Іменем України
24 листопада 2010 року справа № 5020-1/134
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Судноремонтний завод “Южний Севастополь”
(вул. Правди, буд. 24, м. Севастополь, 99014)
про стягнення 132 868,80 грн., у тому числі 116 365,00 грн. основного боргу, 3 % річних у розмірі 3634,80 грн. та 12 869,00 грн. інфляційні втрати,
Суддя Алсуф'єв В.В.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_2 - адвокат, посвідчення від 25.12.2009 № 129, угода про надання правової допомоги від 12.10.2010;
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Судноремонтний завод “Южний Севастополь” (далі -Відповідач) про стягнення суми заборгованості за договором від 06.08.2009 № 5 у розмірі 116 365,00 грн., а також трьох процентів річних у розмірі 3 634,80 грн. та інфляційних витрат у розмірі 73 935,00 грн., а всього 193 934,80 грн.
Ухвалою суду від 24.11.2010 провадження у справі в частині вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 61 065,01 грн. припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Позивача решту позовних вимог підтримав та просив їх задовольнити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в у порушення умов договору від 06.08.2009 № 5, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ “Судноремонтний завод “Южний Севастополь”, Відповідач не розрахувався з Позивачем за виконані роботи.
Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвали суду від 10.11.2010 не виконав, про час та місце розгляду справи у засіданні суду повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд,
06.08.2009 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 5 /а.с. 8/. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору Позивач взяв на себе с зобов'язання виконати роботи у обсязі ремонтної відомості на т/х «Строгино», а Відповідач - зобов'язався сплатити вартість виконаних робіт.
Відповідно до пункту 4.1 Договору від 06.08.2009 № 5 договірна вартість робіт складає 116 365,00 грн.
Пунктом 4.2 Договору від 06.08.2009 № 5 встановлено, що замовник оплачує виконані роботи відповідно до рахунку на підставі акту виконаних робіт.
Позивачем виконані роботи на загальну суму 116 365,00 грн., що, підтверджується Актом здачі-прийому робіт т/х «Строгино»від 30.09.2009 /а.с.9/.
Вказана сума основного боргу Відповідачем оплачена не була. Наявність вказаної заборгованості підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ СРЗ «Южний Севастополь»станом на 31.07.2010 /а.с.13/.
На підставі викладеного, суд вважає заборгованість Відповідача у розмірі 116 365,00 грн. доведеною та обґрунтованою.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні втрати складають суму у розмірі 12 869,00 грн. (116 365,00 X 111,06% -116 365,00 = 12 869,00, де 111,06% - середній індекс інфляції).
Три проценти річних від простроченої суми складають 3 730,06 грн. (116 365/365 X 3% X 390 = 3 730,06). Проте, Позивачем заявлено вимогу про стягнення трьох процентів річних лише у сумі 3 634,80. Отже, суд вважає можливим стягнути суму трьох процентів річних лише у межах заявленої позовної вимоги.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача 12 869,00 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 3 634,80 грн. суд також визнає такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки ухвалою суду про припинення провадження в частині позовних вимог від 24.11.2010 не вирішено питання про розподіл судових витрат, витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного керуючись статтями 20, 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 та 625 Цивільного кодексу України, статтями 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Судноремонтний завод “Южний Севастополь” (вул. Правди, буд. 24, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 32013775, р/р 2600101884643 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Севастополь, МФО 384986, або з інших рахунків) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ Банк «Морський»м. Севастополь, МФО 324742 або на інші рахунки) 132868,80 грн. (сто тридцять дві тисячі вісімсот шістдесят вісім грн. 80 коп.), у тому числі 116365,00 грн. суму основного боргу, 3634,80 грн. суму трьох процентів річних та 12 869,00 грн. суму інфляційних втрат, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 1328,68 грн. (одна тисяча триста двадцять вісім грн. 68 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 161,69 грн. (сто шістдесят одна грн. 69 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В. Алсуф'єв
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 25.11.2010.