Справа № 308/17406/24
1-кс/308/358/25
21 січня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Чоп, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні № 12024070000000385, відомості про яке 07.08.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні № 12024070000000385, відомості про яке 07.08.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З внесеного клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022, на території України у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022, строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення вищевказаного кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , користуючись тим, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, усвідомлюючи протиправність своїх дій, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадян України, яким заборонено виїзд за межі території України, шляхом перетинання державного кордону України без відповідного прикордонного оформлення потягом сполученням Чоп - Загонь. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, при не встановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі, проте не пізніше початку вересня 2024 року, шляхом використання мобільного додатку «Telegram», підшукав громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому під час дії правового режиму воєнного стану заборонено виїзд за межі України, та повідомив останнього, що може посприяти у незаконному перетині державного кордону України, обумовивши попередню дату, механізм незаконного переплавлення їх через державний кордон України та розмір оплати, на що останній надав згоду. В подальшому, 15.10.2024 в невстановлений точний час ОСОБА_7 , діючи спільно з ОСОБА_4 , з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, задля незаконного збагачення та переправлення через державний кордон України громадян України, яким заборонено виїзд за межі території України, шляхом використання мобільного додатку «Telegram» за номером мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив останнього, що з метою його подальшого переправлення через державний кордон України, йому необхідно 17.10.2024 прибути до м. Ужгород та поселитись в готелі. Після чого, 17.10.2024 ОСОБА_8 , будучи залученим до проведення контролю за вчиненням злочину приблизно о «15» год. «00» хв. прибув до м. Ужгород, після чого поселився у готель «Arizona», що розташований за адресою м. Ужгород, вул. Підградська, 33. Перебуваючи там приблизно о «16» год. «00» хв. із номера мобільного телефону НОМЕР_2 ОСОБА_8 , попередньо домовившись, зателефонував ОСОБА_7 та повідомив місце свого перебування в м. Ужгород. В подальшому приблизно о 16 год. 50 хв. ОСОБА_7 на автомобілі марки Nissan днз НОМЕР_3 приїхав за місцем перебування ОСОБА_8 , а саме до готелю «Arizona», що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Підградська, 33 та за допомогою телефонного дзвінка повідомив ОСОБА_8 , що він знаходиться на парковці вищевказаного готелю, щоб він вийшов до нього. ОСОБА_8 , виконуючи вказівку ОСОБА_7 , вийшов із приміщення вказаного готелю та сів на переднє пасажирське сидіння до автомобіля марки Nissan днз НОМЕР_3 . Перебуваючи там, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність розповів попередній механізм незаконного переправлення ОСОБА_8 за кордон, повідомивши останнього, що він буде переправлений за межі України за допомогою потяга сполученням Чоп-Загонь та те, що дана послуга буде коштувати для ОСОБА_8 10 000 доларів США. Обговоривши механізм незаконного переправлення ОСОБА_8 за кордон та його вартість, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 про те, що на протязі невеликого часу до нього під'їде друга особа, яка безпосередньо буде займатись організацією його переправлення за кордон.
Приблизно о 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, їх караність, за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 , приїхав до автомобільної парковки готелю «Arizona» за вищевказаною адресою та за допомогою мобільного дзвінка, використовуючи номер НОМЕР_4 , зателефонував ОСОБА_8 під час чого попросив останнього вийти на вулицю. Перебуваючи на парковці перед вищевказаним готелем, ОСОБА_4 розповів ОСОБА_8 механізм його переправлення через кордон та попросив попередню передоплату у розмірі 200 доларів США, на що ОСОБА_8 погодився та надав ОСОБА_4 вказану суму грошей. Після цього ОСОБА_4 сказав ОСОБА_8 , що потрібно декілька днів почекати, щоб він був на зв'язку та поїхав у невідомому напрямку.
18.10.2024 року приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України та отримання незаконного прибутку, шляхом використання мобільного додатку «Telegram» за номером мобільного телефону НОМЕР_4 , зателефонував ОСОБА_8 та повідомив останнього, що потрібно здійснити ще передоплату у розмірі 300 доларів США. В подальшому приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 приїхав до готелю «Arizona» за вищевказаною адресою, де на вулиці зустрілись із ОСОБА_8 . Під час розмови ОСОБА_8 на прохання ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_7 , де під час телефонної розмови останній підтвердив необхідність передати ОСОБА_4 завдаток грошових коштів у розмірі 300 доларів США. На що ОСОБА_8 , виконуючи вказівку ОСОБА_7 , передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 300 доларів США для організації незаконного переправлення ОСОБА_8 за кордон України.
24.10.2024 о 23 годині 55 хвилин ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та невстановленими на даний час особами, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливим мотивом, за допомогою мобільного додатку «Telegram» за номером мобільного телефону НОМЕР_4 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, щоб він приблизно о 02 год.00 хв. 25.10.2024 року чекав дзвінка та був готовим приїхати в м. Чоп. Після чого ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний намір, приблизно о 00 год. 35 хв. зателефонував ОСОБА_8 та повідомив останнього, щоб він викликав таксі та їхав у м. Чоп, де його зустріне він особисто. В подальшому ОСОБА_8 за допомогою послуг таксі приїхав в м. Чоп до попередньо вказаного ОСОБА_4 місця, а саме: м. Чоп, вул. Берег, 2, навпроти міської ради м. Чоп. Прибувши туди 25.10.2024 о 02 год. 27 хв., ОСОБА_8 зустрів ОСОБА_4 та наказав ОСОБА_8 пересісти в його автомобіль марки OPEL угорської реєстрації НОМЕР_5 . Перебуваючи у вказаному автомобілі, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямованні на незаконне збагачення, провів інструктаж із ОСОБА_8 , а саме розповів, що останнього за вказівкою ОСОБА_4 проведе невстановлена органом досудового розслідування на даний час особа до залізничної колії в спеціальне місце, де йому потрібно буде по команді під час руху потяга №149 сполученням Чоп-Загонь, який вже пройде прикордонний контроль, сісти до нього, де на нього чекатиме невстановлена органом досудового розслідування особа, яка відчинить йому двері та закриє за ним. Також під час цієї розмови ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, надав вимогу ОСОБА_8 передати йому остаток попередньо обумовлених грошових коштів у сумі 9500 доларів США.
Після чого ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів о 02 годині 30 хвилин 25.10.2024, виконав вказівку ОСОБА_4 , передав грошові кошти останньому у сумі 9500 доларів США (що відповідно до курсу НБУ становило 391998,5 гривень), після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_7 були викриті та затримані.
У вчиненні даного кримінального правопорушення (злочину) підозрюються: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець міста Чоп, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, тимчасово непрацюючий, не адвокат, не депутат. 25.10.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України. 25.10.2024 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено повідомлення про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. 26.10.2024 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 605 600,00 грн. 19.12.2024 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 454200 грн.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: протоколами допитів свідка ОСОБА_8 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 ; протоколами пред'явлення транспортних засобів для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 ; протоколом огляду грошових коштів від 17.10.2024; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 ; протоколом огляду місця події від 25.10.2024; протоколом вручення грошей; протоколами затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; іншими матеріалами кримінального провадження, у своїй сукупності.
Трьохмісячний строк слідства у даному кримінальному провадженні закінчується 25.01.2025, однак завершити досудове розслідування та прийняти законне процесуальне рішення у кримінальному провадженні до закінчення визначеного строку неможливо внаслідок особливої складності кримінального провадження, необхідності проведення низки додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного, всебічного і неупередженого з'ясування всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, а саме: встановити та за можливості допитати всіх свідків подій відносно яких зареєстроване дане кримінальне провадження; розсекретити ухвали Закарпатського апеляційного суду; отримати висновок комплексної молекулярно-генетичної експертизи та дактилоскопічної експертизи, виконання якої доручено експертам Закарпатського НДЕКЦ МВС України; систематизувати матеріали кримінального провадження; у разі необхідності виконати інші слідчі (розшукові) дії; виконати вимоги ст. 290, 291 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Як зауважує слідчий, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінують йому, є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 9-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, та в будь-який момент може покинути територію України, у тому числі поза межами пунктів пропуску через державний кордон України, оскільки його злочинна діяльність безпосередньо була пов'язана саме з такою діяльністю. Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає у тому, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усіх співучасники злочину, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як речові докази; отримано не всі дані щодо місць проживання невстановлених осіб, причетних до вчинення злочину, що дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує через те, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо буде запобігти контактам ОСОБА_4 з іншими невстановленими співучасниками вчинення злочину, з якими ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінальних правопорушень, вчинення тиску на інших підозрюваних та свідків, з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань та узгодження їх з метою ухилення від кримінальної відповідальності та введення в оману сторону обвинувачення. Так, кримінальне правопорушення, вчинене підозрюваним, здійснювалося з невстановленим на даний час колом осіб, яким підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного. Крім того, з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам, так і на його вимогу, використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз видати інформацію про інших учасників злочину, чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження, так із інших джерел. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що на даний час невстановлені усі спільники ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлений тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , з метою особистого збагачення, може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення (злочини).
До того ж ОСОБА_4 має злочинні зв'язки та досвід організації незаконного перетину державного кордону України, а тому може і сам залишити територію України поза пунктами пропуску, у зв'язку з тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органу досудового слідства за кордоном.
На підставі викладеного, слідчий просить продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Чоп, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, тимчасово непрацюючого, не адвоката, не депутата, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України у кримінальному провадженні №12024070000000385 від 07.08.2024, в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.02.2025.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та доданих до нього матеріалах кримінального провадження.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні частково заперечив щодо задоволення клопотання, а саме: просив зменшити розмір застави. Зазначив про поганий стан здоров'я ОСОБА_4 , такий має міцні соціальні зв'язки, 2 неповнолітніх дітей, додав докази з медичних карток за попередні періоди підозрюваного та його доньки, характеристику.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, повідомив про наявність двох неповнолітніх дітей на утриманні, проблеми зі здоров'ям.
Заслухавши позицію прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні, Головним управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024070000000385, відомості про яке 07.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
25.10.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України.
25.10.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено повідомлення про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
26.10.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 605 600,00 грн.
17.12.2024 заступником керівника обласної прокуратури ОСОБА_10 в рамках даного кримінального провадження продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 25 січня 2025 року, включно.
19.12.2024 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 454200 грн.
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За правилами ч. 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно Постанови №14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.
Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Також, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 ст. 178 КПК України, відповідно до яких при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Поданими доказами не підтверджено неможливість утримання підозрюваного в умовах СІЗО.
З практики ЄСПЛ вбачаються та діють принципи конвенційного прецедентного права як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).
Також слідчий суддя бере до уваги, що Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчому судді не спростовують, а матеріали провадження не містять переконливих відомостей, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою. Подані медичні документи стосуються доньки підозрюваного та не свідчать про термінове медичне втручання, медичні документи стосовно підозрюваного стосуються періоду 2020, 2022, 2023 років та не свідчать про необхідність термінового медичного втручання, неможливість перебування під вартою.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку, що обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися, підозру слід вважати обґрунтованою, є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може переховуватись від слідства та суду, незаконно вливати на свідків в даному кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, з метою уникнути покарання та вчинити інше правопорушення, що перешкоджатиме встановленню істини по даному кримінальному провадженню, а тому слідчий суддя вважає, що слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до переконання за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 454200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, в межах строку досудового розслідування, а саме до 24 лютого 2025 року, включно. Підстави для зменшення розміру такої на даний час відсутні, враховуючи подані докази.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 197, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 454200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, в межах строку досудового розслідування, а саме до 24 лютого 2025 року, включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 21 січня 2025 року.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1