Справа № 574/875/20
Провадження № 1-о/577/2/25
"20" січня 2025 р.
м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
засуджених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області справу за заявою засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року, -
За вироком Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року ОСОБА_8 засуджений за пп. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
03.09.2020 року ОСОБА_8 звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного вироку.
09.10.2020 року ухвалою Сумського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №574/875/20 за заявою ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 15.12.2004 року направлені для розгляду до Конотопського міськрайонного суду.
В своїй заяві ОСОБА_8 прохає скасувати вирок Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року за нововиявленими обставинами; постановити ухвалу про повернення матеріалів до прокуратури; закрити відносно нього провадження; негайно звільнити його з-під варти в залі суду; притягнути до кримінальної відповідальності дійсних злочинців ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Вимоги обґрунтовує тим, що вищевказаним вироком його засуджено до довічного позбавлення волі за попередньою змовою з ОСОБА_12 , за вбивство двох осіб. Однак, вирок апеляційного суду Сумської області від 15.12.2004 року є необґрунтований, не всебічний, не вмотивований і містить істотні порушення КПК України, Конституції України, Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод та нововиявлені обставини. Зазначає, що досудове слідство, судовий розгляд велись не всебічно, не обґрунтовано, слідчим прокуратури, судом умисно були приховані важливі факти, що два дійсних злочинці ОСОБА_12 , який позбавив життя двох потерпілих, та ОСОБА_13 залишились на свободі. Як вбачається з вищевказаного вироку його дії кваліфіковані за ч.4 ст.187КК України, однак у диспозиції статті КК України жодного слова не йдеться про смерть потерпілих або загибель людей, а тому суд припустився помилки кваліфікуючи його дії одночасно за двома нормами закону, а саме за ч. 4 ст.187 КК України та п.п.1, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України. Слідчим прокуратури ОСОБА_14 умисно були приховані важливі факти про причетність ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , які були дійсними злочинцями по вказаному злочину, що в свою чергу, вплинуло на правильність та законність вищевказаного вироку. Зокрема, не було проведено ряд експертиз, які б підтвердили його не причетність до скоєного злочину та за допомогою яких була б доведена причетність ОСОБА_12 до скоєних злочинів. Також при судовому розгляді справи не було відомо про зловживання слідчого під час досудового слідства, які виразилися в тому, що суттєво були порушені його права на захист. Зокрема при проведенні допиту в якості підозрюваного і відтворення обстановки та обставин події від 30.09.2003 року захисник був не присутній, а у протоколі допиту від цієї дати є підпис захисника. Крім того, слідчий прокуратури за приховання дійсних злочинців отримав хабара і разом з іншими працівниками правоохоронних органів здійснював на нього тиск, щоб він підписував вже заготовлені протоколи допиту. Також при доставці до ІВС м.Білопілля його помістили до камери, де знаходився хворий на відкриту форму туберкульозу. При допиті слідчий та працівники оперативно-розшукової діяльності змушували його підписувати раніше заготовлені протоколи допиту таким чином, що він після цього не міг самостійно ходити. Начальник ІВС м.Білопілля на його скаргу про нанесення тілесних ушкоджень надав вказівку про доставку його до лікарні для надання медичної допомоги. Також не було відомо, що за місяць до скоєння злочину він переніс дуже тяжку операцію, тому за станом здоров'я не міг вчинити злочин, що змусило його звернутися із даною заявою до суду.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_8 , його захисник ОСОБА_6 підтримали заяву та просили скасувати вищевказаний вирок суду.
Прокурор заперечує задоволенню заяви, оскільки обставини, на які посилається засуджений ОСОБА_8 не є нововиявленими.
Засуджений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_7 щодо вирішення заяви покладаються на розсуд суду.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження, вважає, що заява ОСОБА_8 про перегляд вироку суду від 15 грудня 2004 року за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно з ч. 2 ст.459 КПК України, нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, 3)скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути, 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Положеннями п.4 ч.2 ст.462 КПК України передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.
Системне тлумачення норм статей 459, 462, 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; 2) вони знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Зокрема, відповідно ч. 2 ст. 459 КПК, України нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Із змісту зазначеної норми слідує, що нововиявлені обставини це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.
Крім того, Верховний Суд у ряді справ № 754/4860/14-к, № 423/1623/15-к, № 583/2535/17 висловив своє бачення щодо нововиявлених обставин, а саме це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об'єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв'язку з їх невідомістю судові; їх відкриття тільки після вступу вироку у законну силу.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року визнаний винним у вчиненні злочинів передбачених п.п.1,6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194, ч.3 ст.289, ч.3 ст.357 КК України та засуджений, із застосуванням ч.1ст.70 КК України, до довічного позбавлення волі (а.с.141-149 т.5).
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 22 березня 2005 року вищевказаний вирок апеляційного суду Сумської області залишено без зміни (а.с.14-23 т.6).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 459 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що визнаються нововиявленими.
Як встановлено в судовому засіданні, наведені засудженим ОСОБА_8 в заяві про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами дані щодо об'єктивної неможливості вчинити злочини, за які він відбуває покарання, через незадовільний стан здоров» я, пов'язаний з коротким післяопераційним терміном, щодо порушення права на захист, були відомі під час розгляду справи Апеляційним судом Сумської області та були предметом розгляду судом касаційної інстанції.
Зазначені ОСОБА_8 докази, на які він посилався як на недопустимі та не погоджувався з їх оцінкою, були предметом дослідження в судовому засіданні та їм надана оцінка у вироку суду (а.с.141-149 т.5, а.с.14-23 т.6).
Щодо факту внесення відомостей до ЄРДР, на підставі ухвал слідчих суддів Зарічного районного суду м. Суми, відносно слідчого ОСОБА_16 та адвоката ОСОБА_17 за ст. 366, 365 КК України, щодо перевищення зловживанням посадовим становищем, застосування до ОСОБА_8 незаконних методів досудового слідства, фальсифікації протоколів допитів та проведення відтворення обстановки та обставин події, факт отримання слідчим хабара, не проведення у зв'язку з цим ряду експертиз, які б доводили причетність ОСОБА_12 та ОСОБА_15 до скоєних злочинів, то це не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 459 КПК України, оскільки, обставини передбачені пунктом 3 частини третьої цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили. Доказів засудження слідчого ОСОБА_16 та адвоката ОСОБА_17 за ст. 365, 366 КК України, заявником не надано.
Що стосується посилання заявника на застосування працівниками міліції Буринського РВ УМВС України в Сумській області насильства та погроз щодо нього, то слід зазначити, що 05.05.2004 року прокурором відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Сумської області було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом застосування працівниками міліції Буринського РВ УМВС України в Сумській області насильства та погроз щодо ОСОБА_8 на підставі п. 1 ст. 6 КПК України 1961 року у зв'язку з відсутністю події злочину (а.с. 184 т. 4). Постановою Зарічного районного суду Сумської області від 8 червня 2004 року у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 05.05.2004 року було відмовлено (а.с. 189 т. 4).
На переконання суду наведені у заяві ОСОБА_8 підстави перегляду вироку за нововиявленими обставинами фактично зводяться до переоцінки доказів, які вже досліджувались судом, що суперечить положенням п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України, зокрема, такій засаді кримінального провадження, як верховенство права, яка передбачає принцип юридичної визначеності, відповідно до якого якщо суди остаточно вирішили справу, їхнє рішення не повинно братися під сумнів, жодна із сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового судового рішення.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що заяву ОСОБА_8 від 03.09.2020 року про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст.459,461,467 КПК України, -
Заяву засудженого ОСОБА_8 від 03.09.2020 року про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою цей строк обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
СуддяОСОБА_1