Єдиний унікальний номер: 379/100/25
Провадження № 1-кп/379/26/25
20 січня 2025 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши, в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120225116290000001 від 02.01.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Львів, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не має на утриманні неповнолітній дітей раніше несудимого, в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
Восени 2024 року (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_2 перебував неподалік яру, що по вулиці Польова в с. Лука Білоцерківського району Київської області, де виявив рослину коноплі. В цей час у нього виник умисел на придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, для власного вживання без мети збуту.
Відразу після цього, реалізуючи свій умисел, направлений на незаконне придбання наркотичного засобу, ОСОБА_2 діючи умисно, з метою власного вживання без мети збуту, зірвав одну виявлену ним рослину конопі, чим здійснив незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, та помістив їх до поліетиленового пакету, розпочавши таким чином незаконне зберігання наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту.
У подальшому , ОСОБА_2 рослину коноплі переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та залишив для висушування в приміщенні, продовживши таким чином незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Через деякий час ОСОБА_2 , переконавшись, що рослина коноплі висохла, відділив листя від стебел та шляхом перетирання між долонями рук подрібнив його та склав подрібнену рослину коноплі до паперового згортку, вчинивши таким чином виготовлення наркотичного засобу.
02.01.2025 працівниками відділення поліції №2 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області в ході проведення огляду домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 15, 44 г.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 , за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та виготовлення наркотичного засобу без мети збуту.
Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Прокурор подав до суду клопотання про розгляд обвинувального акту в даному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у спрощеному провадженні.
Обвинуваченим подано заяву, складену в присутності захисника ОСОБА_3 , згідно якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у вчиненні незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, згоден із встановленими досудовим розслідуванням фактами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Захисник ОСОБА_3 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду з встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.
Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, надав заяву, згідно якої не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд вважає, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та виготовлення наркотичного засобу без мети збуту.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому, у відповідності із ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як кримінальний проступок.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 368 Кримінального процесуального кодексу України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання: чи є підстави для застосування до обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, примусового заходу медичного характеру, передбаченого частиною другою статті 94 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Кримінального кодексу України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Кримінального кодексу України, визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
Виходячи із змісту висновку судово-психіатричного експерта № 19 ОСОБА_2 , під час скоєння інкримінованих дій страждав на психічне захворювання - шизофренію, параноїдну форму, стан нестійкої ремісії F20.04 за МКХ-10 у період вчинення інкримінованих йому дій не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, на даний час страждає на психічне захворювання шизофренію, параноїдну форму, стан нестійкої ремісії F20.04 за МКХ-10, за своїм психічним станом на даний час не здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Виходячи із змісту зазначеного висновку, оскільки обвинувачений являється обмежено осудним, суд вважає за необхідне застосувати п. 1 ч. 1 ст. 94 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 94 Кримінального кодексу України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати, крім інших, такі примусові заходи медичного характеру, як надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кримінального кодексу України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 274 Кримінального процесуального кодексу України, у мотивувальній частині вироку зазначаються: у разі визнання особи винуватою: мотиви застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 274 Кримінального процесуального кодексу України, у разі визнання особи винуватою у вироку може бути зазначено рішення про застосування примусового лікування чи примусових заходів медичного характеру щодо обмежено осудного обвинуваченого у разі їх застосування.
Враховуючи те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення в стані обмеженої осудності, є обмежено осудним і на момент винесення вироку, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, що підтверджено відповідним експертним висновком, суд вважає за можливе на підставі ст. 94 Кримінального кодексу України застосувати до обвинуваченого дані заходи.
Згідно ч. 2 п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03.06.2005 № 7 зазначає: «Визнати правильною практику тих судів, які, отримавши на розгляд кримінальну справу з обвинувальним висновком та визнавши під час судового розгляду, що злочин вчинено в стані обмеженої осудності особою, яка внаслідок загострення наявного у неї психічного розладу потребує застосування примусових заходів медичного характеру, постановлюють обвинувальний вирок і при призначенні засудженому покарання враховують його психічний стан як пом'якшуючу покарання обставину з одночасним застосуванням примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання.
При призначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, раніше несудимого, згідно ст. 89 КК України, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога перебуває, характеризується посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та його психічний стан.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи викладене суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 309 КК України. Крім того вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання у відповідності до ст. 75, 76 КК України. Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не вбачається.
На переконання суду визначене покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого ним проступку, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і таке втручання у його права та свободи буде виправданим.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КК України.
На підставі ч. 2 ст.124 КПК України з обвинуваченої на користь держави підлягають стягненню судові витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.ст. 302, 369, 370, 371, 373, 374, 381-382, 394, 532 КПК України, суд ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк два роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ст. 94 КК України застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави витрати на залучення експерта № СЕ-19/111-25/730-НЗПРАП в розмірі 2 387,70грн.
Після набрання вироком законної сили речовий доказ: речовина рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, канабіс, масою 15,44г, знищити.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному проваджені не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Головуючий:ОСОБА_1