21 січня 2025 року
м. Київ
справа № 462/2590/15-ц
провадження № 61-10417св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», Кабінету Міністрів України, третя особа -Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, про визнання незаконним та скасування розпорядження та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкодизакасаційними скаргами ОСОБА_1 ,Акціонерного товариства «Українська залізниця», Кабінету Міністрів Українина рішення Залізничного районного суду міста Львова від 23 лютого 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 червня 2024 року,
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 23 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 червня 2024 року (з урахуванням ухвали цього ж суду від 17 липня 2024 року), позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження КМУ від 26 листопада 2014 року № 1154-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України».
Визнано незаконним та скасовано наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 03 грудня 2014 року № 4114/ос «По особовому складу».
ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 834 743,65 грн та моральну шкоду в сумі 75 000,00 грн.
Стягнуто з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 75 000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
У липні 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 , АТ «Укрзалізниця», Кабінет Міністрів України подали до Верховного Суду касаційні скарги на ці судові рішення.
Ухвалами Верховного Суду від 27 липня 2024 року та від 31 липня 2024 року відкрито касаційні провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.
У касаційній скарзі Кабінет Міністрів України проситьрозглядати справу в судовому засіданні з викликом сторін.
У задоволенні цього клопотання необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи у судове засідання суд вирішує з урахуванням конкретних обставин справи та встановленої необхідності надання пояснень учасниками справи.
Положення частин п'ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, виходячи з частини першої статті 400 ЦПК України.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Оскільки розгляд справи Верховним Судом здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та необхідність виклику учасників справи для надання пояснень відсутня, підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін немає.
Керуючись статтями 7, 279, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, про визнання незаконним та скасування розпорядження та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкодизакасаційними скаргами ОСОБА_1 ,Акціонерного товариства «Українська залізниця», Кабінету Міністрів Українина рішення Залізничного районного суду міста Львова від 23 лютого 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 червня 2024 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відмовити в задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко