73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
16.11.2010 Справа № 7/154-ПД-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонської обласної психіатричної лікарні, м.Херсон
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сніжинка", м.Херсон
про визнання договору недійсним
за участю
представників сторін:
від позивача - Паламарчук П.В., головний лікар, Никифоров О.Е., юрист, дов. від 15.11.2010р.
від відповідача - Протасова Л.І., адвокат, дов. від 01.10.2010р.
Сутність справи: Позивач (Херсонська обласна психіатрична лікарня, м.Херсон, с.Степанівка, код ЄДРПОУ 02004151) звернувся з позовом про визнання недійсним укладеного між ним і відповідачем (ТОВ "Сніжинка", м.Херсон, код ЄДРПОУ 03057555) нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна (цеху №4 пральні) від 29.12.2009р.
Позов обгрунтований правовими нормами ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.638 ЦК України, а також тим, що в процесі укладення договору сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Позивач посилається на те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" від 05.11.2009р. №1702-VI, який набув чинності з 16.12.2009р., було викладено у новій редакції статтю 377 ЦК України та статтю 120 Земельного кодексу України. Згідно ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності (користування) на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти. Зазначена правова норма кореспондує з приписами ст.120 Земельного кодексу України.
Таким чином, укладення договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номеру. Одночасно із придбанням права власності на об'єкт нерухомості покупцем у продавця припиняється право власності на земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт.
Доказів на підтвердження того, що на момент вчинення спірного договору у продавця було право власності (користування) земельною ділянкою під відчужуваною спорудою, нотаріусу та суду не надано.
Натомість п.1.2 договору містить посилання на кадастровий номер 6510192500:01:012:0004 ділянки, яка належить позивачу на праві постійного користування згідно Державного акту.
Враховуючи викладене, позивач зазначає, що оспорюваний правочин суперечить вимогам статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, в зв'язку з чим має бути визнаний недійсним за ознаками ч.1 ст.203 ЦК України.
Відповідач позов не визнає, вважає його надуманим та необгрунтованим. Посилається на те, що відчужений об'єкт знаходиться на земельній ділянці за адресою: м.Херсон, вул.Дж. Говарда, 65 за місцем знаходження позивача (покупець) на земельній ділянці, закріпленій саме за ним на правах постійного користування. Отже, відчуження пральні, розташованої на земельній ділянці, що знаходиться в постійному користуванні Херсонської обласної психіатричної лікарні не спричиняє будь-яких земельних конфліктів, і також не є перешкодою у розпорядженні власником своїм майном та можливістю його відчуження.
Сторони за оспорюваним договором узгодили всі його істотні умови, договір підписаний уповноваженими представниками; відчуження об'єкта нерухомості відбулось на підставі рішення Херсонської обласної ради від 04.09.2009р. №106 за згодою Міністерства економіки України, вартістю 170000грн., що є нижчою від ринкової, яка згідно експертної оцінки становить 469 тис.грн.
Звертає увагу на той факт, що правові норми ч.2 ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України регулюють питання, пов'язані з переходом права власності на земельну ділянку, а не питання переходу права власності на об'єкт купівлі-продажу нерухомого майна як обставину, з якою визначено момент його вчинення.
Таким чином, при укладенні оспорюваного договору сторони досягли усіх істотних умов, обов'язкових для даного договору, він відповідає визначенню купівлі-продажу, врегульованому гл.54 ЦК України та ст.655 цього Кодексу, між сторонами відсутні будь-які підстави для земельного конфлікту, оскільки земельна ділянка, на якій розташований придбаний покупцем об'єкт, знаходиться в його постійному користуванні; закон не пов'язує із зазначеною позивачем підставою можливість визнання угоди недійсною.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд
На підставі рішення Херсонської обласної ради від 07.09.2009р. №1061 облдержадміністрація зобов'язана забезпечити придбання приміщення пральні у ТОВ "Сніжинка" для обласної психіатричної лікарні за рахунок загальних асигнувань, передбачених на 2009р. на утримання обласних лікувальних закладів. Обласній психіатричній лікарні з метою збереження цілісного майнового комплексу закладу вирішено взяти на облік приміщення пральні та забезпечити їх належне утримання.
29 грудня 2009р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу цеху №4, літ."А", загальною площею 413,3 кв.м., розташованої у м.Херсоні, с.Степанівка, вул.Говарда, д.65. Кадастровий номер земельної ділянки 6510192500:01:012:0004, яка знаходиться в постійному користуванні покупця згідно Державного акту серії ЯЯ №321289, виданого управлінням Держкомзему у м.Херсоні 23.12.2009р. (пункт 1, 2 договору, а.с.8 -9).
Укладений договір засвідчено нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу 29.12.2009р. реєстр. №2127.
Продаж майна відбувся за 170 000грн., що становить його балансову вартість, які покупець на підставі п.7 ст.51 Бюджетного кодексу України зобов'язався перерахувати продавцю протягом семи банківських днів від дня підписання сторонами угоди акту приймання-передачі об'єкта (пункти 3.3, 3.4 договору).
За актом типової форми №03-1 (бюджет), без дати, позивач прийняв у відповідача придбаний за договором об'єкт, розрахунок за який до наступного часу не проведений.
За наявності підстав, викладених у описовій частині рішення, позивач просить суд визнати договір купівлі-продажу цеху №4 (пральні) недійсним.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм юридичну оцінку, суд визнав позов безпідставним та відмовляє у його задоволенні, врахувавши наступне.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Із змісту зазначеної статті випливає, що правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, до яких, зокрема, треба віднести: законність змісту правочину, наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми вчинення правочину вимогам законодавства, його спрямованість.
Правочин є чинним, якщо він не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам громадського суспільства.
Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
За приписами статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови. щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Правовідносини щодо договорів купівлі-продажу врегульовано главою 54 ЦК України.
Оспорюваний договір укладений з додержанням правових норм, якими врегульовано загальні положення про купівлю-продаж, зокрема, статей 655, 656, 657, 658 ЦК України відносно предмета, форми, права продажу.
Оспорюваний договір укладений з дотриманням встановлених статтею 203 ЦК України загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину - на підставі рішення уповноваженого власником органу, у письмовій формі; підписаний особами, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, за наявності внутрішньої волі; спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; його зміст не суперечить нормам чинного законодавства. Договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості є нотаріально посвідченим.
Посилання позивача на відсутність кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташований відчужуваний об'єкт, що суперечить приписам ч.2 ст.377 ЦК України та статті 120 ЗК України є безпідставними і спростовуються наданими в матеріали справи належними доказами.
Відповідно до пункту 1.2 договору кадастровим номером земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт пральні, є 6510192500:01:012:0004. Зазначена земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні покупця- Херсонської обласної психіатричної лікарні, згідно Держаного акту серії ЯЯ №321289, виданого управлінням Держкомзему у м.Херсоні 23.12.2009р. Зазначений факт позивачем не заперечується.
За оспорюваним позивачем договором земельна ділянка продавцю об'єкта нерухомості в користування взагалі не передавалась, оскільки правова норма ч.2 ст.377 ЦК України набула чинності з 01.01.2010р.
Між сторонами відсутній земельний конфлікт, оскільки земельна ділянка, на якій розташований відчужений на користь позивача об'єкт нерухомості, знаходиться у його ж користуванні.
Відтак, позов є безпідставним, таким, що не грунтується на належних доказах та фактичних обставинах, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Суддя Н.О. Задорожна
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
24.11.2010р.