21.01.2025 Справа №607/115/25 Провадження №3/607/65/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як встановлено в судовому засіданні, 26 грудня 2024 року близько 09.00 год. громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, принижував честь та гідність, не надавав їй грошові кошти, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та заперечив факт вчинення ним домашнього насильства відносно матері.
Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, його вина повністю доводиться наступними зібраними, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №325597 від 29.12.2024 року; аудіовізуальному диску, на якому міститься розгляд справи суб'єктом владних повноважень в справі про адміністративне правопорушення; заяві ОСОБА_2 від 29.12.2024 р.; письмових поясненнях ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 29.12.2024 р.; Формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 29.12.2024 р.; рапорті поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Беднарчук В. від 29.12.2024 р.; витягу з ІПНП України.
При цьому суд критично оцінює показання ОСОБА_1 щодо того, що він не вчиняв домашнього насильства відносно матері ОСОБА_2 , та вважає зазначені показання такими, що направлені на введення суду в оману та уникнення адміністративної відповідальності, адже спростовуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, які є чіткими, послідовними та такими, що повністю узгоджуються між собою, а тому не викликають у суду сумнівів щодо їх відповідності дійсним обставинам справи.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного, економічного характеру (погрози, образи, позбавлення коштів, на які потерпілий має передбачене законом право), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення суд приймає до уваги суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу винного, його матеріальне становище, та вважає, що останньому слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Водночас вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд враховує те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, а також дане адміністративне правопорушення не потягло настання тяжких наслідків, у зв'язку з чим не вбачає за необхідне направлення ОСОБА_1 на проходження відповідної програми.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. (триста сорок гривень 00 копійок).
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо