Справа № 375/2087/24
Провадження № 3/375/72/25
21 січня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у Київській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає на АДРЕСА_1 ,
за статтею 173 КУпАП,-
19 листопада 2024 року близько 12 год 30 хв на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції та оточуючих громадян, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була повідомлена про судові засідання, була обізнана про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, свідомо не вживав заходів для явки до суду, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Враховуючи дані обставини суд вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності, а тому визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 073512 від 19 листопада 2024 року, складений відносно ОСОБА_1 за порушення статті 173 КУпАП надійшов до суду 2 грудня 2024 року. Справа призначена до розгляду на 23 грудня 2024 року на 12 год 30 хв.
Присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, проте, 23 грудня 2024 року останній у судове засідання не з'явився.
Розгляд справи з неявкою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відкладено на 21 січня 2025 року на 9 год 00 хв.
Постановою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 23 грудня 2024 року ОСОБА_1 піддано приводу.
Виконання постанови доручено співробітникам відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області. Про виконання приводу або неможливості виконання із зазначенням причин та наданням відповідних доказів - інформувати суд до початку судового засідання письмово.
Разом з цим, необхідно зазначити, що постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 23 грудня 2024 року співробітниками відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області не виконано та не повідомлено неможливості її виконання.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом серії ВАД№ 073512 від 19 листопада 2024 року,
- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 19 листопада 2024 року;
-копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 073513 від 19 листопада 2024 року;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 073514 від 19 листопада 2024 року;
- копією протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 111522 від 19 листопада 2024 року;
- копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19 листопада 2024 року;
- копією заяви ОСОБА_2 від 19 листопада 2024 року;
- копією письмових пояснень ОСОБА_2 від 19 литстопада 2024 року;
- копією рапорта поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП від 19 листопада 2024 року;
- диском з відеозаписом зафіксованим на нагрудну бодікамеру працівниками поліції.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які відповідно до статті 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь вини, обставини, які пом'якшують відповідальність та відсутність обставин, які її обтяжують, та з урахування того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції статті 173 КУпАП у виді штрафу.
Згідно з вимогами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 33, 40-1, 173, 245, 252, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету:21081100) у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривню 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001,код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 37993783) в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Частиною 1 статті 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Рокитнянський районний суд Київської області до Київського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Марина СМИК