відсутності, з аргументами апеляційної скарги не згоден, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін ( т. 4 а.с. 219 ).
Ухвалою апеляційного суду від 10 січня 2025 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою відеоконференції та попереджено останню, що відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза приміщенням суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву ( а.с. 178-179), яка була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 - 10 січня 2025 року ( т. 4 а.с. 85 ).
Під час розгляду справи ОСОБА_1 на зв'язок не вийшла, клопотання про відкладення розгляду справи до почаку судового засідання на адресу апеляційного суду не надійшло.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, колегія суддів зауважує, що Європейський суд з прав людини у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", рішення від 7 липня 1989 року, заява №11681/85, п. 35) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Оскільки учасники справи були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справу ОСОБА_1 реалізувала своє право на викладення відповідних аргументів у апеляційній скарзі, та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), апеляційний суд вважає за потрібне розглянути справу в даному судовому засіданні у відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою відповідачки ОСОБА_1 про перегляд рішення Шевченківського районного суду від 20 вересня 2024 року у цивільній справі №336/7062/21, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене рішення постановлено не при заочному розгляді, а в загальному порядку, що виключало правові підстави для відкриття провадження у справі за такою заявою.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Leo Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи.
У серпні 2021 року Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення заборгованості (т.1 а.с.2-3).
Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі (т.1 а.с.25).
Дана ухвала направлена рекомендованим поштовим відправленням на адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.26).
Відповідно до інформації Департаменту реєстраційних послуг Управління державної реєстрації фізичних осіб від 21 вересня 2021 року за вих. №04-47/6434, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.24).
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 16 грудня 2021 року отримала копію ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2021 року разом з позовною заявою та доданими до неї документами (т.1 а.с.28).
ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, передбаченим ст.191 ЦПК України, через засоби поштового зв'язку до суду першої інстанції 28 грудня 2021 року надіслала відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 29 грудня 2021 року (т.1 а.с.29-43).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 під час розгляду справи подавала до суду першої інстанції відповідні клопотання, зокрема про залучення третьої особи, про витребування доказів, про виклик та допит свідків, про надання процесуальних документів через електронну скриньку суду, про розгляд справи у присутності сторін від 03 лютого 2022 року, від 11 лютого 2022 року, від 30 травня 2023 року, від 09 липня 2024 року (т.1 а.с.69-125, 142-148, т.3 а.с.59-61). Клопотання про забезпечення позову в частині п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, про виключення із числа доказів документи, які не завірені належним чином від 30 травня 2023 року (т.1 а.с.148-149). Подавала заяву про ознайомлення з матеріалами справи (т.1 а.с. 194-195). Клопотання про витребування доказів від 07 травня 2024 року, від 18 червня 2024 року, від 09 липня 2024 року (т. 1 а.с. 199, т.3 а.с.48-51, 53-56). Додаткові пояснення по справі разом з доказами від 07 березня 2024 року, від 09 вересня 2024 року (т.1 а.с.204-211, т.3 а.с.70-97). Подавала заяву про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції від 12 червня 2024 року, від 18 червня 2024 року, від 31 липня 2024 року (т.3 а.с.28-32,42-45, 66а-66б). Клопотання про виключення документів із числа доказів від 18 червня 2024 року (т.3 а.с.37-41).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2023 року здійснено перехід розгляду справи №336/7062/21 до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання (т.1 а.с.126).
10 лютого 2023 року ОСОБА_1 отримала копію ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2023 року (т.1 а.с.127).
Як вбачається з протоколу судового засідання від 13 листопада 2023 року, 03 травня 2024 року ОСОБА_1 приймала участь у судовому засіданні, давала свої пояснення, заявляла клопотання (т.1 а.с.189-190, т.3 а.с.17-19).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2024 року у справі №336/7062/21 задоволений позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», про стягнення заборгованості. Вказаним рішенням з ОСОБА_2 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» заборгованість за надані послуги з електропостачання у сумі 6323 грн 52 коп та судовий збір в сумі 2270 грн (т.3 а.с. 99-102).
З поданої заяви відповідачки ОСОБА_1 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2024 року, остання вважає, що судом було ухвалено заочне рішення у даній справі, оскільки суд без повідомлення її належним чином змінив дату та час судового засідання з 25 жовтня 2024 року з 14.00 години на 20 вересня 2024 року на 08.00 годину, тому вона не була присутня в судовому засіданні, ОСОБА_1 просила суд прийняти до розгляду її заяву; скасувати заочне рішення по справі №336/7062/2021 від 20 вересня 2024 року; переглянути заочне рішення по справі №336/7062/2021 від 20 вересня 2024 року; постановити ухвалу, яку надіслати на її електронну пошту (т.3 а.с.155-184).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Глава 11 "Заочний розгляд справи" Розділу ІІІ "Позовне провадження" ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.
Згідно із частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суд першої інстанції може постановити заочне рішення у разі розгляду справи з повідомлення (викликом) сторін, за умови повторної неявки належним чином повідомленого відповідача у справі, який не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, та за наявності ухвали суду про заочний розгляд справи.
Статтею 282 ЦПК України визначено, що за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Частинами першою, другою статті 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
У справі, яка переглядається, встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2023 року здійснено перехід розгляду справи №336/7062/21 до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання.
З матеріалів справи вбачається, що справа до розгляду призначалася неодноразово, відповідачка ОСОБА_1 подавала відповідні клопотання, відзив на позовну заяву, додаткові пояснення, докази, приймала особисто участь у судових засіданнях, в останнє судове засідання, яке відбулося 20 вересня 2024 року відповідачка не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Отже, матеріали справи не містять доказів, якіб свідчили про те, що відповідачка ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин, що б давало суду право провести заочний розгляд справи
Відповідно до тексту рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2024 у справі №336/7062/21: 29.12.2021 відповідачкою було подано відзив на позов, в якому остання просила залишити позов без задоволення; відповідачка брала особисту участь в судовому засіданні 03.05.2024, де надавала пояснення стосовно обставин по справі, позов не визнала. Ухвала суду про заочнй розгляд справи судом не приймалася, а тому в розумінні ст.280 ЦПК України рішення не може бути заочним.
Тобто, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2024 року ухвалене у справі №336/7062/21,яке ОСОБА_1 бажає переглянути, оскільки вважає його заочним, постановлено не при заочному розгляді, а в загальному порядку, що виключало правові підстави для подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення до суду, який його ухвалив.
Ураховуючи наведене, а також те, що судом не постановлялася ухвала про заочний розгляд справи, доводи апеляційної скарги про те, що у даній справі за результатами вирішення спору судом приймалося саме заочне рішення, є безпідставними.
Встановивши, що спарава №336/7062/21 року розглянута не в порядку заочного розгляду, а в загальному порядку, тому є правильні висновки суду першої інстанції, що правові підстави для подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення до суду, відсутні, отже у прийнятті такої заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Проте, постановляючи ухвалу, суд помилково послався на пункт 1 частини 1 статті 186 ЦПК України про відмовову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , оскільки подання такої заяви не вимагає вирішенню питання про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі.
Водночас, така помилка суду не може бути підставою для скасування правильної по суті ухвали суду.
При цьому, суд першої інстанції вірно повідомив ОСОБА_1 , що в разі незгоди із рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ухваленого у справі №336/7062/21 від 20 вересня 2024 року, остання має право у передбаченому цивільним законом порядку відповідно до ст. 352 ЦПК України оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, подавши до Запорізького апеляційного суду відповідну апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повна постанова складена 20 січня 2025 року.
Головуючий, суддя СуддяСуддя
Подліянова Г.С.Гончар М.С. Кочеткова І.В.