Справа № 595/63/25
Провадження № 2-а/595/18/2025
про відкриття провадження у справі
"21" січня 2025 р. місто Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Тарчинська Л.Я., звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 86 від 13 січня 2025 року, прийняту т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Окрім того, просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Вказані вимоги мотивує тим, що згідно вказаної вище постанови встановлено, що йому, ОСОБА_1 , автоматично системою АІТС «Оберіг» сформовано 25.11.2024 QR-повістку №1397281 з датою прибуття на 05.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних. Зазначено, що він, ОСОБА_1 , у вказаний термін не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно чого його було подано в розшук до органів Національної поліції. Вважає дану постанову незаконною і необґрунтованою, винесеною із порушенням норм чинного законодавства та такою, що підлягає до скасування, так як викладені у ній обставини не відповідають дійсності, оскільки він жодної повістки не отримував і, відповідно, інкримінованого йому правопорушення не вчиняв. Так, із змісту оскаржуваної постанови не вбачається наявність доказів вчинення інкримінованого правопорушення, як і відсутні дані про складення протоколу про адміністративне правопорушення, відібрання пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснення їй прав, передбачених ст. 268 КУпАП, відібрання пояснень від свідків, тощо. Саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, з огляду на те, що така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Всупереч вищевикладеному, у резолютивній частині постанови не зазначено про його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення та нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Окрім того, накладаючи на нього адміністративне стягнення, посадовою особою вимог закону щодо призначення стягнення у виді штрафу не дотримано, призначено штраф у грошовій сумі без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що суперечить нормам чинного КУпАП. Звертає увагу, що ч.1 ст.210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а ч.3 ст.210-1 КУпАП - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Вказана норма є бланкетною, тому в постанові повинно бути зазначено норму нормативно-правового акта, яку порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом з тим, як вбачається із оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, у ній взагалі відсутнє посилання на конкретну норму права, яку він порушив і яка обумовлює об'єктивну сторону ч.3 ст.210-1 КУпАП, що суперечить принципу правової визначеності та позбавляє можливості визначити за порушення якої саме норми закону його притягнуто до адміністративної відповідальності. Окрім того, сам факт формування повістки в АІТС «Оберіг» не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до п. 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 (надалі Порядок) виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. З оскаржуваної постанови не вбачається, що дана повістка була роздрукована та надіслана чи вручена йому та постанова не містить жодного посилання на докази надіслання чи вручення йому згаданої повістки. Щодо повістки з метою уточнення облікових даних, звертає увагу, що п. 27 порядку №560 передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Тобто, така мета як для уточнення облікових даних відсутня у вищевказаному переліку, у зв'язку з чим наслідки неявки за повісткою, в якій мета її виклику не відповідає вимогам порядку № 560, не можуть застосовуватись до особи. За наведених обставин, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності доч. 2 ст. 171 КАС України підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження немає.
Відповідно до частини другої статті 12, частини другої статті 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, зокрема, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. При цьому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, проте за клопотанням однієї із сторін, а так само з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п'ята статті 262 КАС України). При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії передбачені частини третьої статті 257 КАС України, а також положення статей 268, 269, 286 КАС України, якими встановлено особливості розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, а тому приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття.
Керуючись статтями 12, 160-164, 171, 257, 260, 262, 286 КАС України, суд,-
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Згідно з ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Копію цієї ухвали суду направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Тарчинська Л.Я., звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 86 від 13 січня 2025 року, прийняту т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Окрім того, просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Вказані вимоги мотивує тим, що згідно вказаної вище постанови встановлено, що йому, ОСОБА_1 , автоматично системою АІТС «Оберіг» сформовано 25.11.2024 QR-повістку №1397281 з датою прибуття на 05.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних. Зазначено, що він, ОСОБА_1 , у вказаний термін не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно чого його було подано в розшук до органів Національної поліції. Вважає дану постанову незаконною і необґрунтованою, винесеною із порушенням норм чинного законодавства та такою, що підлягає до скасування, так як викладені у ній обставини не відповідають дійсності, оскільки він жодної повістки не отримував і, відповідно, інкримінованого йому правопорушення не вчиняв. Так, із змісту оскаржуваної постанови не вбачається наявність доказів вчинення інкримінованого правопорушення, як і відсутні дані про складення протоколу про адміністративне правопорушення, відібрання пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснення їй прав, передбачених ст. 268 КУпАП, відібрання пояснень від свідків, тощо. Саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, з огляду на те, що така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Всупереч вищевикладеному, у резолютивній частині постанови не зазначено про його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення та нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Окрім того, накладаючи на нього адміністративне стягнення, посадовою особою вимог закону щодо призначення стягнення у виді штрафу не дотримано, призначено штраф у грошовій сумі без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що суперечить нормам чинного КУпАП. Звертає увагу, що ч.1 ст.210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а ч.3 ст.210-1 КУпАП - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Вказана норма є бланкетною, тому в постанові повинно бути зазначено норму нормативно-правового акта, яку порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом з тим, як вбачається із оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, у ній взагалі відсутнє посилання на конкретну норму права, яку він порушив і яка обумовлює об'єктивну сторону ч.3 ст.210-1 КУпАП, що суперечить принципу правової визначеності та позбавляє можливості визначити за порушення якої саме норми закону його притягнуто до адміністративної відповідальності. Окрім того, сам факт формування повістки в АІТС «Оберіг» не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до п. 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 (надалі Порядок) виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. З оскаржуваної постанови не вбачається, що дана повістка була роздрукована та надіслана чи вручена йому та постанова не містить жодного посилання на докази надіслання чи вручення йому згаданої повістки. Щодо повістки з метою уточнення облікових даних, звертає увагу, що п. 27 порядку №560 передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Тобто, така мета як для уточнення облікових даних відсутня у вищевказаному переліку, у зв'язку з чим наслідки неявки за повісткою, в якій мета її виклику не відповідає вимогам порядку № 560, не можуть застосовуватись до особи. За наведених обставин, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності доч. 2 ст. 171 КАС України підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження немає.
Відповідно до частини другої статті 12, частини другої статті 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, зокрема, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. При цьому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, проте за клопотанням однієї із сторін, а так само з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п'ята статті 262 КАС України). При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії передбачені частини третьої статті 257 КАС України, а також положення статей 268, 269, 286 КАС України, якими встановлено особливості розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, а тому приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття.
Керуючись статтями 12, 160-164, 171, 257, 260, 262, 286 КАС України, суд,-
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Згідно з ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Копію цієї ухвали суду направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. І. Тхорик