Справа № 369/87/25
Провадження №1-кс/369/62/25
07.01.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури в Київській області ОСОБА_4 про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110000000144 від 17.05.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло вищевказане клопотання.
Свої вимоги мотивує тим, що 17 травня 2014 року, близько 11 години 50 хвилин, водій ОСОБА_5 ), керуючи технічно справним автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер Німеччини SI. НОМЕР_1 , рухався автодорогою М-06 «Київ - Чоп», в напрямку міста Києва.
Рухаючись у вказаному напрямку, в правій смузі руху, на 46 км. + 121 м. автодороги М-06 «Київ - Чоп», що в межах Макарівського (нині Бучанського) району Київської області, водій ОСОБА_5 ), проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її змінами, відповідним чином не відреагував та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода, який перетинав проїзну частину у невстановленому місці, в результаті чого здійснив наїзд на вказаного пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перетинала проїзну частину автодороги М-06 «Київ - Чоп» поза межами пішохідного переходу, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.
При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 встановлені тілесні ушкодження: рана лівої гомілки, множинні садна підборіддя, правоi щоки, правого плеча, правого передпліччя, правоi кисті, грудної клітки і живота, правого і лівого стегна, лівої гомілки, масивні крововиливи в м'які тканини лобно-тім'яно-скроневої дiлянки голови справа, масивні крововиливи під оболонки і в шлуночки головного мозку, множинні переломи ребер 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 по передньо-підпахвинній лінії справа і 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ребра по біляхребтової лінії зліва, розрив симфізу і зв'язок правого попереково-крижового сполучення справа, перелом правоi клубової кістки з масивними крововиливами в м'які тканини тазу, забій легень, розрив правої долі печінки з наявністю 800мл. кровi в грудній порожнині і 200мл. крові в черевній порожнині, масивні крововиливи в м'які тканини лівого стегна і гомілки, малокрів'я внутрішніх органів.
Смерть ОСОБА_7 настала від сукупності вказаних пошкоджень, ведучою серед яких є закрита черепно-мозкова травма у вигляді масивних крововиливів під оболонки і в шлуночки головного мозку. Пошкодження завданi тупими предметами і могли виникнути при дорожньо-транспортнiй пригоді - зіткненні транспортного засобу, що рухався, з пішоходом. Давнiсть виникнення пошкоджень може відповідати вказаному терміну. Всi тілесні ушкодження у ОСОБА_8 є прижиттєвими і виникли незадовго до настання смерті. Пошкодження у ОСОБА_8 знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті. Закрита черепно-мозкова травма, закрита травма грудної клітки, живота тазу мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер і розташування пошкоджень, місцем первинного контакту тіла з автомобілем могла бути задньо-внутрішня поверхня лівої гомілки, коли ОСОБА_8 знаходилася у вертикальному положенні і була звернута правим боком і дещо задньою поверхнею тіла до транспортного засобу, що рухався.
При судово-токсикологічній експертизі кровi вiд трупа ОСОБА_7 виявлено 3,44 ‰ етилового спирту, що за життя може відповідати тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння.
Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи за видом експертної спеціальності «10.1 Дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди»: за даних дорожніх обставин водій автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак Німеччини SI. НОМЕР_1 , повинен був діяти вiдповiдно до вимог п.п. 12.3. та 12.6. (ґ) Правил дорожнього руху України, та при заданих вихідних даних водій автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак Німеччини SI. НОМЕР_1 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху водію, рухаючись як із допустимою швидкістю руху 110 км/год., так iз швидкістю, яку вказав свідок 120 км/год.
Згідно висновку комплексної судово-медичної та авто технічної експертизи: беручи до уваги локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 , з урахуванням розташування механічних пошкоджень, які утворилися на автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак Німеччини SI. НОМЕР_1 , під час наїзду на пішохода, можливо сказати, що місцем зіткнення автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» з потерпілою ОСОБА_7 була задньо-права поверхня тіла, де місцем первинного контакту передньої лівої частини кузова автомобіля були нижні кінцівки (з переважною локалізацією по задньо-внутрішній поверхні лівої ноги і по зовнішній поверхні правої ноги) із закиданням тіла на автомобіль (правобічною стороною тулуба) і контактом областю голови справа зі склом вітрового вікна зліва та лівою стійкою панелі вітрового вікна та подальшим відкиданням пішохода від автомобіля і контактом з дорожнім покриттям, при цьому в момент первинного контакту пішохід ОСОБА_7 знаходилася у вертикальному або близько до вертикального положенню відносно автомобіля та перебувала вірогідніше у кроковому стані; вищевказаний механізм автотравми (фронтальне зіткнення легкового автомобіля з пішоходом) підтверджується наявністю характерних контактних (ударних) ушкоджень (на нижніх кінцівках), ознак струсу тіла (крововиливи в ділянці коренів легень), локалізацією виявлених у пішохода тілесних ушкоджень та наявністю бігу їх розташування з визначеними пошкодженнями на автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT», а саме: - характерні контактні (ударні) ушкодження в області нижніх кінцівок (множинні ділянки осадження шкіри та крововиливи в м'які тканини в області нижніх кінцівок на одному рівні; забита рана в області лівої гомілки - бампер-рана), розташовані на висоті від 10 см. до 66 см., що співпадає з локалізацією пошкоджень на автомобілі (зруйнована ліва блок-фара, у лівій частині бампера утворена тріщина, деформована передня частина лівого крила); - розрив правого куприково-клубового з'єднання, перелом правої клубової кістки: - ушкодження в області голови (крововилив в м'які тканини голови в лобно-тім'яно-скроневій ділянці справа) співпадають з пошкодженнями на автомобілі (розбито скло з лівої сторони, деформована ліва стійка панелі вітрового вікна) автомобіля де було виявлено «волосся на лівій стійці автомобіля».
За даних дорожніх обставини подій автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак Німеччини SI. НОМЕР_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3. та 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху України, та при цьому мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху водію.
З технічної точки зору, в діях водія автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак Німеччини SI. НОМЕР_1 , вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3. Правил дорожнього руху України.
В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_5 ) грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, що стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), згідно даних прикордонної служби України (к/п.: -том №2 а.с. 177; - том №3 а.с.96), 12.12.2014 року через прикордонно-пропускний пункт «Грушів» здійснив виїзд із території України на автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT» та по даний час на територію України не в'їздив.
Окрім того, за результатами виконаного міжнародного доручення у 2015 році встановлено, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_1 ; від дачі показів відмовився, зазначив у анкетних даних, що являється пенсіонером та вже по роботі не подорожує і не здійснює службові відрядження за кордон, у тому числі на територію України, не планує здійснювати в'їзд.
Також, у ході досудового розслідування встановлено, що станом на 22.06.2021 в ході усного спілкування із свідком ОСОБА_9 (к/п. том № 2 а.с. 199) по телефону 067-78-298-77, яка являлася колегою та особистим перекладачем по роботі - водія ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ) встановлено, що вона підтримує з ним зв'язок за телефоном: НОМЕР_2 ; та спілкується. Зі слів свідка встановлено, що вказаний водій звільнився з місця роботи, являється пенсіонером, на даний час проживає: АДРЕСА_1 .
23.06.2021 року ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) було заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Таким чином, проведеними під час досудового розслідування слідчими та процесуальними діями, а також вжитими оперативно-розшуковими заходами встановити місце знаходження особи підозрюваного ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) не виявилось можливим.
23.06.2021 року підозрюваного ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) оголошено в розшук, досудове розслідування за даним фактом зупинено.
Вина ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-протоколом огляду місця ДТП, схемою та ілюстративною таблицею до нього 17.05.2014 р.;
-протоколом огляду транспортного засобу та ілюстративною таблицею до нього 17.05.2014 р.;
-висновками експерті, судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Транспортно-трасологічне дослідження», - № 466-А від 25.04.2014, № 9-76 від 12.11.2014;
-висновком експерта, судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Дослідження технічного стану транспортного засобу», № 421-А від 02.06.2014;
-висновком експерта, судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Дослідження обставин та механізму ДТП», № 5-01/53 від 05.02.2015;
-висновком експерта, комплексної судово-медичної та судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Дослідження обставин та механізму ДТП», №142/К/8-02/1242 від 31.03.2016;
-висновком експерта, комплексної судово-медичної та судової інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Дослідження обставин та механізму ДТП», №16232/16-52/7812/17-52; 463/16 від 17.05.2017.
Таким чином, ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_7 .
Підозрюваний ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Також під час розслідування встановлено та об'єктивно підтверджено, що громадянин ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) переховується від органу досудового розслідування, чим перешкоджає слідству та місце його знаходження на даний час не відоме.
Просив суд надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Фельхаммер Республіки Німеччина ( ОСОБА_10 ), гр. Німеччини, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила задовольнити його у повному обсязі.
Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 176, 177 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 188 К ПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, за вимогами ч. ч. 2, 3 ст. 189 КПК України, клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання (ч. 2). Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора (ч. 3).
Відповідно до ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Судом встановлено, що слідчим відділом Бучанського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110000000144 від 17.05.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
До клопотання додано копію повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, складену відносно ОСОБА_5 .
В той же час, слідчому судді не надано будь-яких підтверджень, що повідомлення про підозру вручено ОСОБА_5 у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, або ж відносно того, що повідомлення про підозру не вручено підозрюваному внаслідок не встановлення його місцезнаходження, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Таким чином, матеріалами клопотання не підтверджено, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного.
Із долучених до клопотання матеріалів вбачається, що слідчим у 2015 році вручалась повістка невстановленій особі для передачі Ермліху, однак суд позбавлений можливості перевірити кому саме вручалася дана повістка.
04.06.2015 року слідчим було складено запит про міжнародну правову допомогу Компетентним органом Федеративної Республіки Німеччини, однак матеріали клопотання не містять відомостей про направлення даного запиту, а також про неможливість отримання відповідей на поставленні запитання.
А тому суд приходить до переконання, що прокурором не надано переконливих даних, які б підтверджували факт переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування.
Враховуючи, що чинним процесуальним законодавством передбачено, що запобіжні заходи можуть застосовуватись лише щодо підозрюваного або обвинуваченого, а ОСОБА_5 не має такого статусу в межах кримінального провадження №12014110000000144, слідчий суддя прийшов до переконання про відмову у задоволенні клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_5 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 183, 188, 189, 190, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури в Київській області ОСОБА_4 про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110000000144 від 17.05.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_11