Справа № 308/19014/24
1-кп/308/1242/24
16 січня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
у складі учасників справи:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисників - адвокатів ОСОБА_7
ОСОБА_8
кримінальне провадження 1-кп/308/1242/24
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Ужгороді клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченим та клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12022071030001462, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29 жовтня 2022 року про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Коломия, Івано-Франківської області, офіційно зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, раніше судимого вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.05.2019 за ч. 2 ст. 187 та ч. 2 ст . 186 КК України до семи років позбавлення волі із конфіскацією майна, та звільнений з 29.04.2022, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст. 187 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Красноперекопськ, Красноперекопського району, АР Крим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , не одружений, з середньою освітою, тимчасово не працюючий, раніше судимий вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя, Автономної Республіки Крим від 26.11.2013 за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 152 та ч.1 ст.153 КК України до дев'яти років позбавлення волі, передбаченого ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Кренидівка, Середино-Будського району, Сумської області, офіційно зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, раніше судимого вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2022 за ч. 2 ст. 342 КК України строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України, -
встановив:
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022071030001462, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29 жовтня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2024 року продовжено строк дії запобіжних заходів щодо обвинувачених ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді тримання під вартою, а саме до 27 січня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
У підготовчому судовому засіданні прокурором подано до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в якому він просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 12 жовтня 2022 року близько 03 години 30 хвилин, за адресою: м. Ужгород, вул. Капушанська 175А з магазину «АТБ» здійснив крадіжку стартового пакету Київстар в кількості 1 шт., стартового пакету Водафон в кількості 1 шт., стартового пакету Лайфселл в кількості 1 шт., стартового пакету Київстар в кількості 4 шт., запальничок «БІК» кремнієва у кількості 43 шт., запальничок «Фрог» колор у кількості 11 штук, запальничок «ФОКС» з золотим п'єзо, запальничку «КРІКЕТ» кремнієвих у кількості 4 шт., напій кавовий 13г. «Нескафе оріджинал» розчинний стік у кількості 20 шт, на загальну вартість 2815,30 гривень, після чого з місця події зник, викраденими речами розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій стороні - ТОВ «АТБ-Маркет» шкоди на вищевказану суму.
30 жовтня 2022 року близько 19 години 30 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Ужгород, вул. Белінського, 15, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , здійснили напад на ОСОБА_9 , а саме перебуваючи біля торгового центру «Білочка» помітили громадянина ОСОБА_9 , який в той момент йшов тримаючи в руках мобільний телефон та в останніх виник спільний умисел на здійснення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_9 .
Так, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 почали наздоганяти ОСОБА_9 , який забіг у житлові двори за адресою АДРЕСА_6 , в цей же час ОСОБА_6 наздогнавши ОСОБА_9 наніс удар ногою по нозі потерпілого, а також рукою, стиснутою в кулак, удар в область голови потерпілого, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у виді забійної рани потиличної ділянки голови зліва в той же час ОСОБА_5 тримав ОСОБА_9 тим самим обмежуючи його рухи та з метою закінчення злочинного умислу на заволодіння майном потерпілого. В той же час ОСОБА_4 стояв біля потерпілого, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та контролював щоб за їхніми діями ніхто не спостерігав та з метою реалізації їхнього спільного умислу щодо заволодіння майном потерпілого. Заволодівши мобільним телефоном марки «МЕЙЗУ» моделі «NOTE 9», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з місця події зникли, викраденими речами розпорядилися на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_9 збитку на суму 2817.00 грн.
21 грудня 2022 року ОСОБА_6 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
21 грудня 2022 року ОСОБА_5 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст. 185 та ч. 4 ст. 187 КК України.
21 грудня 2022 року ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Наявність обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_10 від 28.10.2022, протоколом прийняття заяви від ОСОБА_9 від 30.10.2022, протоколами огляду місця події від 30.10.2022, протоколом огляду місця події від 28.10.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.11.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 08.11.2022, протоколом огляду відеозапису від 08.11.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 08.11.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 08.11.2022, допитом потерпілого ОСОБА_9 від 08.11.2022, протоколом пред'явлення для впізнання особи за фотознімками від 08.11.2022, протоколом пред'явлення для впізнання особи за фотознімками від 09.11.2022, протоколами допиту підозрюваних від 09.11.2022 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи, що дія запобіжних заходів на даний час спливає, а ризики які були підставою для їх застосування продовжують існувати, наявна необхідність у продовженні даних запобіжних заходів на час судового розгляду вказаного кримінального провадження.
Як зазначає прокурор наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначеного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Обґрунтовуючи мету та підстави застосування запобіжного заходу, прокурор зазначає про існування ризиків, визначених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Злочини, які інкримінуються ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , є тяжкими і передбачають призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, злочини які інкримінуються ОСОБА_5 є тяжким та особливо тяжким і передбачають призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваних переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2022 за ч. 2 ст. 342 КК України строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік. Однак ОСОБА_6 , незважаючи на вище викладене, вчинив умисний тяжкий злочин в умовах воєнного стану, вказане свідчить про наявність ризику передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, перебуваючи на волі ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, чинити тиск на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_4 , раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за корисливий злочин, однак ОСОБА_4 , незважаючи на вище викладене, вчинив умисний тяжкий злочин в умовах воєнного стану. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування, чинити тиск на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за умисний корисливий злочин вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.05.2019 за ч. 2 ст. 187 та ч. 2 ст. 186 КК України до семи років позбавлення волі із конфіскацією майна, та звільнений з 29.04.2022. Однак ОСОБА_5 , незважаючи на вище викладене, вчинив умисні тяжкі злочини в умовах воєнного стану. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 , ніде не працює і не має постійного джерела доходу, неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення й раніше, що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що перебуваючи на волі останній може продовжити свою злочинну діяльність та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
На сьогоднішній день вказані ризики не зменшилися.
Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що їм загрожує у разі визнання їх винуватими у кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості обвинуваченого перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.
16 січня 2025 року в підготовчому судовому засіданні:
прокурор ОСОБА_3 подані клопотання підтримав, просив такі задовольнити.
захисник ОСОБА_14 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашньгго арешьу або визначити мінімальний розмір застави..
обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали думку свого захисника.
обвинувачений ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, посилаючись на стан свого здоров"я, зазначив, що він не може в умовах СІЗО отримати лікування.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, та заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт відповідно до ук4ладеного його зхисником договору.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, та матеріали справи в межах заявлених клопотань, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
На виконання вказаних вимог стороною обвинувачення подано клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи питання про доцільність продовження відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу, згідно з ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З фактичних обставин вбачається, що питання продовження строку тримання обвинуваченого під вартою вирішується на стадії судового розгляду, тобто на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки така перестала існувати, а на її заміну висунуте обвинувачення.
У свою чергу, обґрунтованість обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, при вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою на стадії судового розгляду вирішальне значення має наявність чи відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Зокрема, наявний ризик щодо можливості переховування обвинуваченими від органів досудового розслідування та/або суду, зважаючи на вид та розмір покарання, яке їм загрожує у разі визнання винними у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, такі можуть переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Водночас суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, вважає, що наявний ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від органів досудового розслідування та суду, що утруднить встановлення дійсних обставин справи.
Перебуваючи на волі, обвинувачені можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, чи штучно створити докази, які б підвереджували його невинуватість у вчиненні інкримінованих злочинів, що свідчить про наявність ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КУпАП.
Перебуваючи на волі, обвинувачені можуть вдатися до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень. Вказані обставини , свідчать про наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2022 за ч. 2 ст. 342 КК України строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
ОСОБА_4 , раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за корисливий злочин, однак ОСОБА_4 , незважаючи на вище викладене, вчинив умисний тяжкий злочин в умовах воєнного стану.
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за умисний корисливий злочин вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.05.2019 за ч. 2 ст. 187 та ч. 2 ст. 186 КК України до семи років позбавлення волі із конфіскацією майна, та звільнений з 29.04.2022.
Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 за ступенем тяжкості є тяжкими та особливо тяжкими.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
На виконання вказаних вимог судом враховуються: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , у разі визнання їх винуватим у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, вік та стан здоров'я обвинувачених.
Щодо посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на наявність у нього захворювань, які перешкоджають йому утримуватись в умовах ізоляції від суспільства, на підтвердження вказаних обставин суду не представлено жодного доказу.
У справі відсутні будь які докази наявності у ОСОБА_6 захворювання, яке унеможливлює його утримання в умовах слідчого ізолятора.
За ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2.5-2.8 розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту за № 212/20525, затвердженого Наказом МОЗ України № 239/5/104 від 10.02.2012, консультування, обстеження і лікування фахівцями закладів охорони здоров'я (якщо воно можливе в умовах медичної частини СІЗО) здійснюється в медичних частинах СІЗО в присутності персоналу медичної частини.
Усі висновки медичних обстежень, консультацій та дані щодо проведеного лікування в обов'язковому порядку вносяться медичним персоналом СІЗО до відповідних форм первинної облікової документації.
Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця. Усі висновки медичного обстеження, консультації та дані щодо проведеного лікування лікарем-фахівцем в обов'язковому порядку вносяться до відповідних форм первинної облікової документації. Відшкодування витрат, пов'язаних із залученням обраного лікаря-фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів.
У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.
Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.
Таким чином, всупереч доводів обвинуваченого ОСОБА_6 , він має можливість отримати належне медичне обслуговування та пройти всі необхідні обстеження, у тому числі використовуючи з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, разом з тим доказів.
Клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суд оцінює критично, оскільки останнім не надано жодних реальних доказів неможливості застосування такого. Крім того обвинувачений не має постійного місця проживання в Закарпатській області та зокрема в м. Ужгород, не має міцних соціальних зв'язків, у місто Ужгород приїхав як переселенець та тимчасово проживав у місцях тимчасового проживання переселенців, місця роботи не мав, про таке суду не повідомлено.
Щодо укладення договору оренди житла з гр. ОСОБА_15 строком на один рік, суд надавав оцінку вказаному договору у своїй попередній ухвалі, а саме зазначав, що до вказаного договору не долучено жодного документу який підтверджує право власності гр. ОСОБА_15 на вказане житло, а відтак його право на укладення такого договору, що викликає сумніви у суду, щодо реальності вказаного договору та можливості його виконання, як і твердження ОСОБА_4 щодо надання згоди гр. ОСОБА_15 на проживання обвинуваченого за вказаною в клопотанні адресою, жодних нових даних та обставин ОСОБА_4 та його захисник, суду не зазначили та не надали.
Судом, не встановлено обставин, які би свідчили про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За таких обставин та з огляду на тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, суд вважає, що належний контроль за поведінкою обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, яке не пов'язане з триманням під вартою строком до 60 днів, а відтак клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 184, 186, 194, 196, 199, 376, 392 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб, а саме з 16 січня 2025 року до 15 березня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити дію запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб, а саме з 16 січня 2025 року до 15 березня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити дію запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб, а саме з 16 січня 2025 року до 15 березня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали було складено та оголошено 20 січня 2025 року о 16 год. 30 хв..
Суддя ОСОБА_1