СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/428/25
ун. № 759/1042/25
20 січня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 12024105080001195 від 14.10.2024 року,-
До Святошинського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 26.12.2024 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 12024105080001195 від 14.10.2024 року, вказавши, що зазначена постанова дізнавача не є вмотивованою.
Заявник у судовому засіданні вимоги зазначені в скарзі підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Дізнавач Святошинського УП ГУНП у м. Києві у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявку суду не повідомив.
З огляду на засаду диспозитивності в кримінальному провадженні, згідно з якою учасники кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що передбачені КПК, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності дізнавача.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
Слідчим суддею встановлено, що ВД Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024105080001195 від 14.10.2024 року.
25.12.2024 ОСОБА_3 звернулась до старшого дізнавача ВД Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 із заявою від про визнання потерпілою.
11.01.2025 року ОСОБА_3 отримала копію постанови старшого дізнавача ВД Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 12024105080001195 внесеного до ЄРДР 14.10.2024 року.
Відповідно до ст. 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Для визнання особи потерпілою не вимагається прийняття окремого процесуального документа.
Разом із тим ч. 5 ст. 55 КПК встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Отже, саме правильність застосування слідчим або прокурором цієї норми є предметом перевірки слідчим суддею під час розгляду аналізованої категорії скарг.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Оцінюючи на предмет законності вказану постанову, слідчий суддя враховує, що постанова про відмову у визнанні потерпілим має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі очевидні та достатні підстави, з яких вбачається, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів потерпілого як учасника кримінального провадження.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона є не вмотивованою, при цьому, оскаржувана постанова не містить обґрунтування, не викладені всі очевидні та достатні підстави, з яких вбачається, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди. Не наведені правові підстави, які виключають визнання особи потерпілою.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова належним чином не мотивована, не обґрунтована, є передчасною, у зв'язку з чим, підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.55,61,303-307, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 12024105080001195 від 14.10.2024 року задовольнити.
Скасувати постанову старшого дізнавача Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 26.12.2024 року про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024105080001195 від 14.10.2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1