вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4593/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АЛЬФАТЕХ", смт. Слобожанське, Дніпропетроська область
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 1 005 885,33 грн.
та
за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АЛЬФАТЕХ", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область
про стягнення штрафу в розмірі 44 920,00 грн.
Представники:
від позивача (за первісним позовом): Зайченко Дмитро Григорович, ордер серія АЕ №1136776, адвокат
від відповідача (за первісним позовом): Каретна Євгенія Василівна, довіреність від 28.09.2023, представник
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфатех" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 1 005 885,33 грн., яка складається з:
946 516,87 грн. - основного боргу,
52 544,01 грн. - пені,
6 824,45 грн. - 3% річних.
Ухвалою від 23.10.2024 позовну заяву залишено без руху.
23.10.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 22.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 18.11.2024.
08.11.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов, в якому він просить зменшити розмір пені та 3% річних на 90% від заявлених сум, а також проводити засідання в режимі відеоконференції.
Крім того, 08.11.2024 від Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" через систему "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфатех" штрафу в розмірі 44 920,00 грн.
Ухвалою від 11.11.2024 прийнято зустрічний позов Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфатех" про стягнення штрафу в розмірі 44 920,00 грн. до розгляду.
13.11.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив в якій просить, прийняти відповідь на відзив до розгляду. Задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні 18.11.2024 Відповідач заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання, для підготовки заперечень на відповідь на первісний позов.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 18.11.2024 відкладено підготовче засідання на 02.12.2024.
26.11.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій він просить зупинити провадження по справі № 904/4593/24 до розгляду справи № 922/444/24 Великою Палатою Верховного Суду.
Заява мотивована тим, що ухвалою КГС ВС від 13.11.2024 року у справі № 922/444/24 на розгляд ВП ВС передано справу для відступу (шляхом уточнення) від висновку ВП ВС щодо права суду зменшувати розмір відсотків річних, передбачених ст. 625 ЦК України, про що зазначено на офіційному сайті Верховного Суду в розділі “Новини» від 25.11.2024 року.
Відповідач вказує, що справа № 922/444/24 є подібною до цієї справи, правовідносини виникли з договору поставки, предметом спору є стягнення боргу з урахуванням приписів ч. 2 ст. 25 ЦК України.
02.12.2024 в судовому засіданні позивач за первісним позовом підтримав первісний позов, проти зустрічного позову в цілому не заперечив.
Відповідач за первісним позовом в судове засідання не з'явився.
Ухвалою від 02.12.2024 в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про зупинення провадження у справі відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 09.12.2024.
В телефонному режимі представник Відповідача повідомив про неможливість під'єднатись.
В судовому засіданні 09.12.2024 розпочато судове засідання з розгляду справи по суті.
Суд заслухав вступне слово Позивача за первісним позовом та дослідив докази, надані ним в обґрунтування позову.
Суд оголосив відзив на первісний позов.
Ухвалою від 09.12.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 13.01.2025.
13.01.2025 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті позовних вимог.
Позивач за первісним позовом підтримав первісний позов, проти зустрічного позову заперечив.
Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
13.01.2025 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.
Первісні позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем за первісним позовом умов договору поставки № 819 від 25.10.2023 в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.
Відповідач за первісним позовом у відзиві зазначив, що ані в договорі поставки, ані в специфікаціях сторонами не визначений грошовий еквівалент в іноземній валюті в порушення приписів ч. 2 ст. 533 ЦК України. Таким чином, сторонами не визначена валюта боргу у доларах США, а визначена тільки у гривні, тому перерахування боргу за курсом долара США, є неправомірним. Тому сума основного боргу не має змінюватися.
З аналогічних підстав перерахування розміру пені та трьох відсотків річних за курсом долара США, також є неправомірним.
Відповідач за первісним позовом вважає, що розмір нарахованої пені та річних підлягають зменшенню на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, оскільки Позивач за первісним позовом не поніс збитків у зв'язку з порушенням строків платежів з боку Відповідача за первісним позовом, а також наявні інші суттєві обставини, які вплинули на спроможність Відповідача за первісним позовом належним чином виконувати свої зобов'язання, і які вказують на:
- погіршення умов господарювання та фінансового стану Відповідача за первісним позовом внаслідок повномасштабного військового вторгнення росії на територію України;
- зменшення чисельності працівників Відповідача за первісним позовом (зокрема, з причин призову до служби в ЗСУ);
- надання Відповідачем за первісним позовом допомоги ЗСУ та виконання соціальних зобов'язань з підтримки мобілізованих працівників та членів їх родин в разі їх загибелі;
- припинення та обмеження споживання електроенергії в періоди виконання зобов'язань за договором;
- поведінку Відповідача за первісним позовом, який намагається зменшити наявну заборгованість перед Позивачем за первісним позовом.
Відповідач за первісним позовом вказує, що в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації у нього були порушені традиційні логістичні ланцюги зі збуту залізної руди Відповідача на внутрішньому та зовнішньому ринках. Більш того, внаслідок агресії рф був фактично знищений ПРАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», який був основним та найбільшим споживачем залізорудної сировини виробництва Відповідача за первісним позовом.
Відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 року по справі № 908/2465/22 судом встановлено, що ПРАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА» не виконало свої зобов'язання з оплати поставленого товару та визнані грошові вимоги Відповідача за первісним позовом у розмірі в розмірі 97 549 944,06 грн основного боргу, а також в розмірі 25 102 261,32 грн. неустойки. На даний час дані вимоги не є погашеними.
Споживачі на зовнішньому ринку також не виконують свої зобов'язання. Так, компанія ЛАМЕТ s.r.o. перед АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» має заборгованість у розмірі 1 209 711,77 дол. США за поставлений товар, що підтверджується рішенням МКАС від 12.09.2023 року. На даний час заборгованість не погашена та АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» компетентним судом Словаччини розглядається питання допуску до виконання цього рішення.
Через знищення основного ринку збуту, зниження чисельності працівників, які були безпосередньо задіяні у виробничому процесі - видобуванні залізної руди, запровадження комендантської години АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» було вимушено знизити обсяги видобутку залізорудної сировини.
Підприємство тривалий час (з листопада 2022 року) працює в режимі скороченого робочого часу. У травні 2024 року був призупинений видобуток руди на 4 шахтах через відсутність попиту на залізорудну сировину та наявність великої кількості запасів руди на складах підприємства, що підтверджується звітом про виробництво промислової продукції за травень 2024 року.
Велика кількість працівників Відповідача були мобілізовані до лав ЗСУ, підприємство має соціальні зобов'язання перед працівниками та, в певних випадках, перед членами їх сімей (виплата заробітної плати для працівників, збереження середнього заробітку для мобілізованих працівників до лав ЗСУ та до територіальної оборони, надання допомоги пораненим працівникам та членам сімей працівників, які загинули на фронті).
Всі вищезазначені обставини стали передумовою, що у 2023 році за результатами господарської діяльності Відповідач має фінансовий результат у вигляді чистого збитку на суму 63 411 тис. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за 2023 рік. У 2024 році негативна тенденція продовжилася та за 1 півріччя 2024 року АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» має збиток у розмірі 383 788 тис. грн.
При цьому, для порівняння зазначаю, що Позивач за 2023 рік має фінансовий результат у вигляді чистого прибутку у розмірі 206 565 тис. грн. Дані відомості є у відкритих джерелах інформації, зокрема, у системі Ліга360.
На негативний фінансовий стан відповідача за первісним позовом та брак обігових коштів впливає той факт, що у зв'язку з набранням чинності змін до Податкового кодексу України в частині заборони на відшкодування від'ємного значення ПДВ платникам податків щодо яких введено персональні санкції, органи ДПС України безпідставно відмовляють у відшкодуванні від'ємного значення з ПДВ АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ».
На думку податківців, оскільки відносно компанії СТАРМІЛ ЛІМІТЕД (акціонер позивача) введено санкції відповідно до Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023 «Про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», тому є підстави для відмови АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» у відшкодування бюджетного відшкодування, хоча відносно самого платника податків жодних санкцій не вводилось.
З грудня 2023 року відмовлено у відшкодуванні від'ємного значення ПДВ на загальну суму 180 699 204,75 грн., що підтверджуються відповідними актами перевірки. Фактично склалася ситуація, що АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» виконало свої податкові зобов'язання перед державою, але не має можливості скористатися законним правом на податковий кредит через рішення податкових органів.
Тому АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» оскаржуються в судовому порядку податкові повідомлення-рішення, які складені згідно з вищезазначеними актами перевірки.
Відповідач за первісним позовом зазначив, що на сьогоднішній день є тенденції щодо задоволення позовних вимог АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» в справах про оскарження цих податкових повідомлень-рішень. Але для отримання реальних грошових коштів з державного бюджету потрібний час.
З огляду на вищевикладені обставини та судову практику (зокрема, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 року, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2024 року по справі № 904/5838/23), Відповідач за первісним позовом просить суд зменшити розмір пені та трьох відсотків річних на 90 % від заявлених сум.
ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.
Щодо курсової різниці Позивач за первісним позовом зазначив, що Товар, що поставлявся, - іноземного виробництва (Китай), відповідно купувався Позивачем за первісним позовом за іноземну валюту - долари США. Тому при продажу вказаного товару з метою уникнення інфляційних втрат Позивач за первісним позовом застосував такий запобіжний засіб як грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Водночас ст. 533 ЦКУ, на яку посилається Відповідач, не зазначає яким саме чином повинен бути зазначений грошовий еквівалент.
У всіх спірних специфікаціях до Договору присутнє формулювання, яке тим чи іншим способом прив'язує кінцеву вартість товару, що поставлявся, до долару США, що і є сутністю вираження ціни товару у грошовому еквіваленті в іноземній валюті.
Всі специфікації підписані Відповідачем у сервісі «Вчасно», тобто Відповідач фактично визнав умови, які викладені у конкретній специфікації.
Позивач за первісним позовом вказує, що твердження Відповідача за первісним позовом у відзиві про намагання зменшити наявну заборгованість не відповідають дійсності.
Представники Позивача за первісним позовом неодноразово намагались вирішити спірне питання у телефонному режимі, проте з боку Відповідача за первісним позовом жодного разу не було надіслано жодної конструктивної пропозиції.
Позивач за первісним позовом також намагався вирішити спірне питання у досудовому порядку, надіславши претензію. Проте вказана претензія була так само проігнорована.
Всі обставини, які, на думку Відповідача за первісним позовом, обтяжують його господарську діяльність та є підставою для зменшення штрафних санкцій, були йому відомі ще до укладання Договору. Таким чином, укладаючи Договір на встановлених умовах Відповідач за первісним позовом свідомо не збирався платити вчасно, оскільки знав або мав знати про неможливість виконання своїх договірних зобов'язань вчасно.
Щодо зменшення 3% Позивач за первісним позовом зазначає, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягають у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов'язань (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17). Тобто, 3% річних не є штрафною санкцією або способом отримання кредитором доходу, а тому застосування ст. 551 ЦКУ та 233 ГКУ до них є необґрунтованим.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.
Зустрічний позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом умов договору поставки № 819 від 25.10.2023 в частині своєчасної поставки товару.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.
Відповідач за зустрічним позовом відзиву на зустрічний позов не надав.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар, правомірність нарахування штрафних санкцій; наявність факту прострочення поставки товару за зустрічним позовом, правомірність нарахування штрафу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, між Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфатех" (далі - постачальник) та Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат» (далі - покупець) укладено договір поставки № 819 від 25.10.2023, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити товар, у порядку й на умовах, передбачених даним договором.
Найменування, кількість, комплектність товару узгоджується сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).
Згідно п. 1.3. договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця після прийняття товару за кількістю та якістю, й підтверджується Актом приймання товару, який складається покупцем в односторонньому порядку, якщо відсутні зауваження до товару, або в двосторонньому порядку після усунення виявлених зауважень до кількості та якості товару.
Базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010) і закріплюються в специфікаціях (п.3.1. договору).
Відповідно до п. 3.2. договору, товар за даним договором поставляється у строки, зазначені в специфікаціях до даного договору.
Поставка товару здійснюється виключно за письмовою заявкою покупця (надалі- Заявка). Заявка повинна містити: -номер і дату; - назву й адресу постачальника; - номер і дату договору, специфікації, згідно яких проводиться дана поставка; - найменування кожної позиції товару; -кількість одиниць по кожній позиції товару; -ціна за одиницю позиції товару;-загальна вартість товару; -пункт доставки товару, із вказівкою точної адреси. Заявка підписується уповноваженою особою покупця. (п.3.3 договору).
Заявка направляється покупцем у електронному вигляді засобами Сервісу Електронного Документообігу «ВЧАСНО» (далі СЕД «ВЧАСНО»). (п. 3.4. договору).
Пунктом 3.5. договору встановлено, що постачальник зобов'язаний не пізніше 1 робочого дня, з моменту одержання заявки, направити покупцеві письмове підтвердження одержання такої заявки, в якому вказати: - дату й номер заявки, - дату одержання заявки, - дату поставки товару.
Ціна за одиницю товару встановлюється сторонами у специфікаціях. (п. 4.1. договору).
Згідно п. 4.2. договору, загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, що підлягає поставці у відповідності зі специфікаціями до даного договору.
Орієнтовна вартість даного договору, на момент його укладення, становить 446 850,00 грн, у тому числі ПДВ 74 475,00 грн. (п. 4.3. договору).
Відповідно до п. 4.4. договору оплата здійснюється в порядку й у строки, передбачені специфікаціями до даного договору.
Якщо згідно умов угоди товар оплачується на умовах відстрочки платежу то строк оплати товару відраховуються з дати приймання товару за кількістю та якістю згідно підписаного Покупцем акту прийняття.
При встановленні під час приймання недоліків товару, перебіг строку оплати товару зупиняється на період заміни, допоставки, доукомплектування або усунення виявлених у ньому недоліків Постачальником на підставі виклику для участі у двосторонньому прийнятті товару, що направляється Покупцем. При цьому Сторони погодили, що у такому випадку затримка оплати не є порушенням Покупцем своїх зобов'язань за даним договором (п. 4.5. договору).
Згідно п. 7.2. договору, за порушення погоджених строків поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 10 (десяти)% від вартості товару, який поставлений із порушенням строку.
Пунктом 7.5. договору встановлено, за невиконання п. 3.5. даного договору Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 1000 гривень за кожен випадок не надання підтвердження заявки.
У випадку порушення Покупцем строків розрахунків за договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка розраховується з 10 банківського дня з моменту настання прострочення у відсотках, шляхом її ділення на 365 днів та множення на кількість днів прострочення (п. 7.6. договору).
Згідно п. 10.1. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє по 31 грудня 2024 року.
Сторони також уклали специфікації № 1 від 25.10.2023, №2 від 25.10.2023, №6 від 18.04.2024 та № 7 від 10.06.2024.
Специфікацією № 1 від 25.10.2023 сторони узгодили такі умови поставки:
1. Загальна вартість товару за специфікацією становить 446 850,00 грн.
2. Товар поставляється на умовах: DDP - склад Покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс - 2010) .
3. Вантажоодержувач: АТ "Кривбасзалізрудком".
4. Строк поставки товару: протягом 7 календарних днів з моменту направлення письмової заявки Покупцем.
5. Порядок оплати товару: оплата товару здійснюється в національній валюті України - гривні протягом 30 календарних днів по факту поставки партії товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних. На товар, що ввезений на митну територію України, Постачальник надає засвідчені належним чином копії вантажних митних декларацій. Одночасно з товаром Постачальник надає Покупцеві необхідну технічну документацію на товар: гарантійний лист, паспорт якості. При зміні офіційного курсу НБУ долара США по відношенню до гривні з моменту підписання цієї специфікації до моменту здійснення фактичної оплати, вартість товару, що має бути оплачений підлягає перерахунку з урахуванням фактичної зміни курсу гривні до долару США. Курс долара США за НБУ на 25.10.23 р. = 36,579 грн.
6. Товар поставлений згідно специфікації має бути новим, не раніше 2022 - 2023 року виготовлення.
7. Загальна сума договору № 819 від 25.10.2023 р. з урахуванням даної специфікації становить 446 850,00 грн., у тому числі ПДВ 74 475,00 грн.
Згідно п. 1 специфікації №2 від 25.10.2023 сторони узгодили поставку товару на загальну суму 2 275 560,00 грн. з ПДВ.
2. Товар поставляється на умовах: DDP - склад Покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс - 2010) .
3. Вантажоодержувач: АТ "Кривбасзалізрудком".
4. Строк поставки товару: протягом 120 календарних днів з моменту направлення письмової заявки Покупцем.
5. Порядок оплати товару: оплата товару здійснюється в національній валюті України - гривні протягом 30 календарних днів по факту поставки партії товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних. На товар, що ввезений на митну територію України, Постачальник надає засвідчені належним чином копії вантажних митних декларацій. Одночасно з товаром Постачальник надає Покупцеві необхідну технічну документацію на товар:гарантійний лист, паспорт якості. При зміні офіційного курсу НБУ долара США по відношенню до гривні з моменту підписання цієї специфікації до моменту здійснення фактичної оплати, вартість товару, що має бути оплачений підлягає перерахунку з урахуванням фактичної зміни курсу гривні до долару США. Курс долара США за НБУ на 25.10.23 р. = 36,579 грн.
6. Товар поставлений згідно специфікації має бути новим, не раніше 2022 - 2023 року виготовлення.
7. Загальна сума договору № 819 від 25.10.2023 р. збільшується на суму даної специфікації 2 275 560,00 грн. і становить 2 722 410,00 грн., у тому числі ПДВ 453 735,00 грн.
Специфікацією № 6 від 18.04.2024 сторони узгодили такі умови поставки:
1. Загальна вартість товару за специфікацією становить 333 660,00 грн.
2. Товар поставляється на умовах: DDP - склад Покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс - 2010) .
3. Вантажоодержувач: АТ "Кривбасзалізрудком".
4. Строк поставки товару: протягом 30 календарних днів з моменту направлення письмової заявки Покупцем.
5. Порядок оплати товару: протягом 30 календарних днів по факту поставки товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних. На товар, що ввезений на митну територію України, Постачальник надає засвідчені належним чином копії вантажних митних декларацій. Одночасно з товаром Постачальник надає Покупцеві необхідну технічну документацію на товар: паспорт, сертифікат якості.
6. Товар поставлений згідно специфікації має бути новим, не раніше 2023 - 2024 року виготовлення.
7. Загальна сума договору № 819 від 25.10.2023 р. збільшується на суму даної специфікації 333 660,00 грн. і становить 3 673 470,00 грн., у тому числі ПДВ 612 245,00 грн.
8. Особливі умови: У разі зміни курсу дол Міжбанку на дату оплати більш, ніж на +/-1% щодо розрахункового (39,01 грн/дол на 29.03.2024), вартість продукції підлягає пропорційному перерахунку (https://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd/29-03-2024/)
Специфікацією № 7 від 10.06.2024 сторони узгодили такі умови поставки:
1. Загальна вартість товару за специфікацією становить 412 896,00 грн.
2. Товар поставляється на умовах: DDP - склад Покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс - 2010) .
3. Вантажоодержувач: АТ "Кривбасзалізрудком".
4. Строк поставки товару: протягом 3-7 календарних днів з моменту направлення письмової заявки Покупцем.
5. Порядок оплати товару: протягом 30 календарних днів по факту поставки товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних. На товар, що ввезений на митну територію України, Постачальник надає засвідчені належним чином копії вантажних митних декларацій. Одночасно з товаром Постачальник надає Покупцеві необхідну технічну документацію на товар: паспорт, сертифікат якості.
6. Товар поставлений згідно специфікації має бути новим, не раніше 2023 - 2024 року виготовлення.
7. Загальна сума договору № 819 від 25.10.2023 р. збільшується на суму даної специфікації 412 896,00 грн. і становить 4 086 366,00 грн., у тому числі ПДВ 681 061,00 грн.
8. Особливі умови: Для позиції 3 - у разі зміни курсу USD МІЖБАНКУ на дату оплати більш, ніж на +/-1% щодо розрахункового (39,35 грн/дол на 16.05.2024), вартість продукції підлягає пропорційному перерахунку (https://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd/16-05-2024.
04.12.2023 Постачальником було отримано Заявку від 04.12.2023 на постачання шин в кількості 12 шт загальною вартістю 439 200,00 грн з ПДВ.
04.06.2024 відповідно до видаткової накладної №Ш-5467 від 04.06.2024 Постачальником було здійснено поставку замовлених шин.
14.06.2024 Постачальником було отримано Заявку від 14.06.2024 на постачання шин в кількості 10 шт загальною вартістю 70 800,00 грн з ПДВ.
18.06.2024 відповідно до видаткової накладної №Ш-6065 від 18.06.2024 Постачальником було здійснено поставку замовлених шин.
05.07.2024 Постачальником було отримано Заявку від 05.07.2024 на постачання шин в кількості 6 шт загальною вартістю 46 800,00 грн з ПДВ.
08.07.2024 відповідно до видаткової накладної №Ш-6832 від 08.07.2024 Постачальником було здійснено поставку замовлених шин.
05.07.2024 Постачальником було отримано Заявку від 05.07.2024 на постачання шин в кількості 2 шт загальною вартістю 124 320,00 грн з ПДВ.
08.07.2024 відповідно до видаткової накладної №Ш-6833 від 08.07.2024 Постачальником було здійснено поставку замовлених шин.
08.07.2024 Постачальником було отримано Заявку від 08.07.2024 на постачання шин в кількості 6 шт загальною вартістю 199 140,00 грн з ПДВ.
08.07.2024 відповідно до видаткової накладної №Ш-6841 від 08.07.2024 Постачальником було здійснено поставку замовлених шин.
Вказані видаткові накладні підписані сторонами без зауважень.
Позивач за первісним позовом зазначив, що відповідач за первісним позовом оплату вартості поставленого товару на суму 880 260,00 грн. не здійснив.
Позивач за первісним позовом із посиланням на положення п. 5 Специфікації №2 та п. 8 Специфікації № 6 зазначає, що із врахуванням перерахунку через фактичну зміну курсу гривні до долару США, заборгованість складає 946 516,87 грн., яка складається з:
- за видатковою накладною №Ш-5467 станом на 14.10.2024 становить 494 552,96 грн,
- за видатковою накладною №Ш-6065 станом на 14.10.2024 становить 74 756,52 грн,
- за видатковою накладною №Ш-6833 станом на 14.10.2024 становить 131 267,39 грн.,
- за видатковою накладною №Ш-6832 становить 46 800,00 грн.,
- за видатковою накладною №Ш-6841 становить 199 140,00 грн.
Позивач за первісним позовом вказує, що оплата вартості поставленого товару відповідачем за первісним позовом здійснена не була, що і стало причиною звернення до суду з первісним позовом.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що відповідно до специфікації № 2 від 25.10.2024 року ТОВ «Торговий дім «АЛЬФАТЕХ» зобов'язалося поставити на умовах DDP - склад Покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс - 2010) шини в асортименті на загальну суму 2 275 560,00 грн. (з ПДВ).
Строк поставки товару: протягом 120 календарних днів з моменту направлення письмової заявки Покупцем.
На адресу Постачальника через систему електронного документообігу «ВЧАСНО» АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» направлялася письмова заявка № 53-15/1222 від 04.12.2023 року, яку Постачальник отримав 05.12.2023 року.
Згідно з даною заявкою Покупцем замовлялося до поставки шини пневматичні 12.00-R24 L-5S з камерою та ообідною стрічною у кількості 12 шт на загальну суму 439 200,00 грн.
Факт надсилання та отримання цієї заявки не оспорюється Постачальником.
Поставка товару згідно даної заявки повинна здійснюватися у повному обсязі без розбивки на частини.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що граничний строк поставки товару за цією заявкою припадає на 02.04.2024 року. В цей строк ТОВ «Торговий дім «АЛЬФАТЕХ» не була здійснена поставка товару у повному обсязі без розбивки на частини.
Враховуючи викладене, Позивач за зустрічним позовом на підставі п. 7.2. договору нарахував Відповідачу за зустрічним позовом штраф у розмірі 10 (десяти)% від вартості товару, який поставлений із порушенням строку у розмірі 43 920,00 грн.
Крім того, Позивач за зустрічним позовом на підставі п. 7.5. договору нарахував Відповідачу за зустрічним позовом за невиконання п. 3.5. договору штраф за ненадання підтвердження одержання заявки №53-15/1222 від 04.12.2023 року становить 1 000,00 грн.
Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, що становить 44 920,00 грн.
Вказане стало причиною звернення позивача за зустрічним позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським судом визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. До правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 ЦК України.
Так, згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. (ст.. 663 ЦК України).
За приписами ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Щодо первісного позову.
Згідно видаткових накладних №Ш-5467 від 04.06.2024 на суму 439 200,00 грн., № Ш-6065 від 18.06.2024 на суму 70 800,00 грн., №Ш-6832 від 08.07.2024 на суму 46 800,00 грн., № Ш-6833 від 08.07.2024 на суму 124 320,00 грн., №Ш-6841 від 08.07.2024 на суму 199 140,00 грн. загальна вартість поставленого товару становить 880 260,00 грн.
Товар за даними видатковими накладними поставлявся на виконання умов договору поставки № 819 від 25.10.2023 та Специфікацій № 2 від 25.10.2023, № 6 від 18.04.2024 та № 7 від 10.06.2024.
Базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010) і закріплюються в специфікаціях (п.3.1. договору).
Відповідно до п. 4.4. договору оплата здійснюється в порядку й у строки, передбачені специфікаціями до даного договору.
Так, п. 5 Специфікації № 2 від 25.10.2023 встановлено порядок оплати товару: оплата товару здійснюється в національній валюті України - гривні протягом 30 календарних днів по факту поставки партії товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних. На товар, що ввезений на митну територію України, Постачальник надає засвідчені належним чином копії вантажних митних декларацій. Одночасно з товаром Постачальник надає Покупцеві необхідну технічну документацію на товар: гарантійний лист, паспорт якості. При зміні офіційного курсу НБУ долара США по відношенню до гривні з моменту підписання цієї специфікації до моменту здійснення фактичної оплати, вартість товару, що має бути оплачений підлягає перерахунку з урахуванням фактичної зміни курсу гривні до долару США. Курс долара США за НБУ на 25.10.23 р. = 36,579 грн.
В п. 5 Специфікації № 6 від 18.04.2024 встановлено порядок оплати товару: протягом 30 календарних днів по факту поставки товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних. На товар, що ввезений на митну територію України, Постачальник надає засвідчені належним чином копії вантажних митних декларацій. Одночасно з товаром Постачальник надає Покупцеві необхідну технічну документацію на товар: паспорт, сертифікат якості.
Пунктом 8 Специфікації №6 від 18.04.2024 передбачено особливі умови: У разі зміни курсу дол Міжбанку на дату оплати більш, ніж на +/-1% щодо розрахункового (39,01 грн/дол на 29.03.2024), вартість продукції підлягає пропорційному перерахунку (https://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd/29-03-2024/).
Таким чином, сторони згодили умови оплати та пропорційний перерахунок вартості продукції у разі зміни курсу гривні до долару США.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, суд не приймає заперечення відповідача за первісним позовом щодо перерахунку суми основного боргу через фактичну зміну курсу гривні до долару США.
Позивач за первісним позовом, зважаючи на положення п. 5 Специфікації №2 та п. 8 Специфікації № 6 зазначає, що із врахуванням перерахунку через фактичну зміну курсу гривні до долару США, заборгованість складає 946 516,87 грн., яка складається з:
- за видатковою накладною №Ш-5467 станом на 14.10.2024 становить 494 552,96 грн,
- за видатковою накладною №Ш-6065 станом на 14.10.2024 становить 74 756,52 грн,
- за видатковою накладною №Ш-6833 станом на 14.10.2024 становить 131 267,39 грн.,
- за видатковою накладною №Ш-6832 становить 46 800,00 грн.,
- за видатковою накладною №Ш-6841 становить 199 140,00 грн.
Суд перевірив розрахунок позивача за первісним позовом та зазначає, що станом на 14.10.2024 курс долара США станом на 14.10.2024 становив 41,1891 грн., про що він і зазначав при перерахунку заборгованості за видатковою накладною №Ш-5467 від 04.06.2024.
Однак, при здійсненні розрахунку за видатковими накладними №Ш-6065 від 18.06.2024 на суму 74 756,52 грн. та №Ш-6833 від 08.07.2024 на суму 124 320,00 грн. позивачем помилково застосовано курс 41,19 грн., а не 41,1891 грн. за 1 долар США.
Таким чином, враховуючи перерахунок, станом на 14.10.2024 заборгованість за видатковими накладними №Ш-6065 від 18.06.2024. та №Ш-6833 від 08.07.2024 становить 74 754,89 грн. та 131 264,52 грн. відповідно.
Отже, загальна сума заборгованості за спірним договором становить 946 512,37 грн, а не 946 516,87 грн., як визначено позивачем за первісним позовом.
Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків на суму 946 512,37 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.
З огляду на викладене, первісний позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 946 512,37 грн.
В частині стягнення основного боргу в розмірі 4,50 грн. слід відмовити.
Правомірність нарахування пені.
Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Водночас, статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.6. Договору у випадку порушення Покупцем строків розрахунків за договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка розраховується з 10 банківського дня з моменту настання прострочення у відсотках, шляхом її ділення на 365 днів та множення на кількість днів прострочення.
Позивач за первісним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в розмірі 52 544,01 грн. за загальний період прострочення з 15.07.2024 по 14.10.2024.
При перевірці розрахунків судом виявлено помилку в частині визначення початку періоду нарахування, а саме, позивачем в позові зазначено, що пеня розраховується з 10 календарного, а не банківського, дня.
Таким чином, зважаючи на викладене, а також часткове задоволення первісного позову в частині основного боргу, первісний позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 50 478,87 грн.
В частині стягнення пені в розмірі 2 065,14 грн. слід відмовити.
Правомірність нарахування 3% річних.
Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за первісним позовом надано розрахунок 3% річних за загальний період прострочення з 05.07.2024 по 14.10.2024, розмір яких склав суму 6 824,45 грн.
Суд перевірив розрахунки позивача за первісним позовом, зважаючи на також часткове задоволення первісного позову в частині основного боргу, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 6 824,38 грн.
В частині стягнення 3% річних в розмірі 0,07 грн. слід відмовити.
Щодо клопотання відповідача про зменшення пені та 3% річних суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що унормовано у ч. 1 ст. 550 ЦК України.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
Суд зазначає, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Слід також враховувати, що сторони, укладаючи договір, погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, строк виконання.
Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за договором, який було укладено в жовтні 2023, тобто в період воєнних дій в країні, був обізнаний про ці обставини іпогодився із передбаченою договором відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань.
Суд зазначає, що оцінюючи баланс інтересів сторін при зменшенні розміру неустойки, суди мають врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення строку виконання робіт за договором, не є єдиною обов'язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу. У правовідносинах, де сторона використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї повноважень, може бути враховано й вплив прострочення виконання на відносини, що пов'язані з відповідним договором.
В чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд зазначає, що тривале невиконання грошового зобов'язання з боку відповідача за первісним позовом має негативний характер для позивача за первісним позовом та суперечить як домовленостям сторін, так і положенням законодавства щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань.
Виходячи з положень ст. ст. 76, 77, 91 ГПК України, суд приходить до висновку, що відповідачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів перебування відповідача за первісним позовом у більш скрутному фінансовому становищі, ніж позивач за первісним позовом (зокрема, у зв'язку із веденням у крані воєнного стану).
Зважаючи на те, що відповідач за первісним позовом в обґрунтування свого клопотання про зменшення розміру пені не надав суду належних доказів поважності причин неналежного виконання свого зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриманні послуги, винятковості даного випадку та невідповідності розміру пені наслідкам порушення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом щодо зменшення розміру неустойки.
Окремо суд відзначає, що нарахування процентів річних, передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України, тісно пов'язане із застосуванням індексу інфляції, що свідчить про компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
За змістом частини другої вказаної статті нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Проте, у даному випадку сторонами не встановлювався інший розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання, а нарахування процентів здійснено позивачем у розмірі, встановленому ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме у розмірі 3% річних. Ці нарахування не є неспівмірно великими у порівнянні з сумою боргу, тому суд не вбачає підстав для зменшення розміру нарахованих 3% річних.
Таким чином, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом основного боргу в розмірі 946 512,37 грн., пені в розмірі 50 478,87 грн., 3% річних у розмірі 6 824,38 грн.
В частині стягнення пені в розмірі 2 065,14 грн, 3% річних у розмірі 0,07 грн., слід відмовити.
Щодо зустрічного позову.
Відповідно до специфікації № 2 від 25.10.2024 року ТОВ «Торговий дім «АЛЬФАТЕХ» зобов'язалося поставити на умовах DDP - склад Покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс - 2010) шини в асортименті на загальну суму 2 275 560,00 грн. (з ПДВ).
Строк поставки товару: протягом 120 календарних днів з моменту направлення письмової заявки Покупцем.
На адресу Постачальника через систему електронного документообігу «ВЧАСНО» АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» направлялася письмова заявка № 53-15/1222 від 04.12.2023 року, яку Постачальник отримав 05.12.2023 року.
Згідно з даною заявкою Покупцем замовлялося до поставки шини пневматичні 12.00-R24 L-5S з камерою та ообідною стрічною у кількості 12 шт на загальну суму 439 200,00 грн.
Згідно п. 3.5. договору постачальник зобов'язаний не пізніше 1 (одного) робочого дня, з моменту одержання Заявки, направити Покупцеві письмове підтвердження одержання такої Заявки в якому вказати:
- дату й номер Заявки;
- дату одержання Заявки;
- дату поставки товару.
Доказів направлення відповідачем за зустрічним позовом позивачу за зустрічним позовом письмового підтвердження одержання Заявки матеріали справи не містять.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. (ст.. 663 ЦК України).
Пунктом 7.2 договору встановлено, що за порушення погоджених строків поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 10 (десяти)% від вартості товару, який поставлений із порушенням строку.
За невиконання п. 3.5. даного договору Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 1000 гривень за кожен випадок не надання підтвердження заявки. (п. 7.5. договору).
Позивач за зустрічним позовом на підставі п. 7.2. договору нарахував Відповідачу за зустрічним позовом штраф у розмірі 10 (десяти)% від вартості товару, який поставлений із порушенням строку у розмірі 43 920,00 грн.
Крім того, Позивач за зустрічним позовом на підставі п. 7.5. договору нарахував Відповідачу за зустрічним позовом за невиконання п. 3.5. договору штраф за ненадання підтвердження одержання заявки №53-15/1222 від 04.12.2023, який становить 1 000,00 грн.
Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій становить 44 920,00 грн.
Суд перевірив розрахунки позивача за зустрічним позовом, помилок не виявив та, зважаючи на відсутність заперечень з боку відповідача за зустрічним позовом, вважає його таким, що підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом штрафу в розмірі 44 920,00 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Щодо первісного позову.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісним позовом покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Щодо зустрічного позову.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за зустрічним позовом покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АЛЬФАТЕХ" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 1 005 885,33 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АЛЬФАТЕХ" (52001, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул.Василя Сухомлинського, буд. 48Б, ідентифікаційний код 37383046) основний борг у розмірі 946 512,37 грн., пеню в розмірі 50 478,87 грн., 3% річних у розмірі 6 824,38 грн., судовий збір у розмірі 12 045,78 грн., про що видати наказ.
В решті первісного позову відмовити.
Зустрічний позов Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АЛЬФАТЕХ" про стягнення штрафу в розмірі 44 920,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АЛЬФАТЕХ" (52001, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул.Василя Сухомлинського, буд. 48Б, ідентифікаційний код 37383046) на користь Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ідентифікаційний код 00191307) штраф у розмірі 44 920,00 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., про що видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 21.01.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко