Справа №345/6378/24
Провадження № 2/345/116/2025
21.01.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Гапоненка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Баран В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд
що позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. Позов обґрунтовує тим, що з 06.05.2006 перебуває у шлюбі з відповідачкою. За час перебування у шлюбі у них народилось двоє дітей. Діти проживають з ним. Відповідачка матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Відповідачка фізично здорова, працездатна, інших утриманців не має. Просить ухвалити рішення про стягнення з відповідачки по 3000 грн. аліментів на кожну дитину.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує.
Щодо ухвалення заочного рішення клопотань не надходило.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Із свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , слідує, що з 06.05.2006 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.
За час перебування у шлюбі у них народилось двоє дітей, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідно свідоцтвами про народження № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 .
Діти проживають з позивачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом встановлення факту спільного проживання видана в.о. старости Голинського старостинського округу В.Тимчишин.
У відповідності до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 196 грн.
Частинами 1 та 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, набула чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України).
Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Суд враховує обов'язок та відповідальність обох батьків дитини за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, а отже, й обов'язок матері дитини, яка з нею не проживає, дбати про виховання, здоров'я і матеріальний добробут дитини, виходячи тільки з найкращих інтересів дитини.
Обов'язок піклуватися та матеріально забезпечувати малолітню дитину, не може бути перекладено винятково на батька, а тому вимога про стягнення аліментів з відповідачки на користь позивача ґрунтується на нормах закону.
Належне утримання дитини є обов'язком як матері так і батька дитини, при цьому інтереси дитини при визначенні розміру аліментів є більш важливими за інші обставини, що обумовлюють матеріальний стан сторін. Відсутність у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не міститься в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Діти проживають разом з позивачем, і так чи інакше, обов'язок по їхньому забезпеченню в основному покладено на нього. Той факт, що діти проживають разом з позивачем сам по собі вказує, що він несе більші витрати на утримання дітей. Необхідно також врахувати потреби дітей на їх фізичний та духовний розвиток.
Безумовно, утримання дітей є обов'язком обох батьків, однак воно не зводиться лише до суми стягуваних аліментів із платника. Це поняття є набагато ширшим, як у матеріальному аспекті (крім сплати аліментів) так і в моральному аспекті (виховання дітей, навчання їхнє дозвілля і т.д.).
Суд, з урахуванням встановлених обставин справи, вважає, що розмір аліментів слід визначити в сумі 2 500 грн. на кожну дитину.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивача у цій категорії справ звільнено від сплати судового збору, тому судовий збір в сумі 1211, 20 грн. на користь держави слід стягнути з відповідачки.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 247, 258, 259, 274, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 180-182 СК України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 щомісячно аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 грн. на кожну дитину на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 13.11.2024 та до досягнення дітьми повноліття.
В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211, 20 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: