Спарва№ 308/13843/24
20.01.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли із Відділу поліції Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
08.08.2024 о 18 год. 09 хв. на автодорозі Київ - Чоп 802 км, водій гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням технічного приладу Драгер, результат - 0,26 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Представники ОСОБА_1 , адвокати Рега Є. Є. та Меренич М. І., неодноразово подавали до суду заяви про перенесення розгляду справи.
20.01.2025 адвокат Меренич М. І. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з малозначністю, просить оголосити йому усне зауваження. В обґрунтування клопотання посилається на допустиму похибку під час експлуатування приладу Драгер +/- 0,04 проміле у діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Зазначає, що враховуючи похибку даного пристрою по «меншій межі» фактично стан сп'яніння на момент огляду на місці становить 0,22 проміле, що є малозначним та таким, що не впливає на керування транспортними засобами.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статей 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103.
Згідно з п. 5 Порядку, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів “Drager Alcotest 6810» у водія ОСОБА_1 в організмі виявлено алкоголь 0,26 %о.
Як убачається з Інструкції до приладу «Drager Alcotest 6810», технічними характеристиками вищевказаного приладу, передбачено допустиму похибку в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0,02 ‰ проміле - у діапазоні від 0 до 0,2 ‰ проміле, відносна похибка: +/- 10 % - у діапазоні понад 0,2‰ проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0,04 ‰ проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 ‰ проміле: відносна похибка: +/- 10 % - у діапазоні понад 0,4‰ проміле.
З вказаного судом встановлено, що технічними характеристиками газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», передбачено похибку при результатах від 0 до 0,4 ‰ (проміле) + 0,04‰ (проміле).
Суддя встановив, що отриманий результат на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів “Drager Alcotest 6810», перевищує допустиму межу похибки.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 659022 від 08.08.2024, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 2786279 від 08.08.2024, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 був згідний з результатом встановлення стану алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів “Drager Alcotest 6810»; даними чеку «Drager Alcotest 6810», згідно з яким ступінь алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 становить 0,26 проміле, переглянутим суддею відеозаписом місця події, який міститься на DVD-диску, що долучений до матеріалів справи.
Згідно з довідкою заступника начальника ВП з превентивної діяльності ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції Пальок М., ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 17.01.2020.
Згідно з довідкою заступника начальника ВП з превентивної діяльності ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції Пальок М., за відомостями ГСЦ МВС інформація про належність транспортного засобу Daewoo Nexia д. н. з. НОМЕР_2 відсутня.
Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази, у розумінні ст. 251 КУпАП є належними, логічно доповнюють один одного, не суперечать один одному, узгоджуються між собою, є правдивими, об'єктивними та беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п. 2.5 ПДР України та відповідно вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками керування транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Враховуючи вищевикладене, при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, його суспільну небезпечність, особу ОСОБА_1 та вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя В. В. Чепка