Справа № 304/632/20
1-кп/308/510/23
20 січня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали об'єднаного кримінального провадження №304/632/20, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070130000126 від 15.03.2020 року та №12024071170000396 від 31.05.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 та ч. 4 ст. 186 КК України, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження №304/632/20, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020070130000126 від 15.03.2020 року та №12024071170000396 від 31.05.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 та ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурором у судовому засіданні було заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене ним клопотання та вказав, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та просив обрати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Обвинувачений просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, доводи обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, з матеріалів справи встановлено, що судом раніше застосовувався відносно ОСОБА_4 запобіжний захід, який неодноразово продовжувався, та було визначено відповідний розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом встановлено, що стороною обвинувачення ОСОБА_4 , зокрема, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який у відповідності до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Суд враховує характер висунутого ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні інкримінованих йому злочинів, особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, на утриманні у якого перебуває двоє неповнолітніх дітей, останній здійснює догляд за батьком інвалідом 2 групи, працює на тимчасових роботах, має статус учасника бойових дій.
Разом з цим, суд бере до уваги тяжкість покарання за ч. 4 ст. 186 КК України, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вказаному злочині, враховує те, що докази, передбачені ст. 84 КПК України, із сторони обвинувачення та сторони захисту судом не досліджено, та з урахуванням наведених даних, суд вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього, суд вважає, що застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією ОСОБА_4 від суспільства, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про основоположні права та свободи та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Дослідивши матеріали суд приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не можуть запобігти вказаним ризикам та дійшов висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, суд враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину складає від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчинені тяжкого злочину покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом становить - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, і такий буде належним чином гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до суду на першу вимогу; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками та особами, які мають причетність до даного кримінального провадження, у тому числі за допомогою засобів мобільного зв'язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді триманняна під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 18 березня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду на першу вимогу;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками та особами, які мають причетність до даного кримінального провадження, у тому числі за допомогою засобів мобільного зв'язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1