Справа №345/6633/24
Провадження № 2-др/345/2/25
20.01.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №6 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кобзана Романа Мироновича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Кобзана Романа Мироновича до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.01.2025 року задоволено позов ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Кобзана Р.М. до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
До Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Кобзан Р.М. із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених ним судових витрат.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 141 ЦПК України передбачено вирішення питання розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ч. 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Щодо понесення позивачем витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як передбачено ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Понесення позивачем витрат на правову допомогу підтверджується угодою про надання правової допомоги від 23.09.2024 року (а.с. 21); актом прийому виконаних робіт послуг про надання правової допомоги від 26.11.2024 р. (а.с. 22); квитанцією № 424604 від 26.11.2024 р. (а.с. 23); ордером про надання правничої допомоги від 27.11.2024 р. (а.с. 24); квитанцією № 424606 від 06.01.2025 р. (а.с. 64); актом прийому виконаних робіт послуг про надання правової допомоги від 06.01.2025 р. (а.с. 65).
Як вбачається із вищевказаних документів ОСОБА_1 оплатив кошти за правову допомогу адвоката Кобзана Р.М. в розмірі 7 200,00 грн. та 4 800,00 грн., що в сумі становить 12 000,00 грн.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомоги, суд вважає, що такі судові витрати дійсно було пов'язані саме із розглядом даної справи, а виконана адвокатом робота знайшла своє відображення у матеріалах справи, а тому із відповідача на користь позивача слід стягнути 12 000,00 грн. за отриману ним правову допомогу.
Беручи до уваги те, що в даному випадку вирішення питання про судові витрати не потягне за собою зміни суті основного рішення, не буде містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, не потягне за собою вирішення вимог, які не були досліджені в судовому засіданні, то суд дійшов висновку про ухвалення у даній справі додаткового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд, -
Заяву заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кобзана Романа Мироновича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Кобзана Романа Мироновича до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задоволити.
Ухвалити додаткове рішення по справі за позовом ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Кобзана Романа Мироновича до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, зазначивши у резолютивній частині рішення:
Стягнути з ОСОБА_2 , 1984 р.н., РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОПКК НОМЕР_2 , витрати на правову допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дняйого проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення додаткового судового рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же термін з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: