20 січня 2025 року
м. Київ
Справа № 990/205/24
Провадження № 11-11заі25
Суддя Великої Палати Верховного Суду Кривенда О. В. перевірив матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2024 року у справі № 990/205/24 за його позовом до Вищої ради правосуддя (далі ? ВРП), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ? Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів, його заступника та дисциплінарного інспектора про визнання неправомірної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, і
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив:
? визнати неправомірною бездіяльність ВРП під час проведення конкурсу на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів та його заступника, дисциплінарного інспектора;
? скасувати конкурс, розпочатий згідно з оголошенням ВРП про проведення конкурсу на зайняття посад керівника служби дисциплінарних інспекторів та його заступника, дисциплінарного інспектора від 19 грудня 2023 року;
? зобов'язати ВРП оголосити новий конкурс, проведення якого повністю покласти на ВРП.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2024 року (повний текст виготовлено та підписано 10 грудня 2024 року) у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 не погодився із прийнятим судом рішенням та 09 січня 2025 року направив засобами поштового зв'язку до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу за змістом якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС України установлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до вимог пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України).
Проте скаржник не додав до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, що свідчить про невідповідність поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги встановленим статтею 296 КАС України вимогам.
Водночас у апеляційній скарзі позивач зазначає, що він є учасником бойових дій (на підтвердження чого надав до матеріалів апеляційної скарги посвідчення серії НОМЕР_1 від 31 січня 2024 року), спір пов'язаний з порушенням його прав, а тому відповідно до приписів пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) він звільнений від сплати судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України врегульовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом № 3674-VI.
Відповідно до приписів пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20 (провадження № 11-331заі20).
Отже, пільги, визначені пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, поширюються на учасників бойових дій лише у справах, пов'язаних з їх соціальним захистом.
Водночас, як видно зі змісту оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги, спір у цій справі не пов'язаний із соціальним захистом прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій, а тому підстави для його звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з вимогами підпункту 1 указаної норми за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, ? у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що позивач звернувся до суду у 2024 році із двома позовними вимогами немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією апеляційною скаргою, становить 3633,60 грн (3028 * 0,4 * 2 = 2422,40 * 150% = 3633,60).
Судовий збір сплачується за такими реквізитами: «отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерськ. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102; у графі "Призначення платежу" необхідно вказати: *; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) у справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа)».
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями статті 169 КАС України регламентовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
За таких обставин відповідно до приписів статей 169, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
? документа про сплату судового збору в розмірі 3633,60 грн за вказаними у цій ухвалі реквізитами або зазначення (за наявності) підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону № 3674-VI та доказів, що підтверджують відповідні пільги.
Керуючись статтею 296, частиною другою статті 298 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2024 року у справі № 990/205/24 залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення їй копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк апеляційна скарга буде їй повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Великої Палати
Верховного Суду О. В. Кривенда