Справа № 346/73/25
Провадження № 1-в/346/59/25
21 січня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жнятино Мукачівського району, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою , неодруженого, раніше судимого 24 лютого 2010 року Берігівським районним судом Закарпатської області за ст.ст. 186 ч. 2, 69 КК України до двох років позбавлення волі на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік; 10 березня 2011 року Берегівським районним судом Закарпатської області за ст. 185 ч. 3 КК України до трьох років позбавлення волі; 28 листопада 2011 року за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до остаточного покарання три роки шість місяців позбавлення волі; 04 липня 2014 року Мукачівським районним судом Закарпатської області за ст.ст. 186 ч. 2, 187 ч. 3, 70, 71 КК України до семи років семи місяців позбавлення волі,
засуджений 15 серпня 2022 року Берегівським районним судом Закарпатської області за ст.185 ч. 4 КК України до трьох років позбавлення волі; 15 лютого 2024 року Берегівським районним судом Закарпатської області за ст. 185 ч. 4, 71 КК України до п'яти років шести місяців позбавлення волі.
Початок стоку 09 серпня 2023 року
Кінець строку 09 лютого 2029 року
06 січня 2025 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить застосувати до нього закон № 10068 від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (набув чинності 09.08.2024 року), яким збільшені межі застосування КУпАП, зокрема викрадення чужого майна, шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрата, вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та звільнити його від покарання за ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав та просить задовольнити.
Прокурор вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення.
Суд, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали, надані в обґрунтування клопотання, дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2022 року за ст.185 ч. 4 КК України до трьох років позбавлення волі; та вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2024 року за ст. 185 ч. 4, 71 КК України до п'яти років шести місяців позбавлення волі, яке він відбуває в ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)».
Згідно з п. 13 ч. 1 статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з положеннями частини 2 статті 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно з ч. 6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня 2022 року становив 2 481 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, на момент вчинення у 2022 році ОСОБА_4 діяння, за яке він засуджений вказаним вироком суду від 15 серпня 2022 року, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становить 2 481 грн. (1240,50*2=2 481), а у 2024 році відповідно - 3028 грн.
Водночас, вартість викраденого майна, що встановлена вироком суду від 15 серпня 2022 року, становила: епізод 09 квітня 2022 року у розмірі 1400 грн (кваліфікуюча ознака - таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення), епізод 10 квітня 2022 року - 3 645 грн, а згідно вироку від 15 лютого 2024 року вартість викраденого майна становила: епізод 22 липня 2023 року - 1 440 грн, епізод 03 серпня 2023 - 4074 грн.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 засуджений за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2022 року ст. 185 ч. 4 КК України, і розмір завданої ним шкоди на момент вчинення за епізодом від 09 квітня 2022 року не перевищував подвійного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним, а тому засуджений підлягає звільненню від покарання за його вчинення. Однак вказана обставина не впливає на остаточно призначене за даним вироком покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - трьох років позбавлення волі.
Також засуджений підлягає звільненню від покарання призначеного за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області за ст. 185 ч.4 КК України за епізодом від 22 липня 2023 року, оскільки розмір завданої потерпілій особі шкоди становить 1440 грн, що не перевищував подвійного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним, а тому засуджений підлягає звільненню від покарання за його вчинення. Однак вказана обставина не впливає на остаточно призначене за даним вироком покарання за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України - п'ять років шість місяців позбавлення волі.
На пiдставi Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст. 336, 537, 539 КПК України, суд,-
Клопотання задовольнити частково.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від покарання, призначеного за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2022 за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом від 04 квітня 2022 року та за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2024 року за епізодом від 22 липня 2023 року у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння, в іншій частині вироки залишаються без змін.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1