Справа № 357/668/25
Провадження № 2/357/1850/25
іменем України
"20" січня 2025 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. , розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
У січні 2025 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Позовна заява підписана представником позивача Ясницькою Наталією Олегівною, яка діє на підставі довіреності.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2025 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. та отримана для розгляду 16 січня 2025.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку. передбаченому ст. 185 цього Кодексу.
У зв'язку з зазначеним, звернення позивача до суду зобов'язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з'ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з'ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами не відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, з наступних підстав.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості: за Кредитним договором № 1573381-008 від 09.04.2021 в розмірі 12 827,34; за Кредитним договором № 002/13894027-СК_SВ від 20.01.2022 в розмірі 5 901,86 грн; за Договором позики № 0967616831 від 17.01.2022 в розмірі 10 960 грн; за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах Кредитного договору № 2035229962 в розмірі 13 554,81 грн; за Кредитним договором № 2791471 від 07.01.2022 в розмірі 2 982,54 грн; за Кредитним договором № 3568505399 від 06.01.2022 в розмірі4 525,00 грн; за Кредитним договором № 06800-01/2022 від 09.01.2022 в розмірі 3 962,00 грн; за Кредитним договором № 100836999 від 21.12.2021 в розмірі 24 100,00 грн; за Кредитним договором № 200181 від 04.01.2022 в розмірі 19 018,50 грн.
Перевіряючи матеріали поданої позовної заяви на відповідність вимогам статей 175-177 ЦПК України, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ч. 6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, суддя не вбачає підстав для віднесення вказаної справи до категорії малозначних справ, оскільки дослідженню підлягає 9 кредитних договорів, та відповідно договорів факторингу, так як позивач є правонаступником кредиторів.
У правій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №916/2733/18, від 20.07.2020 у справі №910/7186/19, від 16.10.2020 у справі №910/7186/19, від 04.03.2021 у справі №903/515/20, зазначено, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення в сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
А тому, враховуючи кількість кредитних договорів, суддя дійшов висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно із ч. 2 ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст.58 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 по справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21) зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Так, подана до суду позовна заява підписана представником позивача Ясницькою Наталією Олегівною, на підтвердження повноважень останньою надано копію довіреності від 05.12.2024 № б/н, яка підписана Генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Романом Ревуновим.
Разом з тим, документів на підтвердження повноважень у Ясницької Н.О. діяти від імені ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в порядку самопредставництва на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто без окремого доручення, не додано.
Відповідно до положень ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 11) частини 16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 132-1 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Таким чином, представником позивача у цій справі може бути або керівник юридичної особи або адвокат.
Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦКП України).
Поряд з цим, довіреність на підтвердження наявності у Ясницької Н.О. повноважень представляти інтереси Товариства, не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката (відповідних доказів представляти позивача у якості адвоката не додано і матеріали справи таких доказів не містять).
Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Враховуючи факт відсутності документального підтвердження повноважень Ясницької Наталії Олегівни діяти в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», подана позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до положень ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статями 58,62,175,177,185,260,261,353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернути особі, яка її подала.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О. І. Орєхов