20 січня 2025 року
м. Київ
справа № 634/32/23
провадження № 51-5650 ск 24
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Сахновщинського районного суду Харківської області від 3 червня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 9 жовтня 2024 року,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано приписів пунктів 4, 5 ч. 2, частин 3, 5 цієї статті.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, котра повинна узгоджуватися зі ст. 436 КПК, адже суд касаційної інстанції (далі - Суд) є судом права, а не факту. Цей суд уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК. У силу ст. 433 цього Кодексу Суд не перевіряє висновків щодо фактичних обставин кримінального провадження, а при вирішенні справи виходить із обставин, установлених судами попередніх інстанцій. Тому, заперечуючи законність судових рішень, скаржник має конкретно вказати, у чому полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування оспорюваних вироку чи ухвали. Також до касаційної скарги додаються копії судових рішень, засвідчені належним чином.
Цього не було враховано при зверненні до Верховного Суду.
Так, у поданій скарзі захисник просить скасувати вирок суду першої інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді. Однак, заявлена вимога про скасування лише вироку місцевого суду за наявності ще й ухвали апеляційного суду в юридичному аспекті суперечить приписам ст. 436 КПК (повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги).
Водночас, не погоджуючись із вироком та оцінкою доказів, скаржник не наводить обґрунтування допущення місцевим судом таких порушень норм права, котрі в розумінні статей 412, 413 КПК із урахуванням статей 84-87, 91, 92, 94, 370, 374 цього Кодексу в їх взаємозв'язку є істотними і тягнуть обов'язкове скасування оспорюваного рішення на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК.
Крім того, у касаційній скарзі по суті ставиться під сумнів встановлені фактичні обставини справи, що в силу ст. 433 вказаного Кодексу не належить до предмета перевірки в порядку касаційної процедури.
Попри те, що вирок переглядався судом апеляційної інстанції захисник не зазначає з огляду на статті 404, 405, 412, 419 КПК аргументів, які би свідчили про незаконність ухвали. Також не відображено у скарзі, яких конкретних доводів сторони захисту не розглянув апеляційний суд і не дав на них відповідей.
Заразом, наполягаючи на призначенні нового розгляду в суді першої інстанції, скаржник не обґрунтував необхідності цього, зважаючи на іншу позицію сторони захисту на стадії апеляційного провадження та положення ст. 407 КПК.
За приписами ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Також усупереч ч. 5 вказаної норми процесуального права до касаційної скарги не додано оформлених копій судових рішень, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, або п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (долучені захисником роздруківки вироку й ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень містять знеособлену інформацію про учасників судового розгляду). Недолучення засвідчених належним чином копій судових рішень стає на заваді реалізації положень ст. 428 КПК.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Сахновщинського районного суду Харківської області від 3 червня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 9 жовтня 2024 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3