Вирок від 20.01.2025 по справі 631/1782/24

справа № 631/1782/24

провадження № 1-кп/631/75/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

а також

з боку сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

з боки сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області справу з єдиним унікальним № 631/1782/24 за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 серпня 2024 року під № 12024221160000849 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Новоселівка Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зі середньо-спеціальної освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків на утриманні не має, на час затримання офіційно не працевлаштований, є учасником бойових дій, без реєстрації місця проживання, фактично проживав до моменту затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 ,- де з ним в цьому ж місці перебував його знайомий ОСОБА_9 , після спільного вживання наркотичних засобів, в період часу між 13 годиною 00 хвилин та 19 годиною 00 хвилин, більш точно час як на стадії досудового розслідування, так і в суді встановити не виявилось за можливе, між ними сталася сварка, під час якої у ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, викликаних нею, з'явився раптовий злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 . З метою реалізації свого раптового злочинного умислу, направленого на умисне заподіяння смерті ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті останнього, та бажаючи їх настання, керуючись неприязним мотивом, що виник незадовго до події, ОСОБА_7 умисно з метою позбавлення життя ОСОБА_9 , діючи з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що спричиняє особливих фізичних страждань останньому та бажаючи їх настання, став наносити ОСОБА_9 множинні удари кулаками рук та ногами в його життєво важливі органи, а саме, в область голови, обличчя та тулуба. Не зважаючи на те, що ОСОБА_9 , закриваючись руками від нанесення перших ударів нападника, намагався себе захистити та припинити злочинні дії ОСОБА_7 , той, ігноруючи цей захист, розуміючи, що ОСОБА_9 вже практично перебуває у безпорадному стані, продовжив свої умисні дії, спрямовані на позбавлення його життя, діяв з особливою жорстокістю й почав застосовувати різноманітні предмети, які знаходилися в будинку. Так, взявши дерев'яний стілець, він бив ним ОСОБА_9 доки стілець не зламався від зіткнення з тілом потерпілого, але це не призвело до бажаної ОСОБА_7 смерті ОСОБА_9 . Не досягши жданого результату, ОСОБА_7 , продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на спричинення смерті ОСОБА_9 о, узяв металеву саперну лопату, якою наносив численні удари по тілу потерпілого, проте, побачивши, що смерть ОСОБА_9 так й не настала, ОСОБА_7 змінив її на молоток, яким також наносив удари останньому в різні частини тіла, спричиняючи особливі фізичні страждання потерпілому, тобто діючи з особливою жорстокістю заподіяв ОСОБА_9 наступні тілесні ушкодження:

голови: дві забійні рани тім'яної ділянки волосяної частини, забійна рана лівої скроневої ділянки з відкритим вдавленим переломом лівої скроневої ділянки з переходом у лінійні переломи на передню та середню ліві черепні ямки основи черепу, забій головного мозку, забійна рана лобної ділянки, закритий перелом кісток носа, закритий перелом верхньої щелепи зліва, перелом альвеолярного краю та тіла нижньої щелепи зліва, множинні крововиливи у м'які покрови голови, синці, садна на обличчі;

тулуба: множинні садна на передній та задній поверхні, закриті переломи правих 4,5,6 ребер по правій білягрудинній лінії, лівих 3,4,5,6 ребер по лівій передній пахвовій лінії, лівих 7,8,9 ребер по лівій лопатковій лінії;

кінцівок: множинні внутрішньо-шкіряні крововиливи, синці, садна на передпліччях, кистях, закритий перелом 4-й п'ясткової кістки правої кисті, садна на передній поверхні гомілок, -

що за ступенем тяжкості, стосовно до оцінки їх у живих осіб за критерієм небезпеки для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Отримавши тілесні ушкодження, орієнтовно у період перших годин до смерті, ОСОБА_9 в силу свого безпорадного стану не мав можливості самостійно пересуватися та покинути місце скоєння злочину й через деякий час на місці помер, приблизно за 16 - 22 години до огляду трупа, що мав місце у період часу з 13 години 44 хвилин по 15 годину 56 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_7.

Причиною смерті ОСОБА_9 явився травматичний шок, розвиток якого зумовлений травмами голови, тулуба, кінцівок, з переломами кісток черепу, ребер, кінцівок та ушкодженням головного мозку, в результаті яких потерпілий переніс значні больові відчуття.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, винним себе визнає повністю та пояснив, що дійсно вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення за вищевикладених обставинах, які не оспорює та показав, що ІНФОРМАЦІЯ_6 перебував вдома за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , разом із товаришем ОСОБА_9 , де вони відпочивали та вирішили пом'янути його загиблого під час війни брата. Близько 19 години 00 хвилин, у магазині він купив літрову пляшку горілки, по банці алкогольного напою «Рево» та безалкогольний напій «Фанта» й повернувся додому. Вдома ОСОБА_9 запропонував випити якісь маленькі пігулки для зняття напруги, які він приніс з собою та які вони разом вживали близько 4 - 5 штук. Що за пігулки то були, він не знає, скоріш за все нарковмісні. Близько 20 години 00 хвилин вони з ОСОБА_9 почали вживати алкогольні напої, у ході чого ОСОБА_9 негативно висловився на адресу його загиблого брата та взагалі про військову обстановку. Словесний конфлікт між ними відбувався на підвішених тонах та почав набирати обертів, й він зрозумів, що хоче помститись ОСОБА_9 за його слова. Десь о 21 годині 00 хвилин між ними почалась бійка, яка тривала приблизно до 22 години 00 хвилин, під час якої він став наносити ОСОБА_9 удари кулаками рук, а також ногами в різні частини тіла потерпілого. В цей час ОСОБА_9 почав себе захищати руками. Після нанесення чисельних ударів ОСОБА_9 в область обличчя, голови та тулубу, він зрозумів, що у нього почала боліти рука й більше наносити нею удари він не в змозі, але й зупинятися не хотів. Тоді він взяв у руки стілець та почав за його допомогою наносити удари ОСОБА_9 по різним частинами тіла, доки стілець не розламався на декілька частин. Після чого, він зрозумів, що зупинитись не може та не бажає, хоче й далі спричинити товаришу більше болю, тоді згадав, що після загибелі брата у нього в будинку залишилась його саперна лопата. Повернувшись з цією лопатою, він продовжив бити нею ОСОБА_9 по всьому тулубу та в область голови. Після лопати в дію пішли інші предмети, які точно не пам'ятає, у тому числі й молоток. Коли зрозумів, що втомився та в нього вже не було сил наносити удари, він побачив, що ОСОБА_9 лежить на підлозі не рухаючись з начебто відкритими очима. Закуривши цигарку, він приліг на ліжко та заснув. Прокинувшись вранці наступного дня, він підійшов до товариша, його тіло вже було заклякле, тоді він вибіг на вулицю та почав кричати, щоб викликали поліцію. Оскільки телефону в нього не було, він вирішив піти до магазину. На вулиці зустрів знайомого на ім'я ОСОБА_10 та повідомив йому, що вбив ОСОБА_9 . ОСОБА_10 йому не повірив, тому вони повернулись до будинку, щоб той пересвідчився. Вийшовши з будинку, вони побачили ОСОБА_11 , якому все розповіли та той викликав працівників поліції. По приїзду поліціантів він розповів їм як все сталось, вказав, що вбив ОСОБА_9 , оскільки вважав його російським агентом, який вивідував інформацію проти України. Також він повідомив, що в той вечір був одягнутий у шорти синього кольору, марки «Adidas», футболку та сланці, що були вилучені працівниками поліції.

Зазначив, що повністю розуміє протиправність своїх дій, не оспорює ані чисельність, ані тяжкість спричинених померлому тілесних ушкоджень, ані знаряддя, які використовував для вчинення кримінального правопорушення. У тому що сталося, щиро розкаявся, висловив жаль з приводу вчиненого, просив вибачення у потерпілої та в усіх присутніх, запевнив, що освідомив наслідки вчиненого, дуже бажає виправити ситуацію, але розуміє, що це неможливо, виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.

Оцінюючи показанням обвинуваченого, колегія суддів визнає їх послідовними, логічними, правдивими і достовірними, оскільки вони об'єктивно і доволі повно відображають фактичні обставини справи, пояснюють мотиви вчиненого, а також не викликають сумнівів щодо правильності розуміння ним змісту обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції у цьому. Крім того, підстав для самообмови судом не виявлено.

Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та підтвердженням ним фактичних обставин, його винуватість також доведена і іншими зібраними, наданими суду та дослідженими у судовому засіданні у повній відповідності до вимог чинного кримінального процесуального кодифікованого закону України доказами у їх сукупності.

Так, допитана відповідно до положень статті 353 Кримінального процесуального кодексу України, у взаємозв'язку із частинами 2, 3, 5 - 14 статті 352 Кримінального процесуального кодексу України потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_7 близько 12 години 00 хвилин їй зателефонували працівники поліції та повідомили про те, що її брата ОСОБА_9 знайшли вбитим. Усі відомості про обставини вбивства їй сталі відомі у результаті ознайомлення з матеріалами кримінального провадження під час проведення досудового розслідування.

Будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка, ОСОБА_12 повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_7 близько 11 години 30 хвилин він йшов до магазину у селі Новоселівка та побачив ОСОБА_7 , який голосно кричав, що вбив людину та прохав викликати поліцію. Кричав так раз п'ять. На його запитання кого він вбив, обвинувачений повідомив, що вбив товариша, який до нього чіплявся. При цьому, ОСОБА_7 був з голим торсом, у шортах й шльопанцях, на його руках, ногах та тулубі були сліди крові, тілесних ушкоджень не було. Зайшовши з обвинуваченим у середину його будинку, у залі з правої сторони на підлозі у лежачому положенні він побачив чоловіка у крові, якого особисто не знав. При цьому, в будинку був безлад, розкидані речі, повсюди були сліди крові, зокрема, на стінах та підлозі. Доторкнувшись до тіла чоловіка, він зрозумів, що той вже мертвий. Вийшовши відразу з будинку, вони зустріли ОСОБА_11 , якому все розповіли та той, не заходивши всередину будинку, викликав швидку медичну допомогу та працівників поліції, а він зателефонував батьку та сестрі обвинуваченого. Повідомив, що ОСОБА_7 знає з дитинства, якийсь час вони разом працювали на будівництві, потім коли обвинувачений у 2014 році пішов воювати, вони не спілкувались. Зі слів людей йому відомо, що ОСОБА_7 приймав наркотичні засоби, але особисто він цього не бачив.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_7 він гуляв з онукою на дитячому майданчику біля магазина у селі Новоселівка, коли до нього підійшли ОСОБА_12 та ОСОБА_14 . ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_7 вбив чи підрізав якогось хлопця, при цьому сам ОСОБА_7 сказав, що то був не хлопець, а «сепаратист». Він почав їх запитувати, чому вони не викликають швидку медичну допомогу, бо якщо чоловік помре будуть великі проблеми, та сам почав телефонувати до швидкої медичної допомоги й викликав працівників поліції. У середину будинку не заходив та що там відбувалось йому не відомо. З його слів, обвинувачений був одягнутий у шорти та гумові капці, був весь брудний, можливо це й була кров. Характеризуючи обвинуваченого як особистість, повідомив, що особисто з ним ніколи не спілкувався, але уклоняється перед такими людьми, оскільки той добровільно з перших днів війни пішов захищати нашу Батьківщину, де отримав контузію, є добропорядною людиною.

У судовому засіданні будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_15 повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_7 близько 11 години 00 хвилин приїхала на роботу у магазин, що розташований в селі Новоселівка Харківського району Харківської області по вулиці Воскресінській, проте в цей день обвинуваченого не бачила. Напередодні до магазину приходив ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 , якого вона бачила вперше, купували продукти харчування та безалкогольний напій «Фанта», спілкувались та поводили себе якось дивно, тому вона зробила для себе висновок, що останні перебувають у стані наркотичного сп'яніння, оскільки знає зі слів людей, що ОСОБА_7 довгий час, близько трьох років, вживає наркотичні засоби.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 показала, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_7 прийшла до будинку ОСОБА_7 , який є її племінником, та була свідком того, як його затримували працівники поліції. Знає, що обвинувачений приїхав, аби замінити паспорт та пройти військово-лікарняну комісію, бо проходив службу у Національній гвардії України. Вбитого бачила й раніше, у тому числі на похоронах брата ОСОБА_7 - ОСОБА_18 , потім дізналась, що вбитий теж мав наркотичну залежність, вживав наркотичні засоби. З її слів, ОСОБА_7 раніше алкогольні напої не вживав, але усе змінилось після смерті брата ОСОБА_18 . Вважала, що її племінник та загиблий вживали алкогольні напої та можливо наркотичні засоби. Характеризує обвинуваченого з позитивного боку, як добру, чуйну людину, який захищав Батьківщину, отримав травму голови, був у зоні проведення антитерористичної операції на сході країни.

Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_7 близько 12 години 00 хвилин їй зателефонувала сестра ОСОБА_7 - ОСОБА_20 та повідомила, що обвинувачений вбив ОСОБА_9 , якого усі називали ОСОБА_21 . Коли вона підійшла до магазину, то побачила ОСОБА_7 , одягнутого лише у шорти, брудного, зі слідами крові, який на її запитання, що трапилося, вказав, що він вбив ОСОБА_9 . У середину будинку вона не заходила, весь час перебувала на вулиці разом із батьками обвинуваченого та його сестрою.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 повідомив, що останній раз бачив ОСОБА_9 26 серпня 2024 року, коли той підійшов до нього та попросив закурити. Після того, його не бачив, а через декілька днів дізнався, що його вбили. Знає, що раніше потерпілий працював на м'ясокомбінаті «Ріал», потім в наслідок отриманої травми був вдома.

У судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_23 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_7 на планшетний пристрій надійшло повідомлення від чоловіка, який повідомив, що до нього прийшов сусід на ім'я ОСОБА_24 та вказав, що вбив людини. По прибуттю до місця пригоди до них вийшов обвинувачений та особисто повідомив, що він дійсно вбив людину. Після чого він провів їх у свій будинок, де показав кімнату, у якій знаходилось тіло. Вони переконались, що чоловік помер та запитали у ОСОБА_7 чи буде він співпрацювати з органами поліції, на що останній надав позитивну відповідь. Після чого на обвинуваченого наділи кайданки відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та викликали слідчо-оперативну групу. ОСОБА_7 був у стані сп'яніння, при цьому у схвильованому стані не перебував, чітко все розповідав. Зі слів обвинуваченого, напередодні вони з загиблим вживали алкогольні напої, у них виник конфлікт, який переріс у бійку, під час якої він вбив товариша. На їх запитання, чим він вбив, ОСОБА_7 повідомив, що бив руками та ногами, а також всім, що було у кімнаті: стільцем, молотком, лопатою тощо.

Будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_25 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_7 до поліції надійшло повідомлення про вбивство. Приїхавши разом із напарником ОСОБА_23 на місце події по вулиці Воскресінській у селі Новоселівка Харківського району Харківської області, навпроти магазину був виявлений ОСОБА_7 , який самостійно до них підійшов та повідомив, що вбив людину. Обвинувачений мав явні ознаки алкогольного та наркотичного сп'яніння. Після чого вони разом з обвинуваченим пішли до його будинку, де фіксували обстановку за допомогою відеозапису на бодікамеру. У середині будинку вони побачили повний безлад, розкидані речі, у другій кімнаті перебувало окровавлене тіло чоловіка з ознаками насильницької смерті, була розтрощена голова, чисельні пошкодження кінцівок, явно якимись предметами. До ОСОБА_7 відразу були застосовані спеціальні засоби - кайданки та викликана слідчо-оперативна група. Під час спілкування з обвинуваченим, останній зізнався у вбивстві та повідомив, що у ході вживання алкогольних напоїв з загиблим, у них виник конфлікт, та йому здалось, що загиблий проросійський агент, після чого той почав його бити руками та різними предметами такими як стілець, саперна лопата, молоток, доти, поки той перестав подавати ознаки життя.

Таким чином, безпосередньо допитані у судовому засіданні, відповідно до статті 352 Кримінального процесуального кодексу України та попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_23 та ОСОБА_25 надали логічні, послідовні та такі, що узгоджуються між собою та ґрунтуються на фактичних обставинах справи й матеріалах кримінального провадження показання.

Аналізуючи зміст показань вказаних свідків, суд ураховує, що вони отриманні у порядку, передбаченому приписами статтей 65, 95 та 352 Кримінального процесуального кодексу України, а відтак, на думку суду, з точки зору допустимості є прийнятними та належними, оскільки, вони прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Обставин, регламентованих статтею 87 Кримінального процесуального кодексу України, стосовно свідків в ході судового розгляду встановлено не було, як й не було надано даних, передбачених частиною 2 статті 96 Кримінального процесуального кодексу України, відносно допитаних судом свідків для доведення недостовірності їх показань.

Надаючи оцінку показанням свідків, як доказам, суд ураховує той факт, що відповідно до статті 95 Кримінального процесуального кодексу України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту свідком, щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Свідок, експерт зобов'язані давати показання суду в установленому цим Кодексом порядку. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Свідки, які були допитані у судовому засіданні, надавали показання щодо фактів, які вони сприймали особисто. Крім того, ці показання свідків у повній мірі кореспондуються з показанням самого обвинуваченого щодо перебігу подій та фактичних обставин, встановлених судом. З огляду на що, колегія суддів сприймає їх показання як належні та допустимі й вважає за можливе покласти їх в основу судового рішення, що ухвалюється.

В свою чергу, із досліджених судом у судовому засіданні в порядку, передбаченому положеннями статті 358 Кримінального процесуального кодексу України, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо, разом із отриманими висновками, тобто докладними описами проведених експертами досліджень та зроблених за їх результатами висновків, що суд дослідив у порядку § 3 Глави 28 Розділу IV Кримінального процесуального кодексу України, які були надані стороною обвинувачення, встановлено наступне.

З рапорту старшого інспектора - чергового відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_27 , складеного 28 серпня 2024 року на ім'я начальника відділу поліції полковника поліції ОСОБА_28 та зареєстрованого цього ж дня в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України (Журналі єдиного обліку) Відділ поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області під № 8416 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 о 11 годині 37 хвилин надійшло повідомлення по телефону до районного управління про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , до заявника ІНФОРМАЦІЯ_7 прийшов сусід та повідомив, що інший сусід вбив людину. Сусід у крові, біля магазину, чоловік нетверезий, військовий, прийшов у відпустку, кривднику 30 років. Виїхав екіпаж поліції, слідчо-оперативна група, бригада швидкої медичної допомоги (т. 2 а. с. 3, 4).

Відповідно до письмових заяв ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та ОСОБА_20 , складених 28 серпня 2024 року, останні кожен окремо надали добровільну згоду працівникам поліції відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області на проведення огляду домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 5, 6, 7).

У протоколі огляду місця події, складеного 28 серпня 2024 року старшим слідчим СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_31 у присутності понятих: ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , за участю експерта Нововодолазького відділення судово-медичної експертизи ОСОБА_34 , спеціаліста-криміналіста ОСОБА_35 , володільця приміщення ОСОБА_20 , із застосуванням технічних засобів фіксації у виді відеокамери марки «Panasonic», зафіксовано, як у період часу з 13 години 44 хвилин по 15 годину 56 хвилин проведено огляд домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Вхід до території домоволодіння здійснюється через металеву хвіртку синього кольору, яка на момент огляду запірними механізмами не зачинена. На території подвір'я ліворуч знаходиться господарська будівля, в якій складена деревина для опалення будинку, прямо за господарською будівлею знаходиться літній душ. Праворуч від входу до (будинку) домоволодіння, знаходиться житловий будинок, одноповерховий виготовлений з цегли білого кольору. Вхід до будинку здійснюється через дерев'яні вхідні двері коричневого кольору, які ведуть до ганку. З ганку маються двері до кімнати № 1, двері дерев'яні зеленого кольору, двустворчаті, одна частина яких відчинена. Зліва на право в кімнаті знаходяться: в лівому куті тумба-стіл з каструлями, скляною чашкою та хлібом, ліворуч на стіні мається вікно, прямо мається вхід до кімнати № 2, праворуч мається вхід до кімнати № 3, праворуч біля дверей до вказаної кімнати мається вішалка для речей на якій висить верхній одяг, під вішалкою знаходяться речі господарів, серед яких військове взуття та порожній рюкзак. Далі оглянуто кімнату № 2, яка знаходиться прямо навпроти входу до кімнати № 1. У вказаній кімнаті мається безлад з меблів, зліва на право мається крісло, тумба та диван. Також в кімнаті знаходяться пральна машина «Харків'янка», електрообігрівач, фрагмент ковдри та постільної білизни, у лівому куті на стелі мається вхід на дах. Далі огляд проводиться в кімнаті № 3, вхід до якої знаходиться праворуч від входу до кімнати № 1, де розташований холодильник білого кольору. Далі знаходиться вхід до кімнати № 4, за входом знаходиться диван, за диваном - вхід до кімнати № 5, а також знаходиться дитячий письмовий стіл темно-коричневого кольору, над яким на правій стіні знаходиться вікно, далі знаходиться ще один стіл, над яким також знаходиться вікно, а в правому куті від входу до кімнати знаходиться шафа з речами. У вказаній кімнаті на підлозі знаходиться деформований карниз коричневого кольору, на якому перебуває штора зеленого кольору, яка хаотично складена та на якій мається нашарування плям речовини бурого кольору. На підлозі, праворуч від штори знаходиться ніжка від стільця коричневого кольору. На дивані мається постільна білизна, на якій маються плями з нашаруванням речовини бурого кольору, а саме, на підковдрі та двох наволочках на подушках. Окрім того на дивані знаходиться чотири фрагменти стільця, на трьох з яких маються нашарування речовини бурого кольору, один фрагмент виглядає як «П» образний фрагмент та на ньому сліди речовини бурого кольору маються лише на правій частині, яку відділено та запаковано окремо. Також на дивані мається молоток з дерев'яною ручкою, на якій також маються нашарування речовини бурого кольору. На столі, що біля другого вікна мається фотознімок, на якому також маються сліди речовини бурого кольору. В дверному проймі до кімнати № 5, на коробці відсутні двері та з обох сторін маються нашарування речовини бурого кольору зі слідами ковзання, схожими на пальці рук, та підтіками. Далі огляд проводиться в кімнаті № 5, вхід до якої знаходиться прямо навпроти входу до кімнати № 3. В кімнаті зліва на право знаходиться: ліжко, двері до кімнати № 6, шафа з речами, вікно під яким ще одне ліжко, далі тумба над якою ще одне вікно, далі знаходиться третє вікно, праворуч від входу знаходиться стінка з речами в напіврозібраному стані. В кімнаті безлад на підлозі, стільці, зламані шухляди та крісла. Біля стінки (шафи), праворуч від входу, знаходиться на підлозі шухляда, на якій мається нашарування речовини бурого кольору. Окрім того у вказаній кімнаті біля вікна № 3, головою біля шафи праворуч знаходиться труп ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Труп розташований в положенні лежачи на спині, права рука відведена від тулуба та зігнута в ліктьовому суглобі під кутом близько 90?, кисть розжата, ліва рука зігнута в ліктьовому суглобі під кутом 45?. Голова повернута праворуч, ноги випрямлені. На трупі мається одяг: футболка темного кольору, схожа на зелений, трикотажна, промащена бурою, підсохлою речовиною; штани спортивні темного кольору з плащової тканини; труси зеленого кольору синтетичні. Одяг пом'ятий, штани з нашаруванням підсохлої речовини. Трупне заклякнення виражене в усіх групах м'язів, шкіра під одягом на дотик прохолодна. Очі заплющені, зіниці по 0,4 см кожна. На волосистій частині голови у лівій скроневій ділянці, на обличчі у ділянці підборіддя, маються рани із травматичними набряками навколо та підтіками крові, при пальпації відзначається деформація на нижній щелепі. На руках трупа відзначаються множинні синці та рани з вологою поверхнею. Під головою на підлозі мається калюжа рідкої крові. Після перевертання трупу на живіт, відзначається трупні плями темно-фіолетового кольору, зливні, при натисканні пальцем в ділянці попереку блідніють (14:02) та відновлюють свій колір через 540 сек. При пальпації ребр відзначається патологічна рухливість, більш зліва. Більш детально тілесні ушкодження будуть зазначені після розтину. Далі від входу до кімнати № 5 мається вхід до кімнати № 6, де зліва на право знаходиться диван, шафа з речами, ще один диван, тумба та розкидані речі на підлозі. В ході огляду місця події виявлено та вилучено: труп ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який направлено для проведення судово-медичної експертизи; саперну лопату зеленого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; зелену тканину (штору) з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; молоток з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту; дві наволочки з подушок з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщено до паперового конверту; підковдру з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; змив з фрагменту стільця на ліжку, який поміщений до паперового конверту; змив з дверної рами до кімнати № 5 (зліва), який поміщений до паперового конверту; змив з дверної рами до кімнати № 5 (з права), який поміщений до паперового конверту; змив речовини бурого кольору з підлоги біля трупу, який поміщений до паперового конверту; відбитки пальців рук, відкопійовані на один ВЛС, які поміщені до паперового конверту; три фрагменти стільця з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщені до паперового конверту; три фрагменти стільця, які поміщені до паперового конверту.

Вказаний протокол підписаний усіма учасниками слідчої дії, а також понятими без будь-яких зауважень та в цілому відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України в частині питання його оформлення. До протоколу як додаток додано фототаблицю, яка містить 58 фотознімків, зображення на яких відповідають змісту протоколу, та два диска з відеозаписами (т. 2 а. с. 8 - 44).

Згідно протоколу огляду трупа, складеного 28 серпня 2024 року старшим слідчим СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_31 у присутності понятих: ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , за участю спеціаліста - судово-медичного експерта (лікаря) ОСОБА_34 , спеціаліста-криміналіста ОСОБА_35 , із застосуванням технічних засобів фіксації у виді фотокамери марки «Nikon», у період часу з 16 години 55 хвилин по 17 годину 40 хвилин проведено огляд трупа ОСОБА_9 , який був виявлений за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у секційному відділенні моргу Нововодолазького відділення Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Нова Водолага, вулиця Амосова Миколи, будинок № 16. Труп знаходиться на секційному столі, після зняття одягу встановлено наступне: забійні рани волосяної частини голови, забійні рани лівої скроневої ділянки, лівої лобної, забійні рани на підборідді, деформація кісток носа, крововиливи у м'які покрови лівої скроневої ділянки, вдавлений перелом лівої скроневої кістки з переходом на передню та середню ліві черепні ямки, забій головного мозку, множинні осколкові переломи верхньої та нижньої щелепи зліва, закритий перелом правих 4, 5, 6 ребер по правій білягрудинній лінії, закриті переломи 3, 4, 5, 6, 7 ребер по передній паховій лінії, 6, 7, 8, 9, 10 ребер по лівій лопатковій лінії. Забійні рани на верхніх кінцівках, різані рани на тильній поверхні правої кісті з передпліччям, перелом четвертої п'ясткової кістки, множинні синці на обличчі та верхніх кінцівках. В ході огляду вилучено нігтьові зрізи правої та лівої рук трупу, одяг у вигляді спортивних штанів темного кольору, трусів синтетичних зеленого кольору та футболки темного кольору. Речі упаковані по різних паперових конвертах (нігтьові зрізи до одного, речі - до іншого).

Вказаний протокол підписаний усіма учасниками слідчої дії, а також понятими без будь-яких зауважень та в цілому відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України в частині питання його оформлення. До протоколу як додаток додано фототаблицю, яка містить 7 фотознімків, зображення на яких відповідають змісту протоколу (т. 2 а. с. 62 - 70).

Постановою старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_37 від 28 серпня 2024 року «Про визнання речовими доказами» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024221160000849 від 28 серпня 2024 року, вилучені в ході огляду місця події речі, а саме: саперну лопату зеленого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; зелену тканину (штору) з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; молоток з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту; дві наволочки з подушок з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщено до паперового конверту; підковдру з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; змив з фрагменту стільця на ліжку, який поміщений до паперового конверту; змив з дверної рами до кімнати № 5 (зліва), який поміщений до паперового конверту; змив з дверної рами до кімнати № 5 (з права), який поміщений до паперового конверту; змив речовини бурого кольору з підлоги біля трупу, який поміщений до паперового конверту; відбитки пальців рук, відкопійовані на один ВЛС, які поміщені до паперового конверту; три фрагменти стільця з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщені до паперового конверту; три фрагменти стільця, які поміщені до паперового конверту. Місцем зберігання речових доказів визначено камеру для зберігання речових доказів відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національно поліції в Харківській області (т. 2 а. с. 50 - 51).

Відповідно до постанови старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_37 від 28 серпня 2024 року «Про визнання речовими доказами» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024221160000849 від 28 серпня 2024 року, вилучені в ході огляду трупу речі, а саме: зрізи нігтьових пластин пальців рук (правої та лівої) трупу ОСОБА_9 , які поміщені до паперового конверту, та одяг з трупу ОСОБА_9 : штани спортивні темного кольору, труси зеленого кольору та футболку темного кольору, які поміщені до паперового конверту. Місцем зберігання речових доказів визначено камеру для зберігання речових доказів відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національно поліції в Харківській області (т. 2 а. с. 71 - 72).

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_38 , постановленої 04 вересня 2024 року у справі з єдиним унікальним № 635/9501/24 (провадження № 1-кс/635/1601/2024), задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл прокурорам Харківської окружної прокуратури Харківської області, які здійснюють процесуальне керівництво по кримінальному провадженню № 12024221160000849 від 28 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України та слідчим, які проводять досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, на проведення огляду домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_29 , ОСОБА_39 , ОСОБА_20 та ОСОБА_7 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення предметів кримінального правопорушення й встановлення допустимості доказів у кримінальному провадженні, а саме виявлених та вилучених предметів: саперну лопату зеленого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; зелену тканину (штора) з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; ??молоток з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту; дві наволочки з подушок з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщено до паперового конверту; підковдру з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; ??змив з фрагменту стільця на ліжку, який поміщений до паперового конверту; ??змив з дверної рами до кімнати № 5 (зліва), який поміщений до паперового конверту; ??змив з дверної рами до кімнати № 5 (з права), який поміщений до паперового конверту; ??змив з підлоги речовини бурого кольору, біля трупу, який поміщений до паперового конверту; відбитки пальців рук, відкопійовані на один ВЛС, які поміщені до паперового конверту; три фрагменти стільця з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщені до паперового конверту; три фрагменти стільця, які поміщені до паперового конверту (т. 2 а. с. 45 - 49).

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_38 , постановленої 05 вересня 2024 року у справі з єдиним унікальним № 635/9501/24 (провадження № 1-кс/635/1602/2024), задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно із забороною відчуження, користування та розпорядження, яке було вилучено 28 серпня 2024 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, а саме: саперну лопату зеленого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; зелену тканину (штора) з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; ??молоток з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту; дві наволочки з подушок з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщено до паперового конверту; підковдру з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; ??змив з фрагменту стільця на ліжку, який поміщений до паперового конверту; ??змив з дверної рами до кімнати № 5 (зліва), який поміщений до паперового конверту; ??змив з дверної рами до кімнати № 5 (з права), який поміщений до паперового конверту; ??змив з підлоги речовини бурого кольору, біля трупу, який поміщений до паперового конверту; відбитки пальців рук, відкопійовані на один ВЛС, які поміщені до паперового конверту; три фрагменти стільця з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщені до паперового конверту; три фрагменти стільця, які поміщені до паперового конверту (т. 2 а. с. 211 - 215).

Згідно квитанції камери для зберігання речових доказів відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національно поліції в Харківській області № 0482 від 03 жовтня 2024 року від старшого слідчого ОСОБА_37 прийнято не зберігання речові докази у кримінальному провадженню № 12024221160000849 у одному мішку (т. 2 а. с. 52).

Зі змісту протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного 28 серпня 2024 року старшим слідчим СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_40 встановлено, що ОСОБА_7 фактично затримано у відповідності до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України ІНФОРМАЦІЯ_7 об 11 годині 04 хвилини за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 роз'ясненні підстави затримання, його процесуальні права та обов'язки й у присутності захисника ОСОБА_8 та понятих ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , із дотриманням правил, передбачених частиною 7 статті 223 і статтею 236 Кримінального процесуального кодексу України старший слідчий ОСОБА_43 здійснив обшук затриманого, під час якого виявив та вилучив одяг, в якому був одягнутий ОСОБА_7 , а саме: шорти торгової марки «Adidas» темно-синього кольору із кишенями на застібці блискавкою (т. 2 а. с. 54 - 58).

Згідно протоколу огляду предметів, складеного 30 серпня 2024 року старшим слідчим СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_45 , останній у період часу з 17 години 50 хвилин по 19 годину 25 хвилин у відповідності до приписів статтей 98, 99, 104 - 106, 223, 237 Кримінального процесуального кодексу України провів огляд DVD-диску з відеозаписом з портативного регістратора № 1113059022/11, який був наданий оперуповноваженим сектором кримінальної полії відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, відеозапис від ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1, за місцем виявлення трупу ОСОБА_9 . Проведеним оглядом встановлено, що на диску знаходяться два відеозаписи з найменуванням: VID240828-183015F-000000-000000-0010MOV та VID240828-183016F-000000-000000-0011MOV (папка № 1-21-20_21-4, папка № 2-22-28_22-48). В першому записі, який триває 05 хвилин 00 секунд, мається зображення двох працівників поліції біля яких перебуває, чоловік з голим торсом, вдягнений в шорти, цей чоловік є громадянин ОСОБА_7 . Відеозапис ведеться на прилеглій к домоволодінню території. На початку запису ОСОБА_7 розмовляє з працівниками поліції, повідомляє відносно трупа ОСОБА_9 та вказує, що це він зробив. (хвилина 01:06). ОСОБА_7 нецензурною лайкою вказує, що він бив ОСОБА_9 , при цьому звучить слово «вбивав». На питання працівника поліції, чим він його бив, той розповідає що використовував для побиття: «Все, що дома перебито, все використовував», «сначала руки свої попереламував об нього свої… короче всим», «палками, сковородками (нерозбірливо)», «потім поняв, що мертвий, ну як сознание потеряв». На питання працівника поліції коли це відбулося, ОСОБА_7 відповів: «вчора ночью», «з пол девятого до десяти вечора, попиз...ив і він не мог вмерти (нерозбірливо) голову труба було відрізати...задушити (нерозбірливо) но я пожалів, я пожалів... да». Далі ОСОБА_7 розповідає про те, що вживає наркотичні засоби, розповідає які саме вживає. На питання працівника поліції коли до нього прийшов ОСОБА_9 , ОСОБА_7 відповів: «неділю назад», далі розповідає про свої відносини з постраждалим. При огляді другого відеозапису, встановлено, що тривалість запису 04 хвилини 56 секунд, це фактично продовження першого запису, в якому учасники перебувають в тому ж місці, при цьому ОСОБА_7 знаходиться поруч з працівником поліції (т. 2 а. с. 82).

Постановою старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_46 від 30 серпня 2024 року «Про визнання речовими доказами» оглянутий оптичний диск з відеозаписом визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024221160000849 від 28 серпня 2024 року та долучено до матеріалів справи (т. 2 а. с. 83 - 84).

Відповідно до протоколу отримання зразків для проведення експертизи, складеного 28 серпня 2024 року старшим слідчим СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_47 , на підставі постанови прокурора Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області з дотриманням вимог статтей 40, 104, 245 Кримінального процесуального кодексу України, за участю захисника ОСОБА_8 та старшого спеціаліста-криміналіста відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_48 , у ОСОБА_7 , з урахуванням його добровільної згоди, отримано зразки букального епітелію (слини) (т. 2 а. с. 85, 86).

Згідно протоколу отримання зразків для проведення експертизи, складеного 28 серпня 2024 року старшим слідчим СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_47 , на підставі постанови прокурора Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області з дотриманням вимог статтей 40, 104, 245 Кримінального процесуального кодексу України, за участю захисника ОСОБА_8 та старшого спеціаліста-криміналіста відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_48 , у ОСОБА_7 , з урахуванням його добровільної згоди, отримано зразки змивів з поверхі обох нижніх кінцівок (т. 2 а. с. 87, 88).

З протоколу отримання зразків для проведення експертизи, складеного 28 серпня 2024 року старшим слідчим СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_47 , вбачається, що на підставі постанови прокурора Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області з дотриманням вимог статтей 40, 104, 245 Кримінального процесуального кодексу України, за участю захисника ОСОБА_8 та старшого спеціаліста-криміналіста відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_48 , у ОСОБА_7 , з урахуванням його добровільної згоди, отримано зразки змивів з поверхонь обох верхніх кінцівок (т. 2 а. с. 89, 90).

Відповідно до протоколу отримання зразків для проведення експертизи, складеного 28 серпня 2024 року старшим слідчим СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_47 , на підставі постанови прокурора Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області з дотриманням вимог статтей 40, 104, 245 Кримінального процесуального кодексу України, за участю захисника ОСОБА_8 та старшого спеціаліста-криміналіста відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_48 , у ОСОБА_7 , з урахуванням його добровільної згоди, отримано зразки зрізів нігтів з обох верхніх кінцівок (рук) (т. 2 а. с. 91, 92).

Згідно протоколу отримання зразків для проведення експертизи, складеного 28 серпня 2024 року старшим слідчим СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_47 , на підставі постанови прокурора Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області з дотриманням вимог статтей 40, 104, 245 Кримінального процесуального кодексу України, за участю захисника ОСОБА_8 та старшого спеціаліста-криміналіста відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_48 , у ОСОБА_7 , з урахуванням його добровільної згоди, отримано зразки папілярних ліній пальців рук (т. 2 а. с. 93, 94).

Відповідно до протоколу отримання зразків для проведення експертизи, складеного 29 серпня 2024 року старшим слідчим СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_49 , у присутності понятих ОСОБА_50 та ОСОБА_51 , за участю медичної сестри Комунального некомерційного підприємства «Нововодолазька центральна лікарня» ОСОБА_52 , захисника ОСОБА_8 , з дотриманням вимог статтей 40, 104, 223, 242, 245 Кримінального процесуального кодексу України, у ОСОБА_7 , з урахуванням його добровільної згоди, відібрано зразки крові у стерильний медичний шприц, ємкістю 5 мл. та у стерильний медичний шприц, ємкістю 20 мл. із ліктьової вени лівої руки, які кожний окремо поміщені до паперового конверту, на яких поставили підписи усіх учасників (т. 2 а. с. 96, 97 - 99).

Згідно висновку експерта № 12-17/62-НВ/24 за результатами судово-медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведеної у період часу з 28 серпня 2024 року по 15 жовтня 2024 року лікарем судово-медичним експертом Нововодолазького відділення судово-медичної експертизи Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_53 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, на підставі даних, отриманих при судово-медичній експертизі трупа, з огляду на результати лабораторних досліджень, згідно з обставинами події, експерт дійшов наступних висновків: при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_9 встановлено наявність таких ушкоджень:

Всі перелічені ушкодження носять прижиттєвий характер і утворилися від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості травмуючої поверхні яких в ушкодженнях не відобразилися, механізмом спричинення синців, крововиливів, переломів кісток - удар, удар-стиснення; саден - тертя ковзання. Зважаючи на макроскопічні характеристики ушкоджень, a також характер реактивних змін в області ушкоджень, слід вважати, що вище згадані ушкодження утворилися, орієнтовно, у період перших годин до смерті потерпілого. При судово-токсикологічній експертизі крові, сечі трупа ОСОБА_9 етиловий, інші спирти, наркотичні речовини не виявлено. За ступенем тяжкості, стосовно до оцінки його у живих ociб, дана травма з переломами кісток скелета та ушкодженнями внутрішніх органів, носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (згідно пунктів 4.8, 2.1.2., 2.1.3 «а», «б», «о» «Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6.). Причиною смерті ОСОБА_9 явився травматичний шок, розвиток якого зумовила описана вище травма тіла (голови, тулуба, кінцівок) з переломами кісток черепу, ребер, кінцівки та ушкодженням головного мозку. Беручи до уваги ступінь виразності і динаміку трупних явищ, встановлених в ході огляду місця виявлення трупа і при проведенні судово-медичної експертизи трупа, слід вважати, що смерть ОСОБА_9 , настала, орієнтовно, в період часу, що обчислюються 16-22 годинами до огляду трупа на місці його виявлення (час огляду - 13:44 - 15:56 ІНФОРМАЦІЯ_7). Виявлені садна на тулубі потерпілого можуть свідчити про можливе пересування його тіла. Виявлені тілесні ушкодження на руках трупа можуть свідчити, що потерпілий міг захищатися від нанесення перших ударів. При судово-імунологічній експертизі крові трупа ОСОБА_9 встановлена належність її до групи А з ізогемагглютиніном анти-В (II) (т. 2 а. с. 73 - 77).

Відповідно до висновку експерта № 12-14/100-НВ/24, складеного 29 серпня 2024 року лікарем судово-медичним експертом Нововодолазького відділенні судово-медичної експертизи Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_53 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, за результатами судово-медичної експертизи громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що у ОСОБА_7 виявлено травматичний набряк на правій кисті, який виник від дії тупого твердого предмету з гладкою контактною поверхнею чи при ударі об такий, механізмом спричинення - удар, можливо за 1 - 2 доби до проведення огляду. За ступенем тяжкості це легке тілесне ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів (пункти 2.3.5. «а», 2.3.2. «б» «Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6) (т. 2 а. с. 78).

Згідно висновку експерта № 14/2503-Дм/24 за результатами судово-медичної експертизи зразків крові громадянина ОСОБА_7 , проведеної у період часу з 30 серпня 2024 року по 02 вересня 2024 року лікарем судово-медичним експертом імунологом відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_54 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, кров громадянина ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В (т. 2 а. с. 101 - 102).

Відповідно до висновку експерта № 14/2504-Дм/24 за результатами судово-медичної експертизи змивів з правої і лівої долонь громадянина ОСОБА_7 , проведеної у період часу з 05 вересня 2024 року по 11 вересня 2024 року експертом імунологом судовим відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_55 , попередженою під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, групова належність крові від трупа ОСОБА_9 - А з ізогемаглютиніном анти-В. В змивах з правої долоні (об'єкт № 1) та лівої долоні (об'єкт № 2) громадянина ОСОБА_7 , знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_9 не виключається (т. 2 а. с. 104 - 105).

З висновку експерта № 14/2634-Дм/24 за результатами судово-медичної експертизи фрагмента марлевого бинта зі змивом (конверт № 2), вилученим в ході огляду місця події, проведеної у період часу з 11 вересня 2024 року по 14 вересня 2024 року експертом імунологом судовим відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_56 , попередженою під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, встановлено, що кров від трупа громадянина ОСОБА_9 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В та з супутнім антигеном Н; кров громадянина ОСОБА_7 , відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На фрагменті марлевого бинта зі змивом, конверт № 2 (об'єкт № 1), вилученим в ході огляду місця події, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, походження якої від громадина ОСОБА_9 не виключається. Крім того, не можна виключити можливості, присутності домішки крові у цьому об'єкті і громадянина ОСОБА_7 , при наявності у нього на момент вказаних подій тілесних ушкоджень, які супроводжувалися зовнішньою кровотечою (т. 2 а. с. 107 - 108).

Згідно висновку експерта № 14/2635-Дм/24 за результатами судово-медичної експертизи фрагмента марлевого бинта зі змивом (конверт № 1), вилученим в ході огляду місця події, проведеної у період часу з 11 вересня 2024 року по 14 вересня 2024 року експертом імунологом судовим відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_56 , попередженою під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, кров від трупа громадянина ОСОБА_9 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В та з супутнім антигеном Н; кров громадянина ОСОБА_7 , відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На фрагменті марлевого бинта зі змивом, конверт № 1 (об'єкт № 1), вилученим в ході огляду місця події, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, походження якої від громадина ОСОБА_9 не виключається. Крім того, не можна виключити можливості, присутності домішки крові у цьому об'єкті і громадянина ОСОБА_7 , при наявності у нього на момент вказаних подій тілесних ушкоджень, які супроводжувалися зовнішньою кровотечою (т. 2 а. с. 110 - 111).

Відповідно висновку експерта № 14/2636-Дм/24 за результатами судово-медичної експертизи фрагмента марлевого бинта зі змивом (конверт № 3), вилученим в ході огляду місця події, проведеної у період часу з 11 вересня 2024 року по 14 вересня 2024 року експертом імунологом судовим відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_57 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, кров від трупа громадянина ОСОБА_9 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В та з супутнім антигеном Н; кров громадянина ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На фрагменті марлевого бинта зі змивом, конверт № 3 (об'єкт № 1), вилученим в ході огляду місця події, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, походження якої від громадина ОСОБА_9 не виключається. Крім того, не можна виключити можливості, присутності домішки крові у цьому об'єкті і громадянина ОСОБА_7 , при наявності у нього на момент вказаних подій тілесних ушкоджень, які супроводжувалися зовнішньою кровотечою (т. 2 а. с. 113 - 114).

З висновку експерта № 14/2637-Дм/24 за результатами судово-медичної експертизи фрагмента тканини, вилученого в ході огляду місця події, проведеної у період часу з 13 вересня 2024 року по 20 вересня 2024 року експертом імунологом судовим відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_57 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, встановлено, що кров від трупа громадянина ОСОБА_9 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В та з супутнім антигеном Н; кров громадянина ОСОБА_7 , відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На фрагменті тканини (об'єкти № 1 - 3, № 6 - 11), вилученому в ході огляду місця події, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, походження якої від громадянина ОСОБА_9 не виключається. Крім того, не можна виключити можливості, присутності домішки крові у цих об'єктах і громадянина ОСОБА_7 , при наявності у нього на момент вказаних подій тілесних ушкоджень, які супроводжувалися зовнішньою кровотечою. На вищезазначеному фрагменті тканини, в об'єкті № 4, виявлена кров людини, встановити групову належність якої не виявилось можливим. На цьому ж фрагменті тканини, в об'єкті № 5, наявність крові не встановлена (т. 2 а. с. 117 - 119).

Відповідно висновку експерта № 14/2638-Дм/24 за результатами судово-медичної експертизи шортів громадянина ОСОБА_58 , проведеної у період часу з 12 вересня 2024 року по 19 вересня 2024 року експертом імунологом судовим відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_57 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, кров від трупа громадянина ОСОБА_9 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В та з супутнім антигеном Н; кров громадянина ОСОБА_7 , відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На шортах (об'єкти № 1 - 5, № 8, № 9) громадянина ОСОБА_7 виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, походження якої від громадина ОСОБА_9 не виключається. Крім того, не можна виключити можливості присутності домішки крові у цьому об'єкті і громадянина ОСОБА_7 , при наявності у нього на момент вказаних подій тілесних ушкоджень, які супроводжувалися зовнішньою кровотечою. На вищезазначених шортах, в об'єктах № 6 та № 7, виявлена кров людини, встановити групову належність якої не виявилось можливим (т. 2 а. с. 121 - 122).

З висновку експерта 15-12/№558-ДМ/Ц/2024 за результатами судово-медичної експертизи змивів з ніг громадянина ОСОБА_7 , проведеної у період часу з 12 вересня 2024 року по 20 вересня 2024 року лікарем судово-медичним експертом-цитологом Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_59 , попередженою під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, убачається, що згідно «Висновку експерта 14-12/№2520-1/Дм» від 04 вересня 2024 pоку, проведеного y відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_9 відноситься до групи А(II) з ізогемаглютиніном анти-В; згідно «Висновку експерта 14-12/2503-1/Дм» від 04 вересня 2024 pоку, проведеного y відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи О(І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи тампонів-змивів ОСОБА_68 нижніх кінцівок (ніг) ОСОБА_7 знайдені сліди крові людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген А. Таким чином, можна припустити походження слідів крові від любої особи з груповою належністю А(II) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_9 (т. 2 а. с. 124 - 128).

Згідно висновку експерта 15-12/№557-ДМ/Ц/2024 за результатами судово-медичної експертизи нігтьових зрізів громадянина ОСОБА_7 , проведеної у період часу з 12 вересня 2024 року по 20 вересня 2024 року лікарем судово-медичним експертом-цитологом Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_59 , попередженою під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, встановлено, що згідно «Висновку експерта 14-12/№2520-І/Дм» від 04 вересня 2024 pоку, проведеного y відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_9 відноситься до групи А(II) з ізогемаглютиніном анти-В; згідно «Висновку експерта 14-12/2503-І/Дм» від 02 вересня 2024 pоку, проведеного y відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи О(І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин з пальців обох рук підозрюваного ОСОБА_7 знайдені сліди крові людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген А. При цитологічному дослідженні ядровмістимі клітини та клітинні елементи крові не знайдені. Таким чином, можна припустити походження слідів крові від любої особи з груповою належністю А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_9 . Що стосується клітинного складу підозрюваного ОСОБА_7 , то його походження ймовірно а рахунок власного нігтьового ложа (т. 2 а. с. 130 - 136).

Відповідно до висновку експерта 15-12/№561-ДМ/Ц/2024 за результатами судово-медичної експертизи молотка, проведеної у період часу з 16 вересня 2024 року по 25 вересня 2024 року лікарем судово-медичним експертом-цитологом Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_59 , попередженою під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, встановлено, що згідно «Висновку експерта 14-12/2520-І/Дм» від 04 вересня 2024 pоку, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_9 відноситься до групи А(II) з ізогемаглютиніном анти-В. Згідно «Висновку експерта 14-12/2636-І/Дм» від 19 вересня 2024 pоку, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, в крові потерпілого ОСОБА_9 виявлений супутній антиген Н. Згідно «Висновку експерта 14-12/N2503-І/Дм» від 02 вересня 2024 pоку, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров підозрюваного ОСОБА_60 відноситься до групи О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи молотку знайдені сліди крові людини групи A(II) з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_9 не виключається. При цитологічному дослідженні ядровмістимі клітини та клітинні елементи крові не знайдені. На ручці молотка в об'єкті № 4 маються залишки крові, які можуть бути використані для проведення ДНК-дослідження в разі необхідності (т. 2 а. с. 138 - 143).

З висновку експерта 15-12/№559-ДМ/Ц/2024 за результатами судово-медичної експертизи трьох фрагментів стільця та щіпки, проведеної у період часу з 16 вересня 2024 року по 24 вересня 2024 року лікарем судово-медичним експертом-цитологом Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_59 , попередженою під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, убачається, що згідно «Висновку експерта 14-12/№2520-І/Дм» від 04 вересня 2024 pоку, проведеного y відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_9 відноситься до групи А(II) з ізогемаглютиніном анти-В; згідно «Висновку експерта 14-12/№2636-І/Дм» від 19 вересня 2024 pоку, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, в крові потерпілого ОСОБА_9 виявлений супутній антиген Н. Згідно «Висновку експерта 14-12/№2503-І/Дм» 16 вересня 2024 pоку, проведеного y відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи трьох фрагменті стільця та щепки знайдені сліди крові людини, при серологічному дослідженні встановлено наступне: в об'єктах № 2, № 4, № 6, № 8, № 9 виявлений антиген А. Таким чином, можна припустити походження слідів крові від любої особи с груповою належністю А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_9 ; в об'єктах № 1, № 3, № 5, № 7 виявлені антигени А та Н. Отже, можна припустити походження слідів крові від любої особи з груповою належністю А(ІІ) ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, якою і є потерпілий ОСОБА_9 . Однак, H антиген характерний для крові групи П(І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, і таким чином, неможна виключити домішок крові, яка походить від підозрюваного ОСОБА_7 при умові зовнішньої кровотечі у нього на момент скоєння злочину (т. 2 а. с. 145 - 149).

Відповідно до висновку експерта 15-12/№560-ДМ/Ц/2024 за результатами судово-медичної експертизи саперної лопати, проведеної у період часу з 16 вересня 2024 року по 25 вересня 2024 року лікарем судово-медичним експертом-цитологом Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_59 , попередженою під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, встановлено, що згідно «Висновку експерта 14-12/№2520-І/Дм» від 04 вересня 2024 pоку, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_9 відноситься до групи А(II) з ізогемаглютиніном анти-В; згідно «Висновку експерта 14-12/№2636-І/Дм» від 19 вересня 2024 pоку, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, в крові потерпілого ОСОБА_9 виявлений супутній антиген Н. Згідно «Висновку експерта 14-12/№2503-І/Дм» від 02 вересня 2024 pоку, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи О(І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи саперної лопати знайдені сліди крові людини групи А(II) з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном H, походження якої від потерпілого ОСОБА_9 не виключається. Сліди потожирових накладень не виявлено. При цитологічному дослідженні клітин, що містять ядра, не знайдено. На лопаті маються залишки крові, які можуть бути використані для проведення ДНК-дослідження в разі необхідності (т. 2 а. с. 151 - 156).

Згідно висновку експерта 15-12/№556-ДМ/Ц/2024 за результатами судово-медичної експертизи нігтьових зрізів трупа ОСОБА_9 , проведеної у період часу з 12 вересня 2024 року по 20 вересня 2024 року лікарем судово-медичним експертом-цитологом Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_59 , попередженою під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, встановлено, що згідно «Висновку експерта 14-12/№2520-І/Дм» від 04 вересня 2024 pоку, проведеного y відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров потерпілого ОСОБА_9 відноситься до групи А(II) з ізогемаглютиніном анти-В; згідно «Висновку експерта 14-12/№2503-І/Дм» від 04 вересня 2024 року, проведеного y відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи О(І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин з пальців обох рук потерпілого ОСОБА_9 знайдені сліди крові людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген А, при цитологічному дослідженні ядровмістимі клітини та клітинні елементи крові не знайдені. Таким чином, можна припустити походження слідів крові від любої особи з груповою належністю А(ІІ) з iзoгемаглютиніном анти-В, в тому числі і від самого потерпілого ОСОБА_9 . Що стосується клітинного складу, то його походження ймовірно за рахунок власного нігтьового ложа (т. 2 а. с. 158 - 162).

З висновку експерта № 16/15224-Дм/24 за результатами судово-медичної експертизи зразків крові громадянина ОСОБА_7 , проведеної у період часу з 30 серпня 2024 року по 10 вересня 2024 року експертом-токсикологом судовим судово-медичної токсикології Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_61 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, встановлено, що при судово-медичній експертизі доставленого зразка крові громадянина ОСОБА_7 метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти, барбітурати, морфін, кодеїн, кокаїн, опій, ефедрон, промедол не виявлені (т. 2 а. с. 164 - 165).

Як убачається з висновку судово-психіатричного експерта № 662, складеного за наслідком проведеної експертизи 09 вересня 2024 року комісією лікарів - судово-психіатричних експертів Харківської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» ОСОБА_62 та ОСОБА_63 , попереджених під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, убачається, що ними проведено первинне амбулаторне судово-психіатричне дослідження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено, що останній на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, але протягом тривалого часу вживає наркотичні речовини групи опіоїдів, канабіноїди та психостимулятори - «солі», у нього сформувалася наркотична залежність, про що свідчить формування синдрому залежності, факт перебування на лікування в наркологічній лікарні з приводу синдрому залежності, внаслідок чого ОСОБА_7 в подальшому був комісований з військової служби. Вищесказане, а також виявлені при амбулаторному обстеженні факт прийому наркотичних речовин та психостимуляторів зі сформованим абстинентним синдромом, лабільність емоційних реакцій свідчить про наявність у ОСОБА_7 синдрому залежності внаслідок вживання опіоїдів та психостимуляторів - поєднаного вживання наркотиків та інших психоактивних речовин (згідно до МКХ-Х), що не супроводжується психотичними розладами або недоумством та в даний час не позбавляють його здатності коригувати свої дії. У період часу, до якого відноситься правопорушення, ОСОБА_7 перебував поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а був у стані гострої змішаної неускладненій інтоксикації (звичайного алкогольного та наркотичного сп'яніння), на користь чого свідчать прийом спиртних напоїв та психостимуляторів, фізичні ознаки сп'яніння, при цьому був орієнтований в навколишньої ситуації і особах, дії носили послідовний та цілеспрямований характер, були відсутні психотичні розлади, збереглися часткові спогади того періоду часу. Таким чином, за результатом експертного дослідження, ОСОБА_7 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок поєднаного вживання наркотиків та інших психоактивних речовин. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_7 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої інтоксикації (змішаної) внаслідок вживання алкоголю та психостимуляторів, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 2 а. с. 166 - 168).

Відповідно до висновку експерта № 12/14/139-НВ/24\№12-17/62-НВ/24 за результатами судово-медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (додаткової), проведеної 17 жовтня 2024 року лікарем судово-медичним експертом Нововодолазького відділенні судово-медичної експертизи Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_53 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, на підставі результатів проведення додаткової судово-медичної експертизи, вивчення даних матеріалів справи, експерт дійшов наступних висновків: при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_64 встановлено множинні відкриті рани на голові з переломами кісток лицевого та мозкового черепу, закриті переломи ребер, синці, садна, які виникли від травматичної дії тупих твердих предметів з обмеженою контактною поверхнею, і в тому числі, які мали ребро чи грань. Такими предметами могли бути вилучені з місця події молоток, саперна лопата та фрагменти дерев'яного стільця. Питання про больові відчуття носить суб'єктивний характер, але приймаючи до уваги, що множинні тілесні ушкодження ОСОБА_9 були заподіяні за його життя, удари наносилися з достатньою силою на протязі деякого часу і спричинили множинні переломи кісток скелету, слід вважати, що до втрати свідомості потерпілий переніс значні больові відчуття, які призвели до розвитку травматичного шоку (т. 2 а. с. 182 - 183).

Отже, за допомогою спеціальних медичних знань доведено факт спричинення смерті потерпілому ОСОБА_9 , час її настання, причини, а також характер, локалізація та ступень тяжкості наявних на трупі тілесних ушкоджень.

Також за допомогою спеціальних медичних знань доведено факт, що під час вчинення кримінального правопорушення, що закидається у провину ОСОБА_7 , останній перебував у гострій змішаній неускладненій інтоксикації, внаслідок вживання алкоголю та психостимуляторів, проте тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки не виявляв, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними й не потребує на застосування примусових заходів медичного характеру.

Оцінюючи усі ці висновки експертів з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку у сукупності з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, суд визнає їх вірними, послідовними, мотивованим достатньо переконливо та такими, що не суперечать обставинам справи та іншим дослідженим у судовому засіданні доказам, а тому суд вважає їх належними та достовірними й покладає в основу судового рішення, що ухвалюється.

Також, оцінюючи вказані висновки, суд вважає, що вони відповідають вимогам, викладеним у статтях 101 і 102 Кримінального процесуального кодексу України, сторонами провадження під час судового розгляду справи жоден з них під сумнів не ставився, клопотань про виклик експертів для дачі пояснень з приводу проведених експертних досліджень ані від сторони захисту, ані від сторони обвинувачення не надходило, як не надходило і клопотання про призначення повторних чи додаткових експертиз.

Згідно протоколу огляду предметів, складеного 09 жовтня 2024 року старшим слідчим СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_45 , останній у період часу з 09 години 30 хвилин по 16 годину 10 хвилин у відповідності до приписів статтей 104 - 106, 223, 237 Кримінального процесуального кодексу України провів огляд:

паперового конверту білого кольору з пояснюваним написом «До висновку експерта № 2503, зразок крові на марлі громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якому згідно з висновку судово-імунологічної експертизи № 14/2503-Дм/24 від 02 вересня 2024 року зразки крові підозрюваного ОСОБА_7 ;

паперового конверту світло-сірого кольору, на якому мається друкований текст чорного кольору та рукописні пояснювальні написи: «Національна поліція України Головне Управління в Харківській області слідче управління», на конверті вказана дата пакування, мається фабула, згідно якої в конверті маються змиви з рук ОСОБА_7 . Згідно з висновку експерта № 14/2504-Дм/24 від 11 вересня 2024 року, в конверті знаходяться фрагменти білого бинту, при дослідженні змивів з рук у підозрюваного, експертами знайдена кров людини, походженням від потерпілого ОСОБА_9 ;

паперового конверту світло-сірого кольору, який згідно з пояснювальних написів відноситься до висновку експерта № 14/2634-Дм/24, в якому знаходиться фрагмент марлевого бинта зі змивом, який було вилучено при огляді місця події. При дослідженні цього фрагменту бинта експертами виявлені сліди крові, які належать потерпілому ОСОБА_9 ;

паперового конверту світло-сірого кольору, який згідно з пояснювальних написів відноситься до висновку експерта № 14/2635-Дм/24, в якому знаходиться фрагмент марлевого бинта зі змивом, який було вилучено при огляді місця події. При дослідженні цього фрагменту бинта експертами виявлені сліди крові, які належать потерпілому ОСОБА_9 ;

паперового конверту світло-сірого кольору, який згідно з пояснювальних написів відноситься до висновку експерта № 14/2636-Дм/24, в якому знаходиться фрагмент марлевого бинта зі змивом, який було вилучено при огляді місця події. При дослідженні цього фрагменту бинта експертами виявлені сліди крові, які належать потерпілому ОСОБА_9 ;

паперового конверту світло-сірого кольору, який згідно з пояснювальних написів відноситься до висновку експерта № 14/2637-Дм/24, в якому знаходиться фрагмент синтетичної тканини світло-зеленого кольору, бувший в експлуатації, брудний, місцями з пошкодженням цілісності тканини, розміром 242,0х71,0 см. При дослідженні цієї тканини експертами виявлені сліди крові, які належать потерпілому ОСОБА_9 ;

картонного коробка прямокутної форми світло-коричневого кольору, який згідно з пояснюваних написів відноситься до висновку експерта № 14/2638-Дм/24, в якому знаходяться шорти, які були вилучені під час особистого обшуку у ОСОБА_7 . Вказані шорти виконані із синтетичної тканини темно-синього кольору, поношені, місцями пропалені, дуже брудні, з розмірами півколо при нерозтягнутої резинки - 34,0 см., довжиною по бічному згину з резинкою - 46,0 см. При досліджені експертами на поверхні тканини шортів виявлені сліди крові, які належать ОСОБА_9 ;

паперового конверту світло-сірого кольору, який згідно з пояснювальних написів відноситься до висновку експерта 15-12/№558-Дм/Ц/2024, в якому знаходяться тампони - змиви з нижніх кінцівок (ніг) підозрюваного ОСОБА_7 . При дослідженні цих змивів експертами виявлені сліди крові, які належать потерпілому ОСОБА_9 ;

паперового конверту світло-сірого кольору, який згідно з пояснювальних написів відноситься до висновку експерта 15-12/2557- ДМ/Ц/2024, в якому знаходяться нігтьові зрізи з рук підозрюваного ОСОБА_7 . При досліджені цих зрізів нігтів з рук підозрюваного експертами виявлені сліди крові які належать ОСОБА_9 ;

паперового конверту світло-сірого кольору, який згідно з пояснювальних написів відноситься до висновку експерта 15-12/№561-ДМ/Ц/2024, в якому знаходиться молоток, вилучений під час огляду місця події. Вказаний молоток згідно з висновку експерта складається з робочої частини та ручки, загальною довжиною 34,0 см., довгий час використовувався у побуті. Робоча частина металева, фігурної форми, темно-коричневого кольору за рахунок накладання іржі, долото подібної форми. На нижній та верхній поверхні маються позначення «АЗ» та «ЛЗИ», Ударна частина округлої форми, ручка молотка дерев'яна, сіро-коричневого кольору, практично прямокутної форми, з розщелиною по верхній поверхні, 2/3 ручки перемотана прозорою липкою стрічкою. При досліджені поверхні молотка експертами виявлені сліди крові, які належать ОСОБА_9 ;

паперового пакунку світло-сірого кольору, який згідно з пояснювальних написів відноситься до висновку експерта 15-12/№559- ДМ/Ц/2024, в якому знаходиться три дерев'яні фрагмента стільця та одна щіпка, покриті темно-коричневою фарбою, з накладеннями буро-коричневого кольору, місцями зливні. В результаті проведення судово-цитологічної експертизи на вищевказаних об'єктах знайдені сліди крові, які належать ОСОБА_9 ;

паперового пакунку з світло-сірого кольору, який згідно з пояснювальних написів відноситься до висновку експерта 15-12/№560- ДМ/Ц/2024, в якому знаходиться лопата в складеному вигляді, металева, покрашена зеленою фарбою, в гарному стані. Обі сторони лопати покриті буро-червоними накладеннями різної форми та величини, місцями утворюючи блискучу скоринку. В результаті проведення судово-цитологічної експертизи на вищевказаних об'єктах знайдені сліди крові, які належать ОСОБА_9 ;

паперового конверту світло-сірого кольору, який згідно з пояснювальних написів відноситься до висновку експерта 15-12/№556-ДМ/Ц/2024, в якому знаходяться нігтьові зрізи з рук трупа ОСОБА_9 . При досліджені цих зрізів нігтів з рук ОСОБА_9 експертами виявлені сліди крові, які належать самому ОСОБА_9 (т. 2 а. с. 170 - 172).

Вищевказані оглянуті паперові конверти, пакунок та коробок постановою старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_46 від 09 жовтня 2024 року «Про визнання речовими доказами» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024221160000849 від 28 серпня 2024 року та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національно поліції в Харківській області згідно квитанції № 0992 від 15 жовтня 2024 року з відповідною розшифровкою (т. 2 а. с. 173 - 176, 177, 178).

Дослідивши відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства України всі зібрані та надані сторонами кримінального провадження як з боку сторони обвинувачення, так і з боку сторони захисту докази, які безпосередньо досліджені судом шляхом допиту обвинуваченого, потерпілої, свідків, оголошення повного змісту письмових доказів, суд оцінює їх усі з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку як окремо та і у їх сукупності, визнає такими, що не суперечать один одному, є достовірними та мають бути використані та покладенні в основу судового рішення, що ухвалюється, оскільки прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та мають для нього значення.

Приходячи до такого, суд ураховує, що з огляду на зміст статті 85 Кримінального процесуального кодексу України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів

Окрім того, відповідно до положень, закріплених у статті 86 зазначеного вище кримінального процесуального кодифікованого закону України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відтак, наведеними доказами та їх процесуальними джерелами підтверджуються обставини, перелічені статтею 91 Кримінального процесуального кодексу України, а тому, ураховуючи позицію сторін цього кримінального провадження щодо наявності підтвердження фактичних обставини справи відповідними доказами, зібраними під час досудового розслідування, та щодо відсутності процесуальної необхідності досліджувати їх усі в ході судового розгляду справи, зокрема, речові докази, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, визнає такі фактичні обставини справи повністю доведеними.

Одночасно із цим суд зауважує, що частина 2 та 4 статті 17 Кримінального процесуального кодексу обумовлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04 листопада 1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у пункті 43 свого рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» констатував, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак неможна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

За таких обставин, з огляду на сталу практику Європейського суду з прав людини, зокрема, викладену й у справі «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення суду від 28 жовтня 1994 року), критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний, поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним.

При кваліфікації дій обвинуваченого, суд ураховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05 квітня 2018 року у справі № 658/1658/16-к (провадження № 51-735км18) зазначив, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація кримінальних правопорушень завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.

Розв'язуючи питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_7 , суд, перш за все ураховує, що відповідно до приписів статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід'ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Отже, Кримінальний закон України захищає життя кожної людини незалежно від її соціального статусу, громадянства, віку, стану здоров'я, суспільно-моральної характеристики та інших ознак.

При цьому, життям вважається динамічний стан організму людини, який полягає у неперервності процесів обміну матерією та енергією з оточуючим середовищем, що проявляється через дихання, рух, збудливість, мислення, спілкування, харчування, виділення, розмноження, ріст.

Кінцевим моментом життя є час настання смерті, під якою чинне законодавство України вважає біологічну смерть фізичної особи (незворотна смерть), яка відповідно до положень частини 2 статті 52 Закону України від 19 листопада року № 2801-ХІІ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» настає з моменту встановлення смерті головного мозку людини, тобто повну і незворотну втрату всіх його функцій.

Для позбавлення людини життя може бути застосований фізичний вплив із використанням м'язових зусиль тіла винного й знаряддя у виді, зокрема, стільця, лопати, молотка.

У відповідності до вимог частини 2 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України проведення судово-медичної експертизи є обов'язковим задля встановлення причин смерті, тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, ступінь яких визначається на основі «Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6.

Отже, кримінальне правопорушення - злочин у виді умисного вбивства вважається закінченим з моменту настання смерті людини за умови, що наявний причинний зв'язок між діянням винного та настанням смерті потерпілого.

При цьому винна особа може діяти як з прямим умислом (тобто усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачати його суспільно небезпечні наслідки і бажати їх настання), так і з непрямим (тобто усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачати його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажати, але свідомо припускати їх настання). Інакше кажучи, залежно від характеру передбачення суспільно небезпечних наслідків виділяють умисел конкретизований і неконкретизований. Неконкретизований умисел - це умисел, за якого особа передбачає можливість настання альтернативних суспільно небезпечних наслідків, а конкретизований - за якого особа передбачає конкретний характер суспільно небезпечних наслідків свого діяння.

З огляду на роз'яснення, наданні у пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи» питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.

Відтак, причинний зв'язок, що встановлюється, має бути не випадковим, а необхідним. Дія винного може бути визнана причиною смерті потерпілого лише тоді, коли цей наслідок мав свою підставу у вчиненому діянні і ним породжувався, тобто був його необхідним результатом, передував наслідку в часі. При цьому не має значення, як швидко після вчинення злочинної дії настала смерть потерпілого, головне - направленість умислу обвинуваченого на її заподіяння.

Умисна фізична травма життєво важливих органів потерпілого, внаслідок чого сталася смерть, судова практика розцінює як свідчення умислу винного на позбавлення життя і кваліфікує такі дії як умисне вбивство.

Пункт 20 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснює, що умисне вбивство без кваліфікуючих ознак (частина 1 статі 115 Кримінального кодексу України) має місце, зокрема, в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим.

Натомість, частиною 2 статті 115 Кримінального кодифікованого закону України передбачена відповідальність за вчинення кваліфікованого вбивства, в тому числі й за вбивство, вчиненого з особливою жорстокістю (пункт 4 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України).

Правильна кваліфікація умисного вбивства припускає ретельне розмежування видів умисного вбивства за обтяжуючих обставин, відмежування кваліфікованого вбивства від умисного вбивства без кваліфікуючих ознак та вбивства за пом'якшуючих обставин.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 8 своєї Постанови № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи», умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.

Під особливою жорстокістю слід вважати умисну дію (або бездіяльність), що супроводжує або наступає за насильницьким злочином, є необов'язковою для його вчинення і настання звичайних для злочину наслідків, що полягає в заподіянні потерпілому або його близьким додаткового, як правило, тяжкого фізичного або психічного страждання, тобто винний усвідомлює, що він вчиняє діяння, які є надмірними для досягнення злочинного наслідку та обирає спосіб вчинення злочину, який охоплює діяння зайві (надмірні) для позбавлення життя потерпілого.

Виходячи зі змісту роз'яснень, наведених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи», для кваліфікації умисного вбивства як вчиненого з особливою жорстокістю необхідна лише наявність факту, що винний усвідомлював, що своїми діями (бездіяльністю) завдає потерпілому особливих фізичних мучень або психічних страждань, або особливих психічних страждань близьким потерпілої особи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 26 листопада 2024 року у справі № 463/1771/22 (провадження № 51-7150км23) вказав, що умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що, спричиняючи велику кількість тілесних ушкоджень, завдає йому особливих фізичних страждань.

Таким чином, під час кваліфікації умисного вбивства за ознакою вчинення його з особливою жорстокістю (пункт 4 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України) необхідно мати на увазі, що законом особлива жорстокість пов'язується зі способом позбавлення людини життя та з іншими обставинами, які свідчать про проявлення винуватим особливої жорстокості.

При цьому, бажаючи завдати потерпілому (іншій особі) особливі страждання, вбивця обирає спосіб вчинення кримінального правопорушення, який охоплює діяння зайві (надмірні) для позбавлення життя потерпілого. Звичайний спосіб вбивства (який є характерним для змісту діяння, що складає об'єктивну сторону некваліфікованого вбивства) не дає вбивці можливості повністю реалізувати його злочинний намір.

Оскільки вичерпний перелік дій, які б характеризували особливу жорстокість у розумінні пункту 4 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України, неможливо сформувати, тому колегія суддів виходить з конкретних обставин даної справи, кількості та локалізації тілесних ушкоджень, способу і характеру позбавлення життя потерпілого та зазначає наступне.

Зокрема, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 протягом години майже безперервно, інтенсивно, рішуче та динамічно заподіював ОСОБА_9 тілесні ушкодження руками, ногами, стільцем (доки він не зламався), саперною лопатою та молотком, у тому числі в життєво важливі органи, що призвело до множинних відкритих ран на голові з переломами кісток лицевого та мозкового черепу, закритих перелом ребер, синців та саден, які згідно з висновком експерта № 12-14/139-НВ/24\№ 12-17/62-НВ/24 від 17 жовтня 2024 року були заподіянні за життя останнього, наносились з достатньою силою, спричинили множинні переломи кісток скелету, що, в свою чергу, свідчить про те, що потерпілий переніс значні больові відчуття, які й призвели до розвитку травматичного шоку, що став причиною смерті останнього відповідно до висновку експерта № 12-17/62-НВ/24 від 15 жовтня 2024 року.

Отже, в даному випадку про наявність особливої жорстокості в діях обвинуваченого ОСОБА_7 , свідчить його особисте (суб'єктивне) ставлення до вчиненого (обвинувачений показав, що не мав наміру зупинятись при нанесенні тілесних ушкоджень), спосіб позбавлення життя потерпілого ОСОБА_9 (чисельні цілеспрямовані удари, у тому числі в життєво важливі органи), характер та локалізація спричинених тілесних ушкоджень (множинні, вздовж усього тіла, тобто тулубу, кінцівок, голови, обличчя, у тому числі з їх переломами та ушкодженнями), а також знаряддя вчинення кримінального правопорушення (застосування фізичної сили, надалі застосування стільця, після усвідомлення того, що цього не достатньо для настання бажаного ефекту у виді спричинення додаткового болю, у хід пішли саперна лопата та молоток), що свідчить про те, що винний обрав і реалізував такий спосіб вчинення умисного вбивства, який супроводжувався особливими фізичними стражданнями потерпілого, який перебував при свідомості, оскільки він спочатку намагався чинити опір насильницьким діям обвинуваченого, на що вказають наявні на його руках характерні для самозахисту тілесні ушкодження.

Урахувавши наведене слід констатувати, що у даному випадку, завдаючи потерпілому ОСОБА_9 чисельні тілесні ушкодження (удари), зокрема, у життєво важливі органи, з метою позбавити його життя, обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних страждань шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень та свідомо бажав не лише вбити потерпілого, а й того, щоб він відчував додаткові муки, які не були б необхідними для настання його смерті, на користь чого свідчить знаряддя вчинення кримінального правопорушення (стілець, саперна лопата, молоток) та не одномоментність дій обвинуваченого (останній відходив від потерпілого, брав нові знаряддя та повертався). Як підтверджують наявні в матеріалах справи докази (висновки експерта) смерть ОСОБА_9 настала не миттєво, а через деякий проміжок часу, тобто потерпілий від численних ударів, у тому числі різними предметами, до моменту втрати свідомості через травматичний шок відчував біль, ступінь якого зростала з кожним новим тілесним ушкодженням, що спричиняло йому особливі (додаткові) фізичні страждання.

Наведене свідчить про невиправдану агресію і жорстокість ОСОБА_7 щодо потерпілого і така кількість тілесних ушкоджень різноманітними предметами не може бути виправдана бажанням позбавити особу життя, а навпаки говорить про бажання спричинити додаткові фізичні страждання, які були зайвими для досягнення мети позбавити ОСОБА_9 життя.

Враховуючи усе вищевикладене у сукупності, колегія суддів переконана, що у діях обвинуваченого наявний умисел саме на вчинення вбивства з особливою жорстокістю.

З огляду на таке та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до правил, обумовлених частиною 1 статті 337 Кримінального процесуального кодексу України лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, витлумачивши як того вимагає процесуальний закон, усі сумніви на користь обвинуваченого, врахувавши всі фактичні обставини цього кримінального провадження, суд не знаходить підстав задля виправдування обвинуваченого від висунутого обвинувачення й доходить висновку про доведеність «поза розумним сумнівом» вчинення ІНФОРМАЦІЯ_6 обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення проти життя потерпілого ОСОБА_9 .

Відтак, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_7 доведена повністю. Дії його відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України, та правильно кваліфіковані як умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю.

Підстав, у відповідності до частини 3 статті 337 Кримінального процесуального кодексу України, для виходу за межі висунутих обвинувачень, чи їх зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, колегія суддів виходить з наступного.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 зазначив, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України, особливостей та обставин його вчинення, й доходить висновку, що обвинуваченим вчинене кримінальне правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого злочину.

Вивчаючи особу винного шляхом з'ясування стану його здоров'я, поведінки до вчинення кримінального правопорушення, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, неодружений, неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків на утриманні не має. За станом здоров'я не має специфічних особливостей, до осіб з інвалідністю не відноситься, на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність; офіційно не працевлаштований, суб'єктом господарської діяльності не зареєстрований, допомогу по безробіттю не отримує, тобто не має стабільного доходу та заробітку (т. 2 а. с. 184, 185, 201, 202, 203).

З самого початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України ОСОБА_7 почав виконувати свій конституційний обов'язок у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (наказ № 37 о/с від 24 лютого 2022 року), що підтверджується відповідним записом у військовому квитку серії НОМЕР_3 , виданому 05 червня 2015 року ІНФОРМАЦІЯ_5 ; з 27 квітня 2023 року перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 14 квітня 2023 року займав посаду стрільця 2-го відділення 3-го стрілецького взводу 4-ї стрілецької роти НОМЕР_5 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об'єктів), має військове звання «солдат». Як убачається з довідки військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України від 29 серпня 2024 року № 2362, обвинувачений 15 серпня 2024 року був звільнений з військової служби за підпунктом «б» пункту 2 частини 4 (за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців) відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (т. 2 а. с. 187 - 191, 192, 194).

З свідоцтва про хворобу № 748, складеного 09 серпня 2024 року медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України, вбачається, що ОСОБА_7 , зокрема, встановлений діагноз: стійкі різко виражені психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання наркотиків. Синдром залежності. Резидуальний психотичний розлад внаслідок вживання опіоїдів (метадон), психостимуляторів («солі») і каннабіноїдів (захворювання, що не пов'язане з військовою службою). Перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» з 29 грудня 2023 року по 09 січня 2024 року, з 03 квітня 2024 року по 15 квітня 2024 року, з 18 квітня 2024 року по 03 травня 2024 року, з 18 травня 2024 року по 27 травня 2024 року (т. 2 а. с. 194 - 197).

Згідно зі службовою характеристикою, наданою 29 серпня 2024 року командуванням військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України, солдат ОСОБА_7 за час проходження військової служби зарекомендував себе як військовослужбовець, який свої посадові обов'язки не знає та потребує контролю з боку командирів щодо якості їх виконання, до виконання обов'язків ставився посередньо, але за своїм рівнем підготовки, морально-психологічними якостями готовий до виконання завдань, пов'язаних з захистом Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України; при вивченні військової справи зусилля щодо підвищення свого рівня знань проявляв слабо, мав систематичні прояви девіантної поведінки, за своїми професійними, діловими і моральними якостями займаній посаді не відповідав (т. 2 а. с. 193).

Відповідно до довідки № 2261, виданої 19 серпня 2024 року військовою частиною НОМЕР_4 Національної гвардії України, обвинувачений в період з 24 серпня 2023 року по 08 вересня 2023 року приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у Луганській та Донецькій областях. Знаходячись в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області, 08 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання отримав поранення: АКБ, ЗЧМТ, струс головного мозку, МВТ, ВОСП шиї, надпліччя, грудної клітини ліворуч (довідка про обставини травми (контузії, каліцтва) від 27 грудня 2023 року № 40/05/13-9636). ОСОБА_7 має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_6 , виданим 16 лютого 2017 року Головним управління Національної гвардії України (т. 2 а. с. 198, 199).

Також встановлено, що ОСОБА_7 зареєстрованого місця проживання не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де згідно з актом (характеристикою) депутату округу № 1 Нововодолазької селищної ради Харківської області ОСОБА_65 від 28 серпня 2024 року № 02-27/1948 характеризується формально (т. 2 а. с. 200); до кримінальної відповідальності притягується вперше, що вбачається із довідки Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Харківській області № 50-28082024/63090, виданої станом на 28 серпня 2024 року (т. 2 а. с. 204).

В силу імперативного припису частини 2 статті 314-1 Кримінального процесуального кодексу України доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, не надавалось.

Обставинами, які в силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, пом'якшують покарання ОСОБА_7 суд визнає щире каяття, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що зазначив прокурор у своїй промові на стадії судових дебатів.

Так, щире каяття обвинуваченого в даному випадку полягає у визнанні в суді обставин регламентованих пунктом 1 частини 2 статті 91 Кримінального процесуального кодексу України щодо події кримінального правопорушення та наданні правдивих показань, у тому числі щодо часу, місця, обставин та способу вчиненого діяння, а також висловленні щирого жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася, наданні критичної оцінки своїй протиправній поведінці та вираження готовності понести кримінальну відповідальність за вчинене у виді відповідного покарання. Також під час судового розгляду справи, обвинувачений неодноразово публічно просив вибачення перед потерпілою та усіма присутніми.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення виразилось у тому, що обвинувачений не намагався приховати вчинене, самостійно прийняв рішення викликати працівників поліції та чекав їх приїзду на місці вчинення кримінального правопорушення, після чого висловив активну позицію щодо співпрацювання з ними. Під час досудового розслідування відразу добровільно надавав усі необхідні відомості та свої біологічні зразки для проведення відповідних експертних досліджень. Жодних фактів перешкоджанню слідству у встановлені істини у кримінальному провадженні встановлено не було, а тому дії обвинуваченого можливо розцінювати як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 , у відповідності до пункту 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, є вчинення кримінального правопорушення у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

При цьому, колегією суддів встановлено, що в обвинувальному акті у якості обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченому зазначено «вчинення кримінального правопорушення у стані наркотичного сп'яніння», що, на думку суду, хоча й відповідає духу, але не відповідає імперативному припису норми матеріального права, що є неприпустимим.

Інших обтяжуючих покарання обставин у обвинувальному акті не наведено. З цього приводу суд зазначає, що обставини, які обтяжують покарання, - це вичерпно перелічені в законі та встановлені судом різного роду чинники об'єктивного або суб'єктивного характеру, що не є ознаками конкретного складу кримінального правопорушення і не впливають на його кваліфікацію, однак підвищують ступінь суспільної небезпечності винної особи і (або) вчиненого нею кримінального правопорушення і у зв'язку з цим є підставою для призначення більш суворого покарання.

За пунктом 4 частини 1 статті 91 Кримінального процесуального кодексу України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обов'язок доказування перелічених обставин згідно зі статтею 92 Кримінального процесуального кодексу України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

За приписами статті 337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Пунктом 6 частини 2 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України регламентовано, що обвинувальний акт має містити, у тому числі, відомості щодо наявності або відсутності обставин, які обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченому.

Отже, в разі відсутності в обвинувальному акті відповідно до пункту 6 частини 2 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України обставин, які обтяжують покарання, визнання судами на підставі частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України їх такими, що обтяжують покарання з подальшим їх врахуванням під час його призначення, не узгоджується з положеннями статті 337 Кримінального процесуального кодексу України.

Аналогічної правової позиції притримується й Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 11 червня 2024 року у справі № 175/2963/22 (провадження № 51-7756км23), від 08 травня 2024 року у справі № 507/1580/22 (провадження № 51-7515км23), від 29 травня 2024 року у справі № 201/137/21 (провадження № 51-7324км23).

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд виходить з положень частини 2 статті 61 Конституції України, яка визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив, що призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

У Рішенні від 15 червня 2022 року № 4-р(II)/2022 року Конституційний Суд України вказав, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов'язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди тощо.

Отже, принцип домірності зобов'язує суд у кожному конкретному випадку домірно застосовувати види покарання та (або) інші заходи кримінально-правового характеру з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та низку інших фактів і обставин (пункт 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2022 року № 1-р/2022).

Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені частиною 1 статті 368 Кримінального процесуального кодексу України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.

Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 161/7253/18 (провадження № 51-2615км19)).

Згідно з приписами статті 8 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50 і 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому у даній справі, суд ураховує й припис пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи», де зауважено, що при призначенні покарання суди мають ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Довічне позбавлення волі призначається лише у випадках, спеціально передбачених Кримінальним кодексом, і за умови, що суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк. Призначення цього покарання повинне мотивуватись у вироку з обов'язковим наведенням обставин, які, на думку суду, перешкоджають застосуванню позбавлення волі на певний строк.

Також слід врахувати з цього приводу позицію, викладену Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 17 квітня 2018 року у № 298/95/16-к (провадження № 51-2501км18), де зауважено, що у частині 2 статті 65 Кримінального кодексу України встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. Обов'язок доведення того, що менш суворий від покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.

Отже виходячи з наведеного, при визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , з урахуванням приписів частини 2 статті 61 Конституції України, статті 65 Кримінального кодексу України, колегія суддів бере до уваги ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке в силу статті 12 Кримінального кодексу України, відноситься до особливо тяжкого злочину, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання - життя людини, яке відповідно до статті 3 Конституції України є однією з найвищих соціальних цінностей та особливим об'єктом кримінально-правової охорони, враховує фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, чисельність, спосіб та характер завданих тілесних ушкоджень потерпілому, які призвели до його смерті; дані про особу винного, який на шлях злочинної діяльності став вперше, не намагався уникнути притягнення до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення, і усвідомив негативні наслідки своєї поведінки, щире розкаявся у вчиненому, його посткримінальну поведінку (залишився на місці вчинення кримінального правопорушення та намагався викликати працівників поліції), сімейний стан та стан здоров'я, наявність у нього постійного місця мешкання, де він характеризується формально, виконанням ним у минулому завдань, пов'язаних з захистом Вітчизни, наявність статусу учасника бойових дій; позицію сторони обвинувачення, яка просила призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років 6 місяців, наявність двох обставин, які пом'якшують покарання, а також одну обставину, яка його обтяжує.

Приймаючи до уваги все вищевикладене у своїй сукупності та співвідношенні, виходячи з положень статті 50 Кримінального кодексу України, згідно з яких метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 можливе лише в ізоляції його від суспільства та поміщення на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу, а тому останньому слід призначити покарання в межах санкції, передбаченою пунктом 4 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки відсутній винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим злочину й саме таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог статті 75 Кримінального кодексу України, або ж застосування статті 69, чи норм статті 69-1, а також статтей 96 і 96-1 даного Кодексу до обвинуваченого, колегія суддів не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.

Дане покарання, що призначається обвинуваченому, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основну мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Цивільні позови в рамках даного кримінального провадження, ані прокурором, ані потерпілої не заявлялися. Процесуальні витрати у справі відсутні.

Питання щодо арешту майна, накладеного на стадії досудового розслідування, суд вирішує у відповідності до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, застосований на стадії досудового розслідування захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, відповідно до ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_38 , постановленої 05 вересня 2024 року у справі з єдиним унікальним № 635/9501/24 (провадження № 1-кс/635/1602/2024), а саме: арешт на майно із забороню відчуження, користування та розпорядження, яке було вилучене ІНФОРМАЦІЯ_7 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1: саперну лопату зеленого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; зелену тканину (штора) з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; ??молоток з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту; дві наволочки з подушок з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщено до паперового конверту; підковдру з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; ??змив з фрагменту стільця на ліжку, який поміщений до паперового конверту; ??змив з дверної рами до кімнати № 5 (зліва), який поміщений до паперового конверту; ??змив з дверної рами до кімнати № 5 (з права), який поміщений до паперового конверту; ??змив з підлоги речовини бурого кольору, біля трупу, який поміщений до паперового конверту; відбитки пальців рук, відкопійовані на один ВЛС, які поміщені до паперового конверту; три фрагменти стільця з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщені до паперового конверту; три фрагменти стільця, які поміщені до паперового конверту, підлягає скасуванню, оскільки відпали мета та підстави його застосування.

Відповідно до пункту 4 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази:

саперну лопату зеленого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту;

зелену тканину (штору) з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту;

молоток з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту;

дві наволочки з подушок з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщено до паперового конверту;

підковдру з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту;

змив з фрагменту стільця на ліжку, який поміщений до паперового конверту;

змив з дверної рами до кімнати № 5 (зліва), який поміщений до паперового конверту;

змив з дверної рами до кімнати № 5 (з права), який поміщений до паперового конверту;

змив речовини бурого кольору з підлоги біля трупу, який поміщений до паперового конверту;

відбитки пальців рук, відкопійовані на один ВЛС, які поміщені до паперового конверту;

три фрагменти стільця з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщені до паперового конверту;

одяг з трупу ОСОБА_9 , а саме: штани спортивні темного кольору, труси зеленого кольору та футболку темного кольору, які поміщені до паперового конверту;

шорти торгової марки «Adidas» темно-синього кольору із кишенями на застібці блискавкою, які належать ОСОБА_7 ,

визнані постановами старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_37 та старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_44 від 28 серпня 2024 року й передані до камери зберігання речових доказів відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відповідно до квитанції № 0482 від 03 жовтня 2024 року;

паперовий конверт білого кольору, в якому знаходяться на марлі зразки крові підозрюваного ОСОБА_7 ;

паперовий конверт світло-сірого кольору, в якому знаходяться фрагменти білого бинту зі змиви з рук ОСОБА_7 ;

три паперових конверти світло-сірого кольору, в яких знаходяться фрагменти марлевих бинтів зі змивами, які були вилучені при огляді місця події;

паперовий конверт світло-сірого кольору, в якому знаходиться фрагмент синтетичної тканини світло-зеленого кольору;

картонну коробку прямокутної форми світло-коричневого кольору, в якій знаходяться шорти, які були вилучені під час особистого обшуку у ОСОБА_7 ;

паперовий конверт світло-сірого кольору, в якому знаходяться тампони - змиви з нижніх кінцівок (ніг) підозрюваного ОСОБА_7 ;

паперовий конверт світло-сірого кольору, в якому знаходяться нігтьові зрізи з рук підозрюваного ОСОБА_7 ;

паперовий конверт світло-сірого кольору, в якому знаходиться молоток, вилучений під час огляду місця події;

паперовий пакунок світло-сірого кольору, в якому знаходяться три дерев'яні фрагмента стільця та одна щіпка;

паперовий пакунок світло-сірого кольору, в якому знаходиться лопата в складеному вигляді,

визнані постановою старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_66 від 09 жовтня 2024 року й передані до камери зберігання речових доказів відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відповідно до квитанції № 0992 від 15 жовтня 2024 року,- підлягають знищенню.

Відповідно до пункту 7 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ: оптичний диск, на якому відповідно до описової та резолютивної частин постанови старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_46 від 30 серпня 2024 року «Про визнання речовими доказами», мається відеозапис від 28 серпня 2024 року з портативного відеореєстратора № 1113059022/11, за місцем виявлення трупу ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1,- підлягає залишенню у матеріалах кримінального провадження протягом строку їх зберігання.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обраний під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою у ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» без визначення розміру застави, що у подальшому був неодноразово продовжений, враховуючи визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та призначення покарання у виді позбавлення волі в поєднані з даними про його особу, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

При цьому, колегія суддів знов звертається до положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04 листопада 1950 року в Римі, та враховує, що різниця між пунктами а) та с) статті 5 Конвенції вказує, що ці пункти визначають різний правовий характер, різні підстави, різні вимоги до рішення про тримання особи під вартою.

Пункт «а» вимагає лише законного вироку суду, яким особу визнано винуватою і призначено відповідне покарання. Натомість, пункт с) вимагає розумної підозри, наявності ризиків, якомога коротшого періоду перебування під вартою невинуватої особи. Крім того, для затримання за пунктом с) передбачаються спеціальні гарантії частини 3 статті 5 Конвенції. Також гарантії частини 4 статті 5 Конвенції мають дуже обмежене застосування до пункту «а».

За правом багатьох країн затримання в очікуванні розгляду апеляції вважається попереднім триманням під вартою, і засуджена особа не починає відбувати своє покарання, поки вирок не набере чинності. Однак відмінності між підходами до процедури призначення покарання є відмінності за формою, а не за суттю, якщо розглядати наслідки для зацікавленої особи. Слід вважати, що стаття 5 § 1 а), в якій не зазначається про припустимі форми правового механізму, за яким особа може законно триматися під вартою «після засудження», залишає державам-учасницям свободу вибору в цьому питанні (правова позиція, викладена у рішенні від 02 березня 1987 року у справі «Monnel and Morris v. the United Kingdom», заяви № 9562/81 та № 9818/82).

Обвинувачений вважається затриманим «після засудження компетентним судом» у значенні статті 5 § 1 a) після того, як рішення було винесено в першій інстанції, навіть якщо воно ще не виконується і підлягає оскарженню (правова позиція, викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 04 червня 2015 року у справі «Руслан Яковенко проти України» заява № 5425/11).

Термін «після засудження» не можна тлумачити так, ніби він стосується лише остаточного засудження. Не можна ігнорувати того, що винуватість особи, яка тримається під вартою під час апеляційного або наглядового провадження, вже встановлена в ході судового розгляду, проведеного відповідно до вимог статті 6 (правова позиція, викладена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Wemhoff v. Germany», заява № 2122/64).

Отже, незважаючи на те, що за законодавством України таке тримання під вартою термінологічно відрізняється від відбування покарання за вироком, що набрав законної сили, з погляду статті 5 Конвенції воно буде розглядатися як таке, що підпадає під пункт а) законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом.

Відповідно, по-перше, немає необхідності у будь-якому клопотанні при вирішенні питання запобіжного заходу на цій стадії, оскільки суд у цьому випадку діє у якості влади, що призначила покарання і забезпечує його виконання, а не вирішує спір між сторонами; по-друге, немає потреби аналізувати питання, необхідні для тримання під вартою до вироку: розумна підозра стає неактуальною, оскільки є вже висновок про винуватість, ризики не мають значення, оскільки відбувається де-факто відбування покарання, обґрунтованість вироку не потребує періодичного перегляду; по-третє, обмеження строку дії запобіжного заходу має на меті забезпечити можливість періодичного перегляду тримання під вартою до вироку, у разі винесення обвинувального вироку міркування, які зумовлюють необхідність періодичного перегляду, не мають значення, тому тримання під вартою на підставі вироку здійснюється для забезпечення його виконання, в той час, як стаття 197 Кримінального процесуального кодексу України передбачає не строк тримання під вартою, а строк дії відповідної ухвали, після якого вона втрачає силу, а тому вирок діє протягом строку покарання, якщо не скасований. Обґрунтованість вироку не стосується законності тримання під вартою, навіть у разі його скасування, тримання під вартою на його підставі буде законною (у тому числі з погляду статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04 листопада 1950 року в Римі).

Також, колегія суддів наголошує, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій статті 72 Кримінального кодексу України.

Зміст частини 1 статті 1 Закону України від 30 червня 1993 року № ХІІ «Про попереднє ув'язнення» визначає, що попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується до підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відтак, беручи до відома вищенаведений припис частини 1 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, ураховуючи, що до ОСОБА_7 вперше був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_67 , постановленою 29 серпня 2024 року в межах справи з єдиним унікальним № 635/9501/24 (провадження № 1-кс/635/1595/2024), який в подальшому не змінювався та не скасовувався, суд застосовує положення частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України й обчислює йому строк відбуття покарання з моменту фактичного затримання, визначеного протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, та подальшого застосування йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто з 28 серпня 2024 року, зарахувавши час попереднього ув'язнення день за день.

Ухвалюючи вирок та формуючи усі наведені в ньому висновки, суд покладається на положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що вимагають від суду, який підпадає під її дію, бути безпристраснім, що включає у себе відсутність упередження або упередженості.

У рішеннях у справі «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» від 30 вересня 2010 року та у справі «Пантелеєнко проти України» від 29 червня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що словосполучення «згідно із законом» по суті стосується національного законодавства і встановлює обов'язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм. Фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб захід мав певне підґрунтя в національному праві.

Тобто відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що відображує принцип, пов'язаний із належним відправленням правосуддя, в кожному рішенні судів та трибуналів повинні бути належним чином викладені аргументі, на яких вони базуються.

Відтак, здебільшого, суд застосовує приписи пункту 42 остаточного Рішення Європейського суду з прав людини, ухваленого 15 листопада 2007 року за заявою № 22750/02 у справі «Бендерський проти України», де суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитись залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення «Руїз Торійа проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року). Право може вважатись ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (пункт 33 рішення «Дюлоранс проти Франції» від 21 березня 2000 року та пункти 32 і 35 рішення «Донадзе проти Грузії» від 07 березня 2006 року).

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04 листопада 1950 року в Римі, частини 2 статті 61 Конституції України, керуючись статтями 12, 50, 63, 65 - 67, 72, пунктом 4 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України, а також статтями 17, 22, 26, 31, 35 - 37, 84 - 87, 91, частиною 9 статті 100, статтями 131 - 132, 174, 177, 178, 252, 349, статтями 368 - 371, 373 - 376, 392, 393, 395, 532 - 535 Кримінального процесуального кодексу України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України, і призначити йому до даній нормі закону покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років.

Згідно із частиною 5 статті 72 Кримінального кодексу України строк відбуття покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту його фактичного затримання та подальшого обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто з 28 серпня 2024 року, зарахувавши час попереднього ув'язнення день за день.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обраний відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою у ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази: