Справа № 372/4678/24
Провадження № 2-245/24
21 січня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
В серпні 2024 року представник позивача - адвокат Фещик Н.М. звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн. на 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з урахуванням індексу інфляції щомісячно. В обґрунтування позову вказала, що сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого відповідач за рішенням суду сплачує аліменти в розмірі 700 грн. щомісячно. Однак, вказана сума не покриває навіть мінімальні потреби дитини та дороговартісне лікування рідкісного генетичного захворювання. Враховуючи вищевикладене, позивачка просить її вимоги задовольнити.
11 жовтня 2024 року ухвалою судді прийнято позовну заяви до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
09 грудня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд цивільної справи по суті.
В судове засідання позивачка та її представник до суду не з'явилися, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач у судове не з'явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень щодо позову не надав.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про доцільність задоволення позов у повному обсязі за таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 22.11.2008 року, який розірвано рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17.10.2011 року.
Від шлюбу сторони мають спільного сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24.09.2012 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 700 грн.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16.10.2023 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 .
Посилаючись на зміну потреб дитини, загальне підвищення цін, позивач звернулася до суду з позовом про зміну способу присудження аліментів з твердої суми на частку від заробітку.
Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).
Згідно рішення суду, яке є чинним на даний час, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 присуджено аліменти у розмірі 700 грн. щомісячно, які стягуються з відповідача на користь позивача, до досягнення дитиною повноліття.
Посилаючись на наявність у стягувача аліментів права на зміну способу їх присудження, а також на зміну відповідних обставин (зміна матеріального стану платника аліментів), позивач звернулася до суду з даним цивільним позовом.
Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану,погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку батька.
Згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Суд враховує, що з часу ухвалення попереднього судового рішення (2012 рік) неповнолітня дитина виросла, змінилися її потреби в розвитку, харчуванні, побуті.
Крім того, згідно економічних показників в Україні з 2012 року підвищився рівень цін на продукти харчування та комунальні послуги.
Наявні у справі докази в сукупності із законодавчим збільшенням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та зростаючими потребами дитини сторін, встановленими обставинами дають підстави для зміни способу стягнення аліментів, оскільки забезпечить більш оперативну адаптацію розміру аліментів до економічної ситуації та сприятиме кращому захисту інтересів дитини.
Враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях СК України, відповідають інтересам дитини, покращують її матеріальне становище, тому суд доходить висновку, що є підстави для зміни способу стягнення, визначених раніше судом аліментів з твердої грошової суми у розмірі 700 гривень на 1/4 ч. всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, та задоволення позову.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити.
Стягнення аліментів в новому розмірі слід розпочати з дня набрання рішенням законної сили, припинивши стягнення аліментів у справі № 2-1386/12.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180, 182, 184, 191, 192, 200 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, п.15.5 п.15 ч.1 ЦПК України,-суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 , на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 вересня 2012 року у справі № 2-1386/12.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Проць