Рішення від 20.01.2025 по справі 911/3456/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р.

м. Київ

Справа № 911/3456/23

Суддя Черногуз А.Ф. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1 А, код ЄДРПОУ 23243188)

до Фізичної особи-підприємця Хуторянської Ніни Віталіївни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушень правил роздрібного ринку електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні обставини справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 30.10.2023 приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Фізичної особи-підприємця Хуторянської Ніни Віталіївни про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушень правил роздрібного ринку електричної енергії.

Позивач просить суд стягнути з відповідача вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної в сумі 374458,21 грн, з яких - 344574,64 грн (сума боргу), 25125,61 грн (інфляційне збільшення), 4757,96 грн (3% річних) по акту про порушення № К 045551 від 03.02.2022 та рішенню комісії, що оформлено протоколом №230 від 19.07.2022.

Ухвалою від 15.11.2023 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу та його адвокату усунути недоліки позовної заяви, зареєструвавши електронний кабінет адвоката, що представляє інтереси позивача, в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

20.11.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 27.11.2023 суд відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Судом встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено на адресу реєстрації відповідача.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600068102259 вбачається, що відповідачем ухвала суду про відкриття провадження отримана 16.12.2023.

Суд констатує, що за час перебування матеріалів позовної заяви у провадженні суду відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк. Незважаючи на закінчення строку на подання відзиву, відповідач також не звертався до суду з заявами про поновлення чи продовження строку на подання відзиву, не подавав жодних інших письмових клопотань, що пов'язані з розглядом спору, не надавав до суду заперечень та доказів, які б мали на меті спростувати вимоги позивача. Відповідач не проявив бажання ані ознайомитися з матеріалами справи, ані подати заяви про визнання ним тих чи інших обставин спору. Таким чином вбачається, що відповідач не скористався можливістю доступу до правосуддя.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 ГПК України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Доводи позивача.

29 грудня 2021 року Фізична особа-підприємець Хуторянська Ніна Віталіївна (Споживач по Договору) та Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (Оператор системи розподілу по Договору) було приєднано до умов публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за № 220089889 (далі - Договір) відповідно до умов якого, Позивач надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексом системи розподілу затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (зі змінами та доповненнями) за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об'єктом Споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу.

Відповідно до Паспорту точок розподілу електричної енергії. Відповідач являється суб'єктом господарювання та споживачем електричної енергії за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Інститутська, буд. 54 -В. Невід'ємною частиною Договору, є додатки до нього, зокрема: Додаток 2 до Договору, Додаток З «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії» та Додаток 7 до Договору «Розрахункові засоби обліку та порядок їх експлуатації».

03.02.2022 року, у відповідності до умов Договору та п. 8.2.5. ПРРЕЕ, уповноваженими представниками позивача при пред'явленні ними службових посвідчень, у присутності власника Хуторянської Ніни Віталіївни за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме; порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4; 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню пункта 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електромережі ОСР з порушенням схеми обліку.

Самовільне підключення виконано кабелем від ТП 95 до ГРЩ на території споживача в якому встановлено Р0,4 Ін +250А від якого відходять дві живлячі лінії, які живлять струмоприймачі, будівництво ресторану, виявити яке при контрольному огляді не існувало можливості, електроенергія що споживалась не обліковувалась»

Виявлене порушення відповідає п.п. 6 п.8.4.2 ПРРЕЕ а саме: «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку».

Виявлене порушення ПРРЕЕ було оформлене Актом про порушення ПРРЕЕ №К045551 від 03.02.2022р. за присутності представника відповідача, працівників позивача, про що свідчить підписи в Акті про порушення представників ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» та Хуторянської Ніни Віталіївни.

Факт порушення зафіксовано в графічній схемі, яка відображена в Акті про порушення.

Споживач погодилась з порушенням, зауважень до акту не мала та підписала акт.

В п. 11 Акта про порушення споживача повідомлено про час та дату проведення засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, а саме, на 22.03.2022 об 13-30. Комісія по розгляду акту про порушення в зазначений час не відбулась через введення воєнного стану на території України.

19.07.2022р. відповідач - Хуторянська Ніна Віталіївна звернулась з заявою про розгляд акту про порушення ПРРЕЕ № К045551 від 03.02.2022р. на комісії по розгляду акту 19.07.2022р.

19.07.2022р. за участю позивача та відповідача було проведено засідання комісії по розгляду акту № К045551 від 03.02.2022 року.

Відповідно до висновків комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, було прийнято рішення, що Акт про порушення № К 045551 від 03.02.2022 року підлягає розрахунку відповідно до п. 8.4.12 ПРРЕЕ, за формулою №8 за період з 16.12.2021р. по 03.02.2022р.

Рішення комісії, оформленого Протоколом № 230 від 19.07.2022р.

Відповідачу за період порушення з 16.12.2021р. по 03.02.2022р. нараховано обсяг електричної енергії та підлягає оплаті. Сума до сплати 344 574 грн. 64 коп. (триста сорок чотири тисячі п'ятсот сімдесят чотири) грн. 64 коп.

Відповідач була присутня на засіданні комісії, надала пояснення, в яких підтвердила факт самовільного підключення до електричної мережі, а саме надала пояснення: «підрядники здійснили самовільне підключення, що призвело до порушення відповідних норм» які засвідчила підписом, та з рішенням комісії погодилась, про що зазначено в протоколі № 230 від 19.07.2022 року.

Протокол, розрахунок вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ та рахунок були вручені особисто Хуторянській Н. В., про що зазначено в протоколі засідання комісії по розгляду акту № 230 в п. 11 та підтверджено підписами на розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по акту № К045551 від 03.02.2022р. та повідомленні про оплату за липень 2022 року від 19.07.2022р. по акту про порушення ПРРЕЕ № К045551 від 03.02.2022р.

З огляду на нездійснення оплати виставленого рахунку на суму 344 574 грн. 64 коп. та фактом прострочення даного платежу позивач і звернувся з позовом до суду про стягнення основної суми грошового зобов'язання та нарахованих 3% річних та інфляційних в порядку положень ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, хоча й був належним чином повідомлений судом про факт наявності судового провадження.

Обставини справи встановлені судом та висновки суду.

Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), нормами Цивільного та Господарського законодавства, а також, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини в сфері енергетики.

Відповідно до п. 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №1382 від 08.11.2018 з урахуванням постанови НКРЕКП №1749 від 23.09.2020 про внесення зміни до постанови НКРЕКП №1382 від 08.11.2020, постачальником електричної енергії споживачам, об'єкти яких розташовані на території Київської області є ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія", водночас, функції розподілу електричної енергії здійснює ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (позивач).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Приписами ст. 275 ГК України визначено, що окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно п. 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ст. 193 ГК України, яким визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 3 ст. 58 Закону визначено, що споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Частина 2 цієї статті визначає перелік правопорушень на ринку електричної енергії, до яких, зокрема, входять: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов'язок надання такого доступу встановлений законодавством.

Разом з цим положення п. 5.5.5. ПРРЕЕ визначають обов'язки споживача, до яких, зокрема входять: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

У пункті 8.2.5. ПРРЕЕ закріплені наступні положення:

- у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформляється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил;

- акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень;

- в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення;

- споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення;

За пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Цим же пунктом ПРРЕЕ визначено, що комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У пункті 8.2.7. ПРРЕЕ також вказано, що у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

В силу цього ж пункту ПРРЕЕ, якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Суд, досліджуючи Акт про порушення № К 045551 від 03.02.2022, на підставі якого було прийняте рішення комісії оформлене протоколом №230 від 19.07.2022, встановив, що уповноваженими особами позивача при пред'явленні ними службових посвідчень, у присутності власника Хуторянської Ніни Віталіївни за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме; порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4; 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню пункта 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електромережі ОСР з порушенням схеми обліку.

Встановлено, що самовільне підключення на об'єкті відповідача було виконано кабелем від ТП 95 до ГРЩ на території споживача, в якому встановлено Р0,4 Ін +250А від якого відходять дві живлячі лінії, які живлять струмоприймачі, будівництво ресторану.

Встановлено, що підключення мало ознаки прихованого, оскільки відкрито виявити його при контрольному огляді можливості не існувало.

Встановлено, що електроенергія що споживалась через означене підключення не обліковувалась.

Суд констатує, що означене порушення відповідає п.п. 6 п.8.4.2 ПРРЕЕ - «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку».

Перевіривши Акт про порушення ПРРЕЕ №К045551 від 03.02.2022р. складений за наслідком означених подій та графічну схему, що фіксує правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність встановлених судом порушень при його складенні, які можуть вплинути на його дійсність.

Додатково, суд приймає до уваги ту обставину, що відповідач не заперечувала факт порушення та не надала зауважень до акту підписуючи останній.

Судом встановлено, що розрахунок вартості не облікованої електричної енергії по Акту про порушення ПРРЕЕ № К 045551 від 03.02.2022 проводився відповідно до вимог п. 8.4 ПРРЕЕ.

Перевіривши правильність розрахунку Акту суд погоджується з розміром вартості необлікованої електричної енергії, що нарахований в наслідок порушення зафіксованого в Акті про порушення ПРРЕЕ № К 045551 від 03.02.2022.

Відтак, суд констатує, що заявлений до стягнення з відповідача розмір вартості необлікованої електричної енергії є підставним та підлягає до стягнення, а відтак суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 344574,64 грн. вартості необлікованої електричної енергії.

Встановлено, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії та повідомрення про оплату розрахованої вартості необлікованої електричної енергії (рахунок на оплату) відповідачка отримала особисто 19.07.2022.

Також, вбачається, що позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних в порядку положень ст. 625 ЦК України, що нараховані на суму заборгованості з відшкодування вартості необлікованої електричної енергії за період прострочення з 19.08.2022 по 02.02.2023

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунки надані позивачем суд приходить до висновку про правильність розрахунку 3% річних, а відтак і про задоволення вимог позивача в цій частині, а саме в розмірі - 4757,96 грн.

Що стосується вимог про стягнення втрат від інфляції, то судом здійснено перевірку розрахунків інфляційних нарахувань здійснених позивачем та встановлено, що за розрахунком суду розмір інфляційних, на які може претендувати позивач є меншим ніж заявлено в позовній заяві. Відтак, суд констатує, що вимоги позивача про стягнення втрат від інфляції підлягають до задоволення лише частково, що згідно розрахунку суду становить - 23300,83 грн.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, що становить - 5589,5 грн

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 ГПК України сторонами доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хуторянської Ніни Віталіївни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1 А, код ЄДРПОУ 23243188) 344574,64 грн основного боргу, 4757,96 грн 3% річних, 23300,83 грн втрат від інфляції та 5589,5 грн витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України. Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України. Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2025.

Суддя А.Ф. Черногуз

Попередній документ
124558672
Наступний документ
124558674
Інформація про рішення:
№ рішення: 124558673
№ справи: 911/3456/23
Дата рішення: 20.01.2025
Дата публікації: 23.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (12.05.2025)
Дата надходження: 05.05.2025
Предмет позову: про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушень правил роздрібного ринку електричної енергії
Розклад засідань:
18.03.2025 14:00 Північний апеляційний господарський суд
08.04.2025 14:30 Північний апеляційний господарський суд
14.04.2025 14:00 Північний апеляційний господарський суд
29.04.2025 15:45 Північний апеляційний господарський суд