Провадження № 2/359/218/2025
Справа № 755/15866/23
Іменем України
21 січня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В..
при секретарі - Бокей А.В.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,-
встановив:
13.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м.Києва з вищевказаним позовом.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Києва від 31.10.2023 (т.1 а.с.98-99) цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 06.12.2023 було відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с.109-110).
Ухвалою суду від 27.05.2024 було задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 та зупинено провадження у справі на час перебування відповідача у складі Зрбойних Сил України,що переведені на воєнний стан (т.2 а.с.2,3-8).
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року було задоволено апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 , вищевказану ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2024 року скасовано, цивільну справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.2 а.с.98-100).
Ухвалою судді від 06.11.2024 справу призначено до підготовчого судового засідання на 21.01.2025 (т.2 а.с.125).
13.01.2025 від відповідача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з його перебуванням у складі Збройних Сил України та виконанням завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини (т.2 а.с.132-136).
В обґрунтування поданого клопотання, відповідач зазначив, що в якості доказу на підітвердження його безпосередньої участі у заходах для забезпечення оборони України в зоні бойових дій ним було подано копію посвідчення учасника бойових дій, що було ним отримано 22 січня 2024 року. Окрім того, для підтвердження його участі в заходах, необхідних на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (виконання бойових завдань у зоні бойових дій, він надає копії довідок військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2024 №6822 та від 08.01.2025 №0018. Зазначає, що з об'єктивних причин не може брати участь в розгляді вказаної справи, а також вказує, що зупинення провадження по даній справ не призведе до будь-яких негативних наслідків для його сина ОСОБА_4 , який й так проживає з позивачем ОСОБА_1 .
Крім того, 14.01.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем подана заява про долучення доказів направлення копії клопотання з додаткам іншим учасникам справи (позивачу та третій особі) з використанням послуг ТОВ «Поштова служба «Е ПОСТ».
Позивач ОСОБА_1 у підготовчому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, вважає, що перебування відповідача на військовій службі не перешкоджає йому брати участь у судовому розгляду в режимі відеоконференції, направляти і отримувати документи через систему «Елекетронний суд», а також, що представництво його інтересів у даній справі може здійснювати залучений ним адвокат. Пояснила, що зупинення провадження у справі порушує права її неповнолітнього сина, оскільки вона позбавлена можливості здійснити реєстрацію його місця проживання.
Відповідач у призначене підготовче засідання не з'явився, додаткових заяв та клопотань не правив.
Представник третьої особи до Бориспільського міськрайонного суду також не з'явився, клопотань з приводу неявки свого представника та заперечень по суті поданого клопотання не направили.
Дослідивши подане клопотання, долучені до клопотання докази, ознайомившись зі змістом позовної заяви та раніше поданими доказами, суд дійшов наступних висновків.
В силу положень ч.ч.1-2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом ч.3 цієї статті основними засадами (принципами) цивільного судочинства серед іншого є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Частиною першої статті 4 ЦПК України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 12 ЦПК України закріплює важливий для учасників справи принцип змагальності сторін.
Так, в силу вимог ч.ч.1 та 2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з положеннями ч.5 цієї статті, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Так, в силу вимог ст.1 ЦПК України Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України , на положення якої посилається відповідач, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 01.07.2022 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та є учасником бойових дій.
Так, відповідно до копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (про стройовій частині) від 01.07.2022 №93 про зарахування солдата запасу ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрільцем охорони взводу охорони тактичної групи №6, встановлено, що він виданий на підставі Указу Президента України віл 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» та наказу Верховного головнокомандувача Збройних Сил України від 22.02.2022 №2 «про призов резервістів на військову службу та призовом осіб із числа резервістів в особливий період» (т.1 а.с.123).
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2023 №25 молодшого сержанта ОСОБА_2 , інструктора штабу 2 механізованого батальйону призначено офіцером штабу НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та присвоєно йому військового звання - молодший лейтенант (т.1 а.с.206).
Крім того, ця обставина підтверджується листами військової частини НОМЕР_1 від 29.02.2024 та 01.05.2024 (т.1 а.с.105,220), інформацією Міністерства оборони України від 29.04.2024 (т.1 а.с.224), а також довідками військової частини НОМЕР_1 від 29 лютого 2024 року за №1643/679 (т.1 а.с.207) та від 25 грудня 2024 року за №1643/53177 (т.2 а.с.141). посвідченням учасника бойових дій від 22 січня 2024 року серії НОМЕР_4 (т.2 а.с.142).
Згідно із Довідками про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданими військовою частиною НОМЕР_1 від 01.06.2024 за №6822 та від 08 січня 2025 року за №0018 молодший лейтенант ОСОБА_2 в період з 14.02.2023 по 11.03.2023, з 15.05.2023 по 14.09.2023, з 30.09.2023 по 20.12.2023, з 09.03.2024 по 07.04.2024, а також з 01.06.2024 по 30.06.2024, з 18.07.2024 по 02.12.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у н.п. Берхівка, Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області, н.п. Діброва Сєвєродонецького району Луганської області, н.п. Часів яр Бахмутського району Донецької області, у Лиманській міській ТГ Краматорського району Донецької області (т.2 а.с.137-138, 139-140).
У постанові Верховного Суд у від 19 грудня 2024 року у справі № 484/40/21, провадження № 61-4547св23, звернуто увагу, що зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи у стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до п.2 Указу визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до п.6 Указу постановлено: обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.
Строк дії воєнного стану було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2119-ІХ від 15 березня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває по цей час.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст.3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов'язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Згідно з п.п.1-5 Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено:
1. Оголосити та провести загальну мобілізацію.
2. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
3. Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
4. Призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
5. Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов'язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.
Відповідно до ч.8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Відповідно до абзацу дев'ятнадцятого ч.1 ст.12 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Кабінет Міністрів України під час оголошення мобілізації здійснює контроль у межах своїх повноважень за здійсненням заходів щодо переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
З'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров'я громадян та об'єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи в будь-якому місці поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, кризових ситуацій, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
Наведені положення чинного законодавства передбачають, що військове командування Збройних Сил України та окремих військових частин в умовах оголошеного воєнного стану запроваджують та здійснюють заходи воєнного стану, перелік яких, зокрема, наведений у ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Разом із цим, положення наведених законодавчих актів не визначають спеціального порядку переведення окремих підрозділів Збройних Сил України на воєнний стан.
Як зазначено Верховним Судом у вищезгаданій постанові від 19 грудня 2024 року (справа №484/40/21) конструкція пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.
Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може бути застосована судами під час вирішення питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Схожих висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 25 липня 2024 року у справі № 852/2а-2/24 (адміністративне провадження № А/990/5/24).
Колегія суддів звертає увагу на те, що конструкція норми пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України носить імперативний характер та покладає на суд саме обов'язок зупинити провадження у справі за цією підставою, при цьому, незалежно від наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), ціни позову, виду вимог, що розглядаються у провадженні, чи будь-яких інших чинників.
Закон зазначає, що не допускається зупинення провадження у певних категоріях справ, що стосуються інтересів дитини, або якщо відсутня сторона веде справу через представника (частини друга, третя статті 252 ЦПК України), однак ці положення не стосуються тих випадків, коли суд зобов'язаний зупинити провадження згідно з вимогами статті 251 ЦПК України.
Отже, проаналізувавши доводи, викладені в клопотанні відповідача, а також додатково надані ним належні і допустимі докази, суд дійшов висновку, що відповідачем повністю доведена та обставина, що він, будучи стороною у справі, перебуває на військовій службі у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, яка переведена на воєнний стан та приймає безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) на виконання Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 64/2022.
Суд звертає увагу, що підставою для скасування Київським апеляційним судом попередньої ухвали Бориспільського міськрайонного суду про зупинення провадження у цій справі згідно зі змістом постанови суду апеляційної інстанції була відсутність доказів того, що відповідач виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення поданого клопотання та зупинення провадження у справі на час перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, та виконання ним бойових завдань у складі відповідної військової частини.
Будь-які об'єктивні підстави вважати, що зупинення провадження у цій справі призведе до незворотних наслідків, коли відновлення права, за захистом якого звернулася до суду позивач, буде неможливим, відсутні, оскільки за змістом позовної заяви та заяв, поданих відповідачем, малолітній син сторін на момент звернення до суду і на цей час проживає разом з позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 12, 251, 253, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Зупинити провадження у даній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини на час перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Зобов'язати Командування військової частини НОМЕР_1 , а також відповідача ОСОБА_2 невідкладно повідомити Бориспільський міськрайонний суд Київської області (доступними засобами зв'язку за адресою суду : 08301 Київська область, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 8,- або на електронну пошту суду inbox@bрm.ko.court.gov.ua), у разі звільнення з військової служби та припинення виконання бойових завдань у зоні бойових дій.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів, який обчислюється з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений в день її виготовлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя І. В. Муранова-Лесів