Справа № 308/20575/24
21 січня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Наумової Н.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дем'ян Ю.Д., про забезпечення позову у цивільній справі № 308/20575/24 (провадження № 2/308/4255/24) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя.
Згідно ухвали від 31.12.2024 року відкрито провадження у справі № 308/20575/24 за позовною заявою позивача - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
07.01.2025 року (передана судді 20.01.2025 року) до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дем'ян Ю.Д., про забезпечення позову у цивільній справі № 308/20575/24 (провадження № 2/308/4255/24), за якою він просить суд: заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 відчужувати або перереєстровувати автомобіль Mercedes-Benz E270 CDI, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , на інших осіб до вирішення справи по суті, та зобов'язати територіальні сервісні центри Міністерства внутрішніх справ України (ТСЦ МВС) утриматися від проведення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеного автомобіля без відповідного рішення суду. В обґрунтування позову вказав, що після розлучення позивач намагався вирішити спір мирним шляхом, пропонуючи відповідачці різні варіанти компромісу, включаючи виплату їй компенсації у розмірі половини вартості автомобіля. позивач діяв добросовісно, прагнучи уникнути судових розглядів, які могли б затягнутися і ускладнити ситуацію. Однак усі спроби досягти домовленостей наштовхувалися на категоричну відмову відповідачки. Більше того, її поведінка неодноразово демонструвала небажання конструктивного діалогу та мирного вирішення спору. Відповідачка не лише висловлювала свою незгоду, але й акцентувала увагу на тому, що автомобіль зареєстрований на її ім?я, і вона має повне право розпоряджатися ним на власний розсуд. У ході спілкування вона неодноразово погрожувала позивачеві, заявляючи, що може перереєструвати автомобіль на іншу особу, скориставшись сучасними можливостями онлайн-сервісів, зокрема порталу "Дія". Вказує, що ці ризики є реальними, враховуючи сучасні технічні можливості дистанційного відчуження транспортних засобів.
Також Відповідачка не раз наголошувала, що може подати заяву до поліції, звинувативши позивача у викраденні транспортного засобу, якщо він не передасть їй автомобіль разом із ключами. Така поведінка відповідачки свідчить про те, що вона дійсно спроможна здійснити відчуження автомобіля або створити інші перешкоди для захисту прав Позивача. Висловлені погрози, зокрема заяви про можливий розшук автомобіля як "викраденого", формують обґрунтовані побоювання, що Відповідачка може здійснити дії, спрямовані на ускладнення вирішення спору по суті та виконання рішення суду.
У сукупності ці обставини вказують на необхідність вжиття заходів забезпечення
позову та з врахуванням зазначеного, є всі підстави для їх вжиття. Це необхідно для збереження об'єкта спору до моменту винесення остаточного рішення суду та запобігання можливим діям Відповідачки, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 152 ЦПК України визначено, що заява прозабезпечення позовуподається: до подання позовної заяви, одночасно з пред'явленням позову або після відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Предметом спору є поділ майна подружжя, а саме щодо транспортного засобу автомобіля Mercedes-Benz E270 CDI, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 .
Копією свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_4 вбачається, що власником легковий автомобіль марки Mercedes-Benz E270 CDI, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 є ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову та заявлені стороною позивача заходи забезпечення позову є взаємопов'язаними, а невжиття вказаних заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом якого він звернувся до суду.
Тож, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів сторони позивача, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову у виді заборони вчиняти певні дії.
Керуючись ст. ст.149-159 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дем'ян Ю.Д., про забезпечення позову у цивільній справі № 308/20575/24 (провадження № 2/308/4255/24) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя- задовольнити.
Заборонити відчужувати та перереєстровувати автомобіль Mercedes-Benz E270 CDI, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_2 .
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Н.В. Наумова