Справа № 490/341/25
н/п2/490/1675/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
21 січня 2025 року суддя Центральний районний суд м.Миколаєва Гуденко О.А.,розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, -
20 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна, в якому заявлена наступна позовна вимога: 1) розділити майно: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 згідно часток у спільному сумісному майні; 2) розділити спільне сумісне майно - земельну ділянку за цією адресою.
Як правова підстава позову зазначена ст. 391 ЦК України (захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння) - тобто зазначено про негаторний позов.
В обгрунтування позову посилається на необхідність "запиту її законних прав на спільне майно".
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 року смправу розподілено на суддю Гуденко О.А.
Дослідивши матеріалаи позовної заяви, суддя приходить до наступного висновку .
Так, рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 27 березня 2024 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного суімісного майна подружжя -позов задоволено частково.
Ухвалено : здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнавши право власності за ОСОБА_1 на частину житлового будинку з усіма господарськими будівлями та спорудами , які розташовані по АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку літер А-2, вбиральні літер Б, душу літер В, сараю літер Г, огорожа та споруди № 2,3,4,1, загальною площею 238,3 кв.м.; частину земельної ділянки, кадастровий номер № 4810137200:13:023:0010 , площею 673 кв.м. , розташовану по АДРЕСА_1 .
Залишено у власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) автомобіль марки SantaFe, 2011 року випуску, р/н НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; частину житлового будинку з усіма господарськими будівлями та спорудами , які розташовані по АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку літер А-2, вбиральні літер Б, душу літер В, сараю літер Г, огорожа та споруди № 2,3,4,1, загальною площею 238,3 кв.м.; частину земельної ділянки, кадастровий номер № 4810137200:13:023:0010 , площею 673 кв.м. , розташовану по АДРЕСА_1 .
Рішення набуло законної сили.
Тобто цим рішенням суду припинено режим спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Предметом судового розгляду, під час розгляду справи № 490/3764/17 , був саме поділ тих самих об'єктів спільного сумісного майна між тими самим сторонами .
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин), позивач просить про захист свого права.
За змістом ЦПК України позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Проте позивач звертається до суду з такими самим вимогами до того самого відповідача, зазначаючи таку саме назву позову, які того, що вже був розглянутий судом. при цьому позовна заява взагалі не імстить ні належної правовї підстави позову, ні обгрунтування позовнихв имог - що унеможливлює вирішення судом питання про нетотожність вказаних позовів.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за даним позовом, оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Право ОСОБА_1 на доступ до суду не порушено, оскільки заявлений нею спір про поділ спільного сумісного майна вже вирішено судом у справі № 490/3764/17 . При цьому відсутні перешкоди до звернення до суду з новими позовними вимогами до відповідача з інших правових підстав та з іншим предметом( не об'єктом) позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
СУДДЯ О. А. ГУДЕНКО