Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/284/25
Номер провадження 1-кс/711/81/25
14 січня 2025 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024250000000445 від 08.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Аполянка Уманського району Черкаської області, громадянина України, українця, інваліда 2 групи, не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України, -
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 22:00 по 06:00 годину.
Клопотання обґрунтовує тим, що відповідно до статті 33 Конституції України закріплено право кожного, хто на законних підставах перебуває на території України, вільно залишати її територію, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Утім, таке право, відповідно до статті 64 Конституції України, може обмежуватися в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, з можливістю обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, дія якого у подальшому неодноразово безперервно продовжувалася.
Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 1 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
Статтею 3 цього ж Закону визначено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Абзацом 5 Пунктом 21 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 встановлено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду.
Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.
Так, у точно невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_6 , 2003 року народження, будучи особою, право виїзду якої під час дії воєнного стану обмежене, домовився з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно організації його перетину державного кордону.
В свою чергу, ОСОБА_5 діючи з невстановлених мотивів, будучи обізнаним, щодо правил перетинання державного кордону громадянами України у разі введення воєнного стану, а саме надання права виїзду особі, яка здійснює постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжує таких осіб для виїзду за межі України, будучи інвалідом II групи, вступив у злочинну змову із ОСОБА_6 ..
Так в точно не встановлений час але не пізніше 11.01.2023, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, при невстановлених обставинах, отримав підроблену довідку КП «Уманська міська лікарня» № 231 від 11.01.2023 про потребу ОСОБА_5 у сторонньому догляді та супроводі з метою подальшого її використання, та оформлення акту встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю ІІ групи.
У подальшому продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України ОСОБА_5 , знаходячись у м. Умань Черкаської області, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , повідомив голові ОСББ «Умань-Комарова, 23» неправдиву інформацію про їх спільне проживання.
Діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , для досягнення мети ОСОБА_5 , надав для ознайомлення голові ОСББ «Умань-Комарова 23» документи ОСОБА_6 , а також запросив останнього до квартири АДРЕСА_3 , де вже перебував ОСОБА_6 , для підтвердження спільного проживання з останнім.
Так, перебуваючи у змові ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали завідомо неправдиві відомості щодо спільного проживання та здійснення догляду ОСОБА_6 за ОСОБА_5 чим забезпечили отримання довідки № 438 від 16.01.2023 із недостовірними відомостями про факт їх спільного проживання.
У свою чергу, 16.01.2023 ОСОБА_6 отримавши від ОСОБА_5 копії його особистих документів: пенсійного посвідчення, паспорту громадянина України, паспорту громадянина України для виїзду за кордон, картки фізичної особи - платника податків, довідки до огляду МСЕК серії 10 ААБ № 084468 від 28.11.2012 про встановлення ІІ групи інвалідності, довідки про реєстрацію місця проживання, а також довідки № 438 від 16.01.2023 про факт спільного проживання й підробленої довідки КП «Уманська міська лікарня» № 231 від 11.01.2023, разом із копіями власних документів: паспорту громадянина України (ID-картка), паспорту громадянина України для виїзду за кордон, картки фізичної особи - платника податків та довідки про реєстрацію місця проживання подав до Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, що за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Садова, 9/5 для оформлення акта встановлення факту здійснення догляду за ОСОБА_5 для супроводу такого на лікування у Румунії.
На підставі поданих ОСОБА_6 документів, 17.01.2023 Управлінням праці та соціального захисту населення Уманської міської ради складено акт встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду, для перетинання державного кордону № 09-4 стосовно догляду ОСОБА_6 за ОСОБА_5 як хрещеним батьком, що в свою чергу відповідно до абзацу 5 пункту 21 Правил перетинання державного кордону громадянами України надало право ОСОБА_6 на перетин державного кордону як супроводжуючого особи з інвалідністю ІІ групи.
Одержавши, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, акт встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду, для перетинання державного кордону № 09-4, 24.01.2023, ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_5 на автомобілі марки «Volkswagen passat» з номерним знаком НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 (дружина ОСОБА_5 ), через пункт пропуску «Грушів» (с. Грушів, Яворівський район, Львівська область) виїхали за межі України.
При перетині державного кордону ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працівникам Державної прикордонної служби України як документи, що відповідно до абзацу 5 Пункту 21 Правил перетинання державного кордону громадянами України дають право на виїзд були пред'явлені пенсійне посвідчення ОСОБА_5 як особи з інвалідністю ІІ групи та акт встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду, для перетинання державного кордону № 09-4 від 17.01.2023, який був складений на підставі підроблених документів, а ОСОБА_5 в свою чергу повернувся на територію України 25.01.2023.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.332 КК України, а саме організував незаконне переправлення особи через державний кордон України.
10.01.2025 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024250000000445 від 08.11.2024 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-Протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 28. 06. 2023;
-Актом встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду, для перетинання державного кордону № 09-4 від 17.01.2023;
-Протоколом допиту ОСОБА_9 ;
-Протоколом допиту ОСОБА_10 ;
-Протоколом допиту ОСОБА_11 ;
-Протоколом допиту ОСОБА_12 ;
-Протоколом допиту ОСОБА_13 ;
-Протоколом допиту ОСОБА_14 ;
-Протоколом допиту ОСОБА_15 ;
-Листом РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області № 31/23-211 від 07.02.2024;
-Листом ГЦСІ ДПС України № 19-3950/18/24-Вих від 17.01.2024;
-Листом 7-го прикордонного карпатського загону ДПС України № 02.3/2956-24-Вих від 13.02.2024;
-Листом ОСББ «Умань-Комарова 23» № 513 від 04.03.2024;
-Протоколом допиту ОСОБА_16 ;
-Листом ЦПМУ ДМС № 3501.3.2-1605/35.1-24 від 14.02.2024;
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованоїпідозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п.1-4 ст. 177 КПК України.
Так відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» суд вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація як можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
-незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставини які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
1)переховуватись від органів досудового розслідування, вказаний ризик обґрунтовується тим, що останній може ухилитись від явки до органів досудового розслідування, оскільки відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 останній, маючи встановлену групу інвалідності може виїхати за межі України;
2)незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні так, як у даний час не встановлені всі особи причетні до кримінального правопорушення, зокрема особи які здійснили виготовлення підроблених документів ЛКК та підозрюваний ОСОБА_5 має стійкі особисті зв'язки, які може використати для незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що може виразитись у схилянні останніх до відмови від дачі показів.
3)вчини інше кримінальне правопорушення так, як підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити діяльність з організації переправлення осіб через державний кордон України використовуючи свій статус особи з інвалідністю.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України, що відноситься до нетяжкого злочину, так як санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив нетяжкий злочин, однак враховуючи те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення покарання, з метою запобігання вчинення впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, виникла необхідність в обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024250000000445 від 08.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України. Встановленими доказами доводиться підозра відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст.332 КК України. Також встановлено наявність ризиків, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування, вказаний ризик обґрунтовується тим, що останній може ухилитись від явки до органів досудового розслідування, оскільки відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 останній, маючи встановлену групу інвалідності може виїхати за межі України; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні так, як у даний час не встановлені всі особи причетні до кримінального правопорушення, зокрема особи які здійснили виготовлення підроблених документів ЛКК та підозрюваний ОСОБА_5 має стійкі особисті зв'язки, які може використати для незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що може виразитись у схилянні останніх до відмови від дачі показів; вчини інше кримінальне правопорушення так, як підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити діяльність з організації переправлення осіб через державний кордон України використовуючи свій статус особи з інвалідністю.
Слідчий ОСОБА_4 підтримав клопотання у повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що дійсно виїжджав закордон недавнім часом, однак повертався, просить врахувати, що з'явився і до слідчого на виклик, і в судове засідання. Додав, що проживає в шлюбі, має неповнолітню дитину. На даний час проживає в АДРЕСА_2 . Повідомив про необхідність виїзду закордон на виклик представників правоохоронних органів іншої країни для надання пояснень, просив врахувати цю обставину та обрати запобіжний захід, який надасть йому таку можливість.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положення ст.181 КПК України передбачають, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Встановлено, що органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження №12024250000000445 від 08.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів, за вчинення якого, санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
10.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 28. 06. 2023; актом встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду, для перетинання державного кордону № 09-4 від 17.01.2023; протоколом допиту ОСОБА_9 ; протоколом допиту ОСОБА_10 ; протоколом допиту ОСОБА_11 ; протоколом допиту ОСОБА_12 ; протоколом допиту ОСОБА_13 ; протоколом допиту ОСОБА_14 ; протоколом допиту ОСОБА_15 ; листом РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області № 31/23-211 від 07.02.2024; листом ГЦСІ ДПС України № 19-3950/18/24-Вих від 17.01.2024; листом 7-го прикордонного карпатського загону ДПС України № 02.3/2956-24-Вих від 13.02.2024; листом ОСББ «Умань-Комарова 23» № 513 від 04.03.2024; протоколом допиту ОСОБА_16 ; листом ЦПМУ ДМС № 3501.3.2-1605/35.1-24 від 14.02.2024.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо доводів сторони обвинувачення про існування ризиків, визначених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваному, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від правосуддя, слідчий суддя оцінює через призму обставин цього кримінального правопорушення та приходить до висновку, що ризик переховування є актуальним, зважаючи на тяжкість ймовірного покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування підозрюваним ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих та свідків, та дослідження їх судом.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено ризик впливу на свідків, з врахуванням того, що останньому після вручення клопотання про обрання запобіжного заходу стало відомо про свідків у кримінальному провадженні, на яких він може незаконно впливати з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо посилання сторони обвинувачення на наявність ризику вчини інше кримінальне правопорушення, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 використовуючи свій статус особи з інвалідністю може продовжити діяльність з організації переправлення осіб через державний кордон України (п.5 ч.1 ст.177 КПК України) враховую, що з моменту вчинення інкримінованих дій, що мають склад кримінальних правопорушень та до моменту оголошення за них підозри, ОСОБА_5 подібних кримінальних правопорушень не вчиняв, а також відсутні посилання та докази вчинення протилежного, при цьому враховується, що він здійснював неодноразові виїзди закордон, повертався та інших осіб не вивозив, тому відсутні доводи наявності вказаного ризику.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами доказів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені в ст.178 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ч.6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Отже, підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у виді домашнього арешту відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Разом з тим, слід належно врахувати особу підозрюваного, вік, соціальні зв'язки, характеристики, поведінку після вчинення кримінального правопорушення, тому слідчий суддя приходить до висновку, що уникнення ризиків можливе при задоволенні застосування даного виду запобіжного заходу, із врахуванням часових проміжків його застосування.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , - в нічний час доби, а саме із 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин,в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.02.2025 включно, з покладенням обов'язків визначених ч.5 ст.194 КПК України, необхідність яких була доведена прокурором, та які будуть пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях «Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 року), оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, визначених частиною 5 ст.194 КПК України та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи сторони захисту щодо застосування особистого зобов'язання не спростовують необхідність застосування домашнього арешту із наведених вище підстав, що узгоджується із вчиненим кримінальним правопорушенням, наслідками для суспільства в умовах введеного воєнного стану з підстав повномасштабного вторгнення рф 24.02.2022 та доведеними ризиками, які нівелюються саме обранням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Разом з тим, варто звернути увагу на моменти, які доводяться стороною захисту, а саме, спростування вчинення іншого кримінального правопорушення, виїзд закордон значну кількість раз та повернення, з'явлення на виклик до слідчого та слідчого судді для розгляду даного клопотання, що впливає на застосування покладених обов'язків, а також часових проміжків при застосуванні домашнього арешту.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого проживання у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану. В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_5 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024250000000445 від 08.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, до 14.02.2025, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язати:
-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
-заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора та/чи слідчого в період часу із 23 години до 06 години наступного дня;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет тощо) зі свідками, у вказаному кримінальному провадженні, та іншими учасниками кримінального провадження, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ..
Роз'яснити, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 лютого 2025 року, включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого перебування у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_5 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця перебування з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали до 14.02.2025, включно.
Копію даної ухвали вручити підозрюваному, прокурору та слідчому.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено та проголошено 17.01.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1