Справа № 366/479/17
Провадження № 8/366/1/25
20.01.2025 с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Іванківська селищна рада, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про примусове знесення самовільного будівництва побутових будівель та споруд,
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 30.06.2017 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (далі - Заявник) в згаданій цивільній справ відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 25.10.2017 та постановою Верховного Суду від 05.04.2018 рішення Іванківського районного суду від 30.06.2017 залишено без змін.
Заявник звернулась в суд із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у якій просить скасувати рішення суду від 30.06.2017 та встановити правильність побудови навісів.
В обґрунтування заяви, Заявник посилається на те, що суд при розгляді справи не встановив, чи є будівництво самочинним. Рішення суду ухвалене без участі третіх осіб, в рішенні не досліджено 7 додатків до позову (а всі надані до позову документи, на думку Заявника були достатніми для задоволення позову) і загалом рішення суду є «беззаконням».
В обґрунтування підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, Заявник посилається на існування таких істотних обставин:
представник третьої особи, Іванківської селищної ради, при перегляді рішення суду в апеляційному суді Київської області подав заяву про розгляд справи без його участі та не визнав позовних вимог;
представник третьої особи, Іванківської селищної ради, надав суду завідомо неправдиві показання щодо того, що спірний навіс був узаконений в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 427 ЦПК України протягом п'яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами
09.01.2025 заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами надійшла до суду.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Слободян Н.П.
В період з 30.12.2024 по 16.01.2025 суддя Слободян Н.П. перебувала у відпустці, що виключало можливість судді вирішити питання про відкриття провадження за заявою у згаданий період.
Розглянувши заяву про перегляд судового рішення, суддя приходить до висновку про її повернення без розгляду з таких підстав.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені в ст. 183 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 цієї статті, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити підстави заяви (клопотання, заперечення).
Звертаючись в суд із заявою, Заявник просить переглянути рішення Іванківського районного суду від 30.06.2017 за нововиявленими обставинами.
Вимоги до форми і змісту заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами визначені ст. 246 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 цієї статті, заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.
У заяві зазначаються, крім іншого, нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Перелік підстав, визначених в ч. 2 ст. 423 ЦПК України, за якими судове рішення може бути переглянуте в порядку глави 3 розділу 5 ЦПК України за нововиявленими обставинами є вичерпним.
З огляду на положення п. 5 ч. 1 ст. 183, ч.ч. 1, 2 ст. 426 ЦПК України, в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають бути зазначені підстави, перелік яких визначено в ч. 2 ст. 423 ЦПК України.
Наведена Заявником підстава для перегляду судового рішення - подання представником Третьої особи заяви про розгляд справи без його участі та не визнання позовних вимог при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не є обставиною, яка є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Визнання чи не визнання позовних вимог, а також звернення до суду із заявою про розгляд справи без участі в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони у справі.
Також, пунктом 2 ч. 2 ст. 423 ЦПК України визначена ново виявлена обставина, за якою судове рішення може бути переглянуто, а саме: факт надання завідомо неправдивих показань свідком, що встановлено вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили.
В заяві про перегляд судового рішення Заявник стверджує, що представник Третьої особи надав завідомо неправдиві показання при розгляд справи судом, при цьому не зазначає, що представник Третьої особи був визнаний вироком суду (або ухвалою про закриття кримінального провадження у зв?язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності) винуватим у вчиненні злочину, а саме у тому, що при розгляді справи № 366/479/17 надав суду завідомо неправдиві показання та не посилається на існування будь-якого вироку (ухвали).
Доводи Заявника в цій частині зводяться до її внутрішнього переконання про те, що такі показання були завідомо неправдиві, ці доводи не підтверджені жодними доказами (посиланнями на такі докази) та фактично становлять собою звинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення, що за встановлених обставин є порушенням принципу «презумпції невинуватості», зміст якої викладений в ст. 62 Конституції України, у зв?язку з чим суддя такі доводи до уваги не приймає.
Інші доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зводяться до незгоди з рішенням суду від 30.06.2017 та не є підставою для її розгляду в порядку, визначеному главою 3 розділу 5 ЦПК України («Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами»).
Звернення в суд з такою заявою з викладеними в ній обставинами, як підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суддя розцінює як намагання Заявницею домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі за відсутності підстав для його перегляду, що є порушенням принципу правової визначеності.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII).
В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися.
У низці своїх рішень ЄСПЛ, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, також зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.
Базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі «Рябих проти росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Понамарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.
Згідно з цим принципом, жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п. 52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти росії», заява № 52854/39, ECHR 2003-IX, п. 46 рішення ЄСПЛ у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13).
Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Враховуючи викладене, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є чинним, без існування законодавчо встановлених підстав для такого перегляду, є порушенням принципу правової визначеності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що подана заява не містить обставин, які є підставами для перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а тому є такою, що не відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 183 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідно до п. 10 постанови пленуму ВСУ від 27.02.1981 «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» (з урахування змін та доповнень) стосовно до правил ст. 137 ЦПК («зміст і форма позовної заяви» в редакції, чинній на час ухвалення постанови, ст. 183, 426 ЦПК України в чинній редакції) заява або подання про перегляд судового рішення подається до суду в письмовій формі і повинна містити необхідні для її розгляду відомості, зокрема, назву сторін по справі і предмет позову, дату судового рішення і його зміст, виклад нововиявлених обставин, якими обґрунтовується прохання про перегляд, час, коли заявнику стали відомі ці обставини, посилання на докази, що стверджують їх наявність.
Якщо заява не містить усіх необхідних відомостей, настають наслідки, передбачені ст.139 ЦПК («наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам закону» в редакції, чинній на час ухвалення постанови, ст. 183, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 427 ЦПК України в чинній редакції).
З огляду на викладене, заява підлягає поверненню заявниці без розгляду.
Слід також звернути увагу, що Заявниця вже зверталась в суд із заявою про перегляд судових рішень в справі № 366/479/17, в якій крім іншого, наводила аналогічні підстави для перегляду судового рішення.
Ухвалою суду від 12.12.2024 Заява повернута заявниці.
Повторне звернення із заявою про перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, коли попередню було повернено, без усунення перешкод, які стали підставою для її повернення, є зловживанням Заявницею процесуальними правами та полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
До аналогічного за змістом висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 04.11.2019 у справі № 497/1094/15-ц (провадження № 61-33397св18).
Верховний Суд у постанові від 03.06. 2020 по справі № 318/89/18 (провадження № 61-128св19) зазначив, що зловживання процесуальними правами - це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам цивільних процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя у цивільних справах та (або) інтересам учасників справи, чи недобросовісна поведінка в інших формах. Потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість, правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що подана Заявницею заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з огляду на її зміст та викладені підстави для перегляду рішення суду, не підлягає розгляду в порядку визначеному главою 3 розділу 5 ЦПК України («Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами»), у зв?язку з чим її слід повернути Заявниці та роз'яснити, що викладені в заяві обставини є підставами для оскарження судового рішення до суду апеляційної інстанції, а не перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
При цьому, заявниці слід роз'яснити, що з огляду на положення ч. 3 ст. 427, ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви про перегляд судового рішення не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Також Заявниці слід роз'яснити, що у разі повторного звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без усунення перешкод, які стали підставою для її повернення, до Заявниці можуть бути застосовані заходи процесуального примусу в порядку глави 9 ЦПК України.
Керуючись ст. 183, 185, 353-355, 423-427 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Іванківська селищна рада, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про примусове знесення самовільного будівництва побутових будівель та споруд, повернути Заявниці без розгляду.
Копії заяви залишити в суді.
Копію цієї ухвали та позовну заяву направити Заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (20.01.2025).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому цієї ухвали.
Суддя Н.П. Слободян