Спарва№ 308/12790/24
21.01.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли із ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №657668 від 18.07.2024 вбачається, що 18.07.2024 о 07 год. 07 хв. на автодорозі М06, 804 км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MITSBISHI PAGERO д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Працівниками поліції складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Присутній у судовому засіданні 27.08.2024 ОСОБА_1 повідомив, що 18.07.2024 на автодорозі М06 на блокпості його зупинили працівники поліції. Зазначає, що інспектор повідомив йому про підозру у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Він відповів інспектору, що напередодні ввечері за вечерею випив келих вина, та зазначив, що не заперечував проти проведення тесту на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного пристрою «Драгер». Однак справного пристрою у працівників поліції не виявилося, про що, як стверджує ОСОБА_1 , він зазначив у письмових поясненнях до протоколу. Було запропоновано пройти тестування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного пристрою «Драгер», який належав військовим, який також був несправним. Зазначає, що він не заперечував пройти тест на стан сп'яніння за допомогою «Драгера».
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Гримут Д. Ю., подав до суду пояснення з запереченнями на протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з огляду на таке.
Вказує, що протокол обгрунтовано тим, що водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зазначає, що ОСОБА_1 у той день взагалі не вживав ніяких алкогольних напоїв і у стані сп'яніння не перебував.
Вказує, що при ініціюванні проходження огляду на стан сп'яніння поліцейським ОСОБА_1 не було чітко повідомлено ознаки алкогольного сп'яніння, визначених Інструкцією № 1452/735, на підставі яких у поліцейського виникла підозра про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння.
Вказує, що відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду від 17 грудня 2008 р. № 1103, Інструкції
про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735 та ст. 266 КУпАП встановлено порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що у поліцейських був відсутній «Драгер», а використання запропонованого поліцейським драгера військових є протиправним.
Вказує, що після цього поліцейський направив ОСОБА_1 до ЗОНД м. Ужгорода, вул. Мартина, 4А, з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, однак на теперішній час такого медичного закладу не існує.
Крім цього вказує, що працівником поліції не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про його права та обов'язки, не надано можливості викласти письмові пояснення на окремому аркуші, а лише у графі протоколу.
На підставі наведеного просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його адвоката Гримута Д. Ю., суд приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статей 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться, зокрема: лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 7 Розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
П. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103, визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 657668 від 18.07.2024 вбачається, що на автодорозі М06, 804 км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MITSBISHI PAGERO д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
За положенням ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність настає також у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що в свою чергу й інкримінується ОСОБА_1 .
Відповідно, в даному випадку, необхідною умовою для притягнення останнього за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що також передбачена відповідальність в межах положення ч. 1 ст. 130 КУпАП, є встановлення та підтвердження відповідними адміністративними матеріалами наявності саме факту відмови особи від проходження такого огляду.
Відповідно до п. 7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я). При цьому, згідно п. 1 розділу 2, на місці огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, тобто за допомогою спеціального технічного пристрою «Драгер».
З дослідженого відеозапису встановлено, що інспектор поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного пристрою «Драгер», на що він погодився. З відеозапису також вбачається, що у працівників поліції був відсутній справний спеціальний технічний пристрій «Драгер». Вже після того, як у працівників поліції не виявилося справного спеціального технічного пристрою «Драгер», працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Тобто, працівником поліції порушено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння.
З оглянутого судом відеозапису не вбачається зазначеної у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння - порушення координації руху.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт його перебування у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, а працівниками поліції було порушено встановлену процедуру проходження огляду на стан сп'яніння, а саме: не проведено встановлення на місці огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, тобто за допомогою спеціального технічного пристрою «Драгер».
За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд вважає, що у діях ОСОБА_2 , який притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вину працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із недоведеністю перед судом, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 130, 247, 266, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя В. В. Чепка