20 січня 2025 року
м. Київ
справа № 521/5784/23
провадження № 51 - 183 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 року щодо нього,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п.п. 1, 4, 5 ч. 2 зазначеної статті.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 зазначає про незаконність вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду щодо нього у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі, при цьому не наводить таких порушень КПК, які з огляду на положення статей 370, 404, 412-414 КПК слугували б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
Натомість, засуджений у своїй скарзі не погоджується з оцінкою доказів, вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що з огляду на вимоги ст. 433 КПК, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Також, не погоджуючись із судовими рішеннями в частині призначеного покарання, засуджений ОСОБА_4 вказує про неправильну кваліфікацію вчиненого ним діяння, а саме за ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, однак не обґрунтовує в аспекті статей 84-87, 91, 94, 413 КПК своєї позиції, ураховуючи встановлені в справі факти.
Крім того, вказуючи про незаконність ухвали апеляційного суду, засуджений не зазначає яких саме доводів сторони захисту не розглянув суд апеляційної інстанції і не дав на них відповідей.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга має містити вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону.
Згідно із ч. 1 ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий судовий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Так, в мотивувальній частині касаційної скарги засуджений не погоджується як з вироком місцевого суду так із ухвалою апеляційного суду, при цьому в прохальній частині своєї скарги просить скасувати лише вирок місцевого суду та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, не вказуючи жодної вимоги щодо ухвали апеляційної інстанції. Зі змісту матеріалів провадження за касаційною скаргою убачається, що вказаний вирок був переглянутий в апеляційному порядку та ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року залишений без змін.
До того ж скаржник у своїх вимогах зазначає про скасування вироку Одеського суду м. Одеси від 22 грудня 2023 року, що суперечить долученій ним до касаційної скарги копії вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 року, що зумовлює відповідного уточнення.
Таким чином, зміст касаційної скарги не відображає конкретизованої вимоги до суду касаційної інстанції, яка б відповідала повноваженням цього суду, визначеним ст. 436 КПК за наслідками розгляду касаційної скарги.
Згідно положень ч. 3 ст. 33 КПК кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, однак, засуджений в порушення п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК свою касаційну скаргу адресував до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши скаржнику строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2023 року щодо нього залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3