єдиний унікальний номер справи 546/1307/24
номер провадження 3/546/21/25
21 січня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Зіненка Ю.В., розглянувши матеріал, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована АДРЕСА_1 та проживає по АДРЕСА_2 , не працює, РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року за ст. 184 КУпАП не притягалася,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
установив:
12 грудня 2024 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухилення виразилось у тому, що малолітній ОСОБА_2 здійснив хибний виклик до екстреної служби з номеру телефону: НОМЕР_2 , в результаті чого було переадресовано на службу «102». Вказаними діями ОСОБА_1 порушила ст. 150 СК України, чим допустила вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні 21 січня 2025 року ОСОБА_1 вину не визнала та суду пояснила, що на телефоні її сина при багаторазовому натисканні кнопки живлення відбувається виклик екстрених служб. І так сталося, що її син випадково натискав цю кнопку, однак при цьому він нічого не говорив. Щодо того, що номер телефону - НОМЕР_2 належить її сину, не заперечувала.
Також судом у присутності законного представника було заслухано пояснення малолітнього ОСОБА_2 , який суду повідомив, що 12 грудня 2024 року він перебував у школі, де на перерві випадково натиснув кнопку живлення телефону, однак цього не побачив. Після уроку він пішов у туалет, а телефон поклав у шафу, а коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_3 з кимось розмовляє по його телефону. Після цього він підійшов до нього та забрав свій телефон. У подальшому виявилося, що той розмовляв з екстреною службою.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в т.ч. тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та її сина ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 315196 від 12 грудня 2024 року, в якому зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 1);
копією рапорту СПД № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 12 грудня 2024 року, в якому зазначено, що 12 грудня 2024 року о 12 год. 42 хв. надійшло повідомлення, що, імовірно неповнолітнього, заявника везуть у невідомому напрямку та хочуть задушити. Номер телефону заявника: НОМЕР_2 (а.с. 2);
письмовими поясненнями ОСОБА_2 , в яких останній зазначив, що 12 грудня 2024 року орієнтовно о 12 год. 24 хв. він був разом зі своїм однокласником ОСОБА_4 у роздягальні біля класу. У цей час з мобільного номеру ОСОБА_2 було здійснено дзвінок до екстреної служби шляхом кількох натискань ОСОБА_2 кнопки блокування на його телефоні «POCO M5», після чого він побачив на екрані напис «Екстрена служба» та вибив дзвінок, оскільки злякався. У подальшому ОСОБА_5 дістав з шафи телефон ОСОБА_2 та здійснив з нього дзвінок до екстреної служби та повідомив оператору, що їх везуть в машині, викрали. ОСОБА_2 у цей час знаходився поряд у туалеті та чув, що говорив ОСОБА_6 . У подальшому ОСОБА_2 говорив ОСОБА_6 покласти слухавку, однак останній не реагував. Після виходу з туалету ОСОБА_2 побачив, що ОСОБА_5 говорить по телефону, а поряд з ним однокласник ОСОБА_7 , який тупотів ногами. ОСОБА_2 вирішив підіграти їм та теж почав тупотіти ногами, не знаючи з ким вони говорять. Однак про те, що до екстреної служби телефонували з пустощів та без потреби ОСОБА_2 знав (а.с. 3);
письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких остання зазначила, що про ситуацію із дзвінком на екстрену службу їй стало відомо зі слів поліцейських. ОСОБА_1 зазначила, що її сина ніхто не викрадав та його життю нічого не загрожує. Зі слів сина їй відомо, що дзвінок було здійснено заради сміху (а.с. 4-5);
письмовими поясненнями ОСОБА_8 , в яких останній зазначив, що 12 грудня 2024 року близько 12 год. 30 хв. він перебував у роздягальні школи разом зі своїм однокласником ОСОБА_2 , де вони готувались до уроку фізкультури. У цей час на мобільний телефон ОСОБА_9 зателефонувала екстрена служба, на що ОСОБА_9 не відповів. Через 5 хвилин ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9 перетелефонували на номер екстреної служби та повідомили, що їх викрали та відразу припинили розмову. У подальшому ОСОБА_9 заблокував номер екстреної служби (а.с. 6);
письмовими поясненнями ОСОБА_10 , в яких останній зазначив, що про ситуацію із дзвінком на екстрену службу йому стало відомо зі слів поліцейських. ОСОБА_10 зазначив, що життю сина нічого не загрожує. Зі слів сина йому відомо, що дзвінок було здійснено заради сміху (а.с. 7-8);
письмовими поясненнями ОСОБА_11 , в яких останній зазначив, що 12 грудня 2024 року він був на навчанні в школі. На третьому уроці ОСОБА_11 побачив як ОСОБА_2 , який сидів поряд, на своєму телефоні набрав комбінацію цифр «911». ОСОБА_12 побачив, що на дзвінок ОСОБА_2 відповіли, однак останній відразу відхилив виклик. У подальшому ОСОБА_11 перетелефонували та він побачив на екрані телефону ОСОБА_2 напис «екстрена служба», після чого останній знову відхилив виклик. На перерві ОСОБА_11 побачив, як ОСОБА_9 почав телефонувати з роздягальні, однак куди здійснювався дзвінок та самої розмови ОСОБА_11 не чув. У подальшому ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_8 , який в руках тримав свій телефон, та попросив ОСОБА_6 відповісти на телефонний дзвінок та сказав, що їх викрали. ОСОБА_6 погодився, відповів на телефонний дзвінок та повідомив, що їх викрали та везуть у багажнику, після чого відразу поклав слухавку. ОСОБА_2 сам ще раз зателефонував та повідомив, що їх викрали (а.с. 9);
копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , якою підтверджується факт батьківства ОСОБА_1 щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13).
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Норми статті 280 КУпАП визначають обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Суб'єктом адміністративного правопорушення є фізичні осудні особи: батьки або особи, що їх замінюють.
Ураховуючи докази, які містяться у матеріалах даної справи, а також те, що виклик екстрених служб було здійснено саме з телефону малолітнього ОСОБА_2 , чого особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не заперечувала, суд критично оцінює показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її сина ОСОБА_2 та уважає, що ОСОБА_1 повинна була здійснювати належний догляд за своїм сином і роз'яснювати наслідки безконтрольного користування телефоном та здійснення завідомо неправдивого виклику спеціальних служб.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП визначено стягнення у виді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обираючи вид стягнення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує те, що ОСОБА_1 не працює, вперше притягається до адміністративної відповідальності та вважає необхідним призначити адміністративне стягнення у виді попередження.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення в сумі 605 грн 60 коп. належить стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, та керуючись ст. 33, 184, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суд,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Реквізити для зарахування судового збору - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Ю.В. Зіненко