21 січня 2025 року
м. Київ
справа № 163/1881/23
провадження № 51-5127 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Любомльського районного суду Волинської області від 13 червня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року,
встановив:
Як вбачається із касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень, вироком Любомльського районного суду Волинської області від 13 червня 2024 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. Також ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України визнано невинуватим за недоведеністю в його діянні складу злочину і виправдано.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Захисник звернувся із касаційною скаргою, в якій не погоджується із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції щодо засудженого.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Наведене обґрунтування вимог захисником викладено без урахування вимог ст. 433 КПК України, яка визначає межі перегляду судом касаційної інстанції, та положень ч. 1 ст. 438 КПК України, якою регламентовано, що підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному суді є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому, при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак, як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник ОСОБА_4 не погоджується, зокрема, із доведеністю винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та вказує на однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, доказам у кримінальному провадженні просить дати іншу оцінку, ніж її дав суд першої інстанції, що у розумінні ст. 433 КПК України не може бути предметом касаційного розгляду.
При цьому, всупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій касаційній скарзі захисник не зазначає, яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок районного суду за апеляційною скаргою прокурора, та не конкретизує, у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленого судом рішення,та не наводить підстави для її скасування касаційним судом згідно з ч. 1 ст. 438 КПКУкраїни та з огляду на положення статей 370,404, 412-414, 419 цього Кодексу.
Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3