Справа № 592/3494/23
Провадження № 1-кс/592/471/25
21 січня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_4 по скарзі ОСОБА_3 , справа №592/3494/23,
Заявник звернувся до суду з заявою про відвід слідчому судді ОСОБА_4 ..
Свою вимоги обґрунтовує тим, що на розгляді у слідчого судді ОСОБА_4 перебуває його скарга. Для встановлення повноважень та правосуб'єктності як судді громадянина ОСОБА_4 заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання відомостей та завірених належним чином копій документів. Однак відповіді на його звернення щодо легітимності як судді останній не надав. Крім того, не приймаючи процесуального рішення слідчий суддя ОСОБА_4 10.01.2025 прийняв повістку про виклик до суду в кримінальному провадженні № 592/3494/23 щодо поновлення строків та призначив судове засідання на 15.01.2025, перевищивши на 144 години, всупереч імперативу ч. 2 ст. 306 КПК, встановлений строк розгляду справи «не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги». Вважає, що відповідно за спливом строків у 72 години вже 13.01.2025 у ОСОБА_4 закінчилися повноваження на розгляд його скарги, тому він не мав права на розгляд справи. За таких порушень він заявив ОСОБА_4 відвід, яку розглянула суддя ОСОБА_5 та ухвалою від 17.01.2025 заяву ОСОБА_3 про відвід судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_4 про розгляд питання щодо поновлення строків розгляду скарги у справі №592/3494/23, відмовила. На думку заявника вбачається сумнів в об'єктивності і неупередженності Ковпаківського районного суду м. Суми, загалом, та зокрема судді ОСОБА_4 ..
Учасник розгляду в судове засідання для розгляду заяви про відвід не з'явилися та згідно ст. 81 КПК України не є перешкодою для її розгляду.
Для вирішення поданої зави слід зазначити наступне.
Частина 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 даного Закону встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Згідно пунктів 1, 2 ч. 7 ст. 56 зазначеного Закону суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що відвід слідчому судді заявлений з підстав порушення процесуальних строків та упередженого ставлення, тобто з підстав визначених п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України.
Згідно ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Порядок вирішення заяви про відвід визначений положеннями ст. 81 КПК України.
Згідно з положеннями ст. ст. 75, 81 КПК України при вирішенні заяви про відвід суд не дає оцінок, щодо дотримання процесуального закону суддею.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75 КПК України. Зокрема, зі змісту п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, на які фактично посилається заявник у своїй заяві, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у її неупередженості.
Проте порушення зазначених норм закону не вбачається та не підтверджується жодними доказами.
Щодо неупередженості слід зазначити, що можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду, що означає відсутність упередженості або прихильності, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При ухваленні рішення про те, чи є законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно обґрунтованим.
Незалежність і об'єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
Розглядаючи заяву по відвід, суд виходить із того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в заінтересованості та неупередженості судді, позиція заявника, який заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому має наявність фактів, що дають можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
У своїй заяві ОСОБА_3 , як на підставу відводу слідчому судді, посилається, зокрема на порушення процесуальних строків розгляду скарги та ненадання документів на його запит щодо легітимності повноважень судді.
Сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
На переконання суду, в даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, підтвердженої належними і допустимими доказами, яка б викликала розумний, об'єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 під час розподілу та розгляду скарги.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997; (далі - Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини і у рішенні Суду від 10.12.2009 в справі «Мироненко і Мартенко проти України» було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
З наведених у заяві підстав відводу з огляду на наведене вище вбачається, що немає об'єктивних підстав, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Ураховуючи наведене у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 75, 81- 82 КПК України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_4 по скарзі ОСОБА_3 , справа №592/3494/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1