Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
попереднє засідання
"15" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3191/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кононової О.В.
при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.
розглянувши заявуОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1
за участю :
учасники процесу в призначене судове засідання не з'явилися
Ухвалою від 23.10.2024 суд серед іншого відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
Також зазначеною ухвалою суду від 23.10.2024 було введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
Призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Корольова В.В. та призначено проведення попереднього судового засідання.
23.10.2024 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття справи про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 за № 74399 із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про керуючого реструктуризацією та граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
Призначено попереднє судове засідання на "11" грудня 2024 р. о(б) 11:00 год.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією у строк до 13.12.2024 провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.
02.12.2024 на адресу суду поштовою кореспонденцією надійшла заява ОСОБА_2 (на поштовому відділенні відправлення зареєстроване 30.11.2024р., на описі-вкладення до суду 22.11.2024р.) з грошовими вимогами до боржниці на суму 238 467,77 грн.
Ухвалою суду від 16.12.2024 зазначена заяви з грошовими вимогами були прийнята судом до розгляду та призначено її розгляд в попередньому засіданні суду.
10.12.2024 року до суду від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання (вх. № 31134/24), до якого були долучені звіт керуючого реструктуризацією (поточний) про здійснені заходи щодо розшуку майна боржниці, про наявні обтяження ОСОБА_1 та відомості про розгляд вимог кредиторів.
11.12.2024 року судове засідання не відбулось через оголошення сигналу "Повітряна тривога". Ухвалою суду від 16.12.2024 року призначено проведення по справі попереднього засідання на "15" січня 2025 р. о(об) 14:30 год.
Керуючий реструктуризацією в призначене судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про проведення судового засідання без його участі
Боржник та кредитор в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи в попередньому засіданні були повідомлені у встановленому законом порядку.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що явка учасників у справі про банкрутство судом не була визнана обов'язковою, суд вважає, що зібраних доказів достатньо для розгляду справи в попередньому засіданні.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, надані суду документи, суд встановив, що згідно ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з ч.2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом встановленого строку, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються:
розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;
дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;
дата підсумкового засідання суду.
Відповідно до ч. 4ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства , в ухвалі за результатами попереднього засідання (фізичної особи), зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Керуючим реструктуризацією та боржником розглянуті та визнані частково у загальному розмірі 189 005,00 грн вимоги кредитора, який звернувся до суду у встановлений законом строк із відповідною заявою з грошовими вимогами до боржника та повідомлено кредитора про результати розгляду їх вимог.
Як встановлено судом, після оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , в установлений строк до суду з заявою про кредиторські вимоги звернулась ОСОБА_2 .
Розглянувши заяву ОСОБА_2 про кредиторські вимоги (вх. № 30305/24 від 02.12.2024), суд встановив наступне.
21.11.2020 року ОСОБА_1 було складено розписку, згідно з якою боржник отримала у ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень.
Згідно вказаної розписки, ОСОБА_1 зобов'язалась щомісячно повертати грошові кошти починаючи з 16.12.2020 по 16.01.2024.
Кредитор зазначає, що боржниця за вказаною розпискою борг повернула частково, а саме 2 500.00 грн - 14.02.2021, 3 500 грн. - 04.04.2022, 2 000.00 грн. - 03.03.2023, 2 000,00 - 03.01.2024, 995,00 грн. - 09.06.2024. Вказане підтверджується розпискою ОСОБА_2 про часткове отриманні коштів у відповідні дати та інформацією про отримання переказу коштів.
Як зазначає кредитор, борг ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 становить 189 005,00 грн.
У зв'язку з чим, на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, кредитором було нараховано:
- інфляційні збитки на суму боргу за період 16.01.2024 р. по 23.10.2024 р. у розмірі 45 101,30 грн.
- 3 (три) відсотки річних на суму боргу за період 16.01.2024 року по 23.10.2024 року у розмірі 4 361,47 грн.
Таким чином, як кредитор вважає, що загальна сума до стягнення коштів з ОСОБА_1 становить 238 467,77 грн., з яких: 189 005,00 - сума боргу, 45 101,30 грн - інфляційні збитки, 4361,47 грн. - 3% річних за ч.2 ст. 625 ЦКУ України.
Суд прийшов до висновку, що грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 мають бути визнані частково з огляду на наступне.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей (ч.2 ст. 1047 ЦК України).
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. (Постанова ВС від 13.03.2024 у справі №350/711/22).
Відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦКУ України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
В силу положень п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦКУ України, ОСОБА_1 звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 Кодексу, оскільки 3 відсотки та інфляційні збитки нараховані кредитором з 16.01.2024 р., а отже, у період дії в Україні воєнного стану.
Таким чином, заборгованість у розмірі 4 361,47 грн (3 відсотки річних) та 45 101,30 грн (інфляційне збільшення), що нараховані кредитором за період 16.01.2024 - 23.10.2024 судом не визнається.
Вказана заява ОСОБА_2 надійшла у встановлений чинним законодавством строк, що підтверджується поштовим штемпелем на описі-вкладення. Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2024 вказану заяву було прийнято та призначено до розгляду в попередньому засіданні.
Керуючим реструктуризацією разом з боржником були розглянуті вказані вимоги та визнані частково у розмірі 189 005,00 грн.
З огляду на зазначене, суд визнає вимоги кредитора ОСОБА_2 частково на загальну суму 189 005,00 грн. та такими, які підлягають визнанню та включенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів.
За подання заяви з кредиторськими вимогами заявником ОСОБА_2 також був сплачений судовий збір у розмірі 6 056,00 грн., який визнається судом та підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи, що всі вимоги конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу перевірені судом, суд вважає за необхідне визнати вимоги кредиторів, що вносяться керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства і зобов'язати керуючого реструктуризацією у відповідності до ст. 123 КУзПБ провести збори кредиторів, на яких визначитись з подальшою процедурою банкрутства.
Керуючись ст. ст. 47, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233-235 ГПК України,
1. Визнати наступний розмір грошових вимог кредиторів:
- Фізичної особи ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) на загальну суму 189 005,00 грн. та 6056,00 грн судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами.
2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду.
3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією в чотирнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням ст. 123 зазначеного Кодексу організувати та провести збори кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів. Докази надати суду.
4. Призначити проведення зборів кредиторів на 30.01.2025.
5. Призначити засідання господарського суду (підсумкове), на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "26" лютого 2025 р. об 12:00 год. (Держпром, 8-й під, к. 104).
Визнати явку кредиторів, керуючого реструктуризацією в судове засідання обов'язковим.
6. Ухвалу направити визнаним кредиторам, керуючому реструктуризацією, боржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена стороною у справі про неплатоспроможність лише в частині конкретних вимог кредиторів у строки, встановлені ст. 256 ГПК України.
Ухвала підписана 20.01.2025р.
Суддя Кононова О.В.