21.01.2025 Справа № 756/9415/24
Унікальний номер 756/9415/24
Провадження номер 2/756/531/25
21 січня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
свідка - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
Короткий зміст позовним вимог
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Забальського Ю.П., 25 липня 2024 року за допомогою документа, сформованого в системі «Електронний суд», звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 борг за розпискою у розмірі 11 550,00 доларів США, та судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 02 липня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики грошових коштів в розмірі 11 500 доларів США. Даний факт підтверджується розпискою ОСОБА_3 від 02 липня 2024 року. Відповідач у встановлений у договорі позики строк 05 липня 2024 року грошових коштів не повернув. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути позику, проте всі вимоги залишилися без задоволення, тому просить суд стягнути суму боргу.
Рух справи
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 липня 2024 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року витребувано з Міністерства соціальної політики України інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_3
09 серпня 2024 року на адресу суду, на виконання вимоги ухвали суду від Департаменту відділу адміністрування інформаційних систем та баз даних Мінсоцполітики надійшла інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_1 ; адреса листування та фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09 серпня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 08 жовтня 2024 року.
08 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено до 11 листопада 2024 року, в зв'язку з неявкою сторін.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10 грудня 2024 року.
10 грудня 2024 року судове засідання відкладено до 21 січня 2025 року, в зв'язку з неявкою сторін.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги. Пояснив, що знайомий із ОСОБА_3 з початку 2022 року, разом займалися волонтерською діяльністю. Він раніше позичав кошти та своєчасно повертав. Надав для огляду в судовому засіданні дві розписки за березень та травень 2024 року про позику ОСОБА_3 грошових коштів. Пояснив, що після отриманих коштів відповідача не бачив, кошти він не повернув.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , пояснив, що знайомий із ОСОБА_3 з початку 2022 року. Проживали разом із ним в одному парадному по АДРЕСА_2 . В приміщенні кав'ярні ОСОБА_1 , що розташоване на першому поверху здійснювали волонтерську діяльність. На придбання обладнання в його присутності ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 в позику кошти 11 550,00 доларів США, зобов'язаввся повернути через пару днів, написав власноруч розписку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки. Копія позовної заяви та ухвала суду про відкриття провадження надсилались відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 . Конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також відповідач сповіщався шляхом направлення документа в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду» на його електронну адресу.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Фактичні обставини справи
Дослідивши письмові докази, подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.
Судом встановлено, що 02 липня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики грошових коштів в розмірі 11 500,00 доларів США. Даний факт підтверджується розпискою ОСОБА_3 від 02 липня 2024 року(а.с. 9). В судовому засіданні долучений до матеріалів справи оригінал розписки.
Договором позики був встановлений строк повернення позики до 05 липня 2024 року.
Докази повернення відповідачем отриманих у борг коштів від ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе боргових зобов'язань.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові в справі № 373/2054/16-ц провадження № 14-446цс18 від 16 січня 2019 року відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Станом на день звернення позивача до суду із позовними вимогами, відповідач взяті на себе зобов'язання перед позивачем належним чином не виконав, отриману за борговою розпискою суму коштів не повернув, таким чином з нього підлягає стягненню заборгованість за договором позики від 02 липня 2024 року у розмірі 11 550,00 доларів США.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати в сумі 3808,73 грн. пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим з урахуванням ціни позову, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 638, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) грошові кошти за договором позики від 02 липня 2024 року в розмірі 11 550,00 (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3808,73 грн. (три тисячі вісімсот вісім гривень сімдесят три коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 21 січня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик