Справа № 369/15061/23
Провадження № 1-кп/369/27/25
іменем України
21.01.25 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю захисника ОСОБА_6
за участю обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Мала Глумча Житомирської області, маючого середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.04.2023 за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України, -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с. Білогородка Київської області, маючого середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
установив:
Формулювання обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.4 ст. 185 КК України і визнане судом не доведеним:
ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_7 14.12.2023, близько 01 год. 00 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, прийшли до недобудованого приміщення розташованого за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Білогородка, вул. Саєнка, буд. 11, яке на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальності «Хауз Білдінг», код ЄДРПОУ 41420481 (далі - ТОВ «Хауз Білдінг»).
Після чого, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що в державі Україна оголошено воєнний стан, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, підійшовши до вищевказаної будівлі, яка була не огороджена, спустились на нульовий поверх та шляхом взлому дверей проникли до недобудованого приміщення, де побачили мідний кабель 4x4 довжиною 200 метрів вартістю 5362,00 грн. та обрізали його.
В подальшому, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 з викраденим мідним кабелем покинули недобудоване приміщення та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим завдали ТОВ «Хауз Білдінг» матеріального збитку на суму 5362,00 грн.
Формулювання обвинувачення ОСОБА_9 за ч.1 ст. 309 КК України, визнаного судом доведеним:
08.12.2023 в невстановлений судом час, ОСОБА_7 , перебуваючи поряд з будинком 54 по вулиці Володимирська в с. Білогородка Бучанського району Київської області, знайшов на узбіччі дороги та підібрав порошкоподібну речовину білого кольору, яка знаходилась у трьох поліетиленових пакетах, усвідомлюючи, що дана речовина являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, тим самим незаконно придбав вказану психотропну речовину для власного вживання без мети збуту, після чого помістив вказані пакети з речовиною до правої кишені куртки та незаконно зберігав її при собі для власного вживання без мети збуту, переносячи вулицями с. Білогородка Бучанського району Київської області.
Так, 08.12.2023 о 20:16 год. ОСОБА_7 був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 298-2 КПК України поряд з будинком 54, по вул. Володимирська в с. Білогородка Бучанського району Київської області, де під час обшуку у ОСОБА_7 в правій кишені куртки, в яку він був одягнений, виявлено та вилучено три поліетиленових пакети з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору.
Згідно висновку експерта від 14.12.2023 у наданих на дослідження порошкоподібних речовинах виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін. Загальна маса амфетаміну в речовинах становить 0,284 г.
Амфетамін, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список №2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в « Таблиці II», є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_7 , щодо пред'явленого обвинувачення за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України:
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та повідомив, що в ніч з 13.12.2023 на 14.12.2023 він перебував вдома, а тому не міг бути на місці злочину та ніяких кабелів із будівництва в с. Білогородка Київської області він не викрадав тієї ночі. Повідомив, що він бував на тому будівництві, оскільки там працював його знайомий, до якого він інколи приходив, однак нічого з того будівництва він не викрадав. Раніше він неодноразово здавав металобрухт, однак це були зазвичай залишки будівельних матеріалів з будівництв де він працював неофіційно. Зазначив, що обставини крадіжки кабелю під час слідчого експерименту повідомив під тиском працівників поліції. Щодо епізоду з його затриманням працівниками поліції з амфетаміном повідомив, що 08.12.2023 коли він виходив з під'їзду будинку на вулицю, його зупинили працівники муніципальної охорони та запитали чи є у нього заборонені речовини, на що він відповів що немає. Один з працівників муніципальної охорони зайшов до під'їзду та знайшов там згортки з речовиною білого кольору і запідозрив, що вони належать йому та у зв'язку із чим викликав працівників поліції. Зазначив, що згортки з психотропною речовиною були не його та йому наказали покласти їх до кишені працівники муніципальної охорони.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_8 , щодо пред'явленого обвинувачення за ч.4 ст. 185 КК України:
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та повідомив, що в ніч з 13.12.2023 на 14.12.2023 він перебував вдома, а тому не міг бути на місці злочину та ніяких кабелів із будівництва в с. Білогородка Київської області він не викрадав тієї ночі. Повідомив, що він бував на тому будівництві, оскільки там працював його знайомий ОСОБА_10 , до якого він інколи приходив, однак нічого з того будівництва він не викрадав. Зазначив, що обставини крадіжки кабелю під час слідчого експерименту повідомив під тиском працівників поліції.
Письмові докази, що на думку прокурора підтверджують винуватість обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та які були досліджені в судовому засіданні, а саме:
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12023111050005169 від 20.12.2023 (а.с.144 т.1);
- рапорт від 19.12.2023 (а.с. 145 т.1);
- постанова про призначення групи слідчих від 20.12.2023 (а.с. 146-147 т.1);
- постанова про призначення групи прокурорів та старшого прокурора групи від 20.12.2023 (а.с. 148-149 т. 1);
- доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 20.12.2023 (а.с. 150 т.1);
- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 19.12.2023 (а.с. 151-152 т.1);
- копія наказу №3-к від 03.06.2019 (а.с.153 т.1);
- копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 154-159 т.1);
- протокол огляду місця події від 19.12.2023 з фототаблицею (а.с. 160-173 т. 1);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2023 (а.с. 174-176 т.1);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2023 (а.с. 177-179 т.1);
- постанова про зняття показань технічних приладів від 20.12.2023 (а.с. 180-181 т.1)
- протокол зняття показань технічних приладів від 20.12.2023 (а.с. 182-184 т. 1)
- постанова про визнання речей речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 21.12.2023 (а.с. 185-186 т.1);
- протокол огляду відео від 21.12.2023 (а.с 187-189 т. 1);
- постанова про призначення товарознавчої експертизи (а.с. 190-191 т. 1);
- висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №6439/23 від 26.12.2023 (а.с. 192-195 т. 1);
- пам'ятка про процесуальні права та обов'язки підозрюваного (а.с. 196-199 т.1);
- повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України від 29.12.2023 (а.с. 200-205 т.1);
- протокол слідчого експерименту від 25.01.2024 (а.с. 206-209 т.1);
- пам'ятка про процесуальні права та обов'язки підозрюваного (а.с. 210-213 т.1);
- повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України від 29.12.2023 (а.с. 214-218 т.1);
- протокол слідчого експерименту від 25.01.2024 (а.с. 219-222 т.1);
- копія доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги №004-100000569 від 05.02.2024 (а.с. 223 т.1);
- доручення про відкриття матеріалів іншій стороні (в порядку ст. 290 КПК України) від 06.02.2024 (а.с. 224 т.1);
- повідомлення про завершення досудового розслідування від 06.02.2024 (а.с. 225-226 т.1);
- повідомлення про відсутність інших доказів, які має намір використовувати сторона захисту від 06.02.2024 (а.с. 227-228 т.1);
- протокол про надання підозрюваному доступу до матеріалів досудового розслідування від 06.02.2024 (а.с. 229-232 т.1);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.12.2023 (а.с. 241-242 т.2);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.12.2023 (а.с. 243-244 т.2).
За клопотанням сторони обвинувачення та захисту в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_11 , яка суду повідомила, що не може впізнати осіб, які в ніч на 14.12.2023 викрали кабель з будівництва в с. Білогородка Київської області, оскільки вона перебувала в цей час вдома. Повідомила, що протоколи впізнання за фотознімками від 20.12.2023 вона хоч і підписувала власноруч, однак не знайомилась із їх змістом, коли їх їй надавали працівники поліції.
Позиція сторони захисту:
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просив суд виправдати ОСОБА_7 у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено його вини у вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Мотиви Суду:
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
При ухваленні даного вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, суд вирішує в тому числі, наступні питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши всі докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, приходить до наступного.
Положеннями ст.91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно частини 2 даної норми доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального правопорушення.
Нормою ст.84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу покладається на прокурора.
Судом, відповідно до вимог ст.ст. 10, 22 КПК України, були створені необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав, сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 22 КПК України встановлено, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні мови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Всі клопотання учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України, при цьому суд зберігав об'єктивність та неупередженість, створював необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Надаючи оцінку обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України суд приходить до наступних висновків.
Так з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.12.2023 вбачається, що в період часу з 12.12.2023 до 19.12.2023 невідомі особі викрали з будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , будівельні інструменти та будівельні матеріали, у тому числі мідний кабель 4х4 довжиною приблизно 200 метрів (а.с. 151-152 т.1).
Відповідно до протоколу огляду місця події від 19.12.2023 було оглянуто об'єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 160-174 т.1).
Відповідно до протоколів пред'явлення особи для впізнання свідок ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як осіб, які 14.12.2023 близько 23:40 виходили з недобудованого будинку в центрі с. Білогородка з портфелем на спині (а.с. 174-176, 177-179 т.1).
В той же час будучи допитаною в судовому засіданні ОСОБА_12 суду повідомила, що не могла бачити осіб, які викрали кабель з будівництва в с. Білогородка 14.12.2023, оскільки в цей час перебувала вдома, а протоколи впізнання надані працівниками поліції підписала не ознайомившись з їх змістом.
Відповідно до протоколу огляду відео від 21.12.2023 було оглянуто відео з камер спостереження за адресою: Київська обл., с. Білогородка, вул. Саєнка, 11 (а.с 187-189 т.1).
Також в судовому засіданні було безпосередньо відтворено вказаний відеозапис та з'ясовано, що він низької якості та дуже затемнений, що унеможливлює чітко ідентифікувати будь-яку особу на ньому (а.с. 184 т.1).
Відповідно до висновку експерта №6439/23 від 26.12.2023 ринкова вартість кабелю ВВГ 4х4 бувшого в використанні з урахуванням зносу - 5362 грн (а.с. 192-195 т.1).
Відповідно до протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.12.2023 свідок ОСОБА_13 на фото №4 впізнав особу, яка 17.12.2023 принесла мідний кабель на пункт прийому кольорових металів в м. Вишневе, а свідок ОСОБА_14 на фото №4 впізнав особу, яку неодноразово помічав на будівництві за адресою АДРЕСА_4 , (а.с. 241-242, 243-244 т.2), в той же час вказані протоколи не містять жодних відомостей щодо анкетних даних особи зображеної на фото №4 в вказаних протоколах, що унеможливлює ідентифікацію вказаної особи.
За таких обставин суд визнає недопустимими доказами протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 21.12.2023 (а.с. 241-242, 243-244 т.2), оскільки у вищевказаних протоколах не зазначено про те, хто є тією особою (ПІБ), яку свідки впізнали на відповідних фото (відомості щодо анкетних даних осіб не зазначені), що є порушенням ст. 228 КПК України та узгоджується з правовою позицією висловленою Першою судовою палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.07.2020 по справі №331/2390/17.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 25.01.2024 та дослідженого в судовому засіданні диску з відеозаписом слідчого експерименту ОСОБА_7 відтворив обставини викрадення ним кабелю 14.12.2023 на будівництві в с. Білогородка та повідомив, що викрадений кабель він передав ОСОБА_8 (а.с. 206-209 т.1).
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 25.01.2024 та дослідженого в судовому засіданні диску з відеозаписом слідчого експерименту ОСОБА_8 відтворив обставини подій 14.12.2023 зазначивши, що до нього подзвонив ОСОБА_7 та попросив підійти до будівництва в с. Білогородка, а коли він туди прийшов, ОСОБА_7 передав йому кабель, він його взяв і пішов звідти (а.с. 219-222 т.1).
Таким чином обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні крадіжки кабелю базується виключно на даних слідчих експериментів проведених за участю обвинувачених, які в судовому засіданні заперечили добровільність їх проведення, зазначивши, що обставини крадіжки кабелю під час слідчого експерименту повідомили під тиском працівників поліції, хоча фактично вказаний злочин не вчиняли та даних з протоколів впізнання проведених зі свідком ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні заперечила факт проведення з нею вказаної слідчої дії.
Інші докази доводять лише факт вчинення крадіжки кабелю, його вартість та не містять жодних даних, що до вказаної крадіжки причетні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
За таких обставин, враховуючи конституційний принцип, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, з огляду на матеріали та обставини цього провадження підстав вважати доведеним поза розумним сумнівом, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили крадіжку кабеля 14.12.2023 з будівництва за адресою: Київська обл., с. Білогородка, вул. Саєнка, 11, не має, у зв'язку з чим в цій частині обвинувачених слід виправдати.
В той же час вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України доводиться наступними доказами:
- даними з протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 08.12.2023 та долученим відеозаписом, відповідно до якого було затримано ОСОБА_7 в с. Білогородка, вул. Володимирська, 54, під час якого було виявлено та вилучено з правої кишені куртки ОСОБА_7 три прозорих поліетиленових пакета з пазовими застібками, в кожному з яких знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, які поміщено до паперового конверта з наявними пояснювальними написами (а.с. 238-243 т.1);
- даними з висновку експерта №СЕ-19/111-23/66461-НЗПРАП від 14.12.2023, відповідно до якого у наданих на дослідження порошкоподібних речовинах виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін. Загальна маса амфетаміну в речовині становить 0,284 г. (а.с. 1-5 т.2);
- показаннями свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні повідомив суду, що у грудні 2023 року в центрі с. Білогородка Київської області працівники поліції запросили його бути понятим при затриманні особи, якою виявився ОСОБА_7 . У затриманого було виявлено та вилучено з правої кишені куртки три пакетики з речовиною білого кольору, які у подальшому при ньому та другому понятому запаковувались працівниками поліції у спецпакет та на якому вони ставили свої підписи.
Показання ОСОБА_7 в частині того, що згортки з психотропною речовиною йому не належать і що їх йому наказали покласти до кишені працівники муніципальної охорони, суд визнає неправдивими та спрямованими на уникнення кримінальної відповідальності. Так з переглянутого судом відеозапису до протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок (а.с. 243 т.1) вбачається, що на запитання працівника поліції ОСОБА_7 , чи є в нього заборонені речі, ОСОБА_7 відповів, що так і добровільно дістав з кармана куртки, в яку був вдягнутий, три поліетиленові пакети з речовиною білого кольору та повідомив, що знайшов вказані пакети. Будь-яких даних, що вказані пакети йому не належать та що вказані пакети йому надали працівники муніципальної охорони ОСОБА_7 не повідомляв, зі скаргами на дії працівників правоохоронних органів не звертався.
Вказані докази є логічними, послідовними, належними та допустимими і своїй сукупності доводять вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
Захисник ОСОБА_7 просив визнати недопустимим доказом протокол обшуку ОСОБА_7 та відеозапис до нього, з підстав порушення права на захист ОСОБА_7 , оскільки ОСОБА_7 не було роз'яснено його права та не запропоновано скористатись послугами захисника.
Надаючи оцінку доводам вказаного клопотання суд звертає увагу на наступне.
Так в протоколі затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 08.12.2023, зазначено, що ОСОБА_7 було роз'яснено його права, в тому числі і право мати захисника, на що ОСОБА_7 самостійно написав, що від участі адвоката відмовляється. Інформація викладена в протоколі повністю узгоджується з відеозаписом даної слідчої дії, де ОСОБА_7 підтвердив, що права йому роз'яснені, вони йому зрозумілі, додаткових роз'яснень не потребує, адвокат йому не потрібен. За таких обставин, з врахуванням того, що у даній категорії справ участь захисника не є обов'язковою, суд не вбачає порушень права обвинуваченого на захист та відмовляє в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 .
Дії ОСОБА_7 кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує, що кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 309 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків; ОСОБА_7 раніше судимий вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.04.2023 за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік; за місцем проживання характеризується посередньо; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_7 за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі в межах санкції вказаної статті.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
В зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_7 після постановлення вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.04.2023, до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України за проведення експертизи №СЕ-19/111-23/66461-НЗПРАП від 14.12.2023 підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_8 , визнати невинуватим та виправдати у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185 КК України, у зв'язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад вказаного кримінального правопорушення.
ОСОБА_7 , визнати невинуватим та виправдати у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185 КК України, у зв'язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад вказаного кримінального правопорушення.
ОСОБА_7 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.04.2023, та призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту проголошення вироку , а саме з 21.01.2025.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 06 .02.2024 до 21.01.2025.
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) процесуальні витрати за проведення експертизи №СЕ-19/111-23/66461-НЗПРАП від 14.12.2023, на користь держави в сумі 3029,12 грн (три тисячі двадцять дев'ять грн 12 коп.).
Речові докази:
- диск СD-R марки «НР», сірого кольору, об'ємом 700 mb, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- амфетамін, масою 0,284 г., переданий до кімнати збереження речових доказів Бучанського РУП ГУНП в Київській області (а.с. 10 т.2) - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, представником потерпілого, захисником та обвинуваченими.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченим.
Суддя ОСОБА_1