73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
24.11.2010 Справа № 2/245-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Чумаченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "СІТ-Релайн", м.Херсон
до Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", м.Київ
третя особа 1 на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю КБ "Західінкомбанк", м.Луцьк
третя особа 2 на стороні позивача: Херсонська філія Товариства з обмеженою відповідальністю КБ "Західінкомбанк", м.Херсон
третя особа 3 на стороні відповідача: Херсонська дирекція ЗАТ "Європейський страховий альянс", м.Херсон
про стягнення 382845,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Риженко Д.О., довіреність в справі
від відповідача - Мниха В.В., довіреність 04.01.2010 року
від 3-ї особи-1: не прибув
від 3-ї особи 2: не прибув
від 3-ї особи-3: Мниха В.В., довіреність 04.01.2010 року
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія СІТ-Релайн" звернулось до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про стягнення страхового відшкодування та збитків у розмірі 382845,00 грн., з підстав невиконання відповідачем умов договору страхування заставленого майна юридичних осіб № 11 000 462/0506 від 29.05.2006 року.
Позовні вимоги ґрунтуються на ствердженні про відмову відповідача виконати умови договору страхування в частині здійснення страхової виплати за пошкоджене майно, яке складається з комплексу, зернокомплексу - механізованого току та комплексу, складу паливно-мастильних матеріалів, та знаходяться у с. Маринському Горностаївського району Херсонської області, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх матеріальних прав, та потягло в свою чергу спричинення позивачу збитків, які виразились в упущеній вигоді та сплачених на користь третіх осіб штрафних санкцій.
В судовому засіданні представник позивача ТзОВ "Компанія СІТ-Релайн" підтримав заявлені вимоги з посиланням на надані докази та матеріали справи. Позивач просить стягнути з ЗАТ "Европейський страховий альянс" 173032,62 грн., що складає розмір страхового відшкодування за договором страхування заставленого майна юридичних осіб № 11 000 462/0506 від 29.05.2006 року, 152850,00 грн. упущеної вигоди, 45855,00 грн. збитків у вигляді сплачених штрафних санкцій, 19142,25 грн. витрат на правову допомогу, 3828,45 грн. судових витрат на оплату державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач - ЗАТ "Європейський страховий альянс" позов визнав частково, про що ним та його представником зазначено як у письмовому відзиві на позов так і у судовому засіданні.
Не заперечуючи проти наявності зобов'язань за договором страхування заставленого майна юридичних осіб № 11 000 462/0506 від 29.05.2006 року, відповідач вказує, що позивач суб'єктивно та незаконно значно занизив дійсну вартість майна з метою уникнень витрат на проведення експертизи по визначенню ринкової вартості майна та зменшення страхового платежу, визначивши разом з банком вартість вищевказаного майна як заставного майна під отриманий кредит, тому відповідно наданого ним (ЗАТ "Європейський страховий альянс") розрахунку розмір страхового відшкодування повинен становити 34708,83 грн.
Треті особи 1,2 на стороні позивача (ТзОВ КБ "Західінкомбанк" та його Херсонська філія) до суду не прибули, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу не надали, письмові заперечення щодо розглядаємих позовних вимог у справі відсутні. З цих підстав суд вважає можливим розглянути справу без представників цих третіх осіб, за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
29 травня 2006 року між позивачем - ТзОВ "Компанія "СІТ-Релайн" та відповідачем - ЗАТ "Європейський страховий альянс" укладено договір страхування заставного майна юридичних осіб № 11 000 462/0506, об'єктами якого є відповідно: комплекс, зернокомплекс - механізований ток та комплекс, склад паливно-мастильних матеріалів, що знаходяться у с. Маринському, Горностаївського району Херсонської області.
Зі змісту наданих відповідачем матеріалів виплаває, що порядок реалізації сторонами договірних зобов'язань відбувається в межах "Правил страхування майна юридичних осіб" № 1014. затверджених головою правління ЗАТ "Європейський страховий альянс" від 15.11.2001 року.
Як вбачається з матеріалів справи, правочин (договір страхування) складений у межах страхування об'єктів страхування, підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками обох учасників господарських відносин. Тобто, умови договору узгоджені між позивачем (страхувальником) та відповідачем (страховиком), що відповідає положенням ст. ст. 627 ЦК України, ст. 179 ГК України.
Умовами даного договору узгоджено та передбачено, що дійсна вартість застрахованого майна складає 218200,00 грн., а заявлена страхова сума за договором становить 186000,00 грн. Страховим випадком за цим договором є подія, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування за матеріальний збиток, завданий об'єкту страхування, зазначеному у цьому договорі, і заподіяний такими ризиками: згідно п.п. 1.3.1. та 1.3.2. для обох об'єктів страхування серед іншого: "стихійні явища" (а саме: смерч, ураган, буря, вихор, оповзні, злива, град, просідання ґрунту, падання каміння, земелтрус).
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено , що 23 березня 2007 року, під час дії договору стався страховий випадок, а саме: ураган, буря, у наслідок чого було пошкоджено застраховане майно позивача.
26 березня 2007 року позивач - ТзОВ "Компанія "СІТ-Релайн" звернувся до відповідача в особі Херсонської дирекції ЗАТ "Європейський страховий альянс" із заявою про виплату страхового відшкодування.
В кінцевому результаті відповідач платіжним дорученням № 431 від 08 жовтня 2007 року здійснив його часткову виплату, а саме 11107,38 грн. страхового відшкодування за вказаним страховим випадком.
Як спливає з матеріалів справи, відповідно до укладеного між сторонами договору страхування ЗАТ "Європейський страховий альянс" застрахувало вищевказане майно на випадок його пошкодження внаслідок урагану та бурі, як стихійних явищ (п. 1.3.2.).
Враховуючи зазначені обставини, відповідач зобов'язаний у відповідності зі ст. 354 ГК України, ст. 979 ЦК України, здійснити страхову виплату страхувальнику.
В той же час, з посиланням на пункт 5.4, 5.5.1, 5.5.2, 7.4 складеного між сторонами договору страхування, а також п. 5.3. "Правил страхування майна юридичних осіб" відповідач здійснив лише часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 11107,38 грн., мотивуючи тим, що позивач суб'єктивно та незаконно значно знизив вартість майна з метою уникнення витрат на проведення експертизи по визначенню ринкової вартості майна та зменшення страхового платежу, визначивши разом з банком вартість майна, як заставного під отриманий кредит, не виконав обов'язки, передбачені умовами договору страхування та Правил страхування. Тому, як вважає ЗАТ "Європейський страховий альянс", відповідно до наданих розрахунків, з урахуванням проведеної по справі експертизи, розмір страхового відшкодування повинен складати 34708,83 грн. Також, у зв'язку з наведеним, відповідач вважає безпідставними вимоги позивача щодо відшкодування збитків, що пов'язані з упущеною вигодою та у вигляду сплачених штрафних санкцій, оскільки останні виникли через невиконання саме позивачем умов договору страхування.
Згідно з ч.ч. 2. З ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, с: договори та інші правочини.... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні права та обов'язки.
За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором страхування.
В силу положень ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Відповідно до ч. І ст. 354 ГК України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язуються сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Перелік необхідних обов'язків страховика за договором передбачено ст. 988 ЦК України.
За змістом пунктів 2. 3. 4 вказаної статті Страховик зобов'язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором:, відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.
Згідно зі ст. 989 ЦК України певні обов'язки мас і страхувальник.
Відповідно до положень статті 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарюванню (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом або договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно до змісту ст. ст. 979 ЦК України, 354 ГК України, за договором страхуванню одна сторона (страховик) зобов'язується у разі певної події (страхового випадку) виплатите другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову сум (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі те виконувати інші умови договору. Укладання договору може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Предметом страхування (стаття 980 ІДК України) можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).
Згідно п. З ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування»страховик зобов'язаний при настанні страховою випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування ( у редакції, чинній на момент укладення договору).
Однак, всупереч умов Договору та вимог закону Страховик (відповідача у справі) свої договірні зобов'язання належним чином не виконав. Фактично ЗАТ "Європейський страховий альянс" здійснив лише часткову виплату страхового відшкодування.
Обставини справи свідчать про те, що фактично спір між сторонами ведеться навколо неузгодженої ними суми страхового відшкодування, яка належить до виплати.
З цього приводу суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно ж до ч. 2 вказаної статті ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути ви кладені письмово.
Відповідно до п. 5.3 Правил страхування, дійсна вартість майна з метою його страхування визначається та підтверджується балансом страхувальника, експертною оцінкою, довідкою компетентних органів або товаровиробника, яке приймається на страхування.
Судом встановлено, що відповідно до звітів про незалежну оцінку об'єктів страхування від 27 квітня 2004 року проведено ПП "Профіт", їх вартість клала 23200,00 грн. та 195000,00 грн. відповідно. Вказана загальна вартість об'єкту у розмірі 218200,00 грн. за згодою сторін і була визначена сторонами у договорі страхування.
Вказані у п.5.3. Правил страхування документи відповідачем до або при підписанні договору страхування витребувані не були. На вимогу відповідача будь-який суб'єкт оцінювальної діяльності на об'єкт страхування не виїжджав, та відповідно інших висновків окрім вищезазначеного ЗАТ "ЄСА" не складав. Залучений до матеріалів справі на вимогу відповідача звіт про експертну оцінку вартості майнового комплексу експерта-оцінювача Ляховського О.М. не є належним доказом вартості об'єкту страхування, оскільки він зроблений за межами розгляду справи. Інших належних та допустимих доказів вартості об'єкту страхування на момент підписання договору страхування відповідач не надав. Зі змісту проведеної по справі експертизи неможливо встановити, на який саме час вартість об'єкту страхування ним встановлена. Таким чином, заперечення відповідача щодо заниження позивачем вартості об'єкту страхування в момент підписання договору страхування спростовуються наведеним вище та до уваги суду не приймаються.
На підставі наведеного, судом встановлено, що керуючись принципом диспозитивності учасників цивільного обороту сторони вільно визначились з усіма умовами договору, серед яких була і вартість об'єкта страхування.
Окрім того, нехтування відповідачем вказаних вимог правил страхування сприймається судом як його власна недбалість, а тому його вищезазначені заперечення щодо порушення позивачем правил страхування та умов договору суд вважає безпідставними.
Приймаючи до уваги те, що претензії або інші вимоги щодо вартості об'єкту страхування відповідачем до настання страхового випадку у будь-який спосіб та до будь-кого не заявлялись, вказане також свідчить про фактичне ставлення відповідача до виконання прийнятих на себе договірних зобов'язаннь.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В той же час, оскільки відповідно до ст. 174 ГК України підставами для виникнення господарських зобов'язань можуть бути як безпосередньо закон, так і господарський договір, з якого виникають майнові - господарські зобов'язання, то за умовами укладених між сторонами договорів страхування (полісів) ЗАТ "Європейський страховий альянс" повинно було виконати на вимогу ТзОВ "Компанія «СІТ - Релайн" свої зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування.
Як усно зазначив представник відповідача в судовому засіданні, дії позивача щодо свідомого зниження дійсної вартості майна з метою уникнення витрат на проведення експертизи по визнанню ринкової вартості майна та зменшення страхового платежу є обманом. В той же час, в ході розгляду справи встановлено, а ЗАТ "Європейський страховий альянс" підтверджено, що відповідач договір страхування, укладений з ТзОВ "Компанія "СІТ-Релайн" у будь-який спосіб не оскаржував, до суду з вимогами про розірвання договору або визнання його недійсними не звертався, а свої заперечення почав висловлювати лише після звернення позивача в результаті страхового випадку з вимогою страхової виплати.
Згідно ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, то суд у цій частині зазначає наступне.
Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 224 Господарського кого Кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержала нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Аналогічна норма права міститься у статті 22 ЦК України.
Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною-наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих ним на себе зобов'язань, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.
Господарська діяльність, якою займаються сторони, безпосередньо пов'язана з комерційним ризиком. Підприємництво - це безпосередня, самостійна систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, в тому числі, для отримання прибутку. Держава забезпечує рівні умови здійснення підприємницької діяльності для всіх форм власності.
Свобода власників підприємств при виборі основних видів, напрямків діяльності та свобода у виборі тактики здійснення підприємницької діяльності є основним принципом інституту підприємництва в Україні.
Судом встановлено, що 15.03.2007р. між Дочірнім підприємством «Агроком Каховка»Агротехнічної Корпорації «Украгроком»та позивачем був укладений Договір №15-03/У про приймання, доведення до діючих стандартів (технологічна доробка та очищення), зберігання та відвантаження зернових, бобових та олійних культур), згідно якого ТзОВ "СІТ-Релайн" прийняв на себе обов'язок виконати роботи на базі Маринского зернокомплексу (об'єкту страхування) по прийманню зернових, бобових та олійних культур (у подальшому - зерна), в асортименті та кількості, згідно з додатками до цього Договору та подальшою доробкою та очищенням зерна в потоці з покращенням якості та доведенням його до діючих стандартів, зберігання та відвантаження зерна на транспорт.
Згідно Додатків №1, 2, 3, 4 до вказаного договору, вартість робіт склала 152 850,00 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем не було виплачено позивачу страхове відшкодування, останній був позбавлений можливості полагодити пошкоджене майно та розпочати роботи по прийняттю зерна за вказаним договором.
Позивач неодноразово повідомлявся ДП "Агроком Каховка" про наміри щодо проведення операцій із зерном відповідно до умов вказаного договору.
Через невиконання з вини відповідача по справі умов вказаного договору, на вимогу ДП «Агроком Каховка»Агротехнічної Корпорації «Украгроком»договір про надання послуг був розірваний, а позивач по справі був змушений сплатити штрафні санкції, передбачені п.4.3. Укладеного між ними договору у розмірі 45 855,00грн.
Таким чином, через невиконання відповідачем обов'язку по виплаті страхового відшкодуванню ТзОВ "Компанія «СІТ - Релайн" був не отриманий дохід у розмірі 152 850,00 грн., який він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене, а також понесені збитки у вигляді сплати штрафних санкцій за невиконання умов договору у розмірі 45 855,00 грн.
За вказаних обставин позовні вимоги ТзОВ "Компанія «СІТ - Релайн" суд вважає законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відповідно до положень ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача, з вини якого спір доведено до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", 01004, м. Київ, вул. Басейна, 7-в, код ЄДРПОУ 19411125, п/р 2650441214 в ВАТ "СЕВ Банк" МФО 300175 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СІТ-Релайн", 73000, м. Херсон, вул. Ладичука, 68-б, код ЄДРПОУ 31134890, п/р 260013646 в ХФ КБ "Західінкомбанк" МФО 352327 173032,62 (сто сімдесят три тисячі тридцять дві грн. 62 коп.) страхового відшкодування за договором страхування заставленого майна юридичних осіб № 11 000 462/0506 від 29.05.2006 року, 152850,00 (сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) неодержаного прибутку (втрачена вигода), 45855,00 (сорок п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.) збитків у вигляді додаткових витрат, якими є штрафні санкції сплачені іншим суб'єктам, 19142,25 (дев'ятнадцять тисяч сто сорок дві грн. 25 коп.) судових витрат з оплати послуг адвоката, 3828,45 (три тисячі вісімсот двадцять вісім грн. 45 коп.) державного мита, 118,00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В.Скобєлкін
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 24.11.2010 року