Головуючий суддя в суді І інстанції
Павленко Р.М.
Єдиний унікальний № 374/26/25
про передачу справи за підсудністю
21 січня 2025 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Павленко Р.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
17.01.2025 до Ржищівського міського суду Київської області надійшла вказана позовна заява.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
У тексті позовної заяви вказано таку зареєстровану адресу позивача та відповідача: АДРЕСА_1 , та надано документи на підтвердження цього факту.
Таким чином, відповідно до ст. 27 ЦПК України позовна заява не підсудна Ржищівському міському суду Київської області, оскільки має подаватися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року 715-р “Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» визначено адміністративні центри Київської області. Згідно з вказаним розпорядженням затверджено Ржищівську об'єднану територіальну громаду, до якої увійшло 23 села, зокрема й с. Яблунівка.
Постановою Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020, яка набрала чинності 19.07.2020, у Київській області утворено нові райони, зокрема Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
До прийняття вищевказаної постанови Верховної Ради України с. Яблунівка входило до складу Кагарлицького району Київської області.
Разом із тим, згідно із п. 3-1 Розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про судоустрій і статус суддів» (Розділ ХІІ доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 950-IX від 03.11.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1874-IX від 16.11.2021; в редакції Законів № 2808-IX від 01.12.2022, № 3511-IX від 09.12.2023) до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Таку ж правову позицію за подібних обставин щодо питань продовження місцевими судами здійснення своїх повноважень у межах територіальної юрисдикції висловив Київський апеляційний суд у постанові від 02.11.2022 (справа № 758/287/20, провадження № 22-ц/824/9202/2022), постанові від 10.08.2022 (справа № 369/13330/21, провадження № 22-ц/824/7206/2022), постанові від 27.06.2022 (справа № 2-184/11, провадження № 22-ц/824/5194/2022) тощо.
Крім того, відповідно до листа Ради суддів України від 22.07.2020 року № 9рс-466/20, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено: “до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою».
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2011 року - на час затвердження указом Президента України нині діючої мережі місцевих загальних судів) суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Указом Президента України № 641/2021 від 20.08.2001 “Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів» затверджено мережу та кількісний склад суддів місцевих судів, відповідно до якого до мережі місцевих судів в Київській області входить Кагарлицький районний суд Київської області.
Указом Президента України “Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів» № 591/2011 від 20.05.2011, зі змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 05.07.2012 № 437/2012, затверджено Мережу місцевих загальних судів, відповідно до якого до мережі загальних судів в Київській області входить Кагарлицький районний суд Київської області.
Крім того, зазначеним Указом Президента України територіальна юрисдикція (підсудність) Ржищівського міського суду Київської області як міського суду поширюється виключно на місто Ржищів.
При тлумаченні вимог п. 3-1 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд виходить із того, що місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вказану цивільну справу необхідно передати для розгляду за підсудністю до Кагарлицького районного суду Київської області за адресою: 09201, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3.
Керуючись статтями 30, 31, 260, 261, 353 ЦПК України,
Передати справу № 374/26/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу для розгляду за підсудністю до Кагарлицького районного суду Київської області за адресою: 09201, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р.М. Павленко