16.01.2025Справа №607/26303/24
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду справу, яка надійшла з Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої в АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №619260 від 05 грудня 2024 року, гр. ОСОБА_1 неналежно виконує передбачені ст. 150 Сімейного Кодексу України обов'язки щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проявляється в тому, що остання в період з 06.11.2024 по 19.11.2024 не відвідує Тернопільський ліцей №21, що в м. Тернопіль, проспект Злуки, 51, ученицею якого вона є, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , вказала що донька категорично не хоче її слухатись та ходити в школу, зазначає що провела з своєю донькою виховну роботу щодо недопущення подальших пропусків навчання. Відтак, просить суд не притягувати її до адміністративної відповідальності.
Оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з ухиленням батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами, які досліджені у судовому засіданні, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №619260 від 05 грудня 2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05 грудня 2024 року; клопотанням Тернопільського ліцею №21 №02/12-262 від 19 листопада 2024 року; .
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто, - ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх або малолітніх дітей.
Згідно ст. 23 КУПАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно винна у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за що передбачена адміністративна відповідальність, але з урахуванням обставин справи, суд вважає застосувати ст. 22 КУпАП, яка передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, а адміністративну справу за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити, оскільки діяння, вчинене ОСОБА_1 містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, її дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, при цьому, суд врахував ту обставину, що ОСОБА_1 провела виховну роботу зі своєю малолітньою дочкою щодо недопущення подальших пропусків у навчанні, усвідомила протиправність своєї поведінки та є підстави вважати, що в подальшому не буде скоювати правопорушень, а також, відсутні обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 22, ч. 1 ст. 184, ст. 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнити її від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. М. Братасюк