21.01.2025 Справа №607/28192/24 Провадження №3/607/432/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як встановлено в судовому засіданні, 25 грудня 2024 року близько 17.00 год. громадянин ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання, АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлював словесні образи, вимикав світло у квартирі, чим чинив на потерпілу моральний тиск, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.3, п.14 ч. 1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився і про причину неявки в суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
В рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до частини 2 статті 268 КУпАП, вважаю за можливе справу розглядати у відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який не з'явився до зали судових засідань, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доводиться матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, які містяться в протоколі про адміністративні правопорушення серії ВАД №621326 від 25.12.2024; рапорті інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 25.12.2024; протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.12.2024, прийняту від постраждалої особи ОСОБА_2 ; письмових поясненнях ОСОБА_2 від 25.12.2024; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 25.12.2024; копії термінового заборонного припису серії АА №334257 від 25.12.2024; копії форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25.12.2024 за результатами заповнення якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки - «низький».
Суд не має жодних сумнівів, щодо обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки такі дійсно мали місце, що підтверджується доказами, що долучені суб'єктом владних повноважень до матеріалів адміністративної справи. При цьому наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру (погрози, образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення.
Крім цього статтею 39-1 КУпАП передбачено, що у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Враховуючи обставини справи, суд вважає, що відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 на проходження вищезазначеної програми, оскільки правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинено ним вперше, а також згідно копії форми оцінки ризиків вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства від 25.12.2024, за результатами заповнення якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки - «низький».
Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, та приходить до переконання, що на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті за якою ОСОБА_1 притягається до відповідальності у вигляді штрафу,яке на думку суду буде достатнім та повністю досягне мети його застосування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 23, 173-2, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 (одна тисячу двадцять гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо