Справа № 346/297/25
Провадження № 1-кс/346/55/25
21 січня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: слідчого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, капітана поліції ОСОБА_3 , по кримінальному провадженні №12025091180000043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про арешт майна,-
20.01.2025 року до суду поступило дане клопотання слідчого, в якому посилається на те, що 17.01.2025 до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області поступило повідомлення від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 , про те, що 13.01.2025 близько 16.30 год. невідома особа, в період воєнного стану, таємно, шляхом вільного доступу викрала належний йому кузов автомобіля марки «Lancia» синього кольору, який знаходився за адресою: м. Коломия, вул. В.Самійленка, 1а, чим спричинила ОСОБА_4 майнову шкоду.
Проведеними першочерговими пошуковими заходами було встановлено місце знаходження викраденого майна. В результаті чого викрадений в ОСОБА_4 кузов автомобіля марки «Lancia Lubra» синього кольору було виявлено на території пункту металоприйому, що в АДРЕСА_2 . 17.01.2025 в результаті проведеного огляду місця події за даною адресою було вилучено кузов вищевказаного автомобіля та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії № НОМЕР_1 .
Враховуючи що вищевказаний кузов автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу мають важливе доказове значення в даному кримінальному провадженні, оскільки являються викраденим майном та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відповідно до ч.1 ст.98 КПК України їх визнано речовими доказами, про що свідчить винесена постанова.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - накладення арешту на вищевказані кузов автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, може призвести до їх можливого приховування, пошкодження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Метою накладення арешту на вищевказані вилучені речі є їх збереження як речових доказів.
Підставою накладення арешту на вищевказані вилучені речі є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони є доказом вчинення кримінального правопорушення.
Учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явилися. Слідчий подав письмову заяву з проханням розглядати клопотання без його участі.
Дослідивши письмові матеріали клопотання, вважаю, що воно підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України - тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, які є підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а також є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Беручи до уваги: Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженні № 12025091180000043 від 18.01.2025 року; копію Витягу з бази даних АРМОР № 690 від 17.01.2025 року; копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.01.2025 року; копію пояснень від 17.01.2025 року; копію заяви від 17.01.2025 року; копію протоколу огляду місця події від 17.01.2025 року; постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 18.01.2025 року, суд вважає, що клопотання слід задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 167, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на кузов автомобіля марки «Lancia Lubra» синього кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_1 , які 17.01.2025 було виявлено та вилучено в ході проведення огляду місця події на території пункту металоприйому, що в АДРЕСА_2 , з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя: ОСОБА_1