17 січня 2025 р. Справа № 597/1633/24
Заліщицький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Торської І.В.
з участю секретаря Лопушняк З.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заліщики цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором №880398986 від 26.01.2021 у розмірі 88 490,89 грн. та судових витрат.
В обґрунтування позову зазначено, що 26.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений кредитний договір №880398986 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, Товариство зобов'язується надати Позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку і на умовах, визначених цим договором.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 (які пролонговувались додатковими угодами).
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01. Згодом, 04.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №0409/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №880398986 від 26.01.2021 у розмірі 88 490,89 грн.
Позивач вказує, що є законним правонаступником первісного стягувача за вказаним кредитним договором, а тому з огляду на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань та наявністю заборгованості, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом, та просить стягнути із відповідача на користь позивача зазначену суму заборгованості в примусовому порядку.
Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 19.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
11.12.2024 судом зареєстровано відзив на позов поданий відповідачем ОСОБА_1 , в якому останній вказує, заявлені позовні вимоги він не визнає та заперечує, оскільки долучений до матеріалів справи кредитний договір не є належним доказом, оскільки такий не підписаний у встановленому Законом порядку. Додатково вказує, що електронна заявка на отримання грошових кошті та довідки щодо дій позичальника, графік розрахунків, який не містить суми боргу, є неналежними та не допустимими доказами, а відтак відповідач вважає, що позивачем не підтверджено факту укладення кредитного договору. Додатково зазначив, що не подано доказів перерахування коштів позичальнику, не подано належних доказів про рух операцій по особовому рахунку. Вказав на те, що в матеріалах справи відсутні копії повідомлення про відступлення права вимоги кожній із зазначених фінансових компаній та про порядок погашення заборгованості по кредитному договору, в тому числі відсутні докази надсилання таких повідомлень боржнику. Додатково вказав, що позивачем не обґрунтовано заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 67464,53 грн., а саме право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування. На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволені позову.
17.12.2024 представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» - адвокат Тараненко А.І. через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, в якому представник позивача зазначає, що укладаючи договір кредиту відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитись з умовами договору перед його підписанням. Договір було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам закону України «Про електронну комерцію». Представник вказує, що відповідачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить; виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок; доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами. Щодо підтвердження суми заборгованості, вказав, що алгоритм нарахування такого боргу узгоджений кредитним договором. Також представник вказує, що у матеріалах справи наявна виписка з особового рахунку боржника, яка є належним та допустимим доказом та яка містить всі необхідні реквізити, включаючи підпис та печатку уповноваженої особи та печатку, що підтверджує її автентичність та відповідність вимогам чинного законодавства. Виписка детально відображає структуру заборгованості, а саме: прострочене тіло кредиту, прострочені відсотки та загальну суму заборгованості. Важливо зазначити, що період заборгованості, вказаний у виписці, охоплює проміжок часу від моменту набуття Позивачем права вимоги до дати формування позовної заяви. Водночас, сума заборгованості, зазначена у виписці, не є результатом нарахувань, здійснених Позивачем. Натомість, вона відображає фактичний обсяг боргових зобов'язань, які були нараховані попередніми кредиторами та за якими позивач набув право вимоги в порядку, передбаченому статтею 516 Цивільного кодексу України. Більше того, позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань відсотків, що свідчить про його сумлінне ставлення до своїх прав та обов'язків як нового кредитора. З огляду на викладене просить позов задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» не з'явився, однак у позовній заяві просив у разі його неявки в судове засідання, провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак у відзиві на позов просив провести розгляд справи без його участі.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.01.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №880398986 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику (Додаток № 3), які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (Додаток № 4).
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV4488ZJ. Зокрема, 26.01.2021 19:39:32 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п.1.1. Договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 22 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
26.01.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 22000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 .
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020.
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року і який викладений в новій редакції.
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року.
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Позивач зазначає, що відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №136 від 01.06.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 62 859,56 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, строком до 04 серпня 2021 року та який відповідно до додаткових угод №2 від 03.08.2021 року, №3 від 30.12.2022 року, строк дії якого продовжено до 30.12.2024 року.
04.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №0409/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
На підставі досліджених вище доказів суд дійшов висновку, що на момент укладення договору факторингу в 2018 році ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та боржником ОСОБА_1 , тобто у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.
Суд вважає за необхідне вказати на те, що оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно боржника ОСОБА_1 у зобов'язанні не набуло, а тому таке право не могло бути в подальшому передане цим товариством на підставі договору факторингу від 05.08.2020 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке, в свою чергу, не могло передати таке право позивачу ТОВ «Юніт Капітал» за договором факторингу від 04.09.2024.
З урахуванням наведеного, суд вважає що позивач ТОВ «Юніт Капітал» є неналежним позивачем у спірних правовідносинах, оскільки товариство не набуло права вимагати від боржника ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 26.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
За приписами статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої і третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша-третя, п'ята, шоста статті 203 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 року у справі № 752/8842/14-ц).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №880398986 був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 - 26.01.2021, натомість, договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28.11.2018, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , і у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.
Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно відповідача, як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не могло бути передане цим товариством на підставі договору факторингу від 05.08.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», яке, у свою чергу, не могло передати таке право в подальшому на підставі договору факторингу від 04.09.2024 ТОВ «Юніт Капітал», яке за вищенаведених обставин не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за кредитним договором №880398986, укладеним 26.01.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Враховуючи викладені обставини, зважаючи на те, що договір факторингу укладений між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018, до моменту виникнення у первісного кредитора права вимоги до відповідача за кредитним договором, укладеним 26.01.2021, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 880398986, укладеним 26.01.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», оскільки на момент відступлення права вимоги шляхом укладення договору факторингу вимога до боржника ОСОБА_1 не була дійсною і не належала первісному кредитору на момент її відступлення.
Доводи сторони позивача про те, що договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, на підставі якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було передано ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 880398986, був чинний на момент укладення позивачем договору факторингу, що викладені у позові, суд вважає необґрунтованими, оскільки додатковими угодами лише продовжувався строк дії договору факторингу, який укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», при цьому, обсяг прав та обов'язків сторін по договору факторингу від 28.11.2018 додатковою угодою не змінений, по своїй суті вона не є новим договором факторингу, і не свідчить жодним чином про перехід до ТОВ «Таліон Плюс» від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до відповідача у даній справі за кредитним договором, який було укладено 26.01.2021.
Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді не укладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 по справі №914/868/17).
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу самого зобов'язання, на підставі якого може виникнути вимога.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі №911/3185/20).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29.06.2021 по справі №916/2040/20).
Суд зауважує, що інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовують наведених висновків суду.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи, позивачем не доведено достатніми доказами те, що він є законним правонаступником стягувача за кредитним договором, та, відповідно, належним позивачем у даному спорі, а відтак підстави для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором відсутні, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем слід залишити за ним.
Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 223, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляцію, яка подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 17.01.2025 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місце знаходження - 01024, місто Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4А, офіс 10, код - ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя І.В.ТОРСЬКА