Справа №: 343/53/25
Провадження №: 2-н/343/3/25
про відмову у видачі судового наказу
21 січня 2025 року м.Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області С.М. Монташевич, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
представник заявника звернувся до суду із заявою про стягнення зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , 3653,68 гривні заборгованості за спожиту електричну енергію.
В силу вимог ч. 7 ст. 165 ЦПК України, отримано дані з Єдиного державного демографічного реєстру.
Як вбачається з відомостей, зазначених у відповіді № 1039530 від 16.01.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, дані про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про які зазначає заявник у заяві про видачу судового наказу, в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України, суд направив і запит щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржника в Долинську міську раду.
Згідно з відомостями, зазначеними в довідці Долинської міської ради від 20.01.2025 № 14/05-24/255, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Як визначено в ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно із ч. 1 ст. 24 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Процесуальне правонаступництво між боржником та його можливими спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність боржника не припинилася.
Тобто спадкоємці померлого, якщо такі маються, на момент відкриття провадження у справі не є процесуальними правонаступниками у цій справі, а наявність правонаступництва у матеріальних правовідносинах має вирішуватись за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців боржника.
Суд установив, що ТОВ "Прикарпаттяенерготрейд" звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу до боржника, який на час звернення заявника до суду з даною заявою вже помер.
Суд зауважує, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Так, норми ст. 55 ЦПК України визначають порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
У своїй постанові від 16.05.2018 по справі №183/4229/14 Верховний Суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
Таким чином суд приходить до висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливе лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення заявника до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, тим більше, що із заяви вбачається, що заявник здійснював нарахування суми заборгованості по сплаті послуги з розподілу природного газу за період після смерті боржника.
За змістом ст. 46, 47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільну процесуальну правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи, а також здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільну процесуальну дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Отже, виходячи зі змісту наведених статей, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.
Враховуючи, що боржник помер ще до подання вказаної заяви про видачу судового наказу до суду, то він не набув здатності мати процесуальні права та обов'язки боржника за цією заявою.
Цивільне судочинство здійснюється виключно в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, проте процесуальним законом не передбачено право особи пред'являти вимоги до померлої особи; при цьому заявник не позбавлений можливості пред'явити їх у позовному порядку до спадкоємців померлого боржника, і отримати в установленому законом порядку інформацію щодо їх кола та обсягу спадкового майна.
Таким чином, з урахуванням того, що боржник помер до моменту звернення заявника до суду з даною заявою, у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити, оскільки вбачається спір про право як щодо підстав нарахування боргу померлого боржника, так і щодо власника майна чи встановлення спадкоємців померлого боржника, а відповідно пред'явлення до них відповідних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, ст. 164, 165, 186 ЦПК України та керуючись ст. 260, 261 ЦПК України, суддя
у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя: С.М.Монташевич