ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15.01.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1140/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І. Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н. М., учасників справи: представника позивача - адвоката Дуткевича М. В., начальника управління правового і кадрового забезпечення Долинської міської ради Григорського З. М. (самопредставництво відповідача), провідного спеціаліста юридичного відділу управління правового і кадрового забезпечення Долинської міської ради Сороки Т. С. (самопредставництво відповідача), розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/1140/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ББМ-Долина" до Долинської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Суть спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ББМ-Долина" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Долинської міської ради, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Долинської міської ради "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в м. Долина по вул. 8-Березня" № 1688-21/2022 від 02 серпня 2022 року;
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 8,0759 га (кадастровий номер 2622010100:01:024:0006) цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що рішенням № 1688-21/2022 від 02 серпня 2022 року Долинська міська рада Івано-Франківської області вирішила: затвердити розроблену відповідно до рішення Долинської міської ради від 25.02.2020. № 478-13/2020 технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки та підтвердити за Долинською міською радою право комунальної власності на земельну ділянку площею 8,0759 га (кадастровий номер 2622010100:01:024:0006) цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування адмінбудинку, виробничих, підсобних та допоміжних будівель) по вул. 8-Березня в м. Долина; державному реєстратору провести реєстрацію права комунальної власності на вищевказану земельну ділянку.
Позивач стверджує, що прийняттям оскаржуваного рішення Долинська міська рада порушила його права як власника нерухомого майна (майнових комплексів: будівель, споруд) за адресами: місто Долина, вулиця 8-го Березня, 9Б, 10, 23, 33 та 35, які розташовані на земельній ділянці, щодо якої формувалась технічна документація. Внаслідок прийняття оскаржуваного рішення, Долинська міська рада нарахувала позивачу заборгованість зі сплати за землю понад 2 млн грн та заявила позов про стягнення даної суми коштів (справа № 909/1000/24).
Позивач покликається на те, що: а) Долинською міською радою не було у встановлені законодавством строки оприлюднено звіт про укладення договору про закупівлю щодо замовлення робіт із виготовлення технічної документації із землеустрою; б) розробником технічної документації із землеустрою не було проінформовано позивача, як власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна, про здійснення землеустрою; в) розроблена технічна документація не відповідає вимогам законодавства, оскільки: в ній невірно визначено цільове призначення земельної ділянки в межах категорії земель житлової та громадської забудови; пояснювальна записка передбачає метою розроблення технічної документації, в тому числі, продаж права оренди землі на земельних торгах, не врахувавши наявність на ділянці нерухомого майна позивача; технічна документація розроблена на підставі нормативно-правових актів, що втратили чинність або не існують; пояснювальна записка не дозволяє встановити факт віднесення чи не віднесення земельної ділянки до територій та об'єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення; пояснювальна записка до технічної інвентаризації не містить відомостей про нерухоме майно позивача, його речові права, а сама технічна документація не відображає реальні відомості про розташування будівель та споруд в межах об'єкта землеустрою, в планах відсутні окремі будівлі та споруди позивача, не враховано неподільність виробничого цеху; технічна документація не містить достатніх відомостей про погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; порушено строки виготовлення технічної документації; технічна документація не містить будь-яких відомостей про надавача GNSS інформації від мережі референцних станцій ZAKPOS.
Свою позицію позивач обґрунтовує положеннями ст. 134, 198 ЗК України, ст. 6, 26, 27, 28, 29, 57 Закону України "Про землеустрій", ст. 2, 3, 10 Закону України "Про публічні закупівлі".
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що Долинська міська рада, як відповідач у правовідносинах, що склалися, діяла послідовно, обґрунтовано, з урахуванням приписів норм чинного законодавства та у встановленому порядку
27.06.2008 року ТзОВ «ББМ-Долина» звернулося з листом №44 до Долинської міської ради з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею: 8,0758 га для обслуговування адмінбудинку, виробничих, підсобних та допоміжних будівель; 0,1119 га для обслуговування будівлі ГРП; 0,192 га для обслуговування опор ліній електропередач; 0,8808 га для обслуговування під'їзних залізничних колій в зв'язку з купівлею.
Такий дозвіл позивачу було надано рішенням Долинської міської ради від 07.08.2008 №1028-25/2008 «Про розгляд клопотання ТзОВ «ББМ-Долина».
З моменту прийнятого рішення №1028-25/2008 «Про розгляд клопотання ТзОВ «ББМ-Долина» від 07.08.2008р., щодо надання дозволу позивачу на виготовлення проекту відведення земельних ділянок, жодних дій позивачем не було вчинено.
Оскільки на земельній ділянці площею 8,0759 га у м. Долина знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать позивачу відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за адресами: місто Долина, вулиця 8-го Березня, 9Б, 10, 23, 23а, 33 та 35, власнику об'єкта нерухомості необхідно оформити право орендного користування земельною ділянкою.
На даний час на вказаній земельній ділянці знаходяться об'єкти, а саме: адмінбудівля, виробничі, підсобні га допоміжні будівлі, які належать Позивачу. Позивач продовжує користуватися вказаною земельною ділянкою. Протягом останніх років Позивач використовує зазначені земельні ділянки та не сплачує жодних коштів за використання комунальних земель.
30.03.2018 року Долинською міською радою було надіслано лист позивачу №379/05-17/18в та по два примірники угоди 04/18 від 28.03.2018 року, 05/18 від 28.03.2018 року, 06/18 від 28.03.2018 року, 07/18 від 29.03.2018 року, 08/18 від 29.03.2018 року, 09/18 від 29.03.2018 року про відшкодування збитків від недоотриманих коштів Долинською міською радою за фактичне землекористування ТзОВ «ББМ-Долина», для підписання та державної реєстрації, у зв'язку з фактичним використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів. Однак, дані угоди не були повернуті до Долинської міської ради Позивачем.
Відповідач також покликається на відсутність порушення прав позивача оскаржуваним рішенням, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Свою позицію відповідач обґрунтовує положеннями ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 19, ст. 146 Конституції України, ч. 1 ст. 10, ч. 3 ст. 24 , п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», п. в) ч. 1 ст. 12, ст. 79-1, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 19, 28, 57 Закону України “Про землеустрій».
Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 909/1140/24 передано для розгляду судді Горпинюку І. Є.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/1140/24; суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 18.12.2024. Суд встановив сторонам строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
Ухвалою від 16.12.2024 суд задовольнив заяву Долинської міської ради про участь її представників в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
17.12.2024, в межах встановлених судом строків, Долинською міською радою подано відзив на позовну заяву з доказами, поданими на спростування позовних вимог.
В підготовчому засіданні 18.12.2024 взяли участь: представника позивача - адвокат Дуткевич М. В., начальник управління правового і кадрового забезпечення Долинської міської ради Григорський З. М. (самопредставництво відповідача), провідний спеціаліст юридичного відділу управління правового і кадрового забезпечення Долинської міської ради Сорока Т. С. (самопредставництво відповідача).
В підготовчому засіданні представник позивача адвокат Дуткевич М.В. зазначив, що позивач не буде користуватись правом на подання відповіді на відзив, і просить суд призначити справу до судового розгляду по суті.
Вирішивши всі завдання підготовчого засідання та підготовчого провадження, суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання № 3803975 від 18.12.2024, постановив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.01.2025.
08.01.2025 до суду від Долинської міської ради надійшли додаткові пояснення (вх. № 309/25 від 08.01.2025), а 14.01.2025 до суду від ТОВ “ББМ-Долина» надійшли заперечення на додаткові пояснення (вх. № 550/25 від 14.01.2025).
В судове засідання з розгляду справи по суті 15.01.2025 з'явились: представника позивача - адвокат Дуткевич М. В., начальник управління правового і кадрового забезпечення Долинської міської ради Григорський З. М. (самопредставництво відповідача), провідний спеціаліст юридичного відділу управління правового і кадрового забезпечення Долинської міської ради Сорока Т. С. (самопредставництво відповідача).
В судовому засіданні 15.01.2025 суд ухвалив залишити без розгляду додаткові пояснення Долинської міської ради (вх. № 309/25 від 08.01.2025) та заперечення на додаткові пояснення ТОВ “ББМ-Долина» (вх. № 550/25 від 14.01.2025) з тих підстав, що відповідно до ч. 5 статті 161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Враховуючи що суд не надавав сторонам дозволу на подання додаткових пояснень, такі письмові пояснення та заперечення на них суд залишає без розгляду.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 15.01.2025 суд заслухав вступне слово представників сторін та осіб, які діють в порядку самопредставництва, їх відповіді на питання один одного та суду, дослідив письмові докази, наявні в матеріалах справи, заслухав виступи учасників справи в судових дебатах, після чого в нарадчій кімнаті ухвалив це рішення. Після виходу з нарадчої кімнати, суд 15.01.2025 проголосив вступну та резолютивну частини цього рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши представників сторін, які з'явились в судове засідання, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, з дотриманням принципів господарського судочинства, а також виходячи з критеріїв оцінки доказів, наданих суду учасниками справи, з огляду на їх вірогідність, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
Товариству з обмеженою відповідальністю “ББМ-Долина» на праві власності належить ряд об'єктів нерухомого майна в м. Долина:
- будівля компресорної в м. Долина по вул. 8 березня, буд. 9Б - на підставі договору купівлі-продажу № 1737 від 08.05.2008;
- майновий комплекс в м. Долина по вул. 8 березня, буд. 10 - на підставі свідоцтва про право власності від 05.10.2007, рішення виконавчого комітету Долинської міської ради від 30.08.2007 № 370;
- котельня в м. Долина по вул. 8 березня, буд. 23 - на підставі договору купівлі-продажу № 195 від 13.12.2007;
- будівля ГРП в м. Долина по вул. 8 березня, буд. 23а - на підставі договору купівлі-продажу № 1746 від 08.05.2008;
- майновий комплекс в м. Долина по вул. 8 березня, буд. 33 - на підставі договору купівлі-продажу № 1749 від 08.05.2008;
- майновий комплекс в м. Долина по вул. 8 березня, буд. 35 - на підставі договору купівлі-продажу № 1743 від 08.05.2008.
27.06.2008 ТОВ «ББМ-Долина» звернулося з листом №44 від 27.06.2008 до Долинської міської ради про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею: 8,0758 га для обслуговування адмінбудинку, виробничих, підсобних та допоміжних будівель; 0,1119 га для обслуговування будівлі ГРП; 0,0192 га для обслуговування опор ліній електропередач; 0,8808 га для обслуговування під'їзних залізничних колій.
Звернення мотивоване купівлею котельні, що знаходиться за адресою м. Долина, вул. 8 Березня, 23; компресорної, що знаходиться за адресою м. Долина, вул.8 Березня, 9Б; будівлі ГРП, що знаходиться за адресою м. Долина, вул. 8 Березня, 33; майнового комплексу, що знаходиться за адресою м. Долина, вул. 8 Березня, 35 та в зв'язку з внесенням в статутний фонд ТОВ «ББМ-Долина» майнового комплексу, що знаходиться за адресою м. Долина вул. 8 Березня, 10, на підставі свідоцтва на право власності від 05.10.2007, договору купівлі-продажу №195 від 13.12.2002, біржової угоди № 465 від 23.04.2008, договору купівлі-продажу № 1737 від 08.05.2008, договору купівлі-продажу № 1746 від 08.05.2008, договору купівлі-продажу № 1749 від 08.05.2008, біржової угоди № 183 від 28.04.2004.
Рішенням Долинської міської ради від 07.08.2008 №1028-25/2008 “Про розгляд клопотання ТзОВ “ББМ-Долина», вирішено дати дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю “ББМ-Долина» на виготовлення проекту відведення земельних ділянок площею: 8,0759 га для обслуговування адмінбудинку, виробничих, підсобних та допоміжних будівель; площею 0,0144 га для обслуговування опор ліній електропередач та площею 1,0871 га для обслуговування під'їздних залізничних колій в м. Долина по вул. 8-Березня: 9Б, 10, 23, 23А, 33, 35 за рахунок земель міської ради.
Цим же рішенням зобов'язано ТОВ “ББМ-Долина» замовити в ліцензованій землевпорядній організації проект відведення земельної ділянки, у відділі містобудування та архітектури вихідні дані для здійснення проектно-пошукових робіт; проект відведення після проходження землевпорядної експертизи подати в шестимісячний термін, з дати прийняття рішення, на затвердження у встановленому порядку; в місячний термін укласти з Долинською міською радою угоду про використання земельної ділянки.
Вказане рішення залишилось не реалізованим, ТОВ “ББМ-Долина» не подало Долинській міській раді на затвердження проект відведення земельних ділянок в м. Долина по вул. 8 березня: 9Б, 10, 23, 23А, 33, 35.
30.03.2018 року Долинська міська рада направила ТОВ “ББМ-Долина» лист № 379/05-17/18в, у якому звертала увагу позивача на положення ст. 2 Закону України “Про плату за землю», за якими використання землі є платним, вказувала на прийняте рішення Долинської міської ради від 07.08.2008 № 1028-25/2008 щодо надання позивачу дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, зазначала про використання земельної ділянки під будівлями позивача без правовстановлюючих документів та разом з листом направила позивачу по два примірники проектів угод 04/18 від 28.03.2018 року, 05/18 від 28.03.2018 року, 06/18 від 28.03.2018 року, 07/18 від 29.03.2018 року, 08/18 від 29.03.2018 року, 09/18 від 29.03.2018 року про відшкодування збитків від недоотриманих коштів Долинською міською радою за фактичне землекористування ТзОВ «ББМ-Долина», для підписання та державної реєстрації, у зв'язку з фактичним використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів.
Дані угоди позивач не підписав, такі не були укладені.
Надалі, рішенням Долинської міської ради №478-13/2020 від 25 лютого 2020 року «Про розроблення технічної документація із землеустрою щодо інвентаризації земель по вул. 8-Березня» надано дозвіл Долинській міській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель по вул. 8-Березня. Як зазначено в рішенні, таке прийнято з метою створення сприятливих умов для раціонального використання земельних ділянок, встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органом місцевого самоврядування.
На підставі договору № 6 від 24.01.2022 фізичною особою-підприємцем Медвецькою Тетяною Вікторівною була розроблена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки житлової та громадської забудови комунальної власності для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (КВЦПЗ-11.02), яка розташована по вулиці 8-Березня, в межах населеного пункту м. Долина Калуського району Івано-Франківської області.
28 січня 2022 року в електронній системі публічних закупівель опубліковано звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2022-01-28-004197-b щодо закупівлі у Медвецької Тетяни Вікторівни послуг зі складання документації із землеустрою щодо інвентаризації земель орієнтовною площею 10,0000 га. по вул. 8-Березня в м. Долина, Івано-Франківської області, для підтвердження за Долинською міською радою права комунальної власності.
Рішенням № 1688-21/2022 від 02 серпня 2022 року Долинська міська рада Івано-Франківської області вирішила:
- затвердити розроблену відповідно до рішення Долинської міської ради від 25.02.2020 № 478-13/2020 технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки та підтвердити за Долинською міською радою право комунальної власності на земельну ділянку площею 8,0759 га (кадастровий номер 2622010100:01:024:0006) цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування адмінбудинку, виробничих, підсобних та допоміжних будівель) по вул. 8-Березня в м. Долина;
- Державному реєстратору провести реєстрацію права комунальної власності на вищевказану земельну ділянку.
При встановленні обставин справи, суд, керуючись положеннями ст. 13, 74, 80 ГПК України, виходив з тих доказів, що подавались сторонами.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 статті 74 ГПК України).
Виходячи з встановлених обставин справи суд застосовує норми матеріального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 та ч. 1, 2 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 статті 13 Конституції України, власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями ч. 1 статті 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною 1 статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частиною ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
У відповідності до п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.
Як передбачено пп. а) ч. 2 статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
Статтею 19 Земельної кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (ч. 1). Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (ч. 2). Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим (ч. 3).
У відповідності до ч. 1 статті 20 Земельного кодексу України, при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками (абзаци перший-третій частини 2 статті 20 Земельного кодексу України).
У відповідності до ч. 5 статті 20 Земельного кодексу України, класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру. Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.
Згідно з статтею 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1).
За змістом ч. 2 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частини 3, 4 статті 79-1 Земельного кодексу України).
За змістом пункту 3 частини п'ятої статті 186 Земельного кодексу України, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
За п. а) статті 19 Закону України “Про землеустрій», до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.
Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель (пп. к частини другої статті 25 Закону України “Про землеустрій»).
У відповідності до частин першої-третьої статті 35 Закону України “Про землеустрій», інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.
Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України “Про землеустрій» передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель розробляється за рішенням власників (розпорядників) земельних ділянок або за рішенням сільських, селищних, міських рад. Рішення про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення приймається у порядку, визначеному статтею 35 цього Закону.
Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель включає:
а) пояснювальну записку;
б) матеріали топографо-геодезичних вишукувань;
в) пропозиції щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, що посвідчують право на земельну ділянку, та Державному земельному кадастрі;
г) робочий і зведений інвентаризаційні плани;
ґ) переліки земельних ділянок (земель) у розрізі за категоріями земель та угіддями, наданих у власність (користування) з кадастровими номерами, наданих у власність (користування) без кадастрових номерів, не наданих у власність чи користування, що використовуються без документів, що посвідчують право на них, що використовуються не за цільовим призначенням, невитребуваних земельних часток (паїв), відумерлої спадщини;
д) відомості про меліоративну мережу або її складову частину/частини, в тому числі надані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, для державної реєстрації меліоративної мережі або її складової частини/частин у Державному земельному кадастрі, а також про земельні ділянки, на яких вони розміщені;
е) відомості про земельні ділянки (частини земельних ділянок) та масиви земель сільськогосподарського призначення, включених до території обслуговування меліоративної мережі.
У разі формування земельної ділянки технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель також включає:
а) відомості про обчислення площі земельної ділянки;
б) кадастровий план земельної ділянки;
в) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
г) відомості про встановлені межові знаки.
У разі виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру щодо меж земельних ділянок та/або інших відомостей про земельні ділянки, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель також включає кадастрові плани відповідних земельних ділянок із зазначенням виправлених відомостей про них.
У разі формування земельної ділянки під час інвентаризації земель не допускається:
а) розташування однієї будівлі на декількох земельних ділянках;
б) розташування на земельній ділянці лише окремої частини будівлі.
Кадастрові плани земельних ділянок, помилки у відомостях Державного земельного кадастру щодо яких виправляються, погоджуються з власниками таких земельних ділянок (якщо земельна ділянка перебуває у користуванні - також із землекористувачем).
У відповідності до абзацу першого п. 8 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 476, підставою для проведення інвентаризації земель є рішення власників (розпорядників) земельних ділянок або рішення сільських, селищних, міських рад. Рішення про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення приймається у порядку, визначеному статтею 35 Закону України “Про землеустрій».
Предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення Долинської міської ради "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в м. Долина по вул. 8-Березня" № 1688-21/2022 від 02 серпня 2022 року; визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 8,0759 га (кадастровий номер 2622010100:01:024:0006) цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.
Зі змісту статей 15, 16 ЦК України випливає, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Порушеним правом слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.
Тобто, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.
Отже підставою для звернення до суду є наявність порушеного права та звернення про здійснення його захисту особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Тому вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд у першу чергу повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, які саме права чи охоронювані законом інтереси ТОВ “ББМ-Долина» порушені оскаржуваними рішенням Долинської міської ради та державною реєстрацією земельної ділянки, яке саме право ТОВ “ББМ-Долина» зазнало протиправного впливу, зменшення чи ліквідації.
Суд порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ “ББМ-Долина» не встановив.
У таких своїх висновках суд виходить з наступного.
Порушення строків публікації у електронній системі закупівель звіту про укладення між Долинською міською радою та Медвецькою Т. В. договору на виконання робіт із виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель може бути підставою для відповідальності, передбаченої Законом України “Про публічні закупівлі», але не порушує прав позивача у сфері його господарської діяльності.
Доводи позову щодо порушення розробником технічної документації із землеустрою положень п. б) частини другої статті 28 Закону України “Про землеустрій» щодо виконання обов'язку інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою не стосуються прийняття Долинською міською радою оскаржуваного рішення та державної реєстрації земельної ділянки, оскільки Долинська міська рада не є розробником технічної документації, а є її замовником. Відтак, Долинська міська рада не може бути особою, яка порушила право позивача на інформування про здійснення землеустрою.
Частиною третьою статті 28 Закону України “Про землеустрій» передбачено, що розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.
Відповідно до частин першої-другої статті 61-1 Закону України “Про землеустрій», відповідальність розробників документації із землеустрою перед замовниками такої документації та третіми особами за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складанні документації із землеустрою, підлягає обов'язковому страхуванню згідно із Законом України "Про страхування". Страховим випадком є заподіяння замовнику та/або третій особі шкоди внаслідок складання документації із землеустрою.
Відтак, свої права, порушені розробником технічної документації, позивач може захищати у спорі з таким розробником.
Суд також виходить із не доведеності стверджуваного позивачем порушення його права на інформування про здійснення землеустрою.
Позивачем не подано до суду жодних доказів його звернення до розробника технічної документації - Медвецької Т. В. про надання йому інформації щодо здійснення землеустрою, доказів звернення позивача до Медвецької Т. В. щодо повідомлення йому обставин виконання чи не виконання Медвецькою Т. В. вимог статті 28 Закону України “Про землеустрій» щодо інформування нею зацікавлених осіб про здійснення землеустрою щодо інвентаризації розглядуваної земельної ділянки, не надав суду заяви Медвецької Т. В. як свідка у справі щодо даних обставин.
Надана позивачем копія технічної документації не доводить факту невиконання її розробником обов'язку щодо інформування зацікавлених осіб про розроблення землеустрою, оскільки як слідує з цитованих вище положень статті 57 Закону України “Про землеустрій», а також вимог інших нормативно-правових актів, в тому числі Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 476, законодавством не встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель повинна містити документи, які підтверджують інформування зацікавлених осіб про здійснення землеустрою.
За такого доводи позову про порушення права позивача на інформування про здійснення землеустрою є лише його твердженнями, які не підтверджені належними та допустимими доказами.
Щодо доводів позову, що в технічній документації невірно визначено цільове призначення земельної ділянки в межах категорії земель житлової та громадської забудови, то суд вказує що відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59 до Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051), земельні ділянки з цільовим призначенням 11.02 “Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» відносяться до категорії: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, і не відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови.
Разом з тим, за змістом ч. 2 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються органи місцевого самоврядування, здійснюється за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
В оскаржуваному рішенні Долинської міської ради № 1688-21/2022 від 02.08.2022 відсутні положення щодо віднесення земельної ділянки площею 8,0759 га (кадастровий номер 2622010100:01:024:0006) до земель житлової та громадської забудови, а наявна лише вказівка про цільове призначення земельної ділянки: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування адмінбудинку, виробничих, підсобних та допоміжних будівель).
Позивач не заперечує і не спростовує правильності такого цільового призначення земельної ділянки, або порушення його прав визначенням такого цільового призначення земельної ділянки в оскаржуваному рішенні Долинської міської ради.
Враховуючи наявність на земельній ділянці належних позивачу майнових комплексів за адресами: м. Долина, вул. 8 Березня, буд. 10, 33, 35, будівель котельні та компресорної, беручи до уваги, що склад майнового комплексу позивача на вул. 8 Березня, буд. 10 складається з: виробничо-складської будівлі, будівлі арматурного цеху, будівлі розчинно-бетонного вузла, адміністративно-виробничої будівлі, будівлі трансформаторної підстанції, будівлі галереї (копія рішення виконавчого комітету Долинської міської ради від 30.08.2007 № 370), цільове призначення земельної ділянки: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування адмінбудинку, виробничих, підсобних та допоміжних будівель) визначено правильно.
За такого, саме лише зазначення у технічній документації з землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки про те, що інвентаризація проводиться щодо земельної ділянки житлової та громадської забудови, не порушує прав та інтересів позивача, не відносить земельну ділянку до цієї категорії земель, так як повноваження щодо віднесення земельної ділянки до тієї чи іншої категорії належать Долинській міській раді, а не розробнику технічної документації із землеустрою.
Окремі недоліки пояснювальної записки, яка є складовою технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, а саме вказівка, що технічна документація розробляється для підтвердження права оренди на земельних торгах, згадка в технічній документації, що її розробник використовує нормативно-правові акти, які втратили чинність, відсутність відомостей про нерухоме майно позивача і його речові права, також не свідчать про порушення прав чи інтересів позивача.
Відповідно до вимог абзацу першого частини другої статті 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Правом передачі земельної ділянки у власність чи користування наділений її власник, у даному випадку - територіальна громада м. Долина, в особі Долинської міської ради. Позивач не надав жодних доказів що Долинська міська рада вчиняє якісь дії щодо передачі земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно позивача, в користування на земельних торгах. У разі прийняття таких рішень Долинською міською радою, позивач не позбавлений можливості захищати свої права в судовому порядку.
Натомість із судових рішень, опублікованих у Єдлиному державному реєстрі судових рішень щодо справи № 909/1000/24, на яку позивач покликається у своїй позовній заяві, слідує, що предметом спору у ній є стягнення грошових коштів, безпідставно збережених ТОВ “ББМ-Долина» внаслідок користування земельною ділянкою без оформлення прав на неї. Як вище зазначав суд, ще рішенням від 07.08.2008 № 1028-25/2008 Долинська міська рада надавала позивачу дозвіл на виготовлення проекту відведення земельних ділянок площею 8,0759 га для обслуговування адмінбудинку, виробничих, підсобних та допоміжних будівель. З цього слідує, що Долинська міська рада не заперечує права власності позивача на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, її поведінка не свідчить про намір передати земельну ділянку в користування третім особам на земельних торгах, а спрямована лише на отримання плати за користування позивачем земельною ділянкою, а отже суд не вбачає порушення права власності позивача на належне йому нерухоме майно оскаржуваним рішенням відповідача та реєстрацією земельної ділянки.
Щодо віднесення чи не віднесення земельної ділянки до територій та об'єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, то суд звертає увагу позивача на наявність у технічній документації переліку обмежень щодо використання земельної ділянки, в якому наявні відомості про відсутність на земельній ділянці територій та об'єктів природно-заповідного фонду, історико-культурних обмежень, тощо.
Твердження позивача про те, що технічна документація не відображає реальні відомості про розташування будівель та споруд в межах об'єкта землеустрою, в планах відсутні окремі будівлі та споруди позивача, не враховано неподільність виробничого цеху, то такі свої твердження позивач не підтвердив належними та допустимими доказами, зокрема не надав жодних планів, технічної документації, експертних висновків, які б доводили такі твердження.
Щодо погодження меж із суміжними користувачами, то як слідує з наявного в технічній документації кадастрового плану земельної ділянки, усі суміжні земельні ділянки також відносяться до комунальної власності Долинської міської ОТГ, як і земельна ділянка під будівлями та спорудами позивача.
Порушення строків виготовлення технічної документації, на яке покликається позивач, може бути підставою для застосування відповідальності між сторонами договору, предметом якого були роботи з виготовлення цієї документації. Так як позивач не був стороною договору, порушення строків виготовлення технічної документації не порушує його прав чи інтересів.
Щодо відсутності в технічній документації будь-яких відомостей про надавача GNSS інформації від мережі референцних станцій ZAKPOS, то такі твердження ніяк не свідчать про порушення прав та інтересів позивача. Крім того, у статті 57 Закону України “Про землеустрій» відсутні вимоги про необхідність зазначення таких відомостей у технічній документації щодо інвентаризації земельної ділянки.
З приводу заявлення до позивача вимог про стягнення безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою у межах справи № 909/1000/24, то статтею 206 Земельного кодексу України передбачено принцип платного використання землі: використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Питання правомірності та правильності нарахування суми безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою позивачем, підлягає вирішенню за наслідками розгляду відповідного позову.
Відтак, дії відповідача із замовлення проекту землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, затвердження цього проекту землеустрою, державної реєстрації земельної ділянки комунальної власності не порушують прав позивача, вчинені у межах повноважень відповідача та з легітимною метою - формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав.
Небажання позивача сплачувати за користування землею, як і обставини невикористання ним у господарській діяльності нерухомого майна, яке знаходиться на цій ділянці, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.
Суд вважає безпідставними доводи позивача щодо необґрунтованості площі земельної ділянки, і що земельна ділянка мала формуватись виключно під будівлями позивача.
Як встановив суд, ще 07.08.2008 року Долинська міська рада, за заявою позивача, надала йому дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 8,0759 га для обслуговування адмінбудинку, виробничих, підсобних та допоміжних будівель.
З цього часу, позивач не виготовив проекту відведення земельної ділянки, не звертався до відповідача щодо зміни площі земельної ділянки, яку бажає відвести, тобто не вчинив жодних дій для оформлення у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому будівлі.
З урахуванням належності ТОВ “ББМ-Долина» на праві власності таких об'єктів нерухомого майна, як майнові комплекси, позивач не довів жодними доказами відповідність вимогам містобудівного та земельного законодавства формування земельної ділянки лише в межах периметрів належних йому будівель, та що він звертався до відповідача щодо формування земельної ділянки лише в таких межах.
Натомість, відповідач діяв послідовно і в законний спосіб, оскільки затвердив проект землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно відповідача, площею 8,0759 га, яка відповідає площі земельної ділянки, щодо дозволу на складання проекту відведення якої раніше звертався сам позивач, і такий дозвіл на виготовлення проекту відведення йому було надано ще в 2008 році.
Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки, то оскільки у позовній заяві не наведено самостійних підстав для задоволення такої позовної вимоги, окрім тих самих підстав, якими обґрунтовано позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Долинської міської ради № 1688-21/2022 від 02 серпня 2022 року, і таким доводам суд надав оцінку вище, то ця позовна вимога також не підлягає до задоволення у зв'язку з недоведенням позивачем порушення його прав чи законних інтересів державною реєстрацією земельної ділянки.
Відтак, позивачем у справі не доведено, а судом не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ “ББМ-Долина», за захистом яких він звернувся у даній справі. Позивач не довів порушення його права чи безпосереднього законного інтересу внаслідок прийняття Долинською міською радою рішення "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в м. Долина по вул. 8-Березня" № 1688-21/2022 від 02 серпня 2022 року та державної реєстрації земельної ділянки площею 8,0759 га (кадастровий номер 2622010100:01:024:0006) цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Це є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.
Судові витрати.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 5368,00 грн, що підтверджується квитанцією про оплату № 188405303 від 02.02.2023 на суму 2684,00 грн, та випискою АТ “Райффайзен Банк» за 02.03.2023 з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (на суму 2684,00 грн).
Враховуючи, що позовну заяву до суду подано в електронній формі, позивач, з урахуванням ч. 3 статті 4 ЗУ “Про судовий збір» мав сплатити судовий збір за дві немайнові вимоги в сумі 4844,80 грн (3028 х 2 х 0,8)
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи той факт, що в задоволенні позову суд відмовив, судові витрати зі сплати позивачем судового збору в сумі 4844 грн 80 коп. покладаються на позивача. Сума надміру сплаченого судового збору може бути повернута позивачу в порядку, визначеному статтею 7 Закону України “Про судовий збір».
В судовому засіданні 15.01.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини цього рішення. Повний текст рішення складено 21.01.2025.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ББМ-Долина" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 21, кв. 71, ідентифікаційний код юридичної особи: 35212359) до Долинської міської ради (77500, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, м. Долина, пр. Незалежності, буд. 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 04054317) про визнання незаконним та скасування рішення Долинської міської ради "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в м. Долина по вул. 8-Березня" № 1688-21/2022 від 02 серпня 2022 року, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 8,0759 га (кадастровий номер 2622010100:01:024:0006) цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І. Є. Горпинюк