Справа № 564/284/25
21 січня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Костопіль клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , із професійно-технічною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації Збройних Сил України, майстра 2-ї ремонтної майстерні ремонтно-механічного відділення ремонтного взводу ракетно-артилерійського озброєння ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240030000220 від 17.02.2024 року, за ч. 5 ст. 407 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказав, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явленні військовослужбовцем вчасно на службу, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану. Зокрема, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, за відсутності поважних причин, під час проходження стаціонарного лікування у комунальному некомерційному підприємстві «Здолбунівська центральна міська лікарня», що за адресою: вул. Степана Бандери,1, м. Здолбунів Рівненської області, 28 грудня 2023 року ОСОБА_4 самовільно залишив лікувальний заклад, після чого не з'явився на службу до військової частини НОМЕР_1 , що тимчасово дислокувалася у АДРЕСА_2 , а натомість відправився у невідомому напрямку та почав проводити службовий час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, після чого о 12 год. 53 хв. 28 листопада 2024 року був затриманий працівниками правоохоронних органів та його злочинна діяльність припинена.
Вказав, що обґрунтованість обвинувачення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами: повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22 січня 2024 року, матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , матеріалами ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову на військову службу за мобілізацією ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження.
29 листопада 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 23 січня 2025 року, без права внесення застави.
Підставою для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказує, що ризики, які були підставою для застосуваня щодо ОСОБА_4 такого виду запобіжного заходу, не припинили своє існування та не зменшилися.
Зокрема, продовжує існувати реальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та покарання, яке йому загрожує, а саме позбавлення волі строком до десяти років, обвинувачений може залишити постійне місце проживання, у незаконний спосіб перетнути кордон, з метою уникнення покарання ухилятися від суду.
Крім того, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити самокалічення або симулювати хвороби, підробивши відповідні документи.
Також обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки після самовільного залишення військової частини у добровільному порядку на військову службу не повернувся, перебував у загальнодержавному розшуку.
При цьому просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 зареєстрований та проживає на відділеній відстані від суду у м. Олександрія, Кіровоградської області, офіційно не працевлаштований, не одружений, міцних соціальних зв'язків не має.
Будь-який інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти настанню вказаних ризиків та належному виконанню обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Просив врахувати, що відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України - тримання під вартою; до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 402-405, 407, 408, 429 КК України застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України.
Прокурор вказав, що на даний час зазначені ним ризики не зменшилися та продовжують існувати, тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, для виконання завдань кримінального провадження просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів, без визначення розміру застави.
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини та просив його задовольнити
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні проти вказаного клопотання заперечували. Вказали, що зазначені прокурором ризи є надумані. Наміру ухилятися від суду обвинувачений не має, виявив бажання продовжувати несення військової служби.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 листопада 2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 23 січня 2025 року, без права внесення застави.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченогоч. 5 ст. 407 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, на утриманні дітей чи непрацездатних батьків не має, за місцем служби характеризується негативно, після вчинення інкримінованого йому злочину, перебував у загальнодержавному розшуку.
Наведене дає підстави вважати, що усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, ОСОБА_4 може залишити постійне місце проживання, та переховуватися від суду, вчинити інші дії, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню.
Крім того, існують обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 , з метою ухилитися від суду, уникнення покарання може продовжувати вчинення зазначеного кримінального правопорушення та вчинити новий злочин.
Таким чином встановлено, що ризики, передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 листопада 2024 року, не зменшилися та не відпали.
Зокрема, продовжують існувати ризики, що обвинувачений може переховуватися від суду, неналежною процесуальною поведінкою перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому суд також враховує обгрунтованість пред'явленого йому обвинувачення за ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Підстав для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено.
Суд дійшов висновку, що інший більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання існуючих ризиків та потреби кримінального провадження на даний час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, що відповідає його цілям і меті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи те, що на території України введено воєнний стан, а також наявність обґрунтованих ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, вагомість зібраних у справі доказів про вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, суд вважає за вірне не визначати обвинуваченому розмір застави.
Таким чином, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам останнього переховуватися від суду, перешкджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, враховуючи, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на два місяці, без визначення розміру застави.
Керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України,
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Олександрія Кіровоградської області, жителю АДРЕСА_1 - на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, тобто до 21 березня 2025 року включно.
Строк дії ухвали рахувати з 14 год. 00 хв. 21 січня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Ухвалу може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Костопільський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 331 КПК України подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
СуддяОСОБА_1